Iohannem 1
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[In principio erat Verbum, et Verbum erat apud Deum, et Deus erat Verbum.
1У починї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.
2Hoc erat in principio apud Deum.
2Воно було в починї у Бога.
3Omnia per ipsum facta sunt: et sine ipso factum est nihil, quod factum est.
3Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.
4In ipso vita erat, et vita erat lux hominum:
4У Йому життє було: й життє було сьвітлом людям.
5et lux in tenebris lucet, et tenebræ eam non comprehenderunt.
5І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.
6Fuit homo missus a Deo, cui nomen erat Joannes.
6Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.
7Hic venit in testimonium ut testimonium perhiberet de lumine, ut omnes crederent per illum.
7Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.
8Non erat ille lux, sed ut testimonium perhiberet de lumine.
8Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.
9Erat lux vera, quæ illuminat omnem hominem venientem in hunc mundum.
9Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.
10In mundo erat, et mundus per ipsum factus est, et mundus eum non cognovit.
10На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.
11In propria venit, et sui eum non receperunt.
11У своє прийшов, і свої не прийняли Його.
12Quotquot autem receperunt eum, dedit eis potestatem filios Dei fieri, his qui credunt in nomine ejus:
12Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:
13qui non ex sanguinibus, neque ex voluntate carnis, neque ex voluntate viri, sed ex Deo nati sunt.
13що не від крові, нї від хотїння тїлесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.
14Et Verbum caro factum est, et habitavit in nobis: et vidimus gloriam ejus, gloriam quasi unigeniti a Patre plenum gratiæ et veritatis.
14І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.
15Joannes testimonium perhibet de ipso, et clamat dicens: Hic erat quem dixi: Qui post me venturus est, ante me factus est: quia prior me erat.
15Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.
16Et de plenitudine ejus nos omnes accepimus, et gratiam pro gratia:
16І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.
17quia lex per Moysen data est, gratia et veritas per Jesum Christum facta est.
17Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.
18Deum nemo vidit umquam: unigenitus Filius, qui est in sinu Patris, ipse enarravit.]
18Бога нїхто не бачив нїколи; єдинородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.
19Et hoc est testimonium Joannis, quando miserunt Judæi ab Jerosolymis sacerdotes et Levitas ad eum ut interrogarent eum: Tu quis es?
19І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?
20Et confessus est, et non negavit, et confessus est: Quia non sum ego Christus.
20І визнав, і не відпер ся; а визнав: Що я не Христос.
21Et interrogaverunt eum: Quid ergo? Elias es tu? Et dixit: Non sum. Propheta es tu? Et respondit: Non.
21І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.
22Dixerunt ergo ei: Quis es ut responsum demus his qui miserunt nos? quid dicis de teipso?
22Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?
23Ait: Ego vox clamantis in deserto: Dirigite viam Domini, sicut dixit Isaias propheta.
23Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.
24Et qui missi fuerant, erant ex pharisæis.
24А послані були з Фарисеїв.
25Et interrogaverunt eum, et dixerunt ei: Quid ergo baptizas, si tu non es Christus, neque Elias, neque propheta?
25І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї Ілия, нї пророк.
26Respondit eis Joannes, dicens: Ego baptizo in aqua: medius autem vestrum stetit, quem vos nescitis.
26Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:
27Ipse est qui post me venturus est, qui ante me factus est: cujus ego non sum dignus ut solvam ejus corrigiam calceamenti.
27се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєн розвязати ременя обувя Його.
28Hæc in Bethania facta sunt trans Jordanem, ubi erat Joannes baptizans.
28Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
29Altera die vidit Joannes Jesum venientem ad se, et ait: Ecce agnus Dei, ecce qui tollit peccatum mundi.
29Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріхи сьвіта.
30Hic est de quo dixi: Post me venit vir qui ante me factus est: quia prior me erat:
30Се Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.
31et ego nesciebam eum, sed ut manifestetur in Israël, propterea veni ego in aqua baptizans.
31І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.
32Et testimonium perhibuit Joannes, dicens: Quia vidi Spiritum descendentem quasi columbam de cælo, et mansit super eum.
32І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.
33Et ego nesciebam eum: sed qui misit me baptizare in aqua, ille mihi dixit: Super quem videris Spiritum descendentem, et manentem super eum, hic est qui baptizat in Spiritu Sancto.
33І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
34Et ego vidi: et testimonium perhibui quia hic est Filius Dei.
34І бачив я, і сьвідкував, що се Син Божий.
35Altera die iterum stabat Joannes, et ex discipulis ejus duo.
35Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;
36Et respiciens Jesum ambulantem, dicit: Ecce agnus Dei.
36і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.
37Et audierunt eum duo discipuli loquentem, et secuti sunt Jesum.
37І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.
38Conversus autem Jesus, et videns eos sequentes se, dicit eis: Quid quæritis? Qui dixerunt ei: Rabbi (quod dicitur interpretatum Magister), ubi habitas?
38І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?
39Dicit eis: Venite et videte. Venerunt, et viderunt ubi maneret, et apud eum manserunt die illo: hora autem erat quasi decima.
39Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.
40Erat autem Andreas, frater Simonis Petri, unus ex duobus qui audierant a Joanne, et secuti fuerant eum.
40Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.
41Invenit hic primum fratrem suum Simonem, et dicit ei: Invenimus Messiam (quod est interpretatum Christus).
41Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).
42Et adduxit eum ad Jesum. Intuitus autem eum Jesus, dixit: Tu es Simon, filius Jona; tu vocaberis Cephas, quod interpretatur Petrus.
42І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).
43In crastinum voluit exire in Galilæam, et invenit Philippum. Et dicit ei Jesus: Sequere me.
43Назавтра хотїв Ісус вийти в Галилею, і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.
44Erat autem Philippus a Bethsaida, civitate Andreæ et Petri.
44Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.
45Invenit Philippus Nathanaël, et dicit ei: Quem scripsit Moyses in lege, et prophetæ, invenimus Jesum filium Joseph a Nazareth.
45Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.
46Et dixit ei Nathanaël: A Nazareth potest aliquid boni esse? Dicit ei Philippus: Veni et vide.
46І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!
47Vidit Jesus Nathanaël venientem ad se, et dicit de eo: Ecce vere Israëlita, in quo dolus non est.
47Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справдї Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.
48Dicit ei Nathanaël: Unde me nosti? Respondit Jesus, et dixit ei: Priusquam te Philippus vocavit, cum esses sub ficu, vidi te.
48Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.
49Respondit ei Nathanaël, et ait: Rabbi, tu es Filius Dei, tu es rex Israël.
49Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.
50Respondit Jesus, et dixit ei: Quia dixi tibi: Vidi te sub ficu, credis; majus his videbis.
50Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.
51Et dicit ei: Amen, amen dico vobis, videbitis cælum apertum, et angelos Dei ascendentes, et descendentes supra Filium hominis.
51І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нинї бачити мете небо відкрите, а ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.