Iohannem 16
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Hæc locutus sum vobis, ut non scandalizemini.
1Се я глаголав вам, щоб ви не поблазнились.
2Absque synagogis facient vos: sed venit hora, ut omnis qui interficit vos arbitretur obsequium se præstare Deo.
2Вилучати муть вас із шкіл; ба прийде час, що всякий, хто вбиває вас, думати ме, що службу приносить Богу.
3Et hæc facient vobis, quia non noverunt Patrem, neque me.
3І се робити муть вам, бо не знали нї Отця, нї мене.
4Sed hæc locutus sum vobis, ut cum venerit hora eorum, reminiscamini quia ego dixi vobis.
4Та се сказав я вам, щоб, як прийде час, згадали про се, що я глаголав вам; бо з вами був.
5Hæc autem vobis ab initio non dixi, quia vobiscum eram. Et nunc vado ad eum qui misit me; et nemo ex vobis interrogat me: Quo vadis?
5Тепер же йду до Пославшого мене; й нїхто з вас не питає мене: Куди йдеш?
6sed quia hæc locutus sum vobis, tristitia implevit cor vestrum.
6Та що се сказав я вам, смуток сповнив ваше серце.
7Sed ego veritatem dico vobis: expedit vobis ut ego vadam: si enim non abiero, Paraclitus non veniet ad vos; si autem abiero, mittam eum ad vos.
7Тільки ж я правду глаголю вам: лучче вам, щоб я пійшов; як бо не пійду, Утішитель не прийде до вас; як же пійду, пришлю Його до вас.
8Et cum venerit ille, arguet mundum de peccato, et de justitia, et de judicio.
8А Той прийшовши, докорить сьвітові за гріх, і за правду, і за суд:
9De peccato quidem, quia non crediderunt in me.
9за гріх бо не вірують у мене;
10De justitia vero, quia ad Patrem vado, et jam non videbitis me.
10за правду ж, бо я до Отця мого йду, й більш не побачите мене;
11De judicio autem, quia princeps hujus mundi jam judicatus est.
11за суд, бо князь сьвіта сього осуджений.
12Adhuc multa habeo vobis dicere, sed non potestis portare modo.
12Ще багато маю глаголати вам, та ви не можете носити нинї.
13Cum autem venerit ille Spiritus veritatis, docebit vos omnem veritatem: non enim loquetur a semetipso, sed quæcumque audiet loquetur, et quæ ventura sunt annuntiabit vobis.
13Як же прийде той Дух правди, то проведе вас до всякої правди; бо глаголати ме не від себе, а все, що чути ме, буде глаголати, й що настане, звістить вам.
14Ille me clarificabit, quia de meo accipiet, et annuntiabit vobis.
14Той мене прославить: бо з мого прийме і звістить вам.
15Omnia quæcumque habet Pater, mea sunt. Propterea dixi: quia de meo accipiet, et annuntiabit vobis.
15Усе, що має Отець, — моє: тим я сказав, що з мого Він прийме, і звістить вам.
16Modicum, et jam non videbitis me; et iterum modicum, et videbitis me: quia vado ad Patrem.
16Трохи, і не будете видїти мене; а знов трохи, і побачите мене; бо я йду до Отця.
17Dixerunt ergo ex discipulis ejus ad invicem: Quid est hoc quod dicit nobis: Modicum, et non videbitis me; et iterum modicum, et videbitis me, et quia vado ad Patrem?
17Казали тодї деякі з учеників Його між собою: Що се, що каже нам: Трохи, і не будете видїти мене, а знов трохи, і побачите мене, і: Бо я йду до Отця ?
18Dicebant ergo: Quid est hoc quod dicit: Modicum? nescimus quid loquitur.
18Казали ж: Що се, що каже: Трохи ? Не знаємо, що Він каже.
19Cognovit autem Jesus, quia volebant eum interrogare, et dixit eis: De hoc quæritis inter vos quia dixi: Modicum, et non videbitis me; et iterum modicum, et videbitis me.
19Знав же Ісус, що хотїли Його спитати, й рече їм: Про се розпитуєтесь між собою, що я сказав: Трохи, і не будете видїти мене, а знов: трохи, і побачите мене?
20Amen, amen dico vobis: quia plorabitis, et flebitis vos, mundus autem gaudebit; vos autem contristabimini, sed tristitia vestra vertetur in gaudium.
20Істино, істино глаголю вам: Що плакати й ридати будете ви, сьвіт же веселитись; ви ж смуткувати мете, та смуток ваш на радощі обернеть ся.
21Mulier cum parit, tristitiam habet, quia venit hora ejus; cum autem pepererit puerum, jam non meminit pressuræ propter gaudium, quia natus est homo in mundum.
21Жінка як роджає, смуток має, бо прийшла година її; скоро ж уродить дитину, вже не памятає муки з радощів, що народив ся чоловік на сьвіт.
22Et vos igitur nunc quidem tristitiam habetis, iterum autem videbo vos, et gaudebit cor vestrum: et gaudium vestrum nemo tollet a vobis.
22І ви оце тепер смуток маєте; знов же побачу вас, і звеселить ся серце ваше, і радощів ваших нїхто не візьме од вас.
23Et in illo die me non rogabitis quidquam. Amen, amen dico vobis: si quid petieritis Patrem in nomine meo, dabit vobis.
23І того дня в мене не питати мете. Істино, істино глаголю вам: Що чого нї попросите в Отця імям моїм, дасть вам.
24Usque modo non petistis quidquam in nomine meo: petite, et accipietis, ut gaudium vestrum sit plenum.
24Досі не просили ви нїчого в імя моє. Просїть, то й приймете, щоб радість ваша була повна.
25Hæc in proverbiis locutus sum vobis. Venit hora cum jam non in proverbiis loquar vobis, sed palam de Patre annuntiabo vobis:
25Оце приповістями глаголав вам; та прийде час, що більше вже приповістями не глаголати му вам, а явно про Отця звіщу вам.
26in illo die in nomine meo petetis: et non dico vobis quia ego rogabo Patrem de vobis:
26Того дня просити мете в імя моє, і не глаголю вам, що я просити му Отця за вас.
27ipse enim Pater amat vos, quia vos me amastis, et credidistis, quia ego a Deo exivi.
27Сам бо Отець любить вас; бо ви мене полюбили, й увірували, що я від Бога вийшов.
28Exivi a Patre, et veni in mundum: iterum relinquo mundum, et vado ad Patrem.
28Я вийшов од Отця, і прийшов на сьвіт. Знов оставляю сьвіт і йду до Отця.
29Dicunt ei discipuli ejus: Ecce nunc palam loqueris, et proverbium nullum dicis:
29Кажуть Йому ученики Його: Оттепер явно глаголеш, і приповісти нїякої не кажеш.
30nunc scimus quia scis omnia, et non opus est tibi ut quis te interroget: in hoc credimus quia a Deo existi.
30Тепер знаємо, що знаєш усе, і не треба, щоб хто питав Тебе. По сьому віруємо, що від Бога вийшов єси.
31Respondit eis Jesus: Modo creditis?
31Відказав їм Ісус: Тепер віруєте?
32ecce venit hora, et jam venit, ut dispergamini unusquisque in propria, et me solum relinquatis: et non sum solus, quia Pater mecum est.
32Ось прийде час, і нинї прийшов, щоб ви розсипались кожен у свій бік, а мене самого зоставили; та я не сам, бо Отець зо мною.
33Hæc locutus sum vobis, ut in me pacem habeatis. In mundo pressuram habebitis: sed confidite, ego vici mundum.
33Се глаголав я вам, щоб у менї впокій мали. У сьвітї горе мати мете, тільки ж бодріть ся: я побідив сьвіт.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.