John 16
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1These things have I spoken to you, that you may not be scandalized.
1Се я глаголав вам, щоб ви не поблазнились.
2They will put you out of the synagogues: yea, the hour cometh, that whosoever killeth you, will think that he doth a service to God.
2Вилучати муть вас із шкіл; ба прийде час, що всякий, хто вбиває вас, думати ме, що службу приносить Богу.
3And these things will they do to you; because they have not known the Father, nor me.
3І се робити муть вам, бо не знали нї Отця, нї мене.
4But these things I have told you, that when the hour shall come, you may remember that I told you of them.
4Та се сказав я вам, щоб, як прийде час, згадали про се, що я глаголав вам; бо з вами був.
5But I told you not these things from the beginning, because I was with you. And now I go to him that sent me, and none of you asketh me: Whither goest thou?
5Тепер же йду до Пославшого мене; й нїхто з вас не питає мене: Куди йдеш?
6But because I have spoken these things to you, sorrow hath filled your heart.
6Та що се сказав я вам, смуток сповнив ваше серце.
7But I tell you the truth: it is expedient to you that I go: for if I go not, the Paraclete will not come to you; but if I go, I will send him to you.
7Тільки ж я правду глаголю вам: лучче вам, щоб я пійшов; як бо не пійду, Утішитель не прийде до вас; як же пійду, пришлю Його до вас.
8And when he is come, he will convince the world of sin, and of justice, and of judgment.
8А Той прийшовши, докорить сьвітові за гріх, і за правду, і за суд:
9Of sin: because they believed not in me.
9за гріх бо не вірують у мене;
10And of justice: because I go to the Father; and you shall see me no longer.
10за правду ж, бо я до Отця мого йду, й більш не побачите мене;
11And of judgment: because the prince of this world is already judged.
11за суд, бо князь сьвіта сього осуджений.
12I have yet many things to say to you: but you cannot bear them now.
12Ще багато маю глаголати вам, та ви не можете носити нинї.
13But when he, the Spirit of truth, is come, he will teach you all truth. For he shall not speak of himself; but what things soever he shall hear, he shall speak; and the things that are to come, he shall shew you.
13Як же прийде той Дух правди, то проведе вас до всякої правди; бо глаголати ме не від себе, а все, що чути ме, буде глаголати, й що настане, звістить вам.
14He shall glorify me; because he shall receive of mine, and shall shew it to you.
14Той мене прославить: бо з мого прийме і звістить вам.
15All things whatsoever the Father hath, are mine. Therefore I said, that he shall receive of mine, and shew it to you.
15Усе, що має Отець, — моє: тим я сказав, що з мого Він прийме, і звістить вам.
16A little while, and now you shall not see me; and again a little while, and you shall see me: because I go to the Father.
16Трохи, і не будете видїти мене; а знов трохи, і побачите мене; бо я йду до Отця.
17Then some of the disciples said one to another: What is this that he saith to us: A little while, and you shall not see me; and again a little while, and you shall see me, and, because I go to the Father?
17Казали тодї деякі з учеників Його між собою: Що се, що каже нам: Трохи, і не будете видїти мене, а знов трохи, і побачите мене, і: Бо я йду до Отця ?
18They said therefore: What is this that he saith, A little while? we know not what he speaketh.
18Казали ж: Що се, що каже: Трохи ? Не знаємо, що Він каже.
19And Jesus knew that they had a mind to ask him; and he said to them: Of this do you inquire among yourselves, because I said: A little while, and you shall not see me; and again a little while, and you shall see me?
19Знав же Ісус, що хотїли Його спитати, й рече їм: Про се розпитуєтесь між собою, що я сказав: Трохи, і не будете видїти мене, а знов: трохи, і побачите мене?
20Amen, amen I say to you, that you shall lament and weep, but the world shall rejoice; and you shall be made sorrowful, but your sorrow shall be turned into joy.
20Істино, істино глаголю вам: Що плакати й ридати будете ви, сьвіт же веселитись; ви ж смуткувати мете, та смуток ваш на радощі обернеть ся.
21A woman, when she is in labour, hath sorrow, because her hour is come; but when she hath brought forth the child, she remembereth no more the anguish, for joy that a man is born into the world.
21Жінка як роджає, смуток має, бо прийшла година її; скоро ж уродить дитину, вже не памятає муки з радощів, що народив ся чоловік на сьвіт.
22So also you now indeed have sorrow; but I will see you again, and your heart shall rejoice; and your joy no man shall take from you.
22І ви оце тепер смуток маєте; знов же побачу вас, і звеселить ся серце ваше, і радощів ваших нїхто не візьме од вас.
23And in that day you shall not ask me any thing. Amen, amen I say to you: if you ask the Father any thing in my name, he will give it you.
23І того дня в мене не питати мете. Істино, істино глаголю вам: Що чого нї попросите в Отця імям моїм, дасть вам.
24Hitherto you have not asked any thing in my name. Ask, and you shall receive; that your joy may be full.
24Досі не просили ви нїчого в імя моє. Просїть, то й приймете, щоб радість ваша була повна.
25These things I have spoken to you in proverbs. The hour cometh, when I will no more speak to you in proverbs, but will shew you plainly of the Father.
25Оце приповістями глаголав вам; та прийде час, що більше вже приповістями не глаголати му вам, а явно про Отця звіщу вам.
26In that day you shall ask in my name; and I say not to you, that I will ask the Father for you:
26Того дня просити мете в імя моє, і не глаголю вам, що я просити му Отця за вас.
27For the Father himself loveth you, because you have loved me, and have believed that I came out from God.
27Сам бо Отець любить вас; бо ви мене полюбили, й увірували, що я від Бога вийшов.
28I came forth from the Father, and am come into the world: again I leave the world, and I go to the Father.
28Я вийшов од Отця, і прийшов на сьвіт. Знов оставляю сьвіт і йду до Отця.
29His disciples say to him: Behold, now thou speakest plainly, and speakest no proverb.
29Кажуть Йому ученики Його: Оттепер явно глаголеш, і приповісти нїякої не кажеш.
30Now we know that thou knowest all things, and thou needest not that any man should ask thee. By this we believe that thou camest forth from God.
30Тепер знаємо, що знаєш усе, і не треба, щоб хто питав Тебе. По сьому віруємо, що від Бога вийшов єси.
31Jesus answered them: Do you now believe?
31Відказав їм Ісус: Тепер віруєте?
32Behold, the hour cometh, and it is now come, that you shall be scattered every man to his own, and shall leave me alone; and yet I am not alone, because the Father is with me.
32Ось прийде час, і нинї прийшов, щоб ви розсипались кожен у свій бік, а мене самого зоставили; та я не сам, бо Отець зо мною.
33These things I have spoken to you, that in me you may have peace. In the world you shall have distress: but have confidence, I have overcome the world.
33Се глаголав я вам, щоб у менї впокій мали. У сьвітї горе мати мете, тільки ж бодріть ся: я побідив сьвіт.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.