John 7
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1After these things Jesus walked in Galilee; for he would not walk in Judea, because the Jews sought to kill him.
1І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотїв бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.
2Now the Jews’ feast of tabernacles was at hand.
2Було ж близько Жидівське сьвято кучок.
3And his brethren said to him: Pass from hence, and go into Judea; that thy disciples also may see thy works which thou dost.
3Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш.
4For there is no man that doth any thing in secret, and he himself seeketh to be known openly. If thou do these things, manifest thyself to the world.
4Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
5For neither did his brethren believe in him.
5Бо й брати Його не вірували в Него.
6Then Jesus said to them: My time is not yet come; but your time is always ready.
6Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.
7The world cannot hate you; but me it hateth: because I give testimony of it, that the works thereof are evil.
7Не може сьвіт ненавидїти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що дїла його лихі.
8Go you up to this festival day, but I go not up to this festival day: because my time is not accomplished.
8Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
9When he had said these things, he himself stayed in Galilee.
9Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.
10But after his brethren were gone up, then he also went up to the feast, not openly, but, as it were, in secret.
10Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
11The Jews therefore sought him on the festival day, and said: Where is he?
11Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
12And there was much murmuring among the multitude concerning him. For some said: He is a good man. And others said: No, but he seduceth the people.
12І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ.
13Yet no man spoke openly of him, for fear of the Jews.
13Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
14Now about the midst of the feast, Jesus went up into the temple, and taught.
14Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
15And the Jews wondered, saying: How doth this man know letters, having never learned?
15І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
16Jesus answered them, and said: My doctrine is not mine, but his that sent me.
16Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
17If any man do the will of him; he shall know of the doctrine, whether it be of God, or whether I speak of myself.
17Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголю.
18He that speaketh of himself, seeketh his own glory: but he that seeketh the glory of him that sent him, he is true, and there is no injustice in him.
18Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
19Did Moses not give you the law, and yet none of you keepeth the law?
19Хиба не Мойсей дав вам закон? а нїхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?
20Why seek you to kill me? The multitude answered, and said: Thou hast a devil; who seeketh to kill thee?
20Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
21Jesus answered, and said to them: One work I have done; and you all wonder:
21Відказав Ісус і рече їм: Одно дїло зробив я, і всї дивуєтесь.
22Therefore, Moses gave you circumcision (not because it is of Moses, but of the fathers;) and on the sabbath day you circumcise a man.
22Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.
23If a man receive circumcision on the sabbath day, that the law of Moses may not be broken; are you angry at me because I have healed the whole man on the sabbath day?
23Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?
24Judge not according to the appearance, but judge just judgment.
24Не судїть по виду, а праведний суд судїть.
25Some therefore of Jerusalem said: Is not this he whom they seek to kill?
25Казали тодї деякі з Єрусалимцїв: Чи не се Той, що шукають убити Його?
26And behold, he speaketh openly, and they say nothing to him. Have the rulers known for a truth, that this is the Christ?
26І ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справдї не взнали князї, що Він справдї Христос?
27But we know this man, whence he is: but when the Christ cometh, no man knoweth whence he is.
27Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же як прийде, нїхто не знати ме, звідкіля Він.
28Jesus therefore cried out in the temple, teaching, and saying: You both know me, and you know whence I am: and I am not come of myself; but he that sent me, is true, whom you know not.
28Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.
29I know him, because I am from him, and he hath sent me.
29Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.
30They sought therefore to apprehend him: and no man laid hands on him, because his hour was not yet come.
30Шукали тодї, щоб схопити Його, та нїхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.
31But of the people many believed in him, and said: When the Christ cometh, shall he do more miracles, than these which this man doth?
31Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?
32The Pharisees heard the people murmuring these things concerning him: and the rulers and Pharisees sent ministers to apprehend him.
32Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.
33Jesus therefore said to them: Yet a little while I am with you: and then I go to him that sent me.
33Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.
34You shall seek me, and shall not find me: and where I am, thither you cannot come.
34Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.
35The Jews therefore said among themselves: Whither will he go, that we shall not find him? will he go unto the dispersed among the Gentiles, and teach the Gentiles?
35Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?
36What is this saying that he hath said: You shall seek me, and shall not find me; and where I am, you cannot come?
36Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?
37And on the last, and great day of the festivity, Jesus stood and cried, saying: If any man thirst, let him come to me, and drink.
37В останнїй же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.
38He that believeth in me, as the scripture saith, Out of his belly shall flow rivers of living water.
38Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.
39Now this he said of the Spirit which they should receive, who believed in him: for as yet the Spirit was not given, because Jesus was not yet glorified.
39Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.
40Of that multitude therefore, when they had heard these words of his, some said: This is the prophet indeed.
40Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справдї пророк,
41Others said: This is the Christ. But some said: Doth the Christ come out of Galilee?
41инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?
42Doth not the scripture say: That Christ cometh of the seed of David, and from Bethlehem the town where David was?
42Чи не глаголе ж писаннє, що з насїння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?
43So there arose a dissension among the people because of him.
43Тодї повстало роздїленнє в народї через Него.
44And some of them would have apprehended him: but no man laid hands on him.
44Деякі ж з них хотїли схопити Його; тільки ж нїхто не зняв на Него рук.
45The ministers therefore came to the chief priests and the Pharisees. And they said to them: Why have you not brought him?
45Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?
46The ministers answered: Never did man speak like this man.
46Відказали слуги: Нїколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.
47The Pharisees therefore answered them: Are you also seduced?
47Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?
48Hath any one of the rulers believed in him, or of the Pharisees?
48Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?
49But this multitude, that knoweth not the law, are accursed.
49А сей народ, що не знає закону, проклятий.
50Nicodemus said to them, (he that came to him by night, who was one of them:)
50Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:
51Doth our law judge any man, unless it first hear him, and know what he doth?
51Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?
52They answered, and said to him: Art thou also a Galilean? Search the scriptures, and see, that out of Galilee a prophet riseth not.
52Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.
53And every man returned to his own house.
53І пійшов кожен до дому свого.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.