Juan 7
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Y PASADAS estas cosas andaba Jesús en Galilea: que no quería andar en Judea, porque los Judíos procuraban matarle.
1І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотїв бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.
2Y estaba cerca la fiesta de los Judíos, la de los tabernáculos.
2Було ж близько Жидівське сьвято кучок.
3Y dijéronle sus hermanos: Pásate de aquí, y vete á Judea, para que también tus discípulos vean las obras que haces.
3Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш.
4Que ninguno que procura ser claro, hace algo en oculto. Si estas cosas haces, manifiéstate al mundo.
4Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
5Porque ni aun sus hermanos creían en él.
5Бо й брати Його не вірували в Него.
6Díceles entonces Jesús: Mi tiempo aun no ha venido; mas vuestro tiempo siempre está presto.
6Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.
7No puede el mundo aborreceros á vosotros; mas á mí me aborrece, porque yo doy testimonio de él, que sus obras son malas.
7Не може сьвіт ненавидїти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що дїла його лихі.
8Vosotros subid á esta fiesta; yo no subo aún á esta fiesta, porque mi tiempo aun no es cumplido.
8Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
9Y habiéndoles dicho esto, quedóse en Galilea.
9Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.
10Mas como sus hermanos hubieron subido, entonces él también subió á la fiesta, no manifiestamente, sino como en secreto.
10Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
11Y buscábanle los Judíos en la fiesta, y decían: ¿Dónde está aquél?
11Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
12Y había grande murmullo de él entre la gente: porque unos decían: Bueno es; y otros decían: No, antes engaña á las gentes.
12І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ.
13Mas ninguno hablaba abiertamente de él, por miedo de los Judíos.
13Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
14Y al medio de la fiesta subió Jesús al templo, y enseñaba.
14Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
15Y maravillábanse los Judíos, diciendo: ¿Cómo sabe éste letras, no habiendo aprendido?
15І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
16Respondióles Jesús, y dijo: Mi doctrina no es mía, sino de aquél que me envió.
16Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
17El que quisiere hacer su voluntad, conocerá de la doctrina si viene de Dios, ó si yo hablo de mí mismo.
17Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголю.
18El que habla de sí mismo, su propia gloria busca; mas el que busca la gloria del que le envió, éste es verdadero, y no hay en él injusticia.
18Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
19¿No os dió Moisés la ley, y ninguno de vosotros hace la ley? ¿Por qué me procuráis matar?
19Хиба не Мойсей дав вам закон? а нїхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?
20Respondió la gente, y dijo: Demonio tienes: ¿quién te procura matar?
20Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
21Jesús respondió, y díjoles: Una obra hice, y todos os maravilláis.
21Відказав Ісус і рече їм: Одно дїло зробив я, і всї дивуєтесь.
22Cierto, Moisés os dió la circuncisión (no porque sea de Moisés, mas de los padres); y en sábado circuncidáis al hombre.
22Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.
23Si recibe el hombre la circuncisión en sábado, para que la ley de Moisés no sea quebrantada, ¿os enojáis conmigo porque en sábado hice sano todo un hombre?
23Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?
24No juzguéis según lo que parece, mas juzgad justo juicio.
24Не судїть по виду, а праведний суд судїть.
25Decían entonces unos de los de Jerusalem: ¿No es éste al que buscan para matarlo?
25Казали тодї деякі з Єрусалимцїв: Чи не се Той, що шукають убити Його?
26Y he aquí, habla públicamente, y no le dicen nada; ¿si habrán entendido verdaderamente los príncipes, que éste es el Cristo?
26І ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справдї не взнали князї, що Він справдї Христос?
27Mas éste, sabemos de dónde es: y cuando viniere el Cristo, nadie sabrá de dónde sea.
27Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же як прийде, нїхто не знати ме, звідкіля Він.
28Entonces clamaba Jesús en el templo, enseñando y diciendo: Y á mí me conocéis, y sabéis de dónde soy; y no he venido de mí mismo; mas el que me envió es verdadero, al cual vosotros no conocéis.
28Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.
29Yo le conozco, porque de él soy, y él me envió.
29Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.
30Entonces procuraban prenderle; mas ninguno puso en él mano, porque aun no había venido su hora.
30Шукали тодї, щоб схопити Його, та нїхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.
31Y muchos del pueblo creyeron en él, y decían: El Cristo, cuando viniere, ¿hará más señales que las que éste hace?
31Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?
32Los Fariseos oyeron á la gente que murmuraba de él estas cosas; y los príncipes de los sacerdotes y los Fariseos enviaron servidores que le prendiesen.
32Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.
33Y Jesús dijo: Aun un poco de tiempo estaré con vosotros, é iré al que me envió.
33Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.
34Me buscaréis, y no me hallaréis; y donde yo estaré, vosotros no podréis venir.
34Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.
35Entonces los Judíos dijeron entre sí: ¿A dónde se ha de ir éste que no le hallemos? ¿Se ha de ir á los esparcidos entre los Griegos, y á enseñar á los Griegos?
35Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?
36¿Qué dicho es éste que dijo: Me buscaréis, y no me hallaréis; y donde yo estaré, vosotros no podréis venir?
36Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?
37Mas en el postrer día grande de la fiesta, Jesús se ponía en pie y clamaba, diciendo: Si alguno tiene sed, venga á mí y beba.
37В останнїй же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.
38El que cree en mí, como dice la Escritura, ríos de agua viva correrán de su vientre.
38Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.
39(Y esto dijo del Espíritu que habían de recibir los que creyesen en él: pues aun no había venido el Espíritu Santo; porque Jesús no estaba aún glorificado.)
39Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.
40Entonces algunos de la multitud, oyendo este dicho, decían: Verdaderamente éste es el profeta.
40Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справдї пророк,
41Otros decían: Este es el Cristo. Algunos empero decían: ¿De Galilea ha de venir el Cristo?
41инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?
42¿No dice la Escritura, que de la simiente de David, y de la aldea de Bethlehem, de donde era David, vendrá el Cristo?
42Чи не глаголе ж писаннє, що з насїння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?
43Así que había disensión entre la gente acerca de él.
43Тодї повстало роздїленнє в народї через Него.
44Y algunos de ellos querían prenderle; mas ninguno echó sobre él manos.
44Деякі ж з них хотїли схопити Його; тільки ж нїхто не зняв на Него рук.
45Y los ministriles vinieron á los principales sacerdotes y á los Fariseos; y ellos les dijeron: ¿Por qué no le trajisteis?
45Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?
46Los ministriles respondieron: Nunca ha hablado hombre así como este hombre.
46Відказали слуги: Нїколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.
47Entonces los Fariseos les respondieron: ¿Estáis también vosotros engañados?
47Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?
48¿Ha creído en él alguno de los príncipes, ó de los Fariseos?
48Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?
49Mas estos comunales que no saben la ley, malditos son.
49А сей народ, що не знає закону, проклятий.
50Díceles Nicodemo (el que vino á él de noche, el cual era uno de ellos):
50Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:
51¿Juzga nuestra ley á hombre, si primero no oyere de él, y entendiere lo que ha hecho?
51Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?
52Respondieron y dijéronle: ¿Eres tú también Galileo? Escudriña y ve que de Galilea nunca se levantó profeta.
52Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.
53Y fuése cada uno á su casa.
53І пійшов кожен до дому свого.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.