Juan 5
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1DESPUÉS de estas cosas, era un día de fiesta de los Judíos, y subió Jesús á Jerusalem.
1Після сього було сьвято Жидівське; і прийшов Ісус у Єрусалим.
2Y hay en Jerusalem á la puerta del ganado un estanque, que en hebraico es llamado Bethesda, el cual tiene cinco portales.
2У Єрусалимі ж коло Овечих воріт є купіль, що зветь ся по єврейськи Ветезда, з пятьма ходниками.
3En éstos yacía multitud de enfermos, ciegos, cojos, secos, que estaban esperando el movimiento del agua.
3В них лежало велике множество недужих, слїпих, кривих, сухих, що дожидали движення води.
4Porque un ángel descendía á cierto tiempo al estanque, y revolvía el agua; y el que primero descendía en el estanque después del movimiento del agua, era sano de cualquier enfermedad que tuviese.
4Ангел бо певного часу спускавсь у купіль і збивав воду: хто ж первий улазив після збивання води, одужував, якою б нї мучив ся болестю.
5Y estaba allí un hombre que había treinta y ocho años que estaba enfermo.
5Був же там один чоловік, що трийцять і вісїм років був у недузї.
6Como Jesús vió á éste echado, y entendió que ya había mucho tiempo, dícele: ¿Quieres ser sano?
6Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати?
7Señor, le respondió el enfermo, no tengo hombre que me meta en el estanque cuando el agua fuere revuelta; porque entre tanto que yo vengo, otro antes de mí ha descendido.
7Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить.
8Dícele Jesús: Levántate, toma tu lecho, y anda.
8Рече йому Ісус: Устань, візьми постїль твою, та й ходи!
9Y luego aquel hombre fué sano, y tomó su lecho, é íbase. Y era sábado aquel día.
9І зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня.
10Entonces los Judíos decían á aquel que había sido sanado: Sábado es: no te es lícito llevar tu lecho.
10І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.
11Respondióles: El que me sanó, él mismo me dijo: Toma tu lecho y anda.
11Відказав їм: Хто оздоровив мене, той менї сказав: Візьми постїль твою, та й ходи.
12Preguntáronle entonces: ¿Quién es el que te dijo: Toma tu lecho y anda?
12Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постїль твою, та й ходи?
13Y el que había sido sanado, no sabía quién fuese; porque Jesús se había apartado de la gente que estaba en aquel lugar.
13Той же, що одужав, не знав, хто Він; бо Ісус відійшов геть, як народ був на місцї тому.
14Después le halló Jesús en el templo, y díjole: He aquí, has sido sanado; no peques más, porque no te venga alguna cosa peor.
14Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся.
15El se fué, y dió aviso á los Judíos, que Jesús era el que le había sanado.
15Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його.
16Y por esta causa los Judíos perseguían á Jesús, y procuraban matarle, porque hacía estas cosas en sábado.
16За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу.
17Y Jesús les respondió: Mi Padre hasta ahora obra, y yo obro.
17Ісус же відказав їм: Отець мій і досї робить і я роблю.
18Entonces, por tanto, más procuraban los Judíos matarle, porque no sólo quebrantaba el sábado, sino que también á su Padre llamaba Dios, haciéndose igual á Dios.
18За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.
19Respondió entonces Jesús, y díjoles: De cierto, de cierto os digo: No puede el Hijo hacer nada de sí mismo, sino lo que viere hacer al Padre: porque todo lo que él hace, esto también hace el Hijo juntamente.
19Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нїчого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить.
20Porque el Padre ama al Hijo, y le muestra todas las cosas que él hace; y mayores obras que éstas le mostrará, de suerte que vosotros os maravilléis.
20Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому дїла, щоб ви дивувались.
21Porque como el Padre levanta los muertos, y les da vida, así también el Hijo á los que quiere da vida.
21Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.
22Porque el Padre á nadie juzga, mas todo el juicio dió al Hijo;
22Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,
23Para que todos honren al Hijo como honran al Padre. El que no honra al Hijo, no honra al Padre que le envió.
23щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.
24De cierto, de cierto os digo: El que oye mi palabra, y cree al que me ha enviado, tiene vida eterna; y no vendrá á condenación, mas pasó de muerte á vida.
24Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має життє вічнє, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє.
25De cierto, de cierto os digo: Vendrá hora, y ahora es, cuando los muertos oirán la voz del Hijo de Dios: y los que oyeren vivirán.
25Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.
26Porque como el Padre tiene vida en sí mismo, así dió también al Hijo que tuviese vida en sí mismo:
26Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,
27Y también le dió poder de hacer juicio, en cuanto es el Hijo del hombre.
27і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.
28No os maravilléis de esto; porque vendrá hora, cuando todos los que están en los sepulcros oirán su voz;
28Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,
29Y los que hicieron bien, saldrán á resurrección de vida; mas los que hicieron mal, á resurrección de condenación.
29і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.
30No puedo yo de mí mismo hacer nada: como oigo, juzgo: y mi juicio es justo; porque no busco mi voluntad, mas la voluntad del que me envió, del Padre.
30Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.
31Si yo doy testimonio de mí mismo, mi testimonio no es verdadero.
31Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.
32Otro es el que da testimonio de mí; y sé que el testimonio que da de mí, es verdadero.
32Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченнє, котре про мене сьвідкує.
33Vosotros enviasteis á Juan, y él dió testimonio á la verdad.
33Ви посилали до Йоана, й сьвідкував правдї.
34Empero yo no tomo el testimonio de hombre; mas digo esto, para que vosotros seáis salvos.
34Я же не від чоловіка сьвідченнє приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись.
35El era antorcha que ardía y alumbraba: y vosotros quisisteis recrearos por un poco á su luz.
35Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотїли повеселитись на часину сьвітлом його.
36Mas yo tengo mayor testimonio que el de Juan: porque las obras que el Padre me dió que cumpliese, las mismas obras que yo hago, dan testimonio de mí, que el Padre me haya enviado.
36Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті дїла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.
37Y el que me envió, el Padre, él ha dado testimonio de mí. Ni nunca habéis oído su voz, ni habéis visto su parecer.
37І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;
38Ni tenéis su palabra permanente en vosotros; porque al que él envió, á éste vosotros no creéis.
38і слова Його не маєте пробуваючого в вас; бо кого післав Він, тому ви не віруєте.
39Escudriñad las Escrituras, porque á vosotros os parece que en ellas tenéis la vida eterna; y ellas son las que dan testimonio de mí.
39Прослїдїть писання; бо ви думаєте в них життє вічнє мати; й ті сьвідкують про мене.
40Y no queréis venir á mí, para que tengáis vida.
40Та не хочете прийти до мене, щоб життє мати.
41Gloria de los hombres no recibo.
41Чести від людей не приймаю.
42Mas yo os conozco, que no tenéis amor de Dios en vosotros.
42Та я спізнав вас, що любови Божої не маєте в собі.
43Yo he venido en nombre de mi Padre, y no me recibís: si otro viniere en su propio nombre, á aquél recibiréis.
43Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.
44¿Cómo podéis vosotros creer, pues tomáis la gloria los unos de los otros, y no buscáis la gloria que de sólo Dios viene?
44Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а слави, що від одного Бога, не шукаєте?
45No penséis que yo os tengo de acusar delante del Padre; hay quien os acusa, Moisés, en quien vosotros esperáis.
45Не думайте, що я обвинувачу вас перед Отцем: є хто винуватить вас: Мойсей, що на него вповаєте.
46Porque si vosotros creyeseis á Moisés, creeríais á mí; porque de mí escribió él.
46Коли б ви вірували Мойсейові, вірували б менї; бо про мене той писав.
47Y si á sus escritos no creéis, ¿cómo creeréis á mis palabras?
47Коли ж його писанням не віруєте, як моїм словам вірувати мете?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.