Juan 13
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ANTES de la fiesta de la Pascua, sabiendo Jesús que su hora había venido para que pasase de este mundo al Padre, como había amado á los suyos que estaban en el mundo, amólos hasta el fin.
1Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, — любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.
2Y la cena acabada, como el diablo ya había metido en el corazón de Judas, hijo de Simón Iscariote, que le entregase,
2І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,
3Sabiendo Jesús que el Padre le había dado todas las cosas en las manos, y que había salido de Dios, y á Dios iba,
3знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,
4Levántase de la cena, y quítase su ropa, y tomando una toalla, ciñóse.
4устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь.
5Luego puso agua en un lebrillo, y comenzó á lavar los pies de los discípulos, y á limpiarlos con la toalla con que estaba ceñido.
5Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.
6Entonces vino á Simón Pedro; y Pedro le dice: ¿Señor, tú me lavas los pies?
6Приходить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?
7Respondió Jesús, y díjole: Lo que yo hago, tú no entiendes ahora; mas lo entenderás después.
7Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.
8Dícele Pedro: No me lavarás los pies jamás. Respondióle Jesús: Si no te lavare, no tendrás parte conmigo.
8Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною.
9Dícele Simón Pedro: Señor, no sólo mis pies, mas aun las manos y la cabeza.
9Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову.
10Dícele Jesús: El que está lavado, no necesita sino que lave los pies, mas está todo limpio: y vosotros limpios estáis, aunque no todos.
10Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.
11Porque sabía quién le había de entregar; por eso dijo: No estáis limpios todos.
11Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.
12Así que, después que les hubo lavado los pies, y tomado su ropa, volviéndose á sentar á la mesa, díjoles: ¿Sabéis lo que os he hecho?
12Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?
13Vosotros me llamáis, Maestro, y, Señor: y decís bien; porque lo soy.
13Ви звете мене Учителем і Господом, і добре кажете, се бо я.
14Pues si yo, el Señor y el Maestro, he lavado vuestros pies, vosotros también debéis lavar los pies los unos á los otros.
14Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.
15Porque ejemplo os he dado, para que como yo os he hecho, vosotros también hagáis.
15Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.
16De cierto, de cierto os digo: El siervo no es mayor que su señor, ni el apóstol es mayor que el que le envió.
16Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.
17Si sabéis estas cosas, bienaventurados seréis, si las hiciereis.
17Коли се знаєте, то блаженні ви, коли робити мете се.
18No hablo de todos vosotros: yo sé los que he elegido: mas para que se cumpla la Escritura: El que come pan conmigo, levantó contra mí su calcañar.
18Не про всїх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.
19Desde ahora os lo digo antes que se haga, para que cuando se hiciere, creáis que yo soy.
19Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я.
20De cierto, de cierto os digo: El que recibe al que yo enviare, á mí recibe; y el que á mí recibe, recibe al que me envió.
20Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.
21Como hubo dicho Jesús esto, fué conmovido en el espíritu, y protestó, y dijo: De cierto, de cierto os digo, que uno de vosotros me ha de entregar.
21Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.
22Entonces los discípulos mirábanse los unos á los otros, dudando de quién decía.
22Ззирались тодї між собою ученики, сумнїваючись, про кого Він говорить.
23Y uno de sus discípulos, al cual Jesús amaba, estaba recostado en el seno de Jesús.
23Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.
24A éste, pues, hizo señas Simón Pedro, para que preguntase quién era aquél de quien decía.
24Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.
25El entonces recostándose sobre el pecho de Jesús, dícele: Señor, ¿quién es?
25Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се?
26Respondió Jesús: Aquél es, á quien yo diere el pan mojado. Y mojando el pan, diólo á Judas Iscariote, hijo de Simón.
26Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому.
27Y tras el bocado Satanás entró en él. Entonces Jesús le dice: Lo que haces, haz lo más presto.
27А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.
28Mas ninguno de los que estaban á la mesa entendió á qué propósito le dijo esto.
28Сього не зрозумів нїхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому.
29Porque los unos pensaban, porque Judas tenía la bolsa, que Jesús le decía: Compra lo que necesitamos para la fiesta: ó, que diese algo á los pobres.
29Деякі бо думали, — яко ж бо скриньку мав Юда, — що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим.
30Como él pues hubo tomado el bocado, luego salió: y era ya noche.
30Узявши ж він кусок, зараз вийшов; була ж ніч.
31Entonces como él salió, dijo Jesús: Ahora es glorificado el Hijo del hombre, y Dios es glorificado en él.
31Як же вийшов, рече Ісус: Тепер прославив ся Син чоловічий, й Бог прославив ся в Йому.
32Si Dios es glorificado en él, Dios también le glorificará en sí mismo, y luego le glorificará.
32Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.
33Hijitos, aun un poco estoy con vosotros. Me buscaréis; mas, como dije á los Judíos: Donde yo voy, vosotros no podéis venir; así digo á vosotros ahora.
33Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.
34Un mandamiento nuevo os doy: Que os améis unos á otros: como os he amado, que también os améis los unos á los otros.
34Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.
35En esto conocerán todos que sois mis discípulos, si tuviereis amor los unos con los otros.
35По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.
36Dícele Simón Pedro: Señor, ¿adónde vas? Respondióle Jesús: Donde yo voy, no me puedes ahora seguir; mas me seguirás después.
36Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдеш за мною.
37Dícele Pedro: Señor, ¿por qué no te puedo seguir ahora? mi alma pondré por ti.
37Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.
38Respondióle Jesús: ¿Tu alma pondrás por mí? De cierto, de cierto te digo: No cantará el gallo, sin que me hayas negado tres veces.
38Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.