Jean 13
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Avant la fête de Pâque, Jésus, sachant que son heure était venue de passer de ce monde au Père, et ayant aimé les siens qui étaient dans le monde, mit le comble à son amour pour eux.
1Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, — любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.
2Pendant le souper, lorsque le diable avait déjà inspiré au cœur de Judas Iscariot, fils de Simon, le dessein de le livrer,
2І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,
3Jésus, qui savait que le Père avait remis toutes choses entre ses mains, qu’il était venu de Dieu, et qu’il s’en allait à Dieu,
3знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,
4se leva de table, ôta ses vêtements, et prit un linge, dont il se ceignit.
4устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь.
5Ensuite il versa de l’eau dans un bassin, et il se mit à laver les pieds des disciples, et à les essuyer avec le linge dont il était ceint.
5Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.
6Il vint donc à Simon Pierre; et Pierre lui dit: Toi, Seigneur, tu me laves les pieds!
6Приходить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?
7Jésus lui répondit: Ce que je fais, tu ne le comprends pas maintenant, mais tu le comprendras bientôt.
7Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.
8Pierre lui dit: Non, jamais tu ne me laveras les pieds. Jésus lui répondit: Si je ne te lave, tu n’auras point de part avec moi.
8Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною.
9Simon Pierre lui dit: Seigneur, non seulement les pieds, mais encore les mains et la tête.
9Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову.
10Jésus lui dit: Celui qui est lavé n’a besoin que de se laver les pieds pour être entièrement pur; et vous êtes purs, mais non pas tous.
10Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.
11Car il connaissait celui qui le livrait; c’est pourquoi il dit: Vous n’êtes pas tous purs.
11Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.
12Après qu’il leur eut lavé les pieds, et qu’il eut pris ses vêtements, il se remit à table, et leur dit: Comprenez-vous ce que je vous ai fait?
12Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?
13Vous m’appelez Maître et Seigneur; et vous dites bien, car je le suis.
13Ви звете мене Учителем і Господом, і добре кажете, се бо я.
14Si donc je vous ai lavé les pieds, moi, le Seigneur et le Maître, vous devez aussi vous laver les pieds les uns aux autres;
14Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.
15car je vous ai donné un exemple, afin que vous fassiez comme je vous ai fait.
15Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.
16En vérité, en vérité, je vous le dis, le serviteur n’est pas plus grand que son seigneur, ni l’apôtre plus grand que celui qui l’a envoyé.
16Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.
17Si vous savez ces choses, vous êtes heureux, pourvu que vous les pratiquiez.
17Коли се знаєте, то блаженні ви, коли робити мете се.
18Ce n’est pas de vous tous que je parle; je connais ceux que j’ai choisis. Mais il faut que l’Écriture s’accomplisse: Celui qui mange avec moi le pain A levé son talon contre moi.
18Не про всїх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.
19Dès à présent je vous le dis, avant que la chose arrive, afin que, lorsqu’elle arrivera, vous croyiez à ce que je suis.
19Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я.
20En vérité, en vérité, je vous le dis, celui qui reçoit celui que j’aurai envoyé me reçoit, et celui qui me reçoit, reçoit celui qui m’a envoyé.
20Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.
21Ayant ainsi parlé, Jésus fut troublé en son esprit, et il dit expressément: En vérité, en vérité, je vous le dis, l’un de vous me livrera.
21Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.
22Les disciples se regardaient les uns les autres, ne sachant de qui il parlait.
22Ззирались тодї між собою ученики, сумнїваючись, про кого Він говорить.
23Un des disciples, celui que Jésus aimait, était couché sur le sein de Jésus.
23Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.
24Simon Pierre lui fit signe de demander qui était celui dont parlait Jésus.
24Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.
25Et ce disciple, s’étant penché sur la poitrine de Jésus, lui dit: Seigneur, qui est-ce?
25Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се?
26Jésus répondit: C’est celui à qui je donnerai le morceau trempé. Et, ayant trempé le morceau, il le donna à Judas, fils de Simon, l’Iscariot.
26Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому.
27Dès que le morceau fut donné, Satan entra dans Judas. Jésus lui dit: Ce que tu fais, fais-le promptement.
27А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.
28Mais aucun de ceux qui étaient à table ne comprit pourquoi il lui disait cela;
28Сього не зрозумів нїхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому.
29car quelques-uns pensaient que, comme Judas avait la bourse, Jésus voulait lui dire: Achète ce dont nous avons besoin pour la fête, ou qu’il lui commandait de donner quelque chose aux pauvres.
29Деякі бо думали, — яко ж бо скриньку мав Юда, — що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим.
30Judas, ayant pris le morceau, se hâta de sortir. Il était nuit.
30Узявши ж він кусок, зараз вийшов; була ж ніч.
31Lorsque Judas fut sorti, Jésus dit: Maintenant, le Fils de l’homme a été glorifié, et Dieu a été glorifié en lui.
31Як же вийшов, рече Ісус: Тепер прославив ся Син чоловічий, й Бог прославив ся в Йому.
32Si Dieu a été glorifié en lui, Dieu aussi le glorifiera en lui-même, et il le glorifiera bientôt.
32Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.
33Mes petits enfants, je suis pour peu de temps encore avec vous. Vous me chercherez; et, comme j’ai dit aux Juifs: Vous ne pouvez venir où je vais, je vous le dis aussi maintenant.
33Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.
34Je vous donne un commandement nouveau: Aimez-vous les uns les autres; comme je vous ai aimés, vous aussi, aimez-vous les uns les autres.
34Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.
35A ceci tous connaîtront que vous êtes mes disciples, si vous avez de l’amour les uns pour les autres.
35По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.
36Simon Pierre lui dit: Seigneur, où vas-tu? Jésus répondit: Tu ne peux pas maintenant me suivre où je vais, mais tu me suivras plus tard.
36Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдеш за мною.
37Seigneur, lui dit Pierre, pourquoi ne puis-je pas te suivre maintenant? Je donnerai ma vie pour toi.
37Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.
38Jésus répondit: Tu donneras ta vie pour moi! En vérité, en vérité, je te le dis, le coq ne chantera pas que tu ne m’aies renié trois fois.
38Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.