John 13
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1It was now just before the Passover Feast, and Jesus knew that His hour had come to leave this world and return to the Father. Having loved His own who were in the world, He loved them to the very end.
1Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, — любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.
2The evening meal was underway, and the devil had already put into the heart of Judas, the son of Simon Iscariot, to betray Jesus.
2І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,
3Jesus knew that the Father had delivered all things into His hands, and that He had come from God and was returning to God.
3знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,
4So He got up from the supper, laid aside His outer garments, and wrapped a towel around His waist.
4устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь.
5After that, He poured water into a basin and began to wash the disciples’ feet and dry them with the towel that was around Him.
5Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.
6He came to Simon Peter, who asked Him, “Lord, are You going to wash my feet?”
6Приходить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?
7Jesus replied, “You do not realize now what I am doing, but later you will understand.”
7Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.
8“Never shall You wash my feet!” Peter told Him. Jesus answered, “Unless I wash you, you have no part with Me.”
8Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною.
9“Then, Lord,” Simon Peter replied, “not only my feet, but my hands and my head as well!”
9Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову.
10Jesus told him, “Whoever has already bathed needs only to wash his feet, and he will be completely clean. And you are clean, though not all of you.”
10Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.
11For He knew who would betray Him. That is why He said, “Not all of you are clean.”
11Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.
12When Jesus had washed their feet and put on His outer garments, He reclined with them again and asked, “Do you know what I have done for you?
12Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?
13You call Me Teacher and Lord, and rightly so, because I am.
13Ви звете мене Учителем і Господом, і добре кажете, се бо я.
14So if I, your Lord and Teacher, have washed your feet, you also should wash one another’s feet.
14Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.
15I have set you an example so that you should do as I have done for you.
15Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.
16Truly, truly, I tell you, no servant is greater than his master, nor is a messenger greater than the one who sent him.
16Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.
17If you know these things, you will be blessed if you do them.
17Коли се знаєте, то блаженні ви, коли робити мете се.
18I am not speaking about all of you; I know whom I have chosen. But this is to fulfill the Scripture: ‘The one who shares My bread has lifted up his heel against Me.’
18Не про всїх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.
19I am telling you now before it happens, so that when it comes to pass, you will believe that I am He.
19Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я.
20Truly, truly, I tell you, whoever receives the one I send receives Me, and whoever receives Me receives the One who sent Me.”
20Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.
21After Jesus had said this, He became troubled in spirit and testified, “Truly, truly, I tell you, one of you will betray Me.”
21Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.
22The disciples looked at one another, perplexed as to which of them He meant.
22Ззирались тодї між собою ученики, сумнїваючись, про кого Він говорить.
23One of His disciples, the one whom Jesus loved, was reclining at His side.
23Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.
24So Simon Peter motioned to him to ask Jesus which one He was talking about.
24Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.
25Leaning back against Jesus, he asked, “Lord, who is it?”
25Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се?
26Jesus answered, “It is the one to whom I give this morsel after I have dipped it.” Then He dipped the morsel and gave it to Judas son of Simon Iscariot.
26Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому.
27And when Judas had taken the morsel, Satan entered into him. Then Jesus said to Judas, “What you are about to do, do quickly.”
27А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.
28But no one at the table knew why Jesus had said this to him.
28Сього не зрозумів нїхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому.
29Since Judas kept the money bag, some thought that Jesus was telling him to buy what was needed for the feast, or to give something to the poor.
29Деякі бо думали, — яко ж бо скриньку мав Юда, — що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим.
30As soon as he had received the morsel, Judas went out into the night.
30Узявши ж він кусок, зараз вийшов; була ж ніч.
31When Judas had gone out, Jesus said, “Now the Son of Man is glorified, and God is glorified in Him.
31Як же вийшов, рече Ісус: Тепер прославив ся Син чоловічий, й Бог прославив ся в Йому.
32If God is glorified in Him, God will also glorify the Son in Himself—and will glorify Him at once.
32Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.
33Little children, I am with you only a little while longer. You will look for Me, and as I said to the Jews, so now I say to you: ‘Where I am going, you cannot come.’
33Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.
34A new commandment I give you: Love one another. As I have loved you, so you also must love one another.
34Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.
35By this everyone will know that you are My disciples, if you love one another.”
35По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.
36“Lord, where are You going?” Simon Peter asked. Jesus answered, “Where I am going, you cannot follow Me now, but you will follow later.”
36Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдеш за мною.
37“Lord,” said Peter, “why can’t I follow You now? I will lay down my life for You.”
37Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.
38“Will you lay down your life for Me?” Jesus replied. “Truly, truly, I tell you, before the rooster crows, you will deny Me three times.
38Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.