John 5
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Some time later there was a feast of the Jews, and Jesus went up to Jerusalem.
1Після сього було сьвято Жидівське; і прийшов Ісус у Єрусалим.
2Now there is in Jerusalem near the Sheep Gate a pool with five covered colonnades, which in Hebrew is called Bethesda.
2У Єрусалимі ж коло Овечих воріт є купіль, що зветь ся по єврейськи Ветезда, з пятьма ходниками.
3On these walkways lay a great number of the sick, the blind, the lame, and the paralyzed.
3В них лежало велике множество недужих, слїпих, кривих, сухих, що дожидали движення води.
no verse 4 in this text
4Ангел бо певного часу спускавсь у купіль і збивав воду: хто ж первий улазив після збивання води, одужував, якою б нї мучив ся болестю.
5One man there had been an invalid for thirty-eight years.
5Був же там один чоловік, що трийцять і вісїм років був у недузї.
6When Jesus saw him lying there and realized that he had spent a long time in this condition, He asked him, “Do you want to get well?”
6Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати?
7“Sir,” the invalid replied, “I have no one to help me into the pool when the water is stirred. While I am on my way, someone else goes in before me.”
7Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить.
8Then Jesus told him, “Get up, pick up your mat, and walk.”
8Рече йому Ісус: Устань, візьми постїль твою, та й ходи!
9Immediately the man was made well, and he picked up his mat and began to walk. Now this happened on the Sabbath day,
9І зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня.
10so the Jews said to the man who had been healed, “This is the Sabbath! It is unlawful for you to carry your mat.”
10І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.
11But he answered, “The man who made me well told me, ‘Pick up your mat and walk.’”
11Відказав їм: Хто оздоровив мене, той менї сказав: Візьми постїль твою, та й ходи.
12“Who is this man who told you to pick it up and walk?” they asked.
12Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постїль твою, та й ходи?
13But the man who was healed did not know who it was, for Jesus had slipped away while the crowd was there.
13Той же, що одужав, не знав, хто Він; бо Ісус відійшов геть, як народ був на місцї тому.
14Afterward, Jesus found the man at the temple and said to him, “See, you have been made well. Stop sinning, or something worse may happen to you.”
14Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся.
15And the man went away and told the Jews that it was Jesus who had made him well.
15Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його.
16Now because Jesus was doing these things on the Sabbath, the Jews began to persecute Him.
16За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу.
17But Jesus answered them, “To this very day My Father is at His work, and I too am working.”
17Ісус же відказав їм: Отець мій і досї робить і я роблю.
18Because of this, the Jews tried all the harder to kill Him. Not only was He breaking the Sabbath, but He was even calling God His own Father, making Himself equal with God.
18За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.
19So Jesus replied, “Truly, truly, I tell you, the Son can do nothing by Himself, unless He sees the Father doing it. For whatever the Father does, the Son also does.
19Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нїчого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить.
20The Father loves the Son and shows Him all He does. And to your amazement, He will show Him even greater works than these.
20Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому дїла, щоб ви дивувались.
21For just as the Father raises the dead and gives them life, so also the Son gives life to whom He wishes.
21Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.
22Furthermore, the Father judges no one, but has assigned all judgment to the Son,
22Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,
23so that all may honor the Son just as they honor the Father. Whoever does not honor the Son does not honor the Father who sent Him.
23щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.
24Truly, truly, I tell you, whoever hears My word and believes Him who sent Me has eternal life and will not come under judgment. Indeed, he has crossed over from death to life.
24Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має життє вічнє, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє.
25Truly, truly, I tell you, the hour is coming and has now come when the dead will hear the voice of the Son of God, and those who hear will live.
25Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.
26For as the Father has life in Himself, so also He has granted the Son to have life in Himself.
26Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,
27And He has given Him authority to execute judgment, because He is the Son of Man.
27і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.
28Do not be amazed at this, for the hour is coming when all who are in their graves will hear His voice
28Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,
29and come out—those who have done good to the resurrection of life, and those who have done evil to the resurrection of judgment.
29і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.
30I can do nothing by Myself; I judge only as I hear. And My judgment is just, because I do not seek My own will, but the will of Him who sent Me.
30Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.
31If I testify about Myself, My testimony is not valid.
31Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.
32There is another who testifies about Me, and I know that His testimony about Me is valid.
32Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченнє, котре про мене сьвідкує.
33You have sent to John, and he has testified to the truth.
33Ви посилали до Йоана, й сьвідкував правдї.
34Even though I do not accept human testimony, I say these things so that you may be saved.
34Я же не від чоловіка сьвідченнє приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись.
35John was a lamp that burned and gave light, and you were willing for a season to bask in his light.
35Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотїли повеселитись на часину сьвітлом його.
36But I have testimony more substantial than that of John. For the works that the Father has given Me to accomplish—the very works I am doing—testify about Me that the Father has sent Me.
36Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті дїла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.
37And the Father who sent Me has Himself testified about Me. You have never heard His voice nor seen His form,
37І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;
38nor does His word abide in you, because you do not believe the One He sent.
38і слова Його не маєте пробуваючого в вас; бо кого післав Він, тому ви не віруєте.
39You pore over the Scriptures because you presume that by them you possess eternal life. These are the very words that testify about Me,
39Прослїдїть писання; бо ви думаєте в них життє вічнє мати; й ті сьвідкують про мене.
40yet you refuse to come to Me to have life.
40Та не хочете прийти до мене, щоб життє мати.
41I do not accept glory from men,
41Чести від людей не приймаю.
42but I know you, that you do not have the love of God within you.
42Та я спізнав вас, що любови Божої не маєте в собі.
43I have come in My Father’s name, and you have not received Me; but if someone else comes in his own name, you will receive him.
43Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.
44How can you believe if you accept glory from one another, yet do not seek the glory that comes from the only God?
44Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а слави, що від одного Бога, не шукаєте?
45Do not think that I will accuse you before the Father. Your accuser is Moses, in whom you have put your hope.
45Не думайте, що я обвинувачу вас перед Отцем: є хто винуватить вас: Мойсей, що на него вповаєте.
46If you had believed Moses, you would believe Me, because he wrote about Me.
46Коли б ви вірували Мойсейові, вірували б менї; бо про мене той писав.
47But since you do not believe what he wrote, how will you believe what I say?”
47Коли ж його писанням не віруєте, як моїм словам вірувати мете?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.