Jean 5
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Après cela, il y eut une fête des Juifs, et Jésus monta à Jérusalem.
1Після сього було сьвято Жидівське; і прийшов Ісус у Єрусалим.
2Or, à Jérusalem, près de la porte des brebis, il y a une piscine qui s’appelle en hébreu Béthesda, et qui a cinq portiques.
2У Єрусалимі ж коло Овечих воріт є купіль, що зветь ся по єврейськи Ветезда, з пятьма ходниками.
3Sous ces portiques étaient couchés en grand nombre des malades, des aveugles, des boiteux, des paralytiques, qui attendaient le mouvement de l’eau;
3В них лежало велике множество недужих, слїпих, кривих, сухих, що дожидали движення води.
4car un ange descendait de temps en temps dans la piscine, et agitait l’eau; et celui qui y descendait le premier après que l’eau avait été agitée était guéri, quelle que fût sa maladie.
4Ангел бо певного часу спускавсь у купіль і збивав воду: хто ж первий улазив після збивання води, одужував, якою б нї мучив ся болестю.
5Là se trouvait un homme malade depuis trente-huit ans.
5Був же там один чоловік, що трийцять і вісїм років був у недузї.
6Jésus, l’ayant vu couché, et sachant qu’il était malade depuis longtemps, lui dit: Veux-tu être guéri?
6Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати?
7Le malade lui répondit: Seigneur, je n’ai personne pour me jeter dans la piscine quand l’eau est agitée, et, pendant que j’y vais, un autre descend avant moi.
7Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить.
8Lève-toi, lui dit Jésus, prends ton lit, et marche.
8Рече йому Ісус: Устань, візьми постїль твою, та й ходи!
9Aussitôt cet homme fut guéri; il prit son lit, et marcha.
9І зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня.
10C’était un jour de sabbat. Les Juifs dirent donc à celui qui avait été guéri: C’est le sabbat; il ne t’est pas permis d’emporter ton lit.
10І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.
11Il leur répondit: Celui qui m’a guéri m’a dit: Prends ton lit, et marche.
11Відказав їм: Хто оздоровив мене, той менї сказав: Візьми постїль твою, та й ходи.
12Ils lui demandèrent: Qui est l’homme qui t’a dit: Prends ton lit, et marche?
12Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постїль твою, та й ходи?
13Mais celui qui avait été guéri ne savait pas qui c’était; car Jésus avait disparu de la foule qui était en ce lieu.
13Той же, що одужав, не знав, хто Він; бо Ісус відійшов геть, як народ був на місцї тому.
14Depuis, Jésus le trouva dans le temple, et lui dit: Voici, tu as été guéri; ne pèche plus, de peur qu’il ne t’arrive quelque chose de pire.
14Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся.
15Cet homme s’en alla, et annonça aux Juifs que c’était Jésus qui l’avait guéri.
15Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його.
16C’est pourquoi les Juifs poursuivaient Jésus, parce qu’il faisait ces choses le jour du sabbat.
16За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу.
17Mais Jésus leur répondit: Mon Père agit jusqu’à présent; moi aussi, j’agis.
17Ісус же відказав їм: Отець мій і досї робить і я роблю.
18A cause de cela, les Juifs cherchaient encore plus à le faire mourir, non seulement parce qu’il violait le sabbat, mais parce qu’il appelait Dieu son propre Père, se faisant lui-même égal à Dieu.
18За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.
19Jésus reprit donc la parole, et leur dit: En vérité, en vérité, je vous le dis, le Fils ne peut rien faire de lui-même, il ne fait que ce qu’il voit faire au Père; et tout ce que le Père fait, le Fils aussi le fait pareillement.
19Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нїчого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить.
20Car le Père aime le Fils, et lui montre tout ce qu’il fait; et il lui montrera des œuvres plus grandes que celles-ci, afin que vous soyez dans l’étonnement.
20Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому дїла, щоб ви дивувались.
21Car, comme le Père ressuscite les morts et donne la vie, ainsi le Fils donne la vie à qui il veut.
21Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.
22Le Père ne juge personne, mais il a remis tout jugement au Fils,
22Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,
23afin que tous honorent le Fils comme ils honorent le Père. Celui qui n’honore pas le Fils n’honore pas le Père qui l’a envoyé.
23щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.
24En vérité, en vérité, je vous le dis, celui qui écoute ma parole, et qui croit à celui qui m’a envoyé, a la vie éternelle et ne vient point en jugement, mais il est passé de la mort à la vie.
24Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має життє вічнє, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє.
25En vérité, en vérité, je vous le dis, l’heure vient, et elle est déjà venue, où les morts entendront la voix du Fils de Dieu; et ceux qui l’auront entendue vivront.
25Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.
26Car, comme le Père a la vie en lui-même, ainsi il a donné au Fils d’avoir la vie en lui-même.
26Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,
27Et il lui a donné le pouvoir de juger, parce qu’il est Fils de l’homme.
27і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.
28Ne vous étonnez pas de cela; car l’heure vient où tous ceux qui sont dans les sépulcres entendront sa voix, et en sortiront.
28Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,
29Ceux qui auront fait le bien ressusciteront pour la vie, mais ceux qui auront fait le mal ressusciteront pour le jugement.
29і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.
30Je ne puis rien faire de moi-même: selon que j’entends, je juge; et mon jugement est juste, parce que je ne cherche pas ma volonté, mais la volonté de celui qui m’a envoyé.
30Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.
31Si c’est moi qui rends témoignage de moi-même, mon témoignage n’est pas vrai.
31Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.
32Il y en a un autre qui rend témoignage de moi, et je sais que le témoignage qu’il rend de moi est vrai.
32Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченнє, котре про мене сьвідкує.
33Vous avez envoyé vers Jean, et il a rendu témoignage à la vérité.
33Ви посилали до Йоана, й сьвідкував правдї.
34Pour moi ce n’est pas d’un homme que je reçois le témoignage; mais je dis ceci, afin que vous soyez sauvés.
34Я же не від чоловіка сьвідченнє приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись.
35Jean était la lampe qui brûle et qui luit, et vous avez voulu vous réjouir une heure à sa lumière.
35Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотїли повеселитись на часину сьвітлом його.
36Moi, j’ai un témoignage plus grand que celui de Jean; car les œuvres que le Père m’a donné d’accomplir, ces œuvres mêmes que je fais, témoignent de moi que c’est le Père qui m’a envoyé.
36Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті дїла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.
37Et le Père qui m’a envoyé a rendu lui-même témoignage de moi. Vous n’avez jamais entendu sa voix, vous n’avez point vu sa face,
37І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;
38et sa parole ne demeure point en vous, parce que vous ne croyez pas à celui qu’il a envoyé.
38і слова Його не маєте пробуваючого в вас; бо кого післав Він, тому ви не віруєте.
39Vous sondez les Écritures, parce que vous pensez avoir en elles la vie éternelle: ce sont elles qui rendent témoignage de moi.
39Прослїдїть писання; бо ви думаєте в них життє вічнє мати; й ті сьвідкують про мене.
40Et vous ne voulez pas venir à moi pour avoir la vie!
40Та не хочете прийти до мене, щоб життє мати.
41Je ne tire pas ma gloire des hommes.
41Чести від людей не приймаю.
42Mais je sais que vous n’avez point en vous l’amour de Dieu.
42Та я спізнав вас, що любови Божої не маєте в собі.
43Je suis venu au nom de mon Père, et vous ne me recevez pas; si un autre vient en son propre nom, vous le recevrez.
43Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.
44Comment pouvez-vous croire, vous qui tirez votre gloire les uns des autres, et qui ne cherchez point la gloire qui vient de Dieu seul?
44Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а слави, що від одного Бога, не шукаєте?
45Ne pensez pas que moi je vous accuserai devant le Père; celui qui vous accuse, c’est Moïse, en qui vous avez mis votre espérance.
45Не думайте, що я обвинувачу вас перед Отцем: є хто винуватить вас: Мойсей, що на него вповаєте.
46Car si vous croyiez Moïse, vous me croiriez aussi, parce qu’il a écrit de moi.
46Коли б ви вірували Мойсейові, вірували б менї; бо про мене той писав.
47Mais si vous ne croyez pas à ses écrits, comment croirez-vous à mes paroles?
47Коли ж його писанням не віруєте, як моїм словам вірувати мете?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.