John 5
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1After these things, there was a feast of the Jews, and Jesus went up to Jerusalem.
1Після сього було сьвято Жидівське; і прийшов Ісус у Єрусалим.
2Now in Jerusalem by the sheep gate, there is a pool, which is called in Hebrew, “Bethesda”, having five porches.
2У Єрусалимі ж коло Овечих воріт є купіль, що зветь ся по єврейськи Ветезда, з пятьма ходниками.
3In these lay a great multitude of those who were sick, blind, lame, or paralyzed, waiting for the moving of the water;
3В них лежало велике множество недужих, слїпих, кривих, сухих, що дожидали движення води.
4for an angel went down at certain times into the pool and stirred up the water. Whoever stepped in first after the stirring of the water was healed of whatever disease he had.
4Ангел бо певного часу спускавсь у купіль і збивав воду: хто ж первий улазив після збивання води, одужував, якою б нї мучив ся болестю.
5A certain man was there who had been sick for thirty-eight years.
5Був же там один чоловік, що трийцять і вісїм років був у недузї.
6When Jesus saw him lying there, and knew that he had been sick for a long time, he asked him, “Do you want to be made well?”
6Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати?
7The sick man answered him, “Sir, I have no one to put me into the pool when the water is stirred up, but while I’m coming, another steps down before me.”
7Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить.
8Jesus said to him, “Arise, take up your mat, and walk.”
8Рече йому Ісус: Устань, візьми постїль твою, та й ходи!
9Immediately, the man was made well, and took up his mat and walked. Now that day was a Sabbath.
9І зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня.
10So the Jews said to him who was cured, “It is the Sabbath. It is not lawful for you to carry the mat.”
10І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.
11He answered them, “He who made me well said to me, ‘Take up your mat and walk.’ ”
11Відказав їм: Хто оздоровив мене, той менї сказав: Візьми постїль твою, та й ходи.
12Then they asked him, “Who is the man who said to you, ‘Take up your mat and walk’ ?”
12Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постїль твою, та й ходи?
13But he who was healed didn’t know who it was, for Jesus had withdrawn, a crowd being in the place.
13Той же, що одужав, не знав, хто Він; бо Ісус відійшов геть, як народ був на місцї тому.
14Afterward Jesus found him in the temple and said to him, “Behold, you are made well. Sin no more, so that nothing worse happens to you.”
14Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся.
15The man went away, and told the Jews that it was Jesus who had made him well.
15Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його.
16For this cause the Jews persecuted Jesus and sought to kill him, because he did these things on the Sabbath.
16За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу.
17But Jesus answered them, “My Father is still working, so I am working, too.”
17Ісус же відказав їм: Отець мій і досї робить і я роблю.
18For this cause therefore the Jews sought all the more to kill him, because he not only broke the Sabbath, but also called God his own Father, making himself equal with God.
18За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.
19Jesus therefore answered them, “Most certainly, I tell you, the Son can do nothing of himself, but what he sees the Father doing. For whatever things he does, these the Son also does likewise.
19Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нїчого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить.
20For the Father has affection for the Son, and shows him all things that he himself does. He will show him greater works than these, that you may marvel.
20Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому дїла, щоб ви дивувались.
21For as the Father raises the dead and gives them life, even so the Son also gives life to whom he desires.
21Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.
22For the Father judges no one, but he has given all judgment to the Son,
22Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,
23that all may honor the Son, even as they honor the Father. He who doesn’t honor the Son doesn’t honor the Father who sent him.
23щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.
24“Most certainly I tell you, he who hears my word and believes him who sent me has eternal life, and doesn’t come into judgment, but has passed out of death into life.
24Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має життє вічнє, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє.
25Most certainly I tell you, the hour comes, and now is, when the dead will hear the Son of God’s voice; and those who hear will live.
25Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.
26For as the Father has life in himself, even so he gave to the Son also to have life in himself.
26Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,
27He also gave him authority to execute judgment, because he is a son of man.
27і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.
28Don’t marvel at this, for the hour comes in which all who are in the tombs will hear his voice
28Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,
29and will come out; those who have done good, to the resurrection of life; and those who have done evil, to the resurrection of judgment.
29і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.
30I can of myself do nothing. As I hear, I judge; and my judgment is righteous, because I don’t seek my own will, but the will of my Father who sent me.
30Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.
31“If I testify about myself, my witness is not valid.
31Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.
32It is another who testifies about me. I know that the testimony which he testifies about me is true.
32Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченнє, котре про мене сьвідкує.
33You have sent to John, and he has testified to the truth.
33Ви посилали до Йоана, й сьвідкував правдї.
34But the testimony which I receive is not from man. However, I say these things that you may be saved.
34Я же не від чоловіка сьвідченнє приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись.
35He was the burning and shining lamp, and you were willing to rejoice for a while in his light.
35Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотїли повеселитись на часину сьвітлом його.
36But the testimony which I have is greater than that of John; for the works which the Father gave me to accomplish, the very works that I do, testify about me, that the Father has sent me.
36Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті дїла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.
37The Father himself, who sent me, has testified about me. You have neither heard his voice at any time, nor seen his form.
37І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;
38You don’t have his word living in you, because you don’t believe him whom he sent.
38і слова Його не маєте пробуваючого в вас; бо кого післав Він, тому ви не віруєте.
39“You search the Scriptures, because you think that in them you have eternal life; and these are they which testify about me.
39Прослїдїть писання; бо ви думаєте в них життє вічнє мати; й ті сьвідкують про мене.
40Yet you will not come to me, that you may have life.
40Та не хочете прийти до мене, щоб життє мати.
41I don’t receive glory from men.
41Чести від людей не приймаю.
42But I know you, that you don’t have God’s love in yourselves.
42Та я спізнав вас, що любови Божої не маєте в собі.
43I have come in my Father’s name, and you don’t receive me. If another comes in his own name, you will receive him.
43Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.
44How can you believe, who receive glory from one another, and you don’t seek the glory that comes from the only God?
44Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а слави, що від одного Бога, не шукаєте?
45“Don’t think that I will accuse you to the Father. There is one who accuses you, even Moses, on whom you have set your hope.
45Не думайте, що я обвинувачу вас перед Отцем: є хто винуватить вас: Мойсей, що на него вповаєте.
46For if you believed Moses, you would believe me; for he wrote about me.
46Коли б ви вірували Мойсейові, вірували б менї; бо про мене той писав.
47But if you don’t believe his writings, how will you believe my words?”
47Коли ж його писанням не віруєте, як моїм словам вірувати мете?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.