John 7
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1After these things, Jesus was walking in Galilee, for he wouldn’t walk in Judea, because the Jews sought to kill him.
1І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотїв бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.
2Now the feast of the Jews, the Feast of Booths, was at hand.
2Було ж близько Жидівське сьвято кучок.
3His brothers therefore said to him, “Depart from here and go into Judea, that your disciples also may see your works which you do.
3Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш.
4For no one does anything in secret while he seeks to be known openly. If you do these things, reveal yourself to the world.”
4Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
5For even his brothers didn’t believe in him.
5Бо й брати Його не вірували в Него.
6Jesus therefore said to them, “My time has not yet come, but your time is always ready.
6Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.
7The world can’t hate you, but it hates me, because I testify about it, that its works are evil.
7Не може сьвіт ненавидїти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що дїла його лихі.
8You go up to the feast. I am not yet going up to this feast, because my time is not yet fulfilled.”
8Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
9Having said these things to them, he stayed in Galilee.
9Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.
10But when his brothers had gone up to the feast, then he also went up, not publicly, but as it were in secret.
10Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
11The Jews therefore sought him at the feast, and said, “Where is he?”
11Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
12There was much murmuring among the multitudes concerning him. Some said, “He is a good man.” Others said, “Not so, but he leads the multitude astray.”
12І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ.
13Yet no one spoke openly of him for fear of the Jews.
13Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
14But when it was now the middle of the feast, Jesus went up into the temple and taught.
14Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
15The Jews therefore marveled, saying, “How does this man know letters, having never been educated?”
15І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
16Jesus therefore answered them, “My teaching is not mine, but his who sent me.
16Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
17If anyone desires to do his will, he will know about the teaching, whether it is from God or if I am speaking from myself.
17Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголю.
18He who speaks from himself seeks his own glory, but he who seeks the glory of him who sent him is true, and no unrighteousness is in him.
18Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
19Didn’t Moses give you the law, and yet none of you keeps the law? Why do you seek to kill me?”
19Хиба не Мойсей дав вам закон? а нїхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?
20The multitude answered, “You have a demon! Who seeks to kill you?”
20Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
21Jesus answered them, “I did one work and you all marvel because of it.
21Відказав Ісус і рече їм: Одно дїло зробив я, і всї дивуєтесь.
22Moses has given you circumcision (not that it is of Moses, but of the fathers), and on the Sabbath you circumcise a boy.
22Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.
23If a boy receives circumcision on the Sabbath, that the law of Moses may not be broken, are you angry with me because I made a man completely healthy on the Sabbath?
23Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?
24Don’t judge according to appearance, but judge righteous judgment.”
24Не судїть по виду, а праведний суд судїть.
25Therefore some of them of Jerusalem said, “Isn’t this he whom they seek to kill?
25Казали тодї деякі з Єрусалимцїв: Чи не се Той, що шукають убити Його?
26Behold, he speaks openly, and they say nothing to him. Can it be that the rulers indeed know that this is truly the Christ?
26І ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справдї не взнали князї, що Він справдї Христос?
27However, we know where this man comes from, but when the Christ comes, no one will know where he comes from.”
27Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же як прийде, нїхто не знати ме, звідкіля Він.
28Jesus therefore cried out in the temple, teaching and saying, “You both know me, and know where I am from. I have not come of myself, but he who sent me is true, whom you don’t know.
28Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.
29I know him, because I am from him, and he sent me.”
29Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.
30They sought therefore to take him; but no one laid a hand on him, because his hour had not yet come.
30Шукали тодї, щоб схопити Його, та нїхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.
31But of the multitude, many believed in him. They said, “When the Christ comes, he won’t do more signs than those which this man has done, will he?”
31Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?
32The Pharisees heard the multitude murmuring these things concerning him, and the chief priests and the Pharisees sent officers to arrest him.
32Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.
33Then Jesus said, “I will be with you a little while longer, then I go to him who sent me.
33Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.
34You will seek me and won’t find me. You can’t come where I am.”
34Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.
35The Jews therefore said among themselves, “Where will this man go that we won’t find him? Will he go to the Dispersion among the Greeks and teach the Greeks?
35Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?
36What is this word that he said, ‘You will seek me, and won’t find me;’ and ‘Where I am, you can’t come’ ?”
36Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?
37Now on the last and greatest day of the feast, Jesus stood and cried out, “If anyone is thirsty, let him come to me and drink!
37В останнїй же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.
38He who believes in me, as the Scripture has said, from within him will flow rivers of living water.”
38Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.
39But he said this about the Spirit, which those believing in him were to receive. For the Holy Spirit was not yet given, because Jesus wasn’t yet glorified.
39Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.
40Many of the multitude therefore, when they heard these words, said, “This is truly the prophet.”
40Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справдї пророк,
41Others said, “This is the Christ.” But some said, “What, does the Christ come out of Galilee?
41инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?
42Hasn’t the Scripture said that the Christ comes of the offspring of David, and from Bethlehem, the village where David was?”
42Чи не глаголе ж писаннє, що з насїння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?
43So a division arose in the multitude because of him.
43Тодї повстало роздїленнє в народї через Него.
44Some of them would have arrested him, but no one laid hands on him.
44Деякі ж з них хотїли схопити Його; тільки ж нїхто не зняв на Него рук.
45The officers therefore came to the chief priests and Pharisees; and they said to them, “Why didn’t you bring him?”
45Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?
46The officers answered, “No man ever spoke like this man!”
46Відказали слуги: Нїколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.
47The Pharisees therefore answered them, “You aren’t also led astray, are you?
47Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?
48Have any of the rulers or any of the Pharisees believed in him?
48Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?
49But this multitude that doesn’t know the law is cursed.”
49А сей народ, що не знає закону, проклятий.
50Nicodemus (he who came to him by night, being one of them) said to them,
50Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:
51“Does our law judge a man unless it first hears from him personally and knows what he does?”
51Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?
52They answered him, “Are you also from Galilee? Search and see that no prophet has arisen out of Galilee.”
52Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.
53Everyone went to his own house,
53І пійшов кожен до дому свого.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.