John 13
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Now before the feast of the Passover, Jesus, knowing that his time had come that he would depart from this world to the Father, having loved his own who were in the world, he loved them to the end.
1Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, — любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.
2During supper, the devil having already put into the heart of Judas Iscariot, Simon’s son, to betray him,
2І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,
3Jesus, knowing that the Father had given all things into his hands, and that he came from God and was going to God,
3знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,
4arose from supper, and laid aside his outer garments. He took a towel and wrapped a towel around his waist.
4устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь.
5Then he poured water into the basin, and began to wash the disciples’ feet and to wipe them with the towel that was wrapped around him.
5Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.
6Then he came to Simon Peter. He said to him, “Lord, do you wash my feet?”
6Приходить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?
7Jesus answered him, “You don’t know what I am doing now, but you will understand later.”
7Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.
8Peter said to him, “You will never wash my feet!” Jesus answered him, “If I don’t wash you, you have no part with me.”
8Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною.
9Simon Peter said to him, “Lord, not my feet only, but also my hands and my head!”
9Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову.
10Jesus said to him, “Someone who has bathed only needs to have his feet washed, but is completely clean. You are clean, but not all of you.”
10Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.
11For he knew him who would betray him; therefore he said, “You are not all clean.”
11Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.
12So when he had washed their feet, put his outer garment back on, and sat down again, he said to them, “Do you know what I have done to you?
12Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?
13You call me, ‘Teacher’ and ‘Lord.’ You say so correctly, for so I am.
13Ви звете мене Учителем і Господом, і добре кажете, се бо я.
14If I then, the Lord and the Teacher, have washed your feet, you also ought to wash one another’s feet.
14Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.
15For I have given you an example, that you should also do as I have done to you.
15Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.
16Most certainly I tell you, a servant is not greater than his lord, neither is one who is sent greater than he who sent him.
16Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.
17If you know these things, blessed are you if you do them.
17Коли се знаєте, то блаженні ви, коли робити мете се.
18I don’t speak concerning all of you. I know whom I have chosen; but that the Scripture may be fulfilled, ‘He who eats bread with me has lifted up his heel against me.’
18Не про всїх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.
19From now on, I tell you before it happens, that when it happens, you may believe that I am he.
19Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я.
20Most certainly I tell you, he who receives whomever I send, receives me; and he who receives me, receives him who sent me.”
20Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.
21When Jesus had said this, he was troubled in spirit, and testified, “Most certainly I tell you that one of you will betray me.”
21Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.
22The disciples looked at one another, perplexed about whom he spoke.
22Ззирались тодї між собою ученики, сумнїваючись, про кого Він говорить.
23One of his disciples, whom Jesus loved, was at the table, leaning against Jesus’ chest.
23Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.
24Simon Peter therefore beckoned to him, and said to him, “Tell us who it is of whom he speaks.”
24Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.
25He, leaning back, as he was, on Jesus’ chest, asked him, “Lord, who is it?”
25Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се?
26Jesus therefore answered, “It is he to whom I will give this piece of bread when I have dipped it.” So when he had dipped the piece of bread, he gave it to Judas, the son of Simon Iscariot.
26Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому.
27After the piece of bread, then Satan entered into him. Then Jesus said to him, “What you do, do quickly.”
27А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.
28Now nobody at the table knew why he said this to him.
28Сього не зрозумів нїхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому.
29For some thought, because Judas had the money box, that Jesus said to him, “Buy what things we need for the feast,” or that he should give something to the poor.
29Деякі бо думали, — яко ж бо скриньку мав Юда, — що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим.
30Therefore having received that morsel, he went out immediately. It was night.
30Узявши ж він кусок, зараз вийшов; була ж ніч.
31When he had gone out, Jesus said, “Now the Son of Man has been glorified, and God has been glorified in him.
31Як же вийшов, рече Ісус: Тепер прославив ся Син чоловічий, й Бог прославив ся в Йому.
32If God has been glorified in him, God will also glorify him in himself, and he will glorify him immediately.
32Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.
33Little children, I will be with you a little while longer. You will seek me, and as I said to the Jews, ‘Where I am going, you can’t come,’ so now I tell you.
33Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.
34A new commandment I give to you, that you love one another. Just as I have loved you, you also love one another.
34Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.
35By this everyone will know that you are my disciples, if you have love for one another.”
35По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.
36Simon Peter said to him, “Lord, where are you going?” Jesus answered, “Where I am going, you can’t follow now, but you will follow afterwards.”
36Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдеш за мною.
37Peter said to him, “Lord, why can’t I follow you now? I will lay down my life for you.”
37Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.
38Jesus answered him, “Will you lay down your life for me? Most certainly I tell you, the rooster won’t crow until you have denied me three times.
38Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.