Juan 10
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1DE cierto, de cierto os digo: El que no entra por la puerta en el corral de las ovejas, mas sube por otra parte, el tal es ladrón y robador.
1Істино, істино глаголю вам: Хто не ввіходить дверима в кошару, а перелазить де инде, той злодїй і розбійник.
2Mas el que entra por la puerta, el pastor de las ovejas es.
2Хто ж увіходить дверима, той пастир вівцям.
3A éste abre el portero, y las ovejas oyen su voz: y á sus ovejas llama por nombre, y las saca.
3Тому воротар одчиняє, і вівцї голосу його слухають, і свої вівцї кличе по імени, і виводить їх.
4Y como ha sacado fuera todas las propias, va delante de ellas; y las ovejas le siguen, porque conocen su voz.
4І як вижене вівцї свої, ійде поперед них, а вівцї ійдуть слїдом за ним, бо знають голос його.
5Mas al extraño no seguirán, antes huirán de él: porque no conocen la voz de los extraños.
5За чужим же не пійдуть, а втїкати муть од него, бо не знають голосу чужих.
6Esta parábola les dijo Jesús; mas ellos no entendieron qué era lo que les decía.
6Сю приповість сказав їм Ісус, вони ж не зрозуміли, що се було, про що глаголав їм.
7Volvióles, pues, Jesús á decir: De cierto, de cierto os digo: Yo soy la puerta de las ovejas.
7Тодї знов рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що я двері вівцям.
8Todos los que antes de mí vinieron, ladrones son y robadores; mas no los oyeron las ovejas.
8Всї, скільки прийшло їх перше мене, злодїї і розбійники; тільки ж не послухали їх вівцї.
9Yo soy la puerta: el que por mí entrare, será salvo; y entrará, y saldrá, y hallará pastos.
9Я — двері: мною коли хто ввійде, спасеть ся, і входити ме, й виходити ме, і знайде пашу.
10El ladrón no viene sino para hurtar, y matar, y destruir: yo he venido para que tengan vida, y para que la tengan en abundancia.
10Злодїй не приходить, як тільки щоб украсти, і вбити, й погубити. Я прийшов, щоб життє мали, й надто мали.
11Yo soy el buen pastor: el buen pastor su vida da por las ovejas.
11Я пастир добрий: пастир добрий душу свою кладе за вівцї.
12Mas el asalariado, y que no es el pastor, de quien no son propias las ovejas, ve al lobo que viene, y deja las ovejas, y huye, y el lobo las arrebata, y esparce las ovejas.
12Наймит же й хто не пастир, що не його вівцї, бачить вовка йдучого, та й кидає вівцї, та й утїкає; а вовк хапа їх, і розсипає вівцї.
13Así que, el asalariado, huye, porque es asalariado, y no tiene cuidado de las ovejas.
13Наймит же втїкає, бо він наймит, і не журить ся про вівцї.
14Yo soy el buen pastor; y conozco mis ovejas , y las mías me conocen.
14Я пастир добрий, і знаю моїх, і знають мене мої.
15Como el Padre me conoce, y yo conozco al Padre; y pongo mi vida por las ovejas.
15Яко ж знає мене Отець, так і я знаю Отця, і душу мою кладу за вівцї.
16También tengo otras ovejas que no son de este redil; aquéllas también me conviene traer, y oirán mi voz; y habrá un rebaño, y un pastor.
16І инші вівцї маю, що не сієї кошари; і тих я мушу привести, й голос мій почують, і буде одно стадо, й один пастир.
17Por eso me ama el Padre, porque yo pongo mi vida, para volverla á tomar.
17За те Отець мене любить, що я кладу душу мою, щоб знов прийняти її.
18Nadie me la quita, mas yo la pongo de mí mismo. Tengo poder para ponerla, y tengo poder para volverla á tomar. Este mandamiento recibí de mi Padre.
18Нїхто не бере її від мене, а я кладу її від себе. Маю власть положити її, і маю власть знов прийняти її. Сю заповідь прийняв я від Отця мого.
19Y volvió á haber disensión entre los Judíos por estas palabras.
19Постала тодї знов незгода між Жидами за слова сї.
20Y muchos de ellos decían: Demonio tiene, y está fuera de sí; ¿para qué le oís?
20Казали ж многі з них: Біса має і божеволїє; чого ви Його слухаєте?
21Decían otros: Estas palabras no son de endemoniado: ¿puede el demonio abrir los ojos de los ciegos?
21Инші казали: Се слова не біснуватого. Хиба біс може слїпим очі відкривати?
22Y se hacía la fiesta de la dedicación en Jerusalem; y era invierno;
22Були ж поновини в Єрусалимі, і зима була.
23Y Jesús andaba en el templo por el portal de Salomón.
23І ходив Ісус по церкві у Соломоновім ходнику.
24Y rodeáronle los Judíos y dijéronle: ¿Hasta cuándo nos has de turbar el alma? Si tú eres el Cristo, dínos lo abiertamente.
24Обступили тодї Його Жиди, й казали Йому: Доки нас морочити меш? Коли Ти Христос, скажи нам явно.
25Respondióles Jesús: Os lo he dicho, y no creéis: las obras que yo hago en nombre de mi Padre, ellas dan testimonio de mí;
25Відказав їм Ісус: Я казав вам, та й не віруєте. Дїла, що я роблю в імя Отця мого, сї сьвідкують про мене.
26Mas vosotros no creéis, porque no sois de mis ovejas, como os he dicho.
26Та ви не віруєте, бо ви не з овець моїх, як я казав вам.
27Mis ovejas oyen mi voz, y yo las conozco, y me siguen;
27Вівцї мої голосу мого слухають, і я знаю їх, і вони йдуть слїдом за мною.
28Y yo les doy vida eterna: y no perecerán para siempre, ni nadie las arrebatará de mi mano.
28І я життє вічнє даю їм; і не погинуть до віку, й не вихопить їх нїхто з рук моїх.
29Mi Padre que me las dió, mayor que todos es: y nadie las puede arrebatar de la mano de mi Padre.
29Отець мій, що дав менї, більший усїх, і нїхто не здолїє вихопити їх із рук Отця мого.
30Yo y el Padre una cosa somos.
30Я і Отець одно.
31Entonces volvieron á tomar piedras los Judíos para apedrearle.
31Брали тодї знов каміннє Жиди, щоб каменувати Його.
32Respondióles Jesús: Muchas buenas obras os he mostrado de mi Padre; ¿por cuál obra de esas me apedreáis?
32Озвавсь до них Ісус: Багато добрих дїл явив я від Отця мого. За которе з тих дїл каменуєте мене?
33Respondiéronle los Judíos, diciendo: Por buena obra no te apedreamos, sino por la blasfemia; y porque tú, siendo hombre, te haces Dios.
33Відказали йому Жиди, говорячи: За добре дїло не каменуємо Тебе, а за хулу, і що Ти, чоловіком бувши, робиш себе Богом.
34Respondióles Jesús: ¿No está escrito en vuestra ley: Yo dije, Dioses sois?
34Озвавсь до них Ісус: Хиба не написано в законї вашому: Я сказав, ви боги?
35Si dijo, dioses, á aquellos á los cuales fué hecha palabra de Dios (y la Escritura no puede ser quebrantada);
35Коли тих назвав богами, до кого слово Боже було, та й не може поламатись писаннє, —
36¿A quien el Padre santificó y envió al mundo, vosotros decís: Tú blasfemas, porque dije: Hijo de Dios soy?
36то як же про Того, кого Отець осьвятив і післав у сьвіт, ви кажете: Що хулиш, бо сказав: Я Син Божий?
37Si no hago obras de mi Padre, no me creáis.
37Коли я не роблю дїл Отця мого, не йміть віри менї.
38Mas si las hago, aunque á mí no creáis, creed á las obras; para que conozcáis y creáis que el Padre está en mí, y yo en el Padre.
38Коли ж роблю, а ви менї не віруєте, то дїлам віруйте, щоб ви знали й вірували, що в менї Отець, і я в Йому.
39Y procuraban otra vez prenderle; mas él se salió de sus manos;
39Шукали тодї знов Його схопити, та вхиливсь од рук їх,
40Y volvióse tras el Jordán, á aquel lugar donde primero había estado bautizando Juan; y estúvose allí.
40та й пійшов ізнов на той бік у те місце, де Йоан перше хрестив, та й пробував там.
41Y muchos venían á él, y decían: Juan, á la verdad, ninguna señal hizo; mas todo lo que Juan dijo de éste, era verdad.
41І многі приходили до Него, й казали: Що Йоан нїякої ознаки не зробив, усе ж, що Йоан казав про сього чоловіка, правда була.
42Y muchos creyeron allí en él.
42І увірували там многі в Него.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.