Evangelo Di S. Giovanni 10
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1IN verità, in verità, io vi dico, che chi non entra per la porta nell'ovile delle pecore, ma vi sale altronde, esso è rubatore, e ladrone.
1Істино, істино глаголю вам: Хто не ввіходить дверима в кошару, а перелазить де инде, той злодїй і розбійник.
2Ma chi entra per la porta è pastor delle pecore.
2Хто ж увіходить дверима, той пастир вівцям.
3A costui apre il portinaio, e le pecore ascoltano la sua voce, ed egli chiama le sue pecore per nome, e le conduce fuori.
3Тому воротар одчиняє, і вівцї голосу його слухають, і свої вівцї кличе по імени, і виводить їх.
4E quando ha messe fuori le sue pecore, va davanti a loro, e le pecore lo seguitano, perciocchè conoscono la sua voce.
4І як вижене вівцї свої, ійде поперед них, а вівцї ійдуть слїдом за ним, бо знають голос його.
5Ma non seguiteranno lo straniero, anzi se ne fuggiranno da lui, perciocchè non conoscono la voce degli stranieri.
5За чужим же не пійдуть, а втїкати муть од него, бо не знають голосу чужих.
6Questa similitudine disse loro Gesù; ma essi non riconobbero quali fosser le cose ch'egli ragionava loro.
6Сю приповість сказав їм Ісус, вони ж не зрозуміли, що се було, про що глаголав їм.
7Laonde Gesù da capo disse loro: In verità, in verità, io vi dico, che io son la porta delle pecore.
7Тодї знов рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що я двері вівцям.
8Tutti quanti coloro che son venuti sono stati rubatori, e ladroni; ma le pecore non li hanno ascoltati.
8Всї, скільки прийшло їх перше мене, злодїї і розбійники; тільки ж не послухали їх вівцї.
9Io son la porta; se alcuno entra per me, sarà salvato, ed entrerà, ed uscirà, e troverà pastura.
9Я — двері: мною коли хто ввійде, спасеть ся, і входити ме, й виходити ме, і знайде пашу.
10Il ladro non viene se non per rubare, ed ammazzare, e distrugger le pecore; ma io son venuto acciocchè abbiano vita, ed abbondino.
10Злодїй не приходить, як тільки щоб украсти, і вбити, й погубити. Я прийшов, щоб життє мали, й надто мали.
11Io sono il buon pastore; il buon pastore mette la sua vita per le pecore.
11Я пастир добрий: пастир добрий душу свою кладе за вівцї.
12Ma il mercenario, e quel che non è pastore, e di cui non son le pecore, se vede venire il lupo, abbandona le pecore, e sen fugge; e il lupo le rapisce, e disperge le pecore.
12Наймит же й хто не пастир, що не його вівцї, бачить вовка йдучого, та й кидає вівцї, та й утїкає; а вовк хапа їх, і розсипає вівцї.
13Or il mercenario se ne fugge, perciocchè egli è mercenario, e non si cura delle pecore.
13Наймит же втїкає, бо він наймит, і не журить ся про вівцї.
14Io sono il buon pastore, e conosco le mie pecore , e son conosciuto dalle mie.
14Я пастир добрий, і знаю моїх, і знають мене мої.
15Siccome il Padre mi conosce, ed io conosco il Padre; e metto la mia vita per le mie pecore.
15Яко ж знає мене Отець, так і я знаю Отця, і душу мою кладу за вівцї.
16Io ho anche delle altre pecore, che non son di quest'ovile; quelle ancora mi conviene addurre, ed esse udiranno la mia voce; e vi sarà una sola greggia, ed un sol pastore.
16І инші вівцї маю, що не сієї кошари; і тих я мушу привести, й голос мій почують, і буде одно стадо, й один пастир.
17Per questo mi ama il Padre, perciocchè io metto la vita mia, per ripigliarla poi.
17За те Отець мене любить, що я кладу душу мою, щоб знов прийняти її.
18Niuno me la toglie, ma io da me stesso la dipongo; io ho podestà di diporla, ed ho altresì podestà di ripigliarla; questo comandamento ho ricevuto dal Padre mio.
18Нїхто не бере її від мене, а я кладу її від себе. Маю власть положити її, і маю власть знов прийняти її. Сю заповідь прийняв я від Отця мого.
19Perciò nacque di nuovo dissensione tra i Giudei, per queste parole.
19Постала тодї знов незгода між Жидами за слова сї.
20E molti di loro dicevano: Egli ha il demonio, ed è forsennato; perchè l'ascoltate voi?
20Казали ж многі з них: Біса має і божеволїє; чого ви Його слухаєте?
21Altri dicevano: Queste parole non son d'un indemoniato; può il demonio aprir gli occhi de' ciechi?
21Инші казали: Се слова не біснуватого. Хиба біс може слїпим очі відкривати?
22OR la festa della dedicazione si fece in Gerusalemme, ed era di verno.
22Були ж поновини в Єрусалимі, і зима була.
23E Gesù passeggiava nel tempio, nel portico di Salomone.
23І ходив Ісус по церкві у Соломоновім ходнику.
24I Giudei adunque l'intorniarono, e gli dissero: Infino a quando terrai sospesa l'anima nostra? Se tu sei il Cristo, diccelo apertamente.
24Обступили тодї Його Жиди, й казали Йому: Доки нас морочити меш? Коли Ти Христос, скажи нам явно.
25Gesù rispose loro: Io ve l 'ho detto, e voi nol credete; le opere, che io fo nel nome del Padre mio, son quelle che testimoniano di me.
25Відказав їм Ісус: Я казав вам, та й не віруєте. Дїла, що я роблю в імя Отця мого, сї сьвідкують про мене.
26Ma voi non credete, perciocchè non siete delle mie pecore, come io vi ho detto.
26Та ви не віруєте, бо ви не з овець моїх, як я казав вам.
27Le mie pecore ascoltano la mia voce, ed io le conosco, ed esse mi seguitano.
27Вівцї мої голосу мого слухають, і я знаю їх, і вони йдуть слїдом за мною.
28Ed io do loro la vita eterna, e giammai in eterno non periranno, e niuno le rapirà di man mia.
28І я життє вічнє даю їм; і не погинуть до віку, й не вихопить їх нїхто з рук моїх.
29Il Padre mio, che me le ha date, è maggior di tutti; e niuno le può rapire di man del Padre mio.
29Отець мій, що дав менї, більший усїх, і нїхто не здолїє вихопити їх із рук Отця мого.
30Io ed il Padre siamo una stessa cosa.
30Я і Отець одно.
31Perciò i Giudei levarono di nuovo delle pietre, per lapidarlo.
31Брали тодї знов каміннє Жиди, щоб каменувати Його.
32Gesù rispose loro: Io vi ho fatte veder molte buone opere, procedenti dal Padre mio; per quale di esse mi lapidate voi?
32Озвавсь до них Ісус: Багато добрих дїл явив я від Отця мого. За которе з тих дїл каменуєте мене?
33I Giudei gli risposero, dicendo: Noi non ti lapidiamo per alcuna buona opera, anzi per bestemmia, perciocchè tu, essendo uomo, ti fai Dio.
33Відказали йому Жиди, говорячи: За добре дїло не каменуємо Тебе, а за хулу, і що Ти, чоловіком бувши, робиш себе Богом.
34Gesù rispose loro: Non è egli scritto nella vostra legge: Io ho detto: Voi siete dii?
34Озвавсь до них Ісус: Хиба не написано в законї вашому: Я сказав, ви боги?
35Se chiama dii coloro, a' quali la parola di Dio è stata indirizzata ; e la scrittura non può essere annullata;
35Коли тих назвав богами, до кого слово Боже було, та й не може поламатись писаннє, —
36dite voi che io, il quale il Padre ha santificato, ed ha mandato nel mondo, bestemmio, perciocchè ho detto: Io son Figliuolo di Dio?
36то як же про Того, кого Отець осьвятив і післав у сьвіт, ви кажете: Що хулиш, бо сказав: Я Син Божий?
37Se io non fo le opere del Padre mio, non crediatemi.
37Коли я не роблю дїл Отця мого, не йміть віри менї.
38Ma, s'io le fo, benchè non crediate a me, credete alle opere, acciocchè conosciate, e crediate che il Padre è in me, e ch'io sono in lui.
38Коли ж роблю, а ви менї не віруєте, то дїлам віруйте, щоб ви знали й вірували, що в менї Отець, і я в Йому.
39Essi adunque di nuovo cercavano di pigliarlo; ma egli uscì dalle lor mani.
39Шукали тодї знов Його схопити, та вхиливсь од рук їх,
40E se ne andò di nuovo di là dal Giordano, al luogo ove Giovanni prima battezzava; e quivi dimorò.
40та й пійшов ізнов на той бік у те місце, де Йоан перше хрестив, та й пробував там.
41E molti vennero a lui, e dicevano: Giovanni certo non fece alcun miracolo; ma pure, tutte le cose che Giovanni disse di costui eran vere.
41І многі приходили до Него, й казали: Що Йоан нїякої ознаки не зробив, усе ж, що Йоан казав про сього чоловіка, правда була.
42E quivi molti credettero in lui.
42І увірували там многі в Него.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.