Jan 16
Kralice Bible (1613)Translation
Kralice Bible (1613)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Toto mluvil jsem vám, abyste se nezhoršili.
1Се я глаголав вам, щоб ви не поблазнились.
2Vypovědíť vás ze škol, ano přijdeť čas, že všeliký, kdož vás mordovati bude, domnívati se bude, že tím Bohu slouží.
2Вилучати муть вас із шкіл; ба прийде час, що всякий, хто вбиває вас, думати ме, що службу приносить Богу.
3A toť učiní vám proto, že nepoznali Otce ani mne.
3І се робити муть вам, бо не знали нї Отця, нї мене.
4Ale toto mluvil jsem vám, abyste, když přijde ten čas, rozpomenuli se na to, že jsem já to předpověděl vám. Tohoť jsem vám s počátku nemluvil, neb jsem byl s vámi.
4Та се сказав я вам, щоб, як прийде час, згадали про се, що я глаголав вам; бо з вами був.
5Nyní pak jdu k tomu, kterýž mne poslal, a žádný z vás neptá se mne: Kam jdeš?
5Тепер же йду до Пославшого мене; й нїхто з вас не питає мене: Куди йдеш?
6Ale že jsem vám tyto věci mluvil, zámutek naplnil srdce vaše.
6Та що се сказав я вам, смуток сповнив ваше серце.
7Já pak pravdu pravím vám, že jest vám užitečné, abych já odšel. Nebo neodejdu-liť, Utěšitel nepřijde k vám; a pakliť odejdu, pošli ho k vám.
7Тільки ж я правду глаголю вам: лучче вам, щоб я пійшов; як бо не пійду, Утішитель не прийде до вас; як же пійду, пришлю Його до вас.
8A onť přijda, obviňovati bude svět z hříchu, a z spravedlnosti, a z soudu.
8А Той прийшовши, докорить сьвітові за гріх, і за правду, і за суд:
9Z hříchu zajisté, že nevěří ve mne;
9за гріх бо не вірують у мене;
10A z spravedlnosti, že jdu k Otci, a již více neuzříte mne;
10за правду ж, бо я до Отця мого йду, й більш не побачите мене;
11Z soudu pak, že Kníže tohoto světa již jest odsouzeno.
11за суд, бо князь сьвіта сього осуджений.
12Ještěť bych měl mnoho mluviti vám, ale nemůžete snésti nyní.
12Ще багато маю глаголати вам, та ви не можете носити нинї.
13Ale když přijde ten Duch pravdy, uvedeť vás ve všelikou pravdu. Nebo nebude mluviti sám od sebe, ale cožkoli uslyší, toť mluviti bude; ano i budoucí věci zvěstovati bude vám.
13Як же прийде той Дух правди, то проведе вас до всякої правди; бо глаголати ме не від себе, а все, що чути ме, буде глаголати, й що настане, звістить вам.
14Onť mne oslaví; nebo z mého vezme, a zvěstuje vám.
14Той мене прославить: бо з мого прийме і звістить вам.
15Všecko, cožkoli má Otec, mé jest. Protož jsem řekl, že z mého vezme, a zvěstuje vám.
15Усе, що має Отець, — моє: тим я сказав, що з мого Він прийме, і звістить вам.
16Maličko, a neuzříte mne, a opět maličko, a uzříte mne; nebo já jdu k Otci.
16Трохи, і не будете видїти мене; а знов трохи, і побачите мене; бо я йду до Отця.
17I řekli někteří z učedlníků jeho mezi sebou: Co jest to, že praví nám: Maličko, a neuzříte mne, a opět maličko, a uzříte mne, a že já jdu k Otci?
17Казали тодї деякі з учеників Його між собою: Що се, що каже нам: Трохи, і не будете видїти мене, а знов трохи, і побачите мене, і: Бо я йду до Отця ?
18Protož pravili: Co jest to, že praví: Maličko? Nevíme, co praví.
18Казали ж: Що се, що каже: Трохи ? Не знаємо, що Він каже.
19I poznal Ježíš, že se ho chtěli otázati. I řekl jim: O tom tížete mezi sebou, že jsem řekl: Maličko, a neuzříte mne, a opět maličko, a uzříte mne?
19Знав же Ісус, що хотїли Його спитати, й рече їм: Про се розпитуєтесь між собою, що я сказав: Трохи, і не будете видїти мене, а знов: трохи, і побачите мене?
20Amen, amen pravím vám, že plakati a kvíliti budete vy, ale svět se bude radovati; vy pak se budete rmoutiti, ale zámutek váš obrátíť se v radost.
20Істино, істино глаголю вам: Що плакати й ридати будете ви, сьвіт же веселитись; ви ж смуткувати мете, та смуток ваш на радощі обернеть ся.
21Žena, když rodí, zámutek má, nebo přišla hodina její; ale když porodí dítě, již nepamatuje na soužení, pro radost, že se narodil člověk na svět.
21Жінка як роджає, смуток має, бо прийшла година її; скоро ж уродить дитину, вже не памятає муки з радощів, що народив ся чоловік на сьвіт.
22Protož i vy zámutek máte nyní, ale opět uzřím vás, a radovati se bude srdce vaše, a radosti vaší žádný neodejme od vás.
22І ви оце тепер смуток маєте; знов же побачу вас, і звеселить ся серце ваше, і радощів ваших нїхто не візьме од вас.
23A v ten den nebudete se mne tázati o ničemž. Amen, amen pravím vám: Že zač byste koli prosili Otce ve jménu mém, dáť vám.
23І того дня в мене не питати мете. Істино, істино глаголю вам: Що чого нї попросите в Отця імям моїм, дасть вам.
24Až dosavad za nic jste neprosili ve jménu mém. Prostež, a vezmete, aby radost vaše doplněna byla.
24Досі не просили ви нїчого в імя моє. Просїть, то й приймете, щоб радість ваша була повна.
25Toto v příslovích mluvil jsem vám; přijdeť hodina, když již ne v příslovích budu mluviti vám, ale zjevně o Otci svém zvěstovati budu vám.
25Оце приповістями глаголав вам; та прийде час, що більше вже приповістями не глаголати му вам, а явно про Отця звіщу вам.
26V ten den ve jménu mém prositi budete, a nepravímť vám, že já budu prositi Otce za vás.
26Того дня просити мете в імя моє, і не глаголю вам, що я просити му Отця за вас.
27Nebo sám Otec miluje vás, proto že jste vy mne milovali, a uvěřili, že jsem já od Boha vyšel.
27Сам бо Отець любить вас; бо ви мене полюбили, й увірували, що я від Бога вийшов.
28Vyšelť jsem od Otce, a přišel jsem na svět; a opět opouštím svět, a jdu k Otci.
28Я вийшов од Отця, і прийшов на сьвіт. Знов оставляю сьвіт і йду до Отця.
29Řkou jemu učedlníci jeho: Aj, nyní zjevně mluvíš, a přísloví žádného nepravíš.
29Кажуть Йому ученики Його: Оттепер явно глаголеш, і приповісти нїякої не кажеш.
30Nyní víme, že víš všecko, a nepotřebuješ, aby se kdo tebe tázal. Skrze to věříme, že jsi od Boha přišel.
30Тепер знаємо, що знаєш усе, і не треба, щоб хто питав Тебе. По сьому віруємо, що від Бога вийшов єси.
31Odpověděl jim Ježíš: Nyní věříte.
31Відказав їм Ісус: Тепер віруєте?
32Aj, přijdeť hodina, anobrž již přišla, že se rozprchnete jeden každý k svému, a mne samého necháte. Ale nejsemť sám, nebo Otec se mnou jest.
32Ось прийде час, і нинї прийшов, щоб ви розсипались кожен у свій бік, а мене самого зоставили; та я не сам, бо Отець зо мною.
33Tyto věci mluvil jsem vám, abyste ve mně pokoj měli. Na světě soužení míti budete, ale doufejtež, jáť jsem přemohl svět.
33Се глаголав я вам, щоб у менї впокій мали. У сьвітї горе мати мете, тільки ж бодріть ся: я побідив сьвіт.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.