Hebræos 1
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Multifariam, multisque modis olim Deus loquens patribus in prophetis:
1Почасту і всяково промовляючи здавна Бог до батьків через пророків,
2novissime, diebus istis locutus est nobis in Filio, quem constituit hæredem universorum, per quem fecit et sæcula:
2в останнї сї днї глаголав до нас через Сина, котрого настановив наслїдником усього, котрим і віки створив.
3qui cum sit splendor gloriæ, et figura substantiæ ejus, portansque omnia verbo virtutis suæ, purgationem peccatorum faciens, sedet ad dexteram majestatis in excelsis:
3Сей, будучи сяєвом слави і образом особи Його, і двигаючи все словом сили своєї, зробивши собою очищеннє гріхів наших, осївсь по правицї величчя на вишинах,
4tanto melior angelis effectus, quanto differentius præ illis nomen hæreditavit.
4Стільки луччий будучи від ангелів, скільки славнїще над їх наслїдував імя.
5Cui enim dixit aliquando angelorum: Filius meus es tu, ego hodie genui te? Et rursum: Ego ero illi in patrem, et ipse erit mihi in filium?
5Кому бо рече коли з ангелів: Син мій єси Ти, я сьогоднї родив Тебе? і знов: Я буду Йому Отцем, а Він буде менї Сином?
6Et cum iterum introducit primogenitum in orbem terræ, dicit: Et adorent eum omnes angeli Dei.
6Коли ж знов уводить Перворідня у вселенну, глаголе: І нехай поклонять ся Йому всї ангели Божі.
7Et ad angelos quidem dicit: Qui facit angelos suos spiritus, et ministros suos flammam ignis.
7І до ангелів же глаголе: Що творить духи ангелами своїми, а поломє огня слугами своїми.
8Ad Filium autem: Thronus tuus Deus in sæculum sæculi: virga æquitatis, virga regni tui.
8Про Сина ж: Престол Твій, Боже, по вік вічний, палиця правоти — палиця царювання Твого.
9Dilexisti justitiam, et odisti iniquitatem: propterea unxit te Deus, Deus tuus, oleo exultationis præ participibus tuis.
9Полюбив єси правду, і зненавидїв беззаконнє; за се помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости більш спільників Твоїх.
10Et: Tu in principio, Domine, terram fundasti: et opera manuum tuarum sunt cæli.
10І (знов): У починї Ти, Господи, землю оснував єси, і небеса — дїло рук Твоїх.
11Ipsi peribunt, tu autem permanebis, et omnes ut vestimentum veterascent:
11Вони зникнуть, Ти ж пробуваєш, і всї, як шати зветшають,
12et velut amictum mutabis eos, et mutabuntur: tu autem idem ipse es, et anni tui non deficient.
12і як одежину згорнеш їх, і перемінять ся; Ти ж той же самий єси, і лїта Твої не скінчать ся.
13Ad quem autem angelorum dixit aliquando: Sede a dextris meis, quoadusque ponam inimicos tuos scabellum pedum tuorum?
13Кому ж із ангелів сказав коли: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх?
14Nonne omnes sunt administratorii spiritus, in ministerium missi propter eos, qui hæreditatem capient salutis?
14Чи не всї ж вони служебні духи, посилаємі на служеннє про тих, що хочуть наслїдувати спасеннє?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.