Hebræos 7
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Hic enim Melchisedech, rex Salem, sacerdos Dei summi, qui obviavit Abrahæ regresso a cæde regum, et benedixit ei:
1Сей бо Мелхиседек, цар Салимський, священик Бога вишнього, що зустрів Авраама, як вертавсь він з побоїща царів, і благословив його;
2cui et decimas omnium divisit Abraham: primum quidem qui interpretatur rex justitiæ: deinde autem et rex Salem, quod est, rex pacis,
2котрому й десятину з усього віддїлив Авраам (перше ж оце перекладом зветь ся цар правди, а потім і цар Салимський, чи то цар впокою),
3sine patre, sine matre, sine genealogia, neque initium dierum, neque finem vitæ habens, assimilatus autem Filio Dei, manet sacerdos in perpetuum.
3без батька, без матери, без родоводу, нї почину днїв, нї конця життя не маючи, уподоблений же Сину Божому, пробуває священиком вічно.
4Intuemini autem quantus sit hic, cui et decimas dedit de præcipuis Abraham patriarcha.
4Дивіте ся ж, який великий той, кому і десятину дав Авраам патриярх із вибраного.
5Et quidem de filiis Levi sacerdotium accipientes, mandatum habent decimas sumere a populo secundum legem, id est, a fratribus suis: quamquam et ipsi exierint de lumbis Abrahæ.
5Тай ті із синів Левіїних, що приймають сьвященство, мають заповідь брати десятину з народу по закону, се єсть із браття свого, хоч і з чересел Авраамових вийшло воно.
6Cujus autem generatio non annumeratur in eis, decimas sumpsit ab Abraham, et hunc, qui habebat repromissiones, benedixit.
6Той же, хто не виводить роду свого від них, узяв десятину з Авраама, і маючого обітницю благословив.
7Sine ulla autem contradictione, quod minus est, a meliore benedicitur.
7Без усякого ж перечення менше від більшого благословляєть ся.
8Et hic quidem, decimas morientes homines accipiunt: ibi autem contestatur, quia vivit.
8І тут беруть десятини люде, що мруть, а там — той, про кого сьвідчить ся, що він живе.
9Et (ut ita dictum sit) per Abraham, et Levi, qui decimas accepit, decimatus est:
9І, щоб так сказати, через Авраама взята десятина і з Левія, що бере десятини.
10adhuc enim in lumbis patris erat, quando obviavit ei Melchisedech.
10Ще бо в череслах отецьких був, як зустрів його Мелхиседек.
11Si ergo consummatio per sacerdotium Leviticum erat (populus enim sub ipso legem accepit) quid adhuc necessarium fuit secundum ordinem Melchisedech, alium surgere sacerdotem, et non secundum ordinem Aaron dici?
11Коли ж звершеннє було через Левійське сьвященство (бо під ним люде озаконені стались), то яка ж іще потреба иншому встати сьвященикові по чину Мелхиседековому, а не по чину Аароновому звати ся?
12Translato enim sacerdotio, necesse est ut et legis translatio fiat.
12Коли бо переміняєть ся сьвященство, мусить конче і переміна закону бути.
13In quo enim hæc dicuntur, de alia tribu est, de qua nullus altari præsto fuit.
13Про Кого бо се говорить ся, з иншого колїна був, з котрого нїхто не приступав до жертівнї.
14Manifestum est enim quod ex Juda ortus sit Dominus noster: in qua tribu nihil de sacerdotibus Moyses locutus est.
14Явно бо, що з колїна Юдового вийшов Господь наш, а про се колїно Мойсей об сьвященстві нїчого не сказав.
15Et amplius adhuc manifestum est: si secundum similitudinem Melchisedech exsurgat alius sacerdos,
15І більше ще явно, що по подобию Мелхиседековому встає инший сьвященик,
16qui non secundum legem mandati carnalis factus est, sed secundum virtutem vitæ insolubilis.
16котрий не по закону заповідї тїлесної постав, а по силї життя незотлїнного.
17Contestatur enim: Quoniam tu es sacerdos in æternum, secundum ordinem Melchisedech.
17Сьвідкує бо: „Що Ти єси сьвященик по вік по чину Мелхиседековому.‟
18Reprobatio quidem fit præcedentis mandati, propter infirmitatem ejus, et inutilitatem:
18Стало ся ж знищеннє попередньої заповідї за її неміць і невжиточність.
19nihil enim ad perfectum adduxit lex: introductio vero melioris spei, per quam proximamus ad Deum.
19Нїчого бо не звершив закон, а приведене лучче впованнє, котрим наближуємось до Бога.
20Et quantum est non sine jurejurando (alii quidem sine jurejurando sacerdotes facti sunt,
20І на скілько воно не без клятьби,
21hic autem cum jurejurando per eum, qui dixit ad illum: Juravit Dominus, et non pœnitebit eum: tu es sacerdos in æternum):
21(ті бо сьвященики без клятьби ставали, а Сей з клятьбою через Того, хто глаголав до Него: „Кляв ся Господь, і не розкаяв ся: Ти єси сьвященик по вік, по чину Мелхиседековому‟)
22in tantum melioris testamenti sponsor factus est Jesus.
22на стілько луччого завіту став ся порукою Ісус.
23Et alii quidem plures facti sunt sacerdotes, idcirco quod morte prohiberentur permanere:
23І більш їх було сьвящениками, бо смерть боронила їм пробувати;
24hic autem eo quod maneat in æternum, sempiternum habet sacerdotium.
24сей же, через те, що пробуває по вік, непереходяче має сьвященство.
25Unde et salvare in perpetuum potest accedentes per semetipsum ad Deum: semper vivens ad interpellandum pro nobis.
25Тим же і спасти може до кінця приходящих через Нього до Бога, будучи вічно жив, щоб посередникувати за них.
26Talis enim decebat ut nobis esset pontifex, sanctus, innocens, impollutus, segregatus a peccatoribus, et excelsior cælis factus:
26Такого бо нам подобало (мати) Архиєрея, преподобного, безвинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес,
27qui non habet necessitatem quotidie, quemadmodum sacerdotes, prius pro suis delictis hostias offerre, deinde pro populi: hoc enim fecit semel, seipsum offerendo.
27котрий не має по всї днї нужди, як архиєреї, перше за свої гріхи жертви приносити, а потім за людські: се бо зробив заразом, себе принїсши.
28Lex enim homines constituit sacerdotes infirmitatem habentes: sermo autem jurisjurandi, qui post legem est, Filium in æternum perfectum.
28Закон бо людей поставляє архиєреями, маючих немочі, слово ж клятьби, що послї закону, Сина на віки звершеного.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.