Hebræos 5
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Omnis namque pontifex ex hominibus assumptus, pro hominibus constituitur in iis quæ sunt ad Deum, ut offerat dona, et sacrificia pro peccatis:
1Всякий бо архиєрей, із людей узятий, для людей поставляєть ся на служеннє у тому, що Боже, щоб приносив дари і жертви за гріхи,
2qui condolere possit iis qui ignorant et errant: quoniam et ipse circumdatus est infirmitate:
2котрий би міг болїти серцем за нетямущих і заблуджених, бо й сам обложений немощею;
3et propterea debet, quemadmodum pro populo, ita etiam et pro semetipso offerre pro peccatis.
3і ради того мусить, як за людей, так за себе приносити за гріхи.
4Nec quisquam sumit sibi honorem, sed qui vocatur a Deo, tamquam Aaron.
4І нїхто сам по собі не приймає чести, а хто покликаний од Бога, яко ж і Аарон.
5Sic et Christus non semetipsum clarificavit ut pontifex fieret: sed qui locutus est ad eum: Filius meus es tu, ego hodie genui te.
5Так і Христос не сам себе прославив бути архиєреєм, а Той, хто глаголав до Нього: „Син мій єси Ти, я сьогоднї породив Тебе.‟
6Quemadmodum et in alio loco dicit: Tu es sacerdos in æternum, secundum ordinem Melchisedech.
6Яко ж і инде глаголе: „Ти єси священик по вік по чину Мелхиседековому.‟
7Qui in diebus carnis suæ preces, supplicationesque ad eum qui possit illum salvum facere a morte cum clamore valido, et lacrimis offerens, exauditus est pro sua reverentia.
7Котрий за днїв тїла свого приносив молитви і благання до Того, хто міг спасти Його від смерти, з великим голосїннєм і слїзми, і почуто Його за страх (Його перед Богом).
8Et quidem cum esset Filius Dei, didicit ex iis, quæ passus est, obedientiam:
8Хоч і Син Він був, тільки ж навчивсь послуху через те, що терпів,
9et consummatus, factus est omnibus obtemperantibus sibi, causa salutis æternæ,
9і, звершившись, ставсь усїм, що слухають Його, причиною спасення вічнього,
10appellatus a Deo pontifex juxta ordinem Melchisedech.
10і названий від Бога архиєреєм по чину Мелхиседековому.
11De quo nobis grandis sermo, et ininterpretabilis ad dicendum: quoniam imbecilles facti estis ad audiendum.
11Про котрого маємо велике слово, та важко його висловити; тому що ви немочні стали слухом:
12Etenim cum deberetis magistri esse propter tempus, rursum indigetis ut vos doceamini quæ sint elementa exordii sermonum Dei: et facti estis quibus lacte opus sit, non solido cibo.
12Бо коли вам годилось би бути учителями задля (часу), знов треба, щоб вас учено первих початків словес Божих, і стались такими, котрим треба молока, а не кріпкої пищі.
13Omnis enim, qui lactis est particeps, expers est sermonis justitiæ: parvulus enim est.
13Усякий бо, що вживає (саме) молоко, (ще) несьвідомий у слові правди, бо він малолїток.
14Perfectorum autem est solidus cibus: eorum, qui pro consuetudine exercitatos habent sensus ad discretionem boni ac mali.
14Звершеним же тверда пища, маючим чувства вправлені довгою наукою до розсуджування добра і зла.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.