Lucam 21
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Respiciens autem, vidit eos qui mittebant munera sua in gazophylacium, divites.
1Поглянувши ж побачив, як кидали дари свої в скарбону заможні.
2Vidit autem et quamdam viduam pauperculam mittentem æra minuta duo.
2Побачив же й одну вдовицю вбогу, що кидала туди дві лепти.
3Et dixit: Vere dico vobis, quia vidua hæc pauper plus quam omnes misit.
3І рече: Правдиво глаголю вам, що вдовиця вбога ся більш усїх укинула:
4Nam omnes hi ex abundanti sibi miserunt in munera Dei: hæc autem ex eo quod deest illi, omnem victum suum quem habuit, misit.
4всї бо ті з достатку свого кидали у дари Божі, ся ж з недостатку свого увесь прожиток свій, що мала, вкинула.
5Et quibusdam dicentibus de templo quod bonis lapidibus et donis ornatum esset, dixit:
5І як деякі говорили про церкву, що каміннєм красним та посьвятами украшена, рече:
6Hæc quæ videtis, venient dies in quibus non relinquetur lapis super lapidem, qui non destruatur.
6Із сього, що бачите, прийдуть днї, в котрі не зоставить ся камінь на каменї, щоб не зруйновано.
7Interrogaverunt autem illum, dicentes: Præceptor, quando hæc erunt, et quod signum cum fieri incipient?
7Питали ж Його, кажучи: Учителю, коли ж се буде? й що за ознака, коли се має стати ся?
8Qui dixit: Videte ne seducamini: multi enim venient in nomine meo, dicentes quia ego sum: et tempus appropinquavit: nolite ergo ire post eos.
8Він же рече: Гледїть, щоб не були зведені; многі бо прийдуть в імя моє, кажучи: Що се я. А час приближив ся; не йдїть же за ними.
9Cum autem audieritis prælia et seditiones, nolite terreri: oportet primum hæc fieri, sed nondum statim finis.
9Як же почуєте про войни та ворохобнї, не полохайтесь; мусить бо перш се статись; тільки ж не зараз конець.
10Tunc dicebat illis: Surget gens contra gentem, et regnum adversus regnum.
10Тодї рече їм: Устане нарід на нарід і царство на царство,
11Et terræmotus magni erunt per loca, et pestilentiæ, et fames, terroresque de cælo, et signa magna erunt.
11і трус великий по місцях, і голоднеча, й помір буде, й страхи, й ознаки з неба великі будуть.
12Sed ante hæc omnia injicient vobis manus suas, et persequentur tradentes in synagogas et custodias, trahentes ad reges et præsides propter nomen meum:
12Та перш того всього наложать на вас руки свої і гонити муть, видаючи в школи й темницї, і водячи перед царі та ігемони задля імя мого.
13continget autem vobis in testimonium.
13І станеть ся воно вам на сьвідкуваннє.
14Ponite ergo in cordibus vestris non præmeditari quemadmodum respondeatis:
14Постановіть же в серцях ваших наперед, не готовитись відказувати:
15ego enim dabo vobis os et sapientiam, cui non poterunt resistere et contradicere omnes adversarii vestri.
15я бо дам вам уста й премудрість, котрій не здолїють противитись, анї встояти усї противники ваші.
16Trademini autem a parentibus, et fratribus, et cognatis, et amicis, et morte afficient ex vobis:
16Будете ж видавані й від родителїв, і братів, і родини, й приятелїв: і вбивати муть деяких з вас.
17et eritis odio omnibus propter nomen meum:
17І будете ненавиджені від усїх задля імя мого.
18et capillus de capite vestro non peribit.
18Та й волосина з голови вашої не загине.
19In patientia vestra possidebitis animas vestras.
19У терпінню вашому осягнїть душі ваші.
20Cum autem videritis circumdari ab exercitu Jerusalem, tunc scitote quia appropinquavit desolatio ejus:
20Як же побачите, що обгорнуто таборами Єрусалим, тодї знайте, що наближило ся спустїннє його.
21tunc qui in Judæa sunt, fugiant ad montes, et qui in medio ejus, discedant: et qui in regionibus, non intrent in eam,
21Тодї, хто в Юдеї, нехай біжять у гори; а хто в серединї в йому, нехай виходять; а ті, що по селах, нехай не ввіходять у него.
22quia dies ultionis hi sunt, ut impleantur omnia quæ scripta sunt.
22Бо се днї мести, щоб справдилось усе написане.
23Væ autem prægnantibus et nutrientibus in illis diebus ! erit enim pressura magna super terram, et ira populo huic.
23Горе ж важким і годуючим у ті днї! буде бо біда велика на землї, і гнїв на народї сьому.
24Et cadent in ore gladii, et captivi ducentur in omnes gentes, et Jerusalem calcabitur a gentibus, donec impleantur tempora nationum.
24І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всїх поган; і топтати муть Єрусалим погане, доки сповнять ся часи поган.
25Et erunt signa in sole, et luna, et stellis, et in terris pressura gentium præ confusione sonitus maris, et fluctuum:
25І будуть ознаки на сонцї, й місяцї, й зорях, а на землї переполох народів у заколотї; як зареве море та филї.
26arescentibus hominibus præ timore, et exspectatione, quæ supervenient universo orbi: nam virtutes cælorum movebuntur:
26І омертвіють люде від страху та дожидання того, що прийде на вселенну: сили бо небесні захитають ся.
27et tunc videbunt Filium hominis venientem in nube cum potestate magna et majestate.
27І тодї побачять Сина чоловічого, йдучого на хмарі з силою і славою великою.
28His autem fieri incipientibus, respicite, et levate capita vestra: quoniam appropinquat redemptio vestra.
28Як же зачне се дїятись, випростуйтесь і підіймайте голови ваші; бо наближилось викупленнє ваше.
29Et dixit illis similitudinem: Videte ficulneam, et omnes arbores:
29І сказав приповість їм: Бачте смоківницю і всякі дерева:
30cum producunt jam ex se fructum, scitis quoniam prope est æstas.
30Як розпукують ся вже, бачивши самі розумієте, що вже близько лїто.
31Ita et vos cum videritis hæc fieri, scitote quoniam prope est regnum Dei.
31Так і ви, коли побачите, як се станеть ся, знайте, що близько царство Боже.
32Amen dico vobis, quia non præteribit generatio hæc, donec omnia fiant.
32Істино глаголю вам: Ще не перейде рід сей, доки все станеть ся.
33Cælum et terra transibunt: verba autem mea non transibunt.
33Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.
34Attendite autem vobis, ne forte graventur corda vestra in crapula, et ebrietate, et curis hujus vitæ, et superveniat in vos repentina dies illa:
34Остерегайте ся ж, щоб часом не обтягчились ваші серця прожорством, та пянством, та журбою життя сього, й щоб несподївано на вас не настиг день той.
35tamquam laqueus enim superveniet in omnes qui sedent super faciem omnis terræ.
35Бо, як сїтка, впаде на всїх, що живуть на лицї всієї землї.
36Vigilate itaque, omni tempore orantes, ut digni habeamini fugere ista omnia quæ futura sunt, et stare ante Filium hominis.
36Пильнуйте, по всяк час молячись, щоб удостоїли ся втекти від того всього, що має статись, і станути перед Сином чоловічим.
37Erat autem diebus docens in templo: noctibus vero exiens, morabatur in monte qui vocatur Oliveti.
37Навчав же днями в церкві, ночами ж виходячи, пробував на горі, званій Оливною.
38Et omnis populus manicabat ad eum in templo audire eum.
38Усї ж люде сходились рано до Него в церкву слухати Його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.