Lucam 12
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Multis autem turbis circumstantibus, ita ut se invicem conculcarent, cœpit dicere ad discipulos suos: Attendite a fermento pharisæorum, quod est hypocrisis.
1Тим часом, як зібралась тьма народу, так що топтало одно одного, почав глаголати ученикам своїм: Перш усього остерегайтесь квасу Фарисейського, чи то лицемірства.
2Nihil autem opertum est, quod non reveletur: neque absconditum, quod non sciatur.
2Нїчого бо нема закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
3Quoniam quæ in tenebris dixistis, in lumine dicentur: et quod in aurem locuti estis in cubiculis, prædicabitur in tectis.
3Тим, що ви потемки промовили, повидну чути муть; і що на ухо казали ви в коморах, проповідувати меть ся на домах.
4Dico autem vobis amicis meis: Ne terreamini ab his qui occidunt corpus, et post hæc non habent amplius quid faciant.
4Глаголю ж вам, другам моїм: Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, а потім не можуть більш нїчого заподїяти.
5Ostendam autem vobis quem timeatis: timete eum qui, postquam occiderit, habet potestatem mittere in gehennam: ita dico vobis, hunc timete.
5Я ж покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь.
6Nonne quinque passeres veneunt dipondio, et unus ex illis non est in oblivione coram Deo?
6Хиба пятеро горобцїв не продають за два шаги? й один же з них не забутий перед Богом.
7sed et capilli capitis vestri omnes numerati sunt. Nolite ergo timere: multis passeribus pluris estis vos.
7Тільки ж і волоссє на голові вашій усе полїчене. Не лякайте ся ж оце: ви многих горобцїв дорожчі.
8Dico autem vobis: Omnis quicumque confessus fuerit me coram hominibus, et Filius hominis confitebitur illum coram angelis Dei:
8Глаголю ж вам: Всякий, хто визнавати ме мене перед людьми, й Син чоловічий визнавати ме його перед ангелами Божими.
9qui autem negaverit me coram hominibus, negabitur coram angelis Dei.
9Хто ж відречеть ся мене перед людьми, того відречусь перед ангелами Божими.
10Et omnis qui dicit verbum in Filium hominis, remittetur illi: ei autem qui in Spiritum Sanctum blasphemaverit, non remittetur.
10І всякий, хто скаже слово на Сина чоловічого, простить ся йому; хто ж на сьвятого Духа хулив, не простить ся.
11Cum autem inducent vos in synagogas, et ad magistratus, et potestates, nolite solliciti esse qualiter, aut quid respondeatis, aut quid dicatis.
11Коли ж приведуть вас у школи, та до урядів, та до властей, не дбайте про те, як або чим боронити метесь, або що казати мете:
12Spiritus enim Sanctus docebit vos in ipsa hora quid oporteat vos dicere.
12бо сьвятий Дух учити ме вас тієї години, що треба говорити.
13Ait autem ei quidam de turba: Magister, dic fratri meo ut dividat mecum hæreditatem.
13Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб подїлив ся зо мною наслїддєм.
14At ille dixit illi: Homo, quis me constituit judicem, aut divisorem super vos?
14Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?
15Dixitque ad illos: Videte, et cavete ab omni avaritia: quia non in abundantia cujusquam vita ejus est ex his quæ possidet.
15Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливостї; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.
16Dixit autem similitudinem ad illos, dicens: Hominis cujusdam divitis uberes fructus ager attulit:
16Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;
17et cogitabat intra se dicens: Quid faciam, quia non habeo quo congregem fructus meos?
17і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?
18Et dixit: Hoc faciam: destruam horrea mea, et majora faciam: et illuc congregabo omnia quæ nata sunt mihi, et bona mea,
18І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всї плоди мої і добро моє.
19et dicam animæ meæ: Anima, habes multa bona posita in annos plurimos: requiesce, comede, bibe, epulare.
19І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.
20Dixit autem illi Deus: Stulte, hac nocte animam tuam repetunt a te: quæ autem parasti, cujus erunt?
20Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?
21Sic est qui sibi thesaurizat, et non est in Deum dives.
21Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатїє.
22Dixitque ad discipulos suos: Ideo dico vobis, nolite solliciti esse animæ vestræ quid manducetis, neque corpori quid induamini.
22Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тїлом, чим зʼодягнетесь.
23Anima plus est quam esca, et corpus plus quam vestimentum.
23Душа більша їжі, а тїло одежі.
24Considerate corvos, quia non seminant, neque metunt, quibus non est cellarium, neque horreum, et Deus pascit illos. Quanto magis vos pluris estis illis?
24Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства?
25Quis autem vestrum cogitando potest adjicere ad staturam suam cubitum unum?
25Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть?
26Si ergo neque quod minimum est potestis, quid de ceteris solliciti estis?
26Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь?
27Considerate lilia quomodo crescunt: non laborant, neque nent: dico autem vobis, nec Salomon in omni gloria sua vestiebatur sicut unum ex istis.
27Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не зʼодягав ся, як одна з сих.
28Si autem fœnum, quod hodie est in agro, et cras in clibanum mittitur, Deus sic vestit: quanto magis vos pusillæ fidei?
28Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч укинута, Бог так зʼодягає; то як більше вас, маловіри?
29Et vos nolite quærere quid manducetis, aut quid bibatis: et nolite in sublime tolli:
29І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несїтесь (високо);
30hæc enim omnia gentes mundi quærunt. Pater autem vester scit quoniam his indigetis.
30того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього.
31Verumtamen quærite primum regnum Dei, et justitiam ejus: et hæc omnia adjicientur vobis.
31Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам.
32Nolite timere pusillus grex, quia complacuit Patri vestro dare vobis regnum.
32Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.
33Vendite quæ possidetis, et date eleemosynam. Facite vobis sacculos, qui non veterascunt, thesaurum non deficientem in cælis: quo fur non appropriat, neque tinea corrumpit.
33Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодїй не приступає, анї міль не їсть.
34Ubi enim thesaurus vester est, ibi et cor vestrum erit.
34Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.
35Sint lumbi vestri præcincti, et lucernæ ardentes in manibus vestris,
35Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані,
36et vos similes hominibus exspectantibus dominum suum quando revertatur a nuptiis: ut, cum venerit et pulsaverit, confestim aperiant ei.
36і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весїлля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.
37Beati servi illi quos, cum venerit dominus, invenerit vigilantes: amen dico vobis, quod præcinget se, et faciet illos discumbere, et transiens ministrabit illis.
37Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих: істино глаголю вам, що підпережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.
38Et si venerit in secunda vigilia, et si in tertia vigilia venerit, et ita invenerit, beati sunt servi illi.
38І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.
39Hoc autem scitote, quoniam si sciret paterfamilias, qua hora fur veniret, vigilaret utique, et non sineret perfodi domum suam.
39Се ж знайте, що, коли б знав господар, о которій годинї злодїй прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.
40Et vos estote parati: quia qua hora non putatis, Filius hominis veniet.
40Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.
41Ait autem et Petrus: Domine, ad nos dicis hanc parabolam, an et ad omnes?
41Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?
42Dixit autem Dominus: Quis, putas, est fidelis dispensator, et prudens, quem constituit dominus supra familiam suam, ut det illis in tempore tritici mensuram?
42Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?
43Beatus ille servus quem, cum venerit dominus, invenerit ita facientem.
43Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.
44Vere dico vobis, quoniam supra omnia quæ possidet, constituet illum.
44По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.
45Quod si dixerit servus ille in corde suo: Moram facit dominus meus venire: et cœperit percutere servos, et ancillas, et edere, et bibere, et inebriari:
45Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,
46veniet dominus servi illius in die qua non sperat, et hora qua nescit, et dividet eum, partemque ejus cum infidelibus ponet.
46прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знає, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.
47Ille autem servus qui cognovit voluntatem domini sui, et non præparavit, et non facit secundum voluntatem ejus, vapulabit multis:
47Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много.
48qui autem non cognovit, et fecit digna plagis, vapulabit paucis. Omni autem cui multum datum est, multum quæretur ab eo: et cui commendaverunt multum, plus petent ab eo.
48Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.
49Ignem veni mittere in terram, et quid volo nisi ut accendatur?
49Огонь прийшов я кинути на землю; і чого хочу? — тільки щоб запалав уже.
50Baptismo autem habeo baptizari: et quomodo coarctor usque dum perficiatur?
50Хрещеннєм же маю хреститись, і як менї важко, доки се скінчить ся!
51Putatis quia pacem veni dare in terram? non, dico vobis, sed separationem:
51Чи думаєте, що впокій прийшов я дати на землї? Нї, глаголю вам, а роздїленнє:
52erunt enim ex hoc quinque in domo una divisi, tres in duos, et duo in tres
52буде бо від нинї пятеро в одній хатї роздїлених, троє проти двох, і двоє проти трох.
53dividentur: pater in filium, et filius in patrem suum, mater in filiam, et filia in matrem, socrus in nurum suam, et nurus in socrum suam.
53Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
54Dicebat autem et ad turbas: Cum videritis nubem orientem ab occasu, statim dicitis: Nimbus venit: et ita fit.
54Рече ж і до народу: Як побачите хмару, що виступає від заходу, зараз кажете: Ливень буде, й буває так.
55Et cum austrum flantem, dicitis: Quia æstus erit: et fit.
55А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.
56Hypocritæ ! faciem cæli et terræ nostis probare: hoc autem tempus quomodo non probatis?
56Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?
57quid autem et a vobis ipsis non judicatis quod justum est?
57Чом же й про себе не судите право?
58Cum autem vadis cum adversario tuo ad principem, in via da operam liberari ab illo, ne forte trahat te ad judicem, et judex tradat te exactori, et exactor mittat te in carcerem.
58Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то вдорозї дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до суддї, а суддя не передав тебе слузї, а слуга не вкинув тебе в темницю.
59Dico tibi, non exies inde, donec etiam novissimum minutum reddas.
59Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.