Luke 12
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1In the mean time, when there were gathered together an innumerable multitude of people, insomuch that they trode one upon another, he began to say unto his disciples first of all, Beware ye of the leaven of the Pharisees, which is hypocrisy.
1Тим часом, як зібралась тьма народу, так що топтало одно одного, почав глаголати ученикам своїм: Перш усього остерегайтесь квасу Фарисейського, чи то лицемірства.
2For there is nothing covered, that shall not be revealed; neither hid, that shall not be known.
2Нїчого бо нема закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
3Therefore whatsoever ye have spoken in darkness shall be heard in the light; and that which ye have spoken in the ear in closets shall be proclaimed upon the housetops.
3Тим, що ви потемки промовили, повидну чути муть; і що на ухо казали ви в коморах, проповідувати меть ся на домах.
4And I say unto you my friends, Be not afraid of them that kill the body, and after that have no more that they can do.
4Глаголю ж вам, другам моїм: Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, а потім не можуть більш нїчого заподїяти.
5But I will forewarn you whom ye shall fear: Fear him, which after he hath killed hath power to cast into hell; yea, I say unto you, Fear him.
5Я ж покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь.
6Are not five sparrows sold for two farthings, and not one of them is forgotten before God?
6Хиба пятеро горобцїв не продають за два шаги? й один же з них не забутий перед Богом.
7But even the very hairs of your head are all numbered. Fear not therefore: ye are of more value than many sparrows.
7Тільки ж і волоссє на голові вашій усе полїчене. Не лякайте ся ж оце: ви многих горобцїв дорожчі.
8Also I say unto you, Whosoever shall confess me before men, him shall the Son of man also confess before the angels of God:
8Глаголю ж вам: Всякий, хто визнавати ме мене перед людьми, й Син чоловічий визнавати ме його перед ангелами Божими.
9But he that denieth me before men shall be denied before the angels of God.
9Хто ж відречеть ся мене перед людьми, того відречусь перед ангелами Божими.
10And whosoever shall speak a word against the Son of man, it shall be forgiven him: but unto him that blasphemeth against the Holy Ghost it shall not be forgiven.
10І всякий, хто скаже слово на Сина чоловічого, простить ся йому; хто ж на сьвятого Духа хулив, не простить ся.
11And when they bring you unto the synagogues, and unto magistrates, and powers, take ye no thought how or what thing ye shall answer, or what ye shall say:
11Коли ж приведуть вас у школи, та до урядів, та до властей, не дбайте про те, як або чим боронити метесь, або що казати мете:
12For the Holy Ghost shall teach you in the same hour what ye ought to say.
12бо сьвятий Дух учити ме вас тієї години, що треба говорити.
13¶ And one of the company said unto him, Master, speak to my brother, that he divide the inheritance with me.
13Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб подїлив ся зо мною наслїддєм.
14And he said unto him, Man, who made me a judge or a divider over you?
14Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?
15And he said unto them, Take heed, and beware of covetousness: for a man’s life consisteth not in the abundance of the things which he possesseth.
15Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливостї; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.
16And he spake a parable unto them, saying, The ground of a certain rich man brought forth plentifully:
16Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;
17And he thought within himself, saying, What shall I do, because I have no room where to bestow my fruits?
17і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?
18And he said, This will I do: I will pull down my barns, and build greater; and there will I bestow all my fruits and my goods.
18І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всї плоди мої і добро моє.
19And I will say to my soul, Soul, thou hast much goods laid up for many years; take thine ease, eat, drink, and be merry.
19І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.
20But God said unto him, Thou fool, this night thy soul shall be required of thee: then whose shall those things be, which thou hast provided?
20Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?
21So is he that layeth up treasure for himself, and is not rich toward God.
21Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатїє.
22¶ And he said unto his disciples, Therefore I say unto you, Take no thought for your life, what ye shall eat; neither for the body, what ye shall put on.
22Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тїлом, чим зʼодягнетесь.
23The life is more than meat, and the body is more than raiment.
23Душа більша їжі, а тїло одежі.
24Consider the ravens: for they neither sow nor reap; which neither have storehouse nor barn; and God feedeth them: how much more are ye better than the fowls?
24Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства?
25And which of you with taking thought can add to his stature one cubit?
25Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть?
26If ye then be not able to do that thing which is least, why take ye thought for the rest?
26Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь?
27Consider the lilies how they grow: they toil not, they spin not; and yet I say unto you, that Solomon in all his glory was not arrayed like one of these.
27Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не зʼодягав ся, як одна з сих.
28If then God so clothe the grass, which is to day in the field, and to morrow is cast into the oven; how much more will he clothe you, O ye of little faith?
28Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч укинута, Бог так зʼодягає; то як більше вас, маловіри?
29And seek not ye what ye shall eat, or what ye shall drink, neither be ye of doubtful mind.
29І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несїтесь (високо);
30For all these things do the nations of the world seek after: and your Father knoweth that ye have need of these things.
30того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього.
31¶ But rather seek ye the kingdom of God; and all these things shall be added unto you.
31Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам.
32Fear not, little flock; for it is your Father’s good pleasure to give you the kingdom.
32Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.
33Sell that ye have, and give alms; provide yourselves bags which wax not old, a treasure in the heavens that faileth not, where no thief approacheth, neither moth corrupteth.
33Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодїй не приступає, анї міль не їсть.
34For where your treasure is, there will your heart be also.
34Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.
35Let your loins be girded about, and your lights burning;
35Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані,
36And ye yourselves like unto men that wait for their lord, when he will return from the wedding; that when he cometh and knocketh, they may open unto him immediately.
36і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весїлля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.
37Blessed are those servants, whom the lord when he cometh shall find watching: verily I say unto you, that he shall gird himself, and make them to sit down to meat, and will come forth and serve them.
37Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих: істино глаголю вам, що підпережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.
38And if he shall come in the second watch, or come in the third watch, and find them so, blessed are those servants.
38І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.
39And this know, that if the goodman of the house had known what hour the thief would come, he would have watched, and not have suffered his house to be broken through.
39Се ж знайте, що, коли б знав господар, о которій годинї злодїй прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.
40Be ye therefore ready also: for the Son of man cometh at an hour when ye think not.
40Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.
41¶ Then Peter said unto him, Lord, speakest thou this parable unto us, or even to all?
41Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?
42And the Lord said, Who then is that faithful and wise steward, whom his lord shall make ruler over his household, to give them their portion of meat in due season?
42Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?
43Blessed is that servant, whom his lord when he cometh shall find so doing.
43Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.
44Of a truth I say unto you, that he will make him ruler over all that he hath.
44По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.
45But and if that servant say in his heart, My lord delayeth his coming; and shall begin to beat the menservants and maidens, and to eat and drink, and to be drunken;
45Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,
46The lord of that servant will come in a day when he looketh not for him , and at an hour when he is not aware, and will cut him in sunder, and will appoint him his portion with the unbelievers.
46прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знає, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.
47And that servant, which knew his lord’s will, and prepared not himself , neither did according to his will, shall be beaten with many stripes .
47Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много.
48But he that knew not, and did commit things worthy of stripes, shall be beaten with few stripes . For unto whomsoever much is given, of him shall be much required: and to whom men have committed much, of him they will ask the more.
48Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.
49¶ I am come to send fire on the earth; and what will I, if it be already kindled?
49Огонь прийшов я кинути на землю; і чого хочу? — тільки щоб запалав уже.
50But I have a baptism to be baptized with; and how am I straitened till it be accomplished!
50Хрещеннєм же маю хреститись, і як менї важко, доки се скінчить ся!
51Suppose ye that I am come to give peace on earth? I tell you, Nay; but rather division:
51Чи думаєте, що впокій прийшов я дати на землї? Нї, глаголю вам, а роздїленнє:
52For from henceforth there shall be five in one house divided, three against two, and two against three.
52буде бо від нинї пятеро в одній хатї роздїлених, троє проти двох, і двоє проти трох.
53The father shall be divided against the son, and the son against the father; the mother against the daughter, and the daughter against the mother; the mother in law against her daughter in law, and the daughter in law against her mother in law.
53Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
54¶ And he said also to the people, When ye see a cloud rise out of the west, straightway ye say, There cometh a shower; and so it is.
54Рече ж і до народу: Як побачите хмару, що виступає від заходу, зараз кажете: Ливень буде, й буває так.
55And when ye see the south wind blow, ye say, There will be heat; and it cometh to pass.
55А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.
56Ye hypocrites, ye can discern the face of the sky and of the earth; but how is it that ye do not discern this time?
56Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?
57Yea, and why even of yourselves judge ye not what is right?
57Чом же й про себе не судите право?
58¶ When thou goest with thine adversary to the magistrate, as thou art in the way, give diligence that thou mayest be delivered from him; lest he hale thee to the judge, and the judge deliver thee to the officer, and the officer cast thee into prison.
58Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то вдорозї дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до суддї, а суддя не передав тебе слузї, а слуга не вкинув тебе в темницю.
59I tell thee, thou shalt not depart thence, till thou hast paid the very last mite.
59Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.