Luke 4
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1And Jesus being full of the Holy Ghost returned from Jordan, and was led by the Spirit into the wilderness,
1Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
2Being forty days tempted of the devil. And in those days he did eat nothing: and when they were ended, he afterward hungered.
2і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля зголоднїв.
3And the devil said unto him, If thou be the Son of God, command this stone that it be made bread.
3І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
4And Jesus answered him, saying, It is written, That man shall not live by bread alone, but by every word of God.
4І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим жити ме чоловік, а кожним словом Божим.
5And the devil, taking him up into an high mountain, shewed unto him all the kingdoms of the world in a moment of time.
5І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
6And the devil said unto him, All this power will I give thee, and the glory of them: for that is delivered unto me; and to whomsoever I will I give it.
6І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо менї передано, й кому я схочу, дам її.
7If thou therefore wilt worship me, all shall be thine.
7Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
8And Jesus answered and said unto him, Get thee behind me, Satan: for it is written, Thou shalt worship the Lord thy God, and him only shalt thou serve.
8І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
9And he brought him to Jerusalem, and set him on a pinnacle of the temple, and said unto him, If thou be the Son of God, cast thyself down from hence:
9І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсїля вниз:
10For it is written, He shall give his angels charge over thee, to keep thee:
10писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
11And in their hands they shall bear thee up, lest at any time thou dash thy foot against a stone.
11і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об камінь ногою Твоєю.
12And Jesus answering said unto him, It is said, Thou shalt not tempt the Lord thy God.
12І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокушувати Господа Бога твого.
13And when the devil had ended all the temptation, he departed from him for a season.
13І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
14¶ And Jesus returned in the power of the Spirit into Galilee: and there went out a fame of him through all the region round about.
14І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околицї про Него,
15And he taught in their synagogues, being glorified of all.
15І навчав Він по школах їх, славлений од усїх.
16¶ And he came to Nazareth, where he had been brought up: and, as his custom was, he went into the synagogue on the sabbath day, and stood up for to read.
16І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
17And there was delivered unto him the book of the prophet Esaias. And when he had opened the book, he found the place where it was written,
17І подано Йому книгу Ісаїї пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
18The Spirit of the Lord is upon me, because he hath anointed me to preach the gospel to the poor; he hath sent me to heal the brokenhearted, to preach deliverance to the captives, and recovering of sight to the blind, to set at liberty them that are bruised,
18Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
19To preach the acceptable year of the Lord.
19проповідувати рік Господень приятний.
20And he closed the book, and he gave it again to the minister, and sat down. And the eyes of all them that were in the synagogue were fastened on him.
20І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всїх у школї були звернені на Него.
21And he began to say unto them, This day is this scripture fulfilled in your ears.
21Почав же глаголати до них: Що сьогоднї справдилось писаннє се в ушах ваших.
22And all bare him witness, and wondered at the gracious words which proceeded out of his mouth. And they said, Is not this Joseph’s son?
22І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
23And he said unto them, Ye will surely say unto me this proverb, Physician, heal thyself: whatsoever we have heard done in Capernaum, do also here in thy country.
23І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країнї.
24And he said, Verily I say unto you, No prophet is accepted in his own country.
24Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
25But I tell you of a truth, many widows were in Israel in the days of Elias, when the heaven was shut up three years and six months, when great famine was throughout all the land;
25По правдї ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяцїв, і голоднеча велика стала по всїй землї;
26But unto none of them was Elias sent, save unto Sarepta, a city of Sidon, unto a woman that was a widow.
26та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовицї.
27And many lepers were in Israel in the time of Eliseus the prophet; and none of them was cleansed, saving Naaman the Syrian.
27І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
28And all they in the synagogue, when they heard these things, were filled with wrath,
28І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
29And rose up, and thrust him out of the city, and led him unto the brow of the hill whereon their city was built, that they might cast him down headlong.
29і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
30But he passing through the midst of them went his way,
30Він же, пройшовши серед них, пійшов,
31And came down to Capernaum, a city of Galilee, and taught them on the sabbath days.
31і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
32And they were astonished at his doctrine: for his word was with power.
32І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
33¶ And in the synagogue there was a man, which had a spirit of an unclean devil, and cried out with a loud voice,
33І був у школї чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
34Saying, Let us alone; what have we to do with thee, thou Jesus of Nazareth? art thou come to destroy us? I know thee who thou art; the Holy One of God.
34кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
35And Jesus rebuked him, saying, Hold thy peace, and come out of him. And when the devil had thrown him in the midst, he came out of him, and hurt him not.
35І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нїчого не зашкодивши йому.
36And they were all amazed, and spake among themselves, saying, What a word is this! for with authority and power he commandeth the unclean spirits, and they come out.
36І обняв страх усїх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелїває нечистим духам, і виходять?
37And the fame of him went out into every place of the country round about.
37І розійшов ся поголос про Него скрізь по всїй околицї.
38¶ And he arose out of the synagogue, and entered into Simon’s house. And Simon’s wife’s mother was taken with a great fever; and they besought him for her.
38Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
39And he stood over her, and rebuked the fever; and it left her: and immediately she arose and ministered unto them.
39І, ставши над нею, погрозив пропасницї, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
40¶ Now when the sun was setting, all they that had any sick with divers diseases brought them unto him; and he laid his hands on every one of them, and healed them.
40Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
41And devils also came out of many, crying out, and saying, Thou art Christ the Son of God. And he rebuking them suffered them not to speak: for they knew that he was Christ.
41Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
42And when it was day, he departed and went into a desert place: and the people sought him, and came unto him, and stayed him, that he should not depart from them.
42Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
43And he said unto them, I must preach the kingdom of God to other cities also: for therefore am I sent.
43Він же рече до них: Що й иншим городам благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
44And he preached in the synagogues of Galilee.
44І проповідував по школах Галилейських.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.