Luke 4
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1And Jesus being full of the Holy Ghost, returned from the Jordan, and was led by the Spirit into the desert,
1Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
2For the space of forty days; and was tempted by the devil. And he ate nothing in those days; and when they were ended, he was hungry.
2і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля зголоднїв.
3And the devil said to him: If thou be the Son of God, say to this stone that it be made bread.
3І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
4And Jesus answered him: It is written, that Man liveth not by bread alone, but by every word of God.
4І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим жити ме чоловік, а кожним словом Божим.
5And the devil led him into a high mountain, and shewed him all the kingdoms of the world in a moment of time;
5І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
6And he said to him: To thee will I give all this power, and the glory of them; for to me they are delivered, and to whom I will, I give them.
6І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо менї передано, й кому я схочу, дам її.
7If thou therefore wilt adore before me, all shall be thine.
7Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
8And Jesus answering said to him: It is written: Thou shalt adore the Lord thy God, and him only shalt thou serve.
8І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
9And he brought him to Jerusalem, and set him on a pinnacle of the temple, and he said to him: If thou be the Son of God, cast thyself from hence.
9І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсїля вниз:
10For it is written, that He hath given his angels charge over thee, that they keep thee.
10писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
11And that in their hands they shall bear thee up, lest perhaps thou dash thy foot against a stone.
11і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об камінь ногою Твоєю.
12And Jesus answering, said to him: It is said: Thou shalt not tempt the Lord thy God.
12І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокушувати Господа Бога твого.
13And all the temptation being ended, the devil departed from him for a time.
13І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
14And Jesus returned in the power of the spirit, into Galilee, and the fame of him went out through the whole country.
14І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околицї про Него,
15And he taught in their synagogues, and was magnified by all.
15І навчав Він по школах їх, славлений од усїх.
16And he came to Nazareth, where he was brought up: and he went into the synagogue, according to his custom, on the sabbath day; and he rose up to read.
16І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
17And the book of Isaias the prophet was delivered unto him. And as he unfolded the book, he found the place where it was written:
17І подано Йому книгу Ісаїї пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
18The Spirit of the Lord is upon me. Wherefore he hath anointed me to preach the gospel to the poor, he hath sent me to heal the contrite of heart,
18Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
19To preach deliverance to the captives, and sight to the blind, to set at liberty them that are bruised, to preach the acceptable year of the Lord, and the day of reward.
19проповідувати рік Господень приятний.
20And when he had folded the book, he restored it to the minister, and sat down. And the eyes of all in the synagogue were fixed on him.
20І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всїх у школї були звернені на Него.
21And he began to say to them: This day is fulfilled this scripture in your ears.
21Почав же глаголати до них: Що сьогоднї справдилось писаннє се в ушах ваших.
22And all gave testimony to him: and they wondered at the words of grace that proceeded from his mouth, and they said: Is not this the son of Joseph?
22І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
23And he said to them: Doubtless you will say to me this similitude: Physician, heal thyself: as great things as we have heard done in Capharnaum, do also here in thy own country.
23І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країнї.
24And he said: Amen I say to you, that no prophet is accepted in his own country.
24Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
25In truth I say to you, there were many widows in the days of Elias in Israel, when heaven was shut up three years and six months, when there was a great famine throughout all the earth.
25По правдї ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяцїв, і голоднеча велика стала по всїй землї;
26And to none of them was Elias sent, but to Sarepta of Sidon, to a widow woman.
26та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовицї.
27And there were many lepers in Israel in the time of Eliseus the prophet: and none of them was cleansed but Naaman the Syrian.
27І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
28And all they in the synagogue, hearing these things, were filled with anger.
28І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
29And they rose up and thrust him out of the city; and they brought him to the brow of the hill, whereon their city was built, that they might cast him down headlong.
29і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
30But he passing through the midst of them, went his way.
30Він же, пройшовши серед них, пійшов,
31And he went down into Capharnaum, a city of Galilee, and there he taught them on the sabbath days.
31і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
32And they were astonished at his doctrine: for his speech was with power.
32І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
33And in the synagogue there was a man who had an unclean devil, and he cried out with a loud voice,
33І був у школї чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
34Saying: Let us alone, what have we to do with thee, Jesus of Nazareth? art thou come to destroy us? I know thee who thou art, the holy one of God.
34кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
35And Jesus rebuked him, saying: Hold thy peace, and go out of him. And when the devil had thrown him into the midst, he went out of him, and hurt him not at all.
35І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нїчого не зашкодивши йому.
36And there came fear upon all, and they talked among themselves, saying: What word is this, for with authority and power he commandeth the unclean spirits, and they go out?
36І обняв страх усїх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелїває нечистим духам, і виходять?
37And the fame of him was published into every place of the country.
37І розійшов ся поголос про Него скрізь по всїй околицї.
38And Jesus rising up out of the synagogue, went into Simon’s house. And Simon’s wife’s mother was taken with a great fever, and they besought him for her.
38Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
39And standing over her, he commanded the fever, and it left her. And immediately rising, she ministered to them.
39І, ставши над нею, погрозив пропасницї, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
40And when the sun was down, all they that had any sick with divers diseases, brought them to him. But he laying his hands on every one of them, healed them.
40Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
41And devils went out from many, crying out and saying: Thou art the Son of God. And rebuking them he suffered them not to speak, for they knew that he was Christ.
41Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
42And when it was day, going out he went into a desert place, and the multitudes sought him, and came unto him: and they stayed him that he should not depart from them.
42Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
43To whom he said: To other cities also I must preach the kingdom of God: for therefore am I sent.
43Він же рече до них: Що й иншим городам благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
44And he was preaching in the synagogues of Galilee.
44І проповідував по школах Галилейських.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.