Luke 9
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then calling together the twelve apostles, he gave them power and authority over all devils, and to cure diseases.
1Скликавши ж дванайцятьох учеників своїх, дав їм силу й власть над усїма бісами, й недуги сцїляти.
2And he sent them to preach the kingdom of God, and to heal the sick.
2І післав їх проповідувати царство Боже та оздоровлювати недужих.
3And he said to them: Take nothing for your journey; neither staff, nor scrip, nor bread, nor money; neither have two coats.
3І рече до них: Нїчого не беріть на дорогу, нї палицї, нї торбини, нї хлїба, нї срібла, анї по дві одежинї майте.
4And whatsoever house you shall enter into, abide there, and depart not from thence.
4І в котору господу прийдете, там пробувайте й звідтіля виходьте.
5And whosoever will not receive you, when ye go out of that city, shake off even the dust of your feet, for a testimony against them.
5А хто не прийме вас, виходячи з города того, й порох з ваших ніг обтрусїть на сьвідкуваннє проти них.
6And going out, they went about through the towns, preaching the gospel, and healing every where.
6Вийшовши ж, ходили по селах, благовіствуючи та сцїляючи всюди.
7Now Herod, the tetrarch, heard of all things that were done by him; and he was in a doubt, because it was said
7Почув то Ірод четверовластник усе, що сталось від Него, та й стуманїв: тим що деякі казали, що Йоан устав із мертвих,
8By some, that John was risen from the dead: but by other some, that Elias had appeared; and by others, that one of the old prophets was risen again.
8инші ж, що Ілия явив ся, другі ж, що один з пророків старих воскрес.
9And Herod said: John I have beheaded; but who is this of whom I hear such things? And he sought to see him.
9І каже Ірод: Йоана я стяв; хто ж се той, про котрого я чую таке? І шукав видїти Його.
10And the apostles, when they were returned, told him all they had done. And taking them, he went aside into a desert place, apart, which belongeth to Bethsaida.
10І вернувшись апостоли, оповідали Йому, що чинили. І взявши їх, пійшов окроме у місце пусте города, званого Витсаїда.
11Which when the people knew, they followed him; and he received them, and spoke to them of the kingdom of God, and healed them who had need of healing.
11Народ же дознавшись, пійшов слїдом за Ним; і, прийнявши їх, глаголав їм про царство Боже й, кому треба було сцїлення, оздоровлював.
12Now the day began to decline. And the twelve came and said to him: Send away the multitude, that going into the towns and villages round about, they may lodge and get victuals; for we are here in a desert place.
12День же почав нахилятись; приступивши ж дванайцять, сказали Йому: Відошли народ, щоб, пійшовши кругом по селах та хуторах, відпочили й роздобули харчі; бо ми тут у пустому місцї.
13But he said to them: Give you them to eat. And they said: We have no more than five loaves and two fishes; unless perhaps we should go and buy food for all this multitude.
13Рече ж до них: Дайте ви їм їсти. Вони ж сказали: Нема в нас більш, як пять хлїбів та дві риби; хиба що пійшовши купимо для всього народу сього їжі.
14Now there were about five thousand men. And he said to his disciples: Make them sit down by fifties in a company.
14Було бо до пяти тисяч чоловіка. Рече ж до учеників своїх: Садовіть їх купами по пятьдесятеро.
15And they did so; and made them all sit down.
15І зробили так, і посадовили всїх.
16And taking the five loaves and the two fishes, he looked up to heaven, and blessed them; and he broke, and distributed to his disciples, to set before the multitude.
16Узявши ж пять хлїбів та дві риби й поглянувши на небо, благословив їх, і ламав, і давав ученикам класти перед народом.
17And they did all eat, and were filled. And there were taken up of fragments that remained to them, twelve baskets.
17І їли, й наситились усї; і назбирано остальних у них окрушин дванайцять кошів.
18And it came to pass, as he was alone praying, his disciples also were with him: and he asked them, saying: Whom do the people say that I am?
18І сталось, як Він молив ся на самотї, були з Ним ученики; й спитав їх, глаголючи: Хто я, каже народ?
19But they answered, and said: John the Baptist; but some say Elias; and others say that one of the former prophets is risen again.
19Вони ж озвавшись сказали: Йоан Хреститель; другі: Ілия; инші ж: Що один пророк із старих воскрес.
20And he said to them: But whom do you say that I am? Simon Peter answering, said: The Christ of God.
20Рече ж їм: Ви ж, хто я, кажете? Озвав ся ж Петр і сказав: Христос Божий.
21But he strictly charging them, commanded they should tell this to no man.
21Він же, заказавши їм, повелїв нїкому не казати про се,
22Saying: The Son of man must suffer many things, and be rejected by the ancients and chief priests and scribes, and be killed, and the third day rise again.
22глаголючи: Що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третїй день воскресне Він.
23And he said to all: If any man will come after me, let him deny himself, and take up his cross daily, and follow me.
23Рече ж до всїх: Коли хто хоче за мною йти, нехай одречеть ся себе, й бере хрест свій що-дня, та й іде слїдом за мною.
24For whosoever will save his life, shall lose it; for he that shall lose his life for my sake, shall save it.
24Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене, той спасе її.
25For what is a man advantaged, if he gain the whole world, and lose himself, and cast away himself?
25Що бо за користь мати ме чоловік, здобувши сьвіт увесь, себе ж погубивши або занапастивши?
26For he that shall be ashamed of me and of my words, of him the Son of man shall be ashamed, when he shall come in his majesty, and that of his Father, and of the holy angels.
26Хто бо посоромить ся мене й моїх словес, того й Син чоловічий посоромить ся, як прийде в славі своїй, і Отця, і сьвятих ангелів.
27But I tell you of a truth: There are some standing here that shall not taste death, till they see the kingdom of God.
27Глаголю ж вам істино: Єсть деякі між стоячими тут, що не вкусять смертї, аж поки побачять царство Боже.
28And it came to pass about eight days after these words, that he took Peter, and James, and John, and went up into a mountain to pray.
28Було ж після словес тих днїв з вісїм, і взявши Петра, та Йоана, та Якова, зійшов на гору молитись.
29And whilst he prayed, the shape of his countenance was altered, and his raiment became white and glittering.
29І, як молив ся Він, вид лиця Його став инший, і одежа Його біла, блискуча.
30And behold two men were talking with him. And they were Moses and Elias,
30І ось два чоловіки розмовляли з Ним, котрі були Мойсей та Ілия;
31Appearing in majesty. And they spoke of his decease that he should accomplish in Jerusalem.
31вони, явившись у славі, говорили про смерть Його, яку мав сповнити в Єрусалимі.
32But Peter and they that were with him were heavy with sleep. And waking, they saw his glory, and the two men that stood with him.
32Петр же й ті, що з Ним, були отягчені сном; пробудивши ся ж, побачили славу Його й двох чоловіків, стоячих з Ним.
33And it came to pass, that as they were departing from him, Peter saith to Jesus: Master, it is good for us to be here; and let us make three tabernacles, one for thee, and one for Moses, and one for Elias; not knowing what he said.
33І сталось, як розлучались від Него, каже Петр до Ісуса: Наставниче, добре нам тут бути: зробимо три намети, один Тобі, й Мойсею один, а один Ілиї, не знаючи, що каже.
34And as he spoke these things, there came a cloud, and overshadowed them; and they were afraid, when they entered into the cloud.
34Як же він се говорив, постала хмара, та й отїнила їх, і полякались, як вони увійшли в хмару.
35And a voice came out of the cloud, saying: This is my beloved Son; hear him.
35І роздав ся голос із хмари, говорячи: Се син мій любий; слухайте Його.
36And whilst the voice was uttered, Jesus was found alone. And they held their peace, and told no man in those days any of these things which they had seen.
36А як був голос, знайдено Ісуса одного. І мовчали вони, й нїкому не оповідали в ті днї нїчого, що бачили.
37And it came to pass the day following, when they came down from the mountain, there met him a great multitude.
37Стало ся ж другого дня, як зійшли вони з гори, зустріло Його багато народу.
38And behold a man among the crowd cried out, saying: Master, I beseech thee, look upon my son, because he is my only one.
38І ось чоловік з народу покликнув, кажучи: Учителю, благаю Тебе, зглянь ся на сина мого; бо він єдиний у мене.
39And lo, a spirit seizeth him, and he suddenly crieth out, and he throweth him down and teareth him, so that he foameth; and bruising him, he hardly departeth from him.
39І ось дух хапає його, і він зараз кричить; і рве його з піною, і ледві одходить од него, розбивши його.
40And I desired thy disciples to cast him out, and they could not.
40І благав я учеників Твоїх, щоб вигнали його, й не здолїли.
41And Jesus answering, said: O faithless and perverse generation, how long shall I be with you, and suffer you? Bring hither thy son.
41І озвавшись Ісус, рече: О кодло невірне та розвратне! доки буду з вами й терпіти му вас? Приведи сюди сина твого.
42And as he was coming to him, the devil threw him down, and tore him.
42Ще ж ійшов він, а біс ударив ним, та й затряс. Погрозив же Ісус духові нечистому, і оздоровив хлопця, і оддав його батькові його.
43And Jesus rebuked the unclean spirit, and cured the boy, and restored him to his father.
43Зʼумляли ся ж усї величчєм Божим. Як же всї дивувались усїм, що зробив Ісус, рече Він до учеників своїх:
44And all were astonished at the mighty power of God. But while all wondered at all the things he did, he said to his disciples: Lay you up in your hearts these words, for it shall come to pass, that the Son of man shall be delivered into the hands of men.
44Повкладуйте в уші ваші слова сї: Син бо чоловічий має бути виданим у руки чоловічі.
45But they understood not this word; and it was hid from them, so that they perceived it not. And they were afraid to ask him concerning this word.
45Вони ж не зрозуміли слова сього, й було воно закрите від них, щоб не постерегли його; а бояли ся питати Його про слово се.
46And there entered a thought into them, which of them should be greater.
46Постала ж думка між ними, хто був би більший з них.
47But Jesus seeing the thoughts of their heart, took a child and set him by him,
47Ісус же, знаючи думку серця їх, узявши дитину, поставив її біля себе,
48And said to them: Whosoever shall receive this child in my name, receiveth me; and whosoever shall receive me, receiveth him that sent me. For he that is the lesser among you all, he is the greater.
48і рече їм: Хто прийме сю дитину в імя моє, мене приймає; а хто мене прийме, приймає пославшого мене: хто бо найменший між усїма вами, той буде великий.
49And John, answering, said: Master, we saw a certain man casting out devils in thy name, and we forbade him, because he followeth not with us.
49І озвавшись Йоан, каже: Наставниче, ми бачили одного, що в імя Твоє виганяв біси, й заборонили йому; бо не ходить услїд з нами.
50And Jesus said to him: Forbid him not; for he that is not against you, is for you.
50І рече до него Ісус: Не боронїть, хто бо не проти нас, той з нами.
51And it came to pass, when the days of his assumption were accomplishing, that he steadfastly set his face to go to Jerusalem.
51І сталось, як сповнились днї взяття Його (вгору), утвердив лице своє йти в Єрусалим,
52And he sent messengers before his face; and going, they entered into a city of the Samaritans, to prepare for him.
52і післав посланцї перед лицем своїм; і пійшовши вони, увійшли в село Самарянське, щоб приготовити Йому.
53And they received him not, because his face was of one going to Jerusalem.
53І не прийнято Його, бо лице Його було грядуще в Єрусалим.
54And when his disciples James and John had seen this, they said: Lord, wilt thou that we command fire to come down from heaven, and consume them?
54Бачивши ж ученики Його Яков та Йоан, казали: Господи, хочеш, скажемо, щоб огонь зійшов з неба та й пожер їх, як Ілия зробив?
55And turning, he rebuked them, saying: You know not of what spirit you are.
55Він же обернувшись докорив їм, і рече: Не знаєте, якого ви духа.
56The Son of man came not to destroy souls, but to save. And they went into another town.
56Син бо чоловічий не прийшов душі людські погубляти, а спасати. І пійшли в инше село.
57And it came to pass, as they walked in the way, that a certain man said to him: I will follow thee withersoever thou goest.
57Стало ся ж, як ійшли вони, сказав у дорозї хтось до Него: Пійду слїдом за Тобою, куди б нї пійшов, Господи.
58Jesus said to him: The foxes have holes, and the birds of the air nests; but the Son of man hath not where to lay his head.
58І рече йому Ісус: Лисицї нори мають, і птицї небесні гнїзда; Син же чоловічий не має, де голови прихилити.
59But he said to another: Follow me. And he said: Lord, suffer me first to go, and to bury my father.
59Рече ж до другого: Йди слїдом за мною. Він же каже: Господи, дозволь менї пійти перш поховати батька мого.
60And Jesus said to him: Let the dead bury their dead: but go thou, and preach the kingdom of God.
60Рече ж йому Ісус: Остав мертвим ховати своїх мерцїв, ти ж іди, проповідуй царство Боже.
61And another said: I will follow thee, Lord; but let me first take my leave of them that are at my house.
61Рече ж і другий: Пійду слїдом за Тобою, Господи; перше ж дай менї попрощатись із тими, що в дому моїм.
62Jesus said to him: No man putting his hand to the plough, and looking back, is fit for the kingdom of God.
62Рече ж до него Ісус: Нїхто, положивши руку свою на рало й позираючи назад, не спосібен до царства Божого.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.