ⲖⲞⲨⲔⲞⲚ 9
Coptic New TestamentTranslation
Coptic New Testament
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ⲉⲧⲁϥⲙⲟⲩϯ ⲇⲉ ⳿ⲉⲡⲓⲓ̅ⲃ̅ ⳿ⲛⲁⲡⲟⲥⲧⲟⲗⲟⲥ ⲁϥϯϫⲟⲙ ⲛⲱⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⲟⲩⲉⲣϣⲓϣⲓ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲛⲓⲇⲉⲙⲱⲛ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⲛⲓϣⲱⲛⲓ.
1Скликавши ж дванайцятьох учеників своїх, дав їм силу й власть над усїма бісами, й недуги сцїляти.
2ⲩⲟϩ ⲁϥⲟⲩⲟⲣⲡⲟⲩ ⳿ⲉϩⲓⲱⲓϣ ⳿ⲛϯⲙⲉⲧⲟⲩⲣⲟ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲗϭⲟ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧϣⲱⲛⲓ.
2І післав їх проповідувати царство Боже та оздоровлювати недужих.
3ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⳿ⲙⲡⲉⲣⲉⲗ ⳿ϩⲗⲓ ⳿ⲉ⳿ⲫⲙⲱⲓⲧ ⲩⲇⲉ ⳿ϣⲃⲱⲧ ⲟⲩⲇⲉ ⲡⲏⲣⲁ ⲟⲩⲇⲉ ⲱⲓⲕ ⲟⲩⲇⲉ ϩⲁⲧ ⲟⲩⲇⲉ ⳿ⲙⲡⲉⲣⲭⲁ ⳿ϣⲑⲏⲛ ⳿ⲥⲛⲟⲩϯ ⳿ⲛⲧⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ.
3І рече до них: Нїчого не беріть на дорогу, нї палицї, нї торбини, нї хлїба, нї срібла, анї по дві одежинї майте.
4ⲟⲩⲟϩ ⲡⲓⲏⲓ ⲉⲧⲉⲧⲉⲛⲛⲁϣⲉ ⲛⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲣⲟϥ ϣⲱⲡⲓ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ϣⲁⲧⲉⲧⲉⲛ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲙⲁⲩ.
4І в котору господу прийдете, там пробувайте й звідтіля виходьте.
5ⲟⲩⲟϩ ⲛⲏⲉⲧⲉ⳿ⲛⲥⲉⲛⲁϣⲉⲡ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ⲁⲛ ⲉⲣⲉⲧⲉⲛⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ϯⲃⲁⲕⲓ ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲛⲉϩ ⳿ⲡϣⲱⲓϣ ⳿ⲛⲛⲉⲧⲉⲛϭⲁⲗⲁⲩϫ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲉⲩⲙⲉⲧⲙⲉⲑⲣⲉ ⲛⲱⲟⲩ.
5А хто не прийме вас, виходячи з города того, й порох з ваших ніг обтрусїть на сьвідкуваннє проти них.
6ⲉⲩⲛⲏⲟⲩ ⲇⲉ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲛⲁⲩⲙⲟϣⲧ ⲡⲉ ⲕⲁⲧⲁ ϯⲙⲓ ⲩϩⲓϣⲉⲛⲛⲟⲩϥⲓ ⲩⲟϩ ⲉⲩⲉⲣⲫⲁϧⲣⲓ ϧⲉⲛ ⲙⲁⲓ ⲛⲓⲃⲉⲛ.
6Вийшовши ж, ходили по селах, благовіствуючи та сцїляючи всюди.
7ⲁϥⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲛϫⲉ ⲏⲣⲱⲇⲏⲥ ⲡⲓⲧⲉⲧⲣⲁⲁⲣⲭⲏ ⲥ ⳿ⲉϩⲱⲃ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⳿ⲉⲛⲁⲩϣⲟⲡ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥⲟⲓ ⳿ⲛ⳿ϣⲗⲁϩ ⳿ⲛϩⲏⲧ ⲑⲃⲉϫⲉ ⲛⲁⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⳿ⲛϫⲉ ϩⲁⲛⲟⲩⲟⲛ ϫⲉ ⲓⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ⲡⲉⲧⲁϥⲧⲱⲛϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲛⲏⲉⲑⲙⲱⲟⲩⲧ.
7Почув то Ірод четверовластник усе, що сталось від Него, та й стуманїв: тим що деякі казали, що Йоан устав із мертвих,
8ϩⲁⲛⲕⲉⲭⲱⲟⲩⲛⲓ ⲇⲉ ϫⲉ ⲏⲗⲓⲁⲥ ⲉⲧⲁϥⲟⲩⲟⲛϩϥ ϩⲁⲛⲕⲉⲭⲱⲟⲩⲛⲓ ⲇⲉ ϫⲉ ⲟⲩ⳿ⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲁⲣⲭⲉⲟⲥ ⲡⲉⲧⲁϥⲧⲱⲛϥ.
8инші ж, що Ілия явив ся, другі ж, що один з пророків старих воскрес.
9ⲡⲉϫⲉ ⲏⲣⲱⲇⲏⲥ ϫⲉ ⲓⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲁⲓⲉⲗ ⲧⲉϥⲛⲁϩⲃⲓ ⲛⲓⲙ ⲇⲉ ⲡⲉ ⲫⲁⲓ ⳿ⲉϯⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉⲛⲁⲓ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲣⲏϯ ⲉⲑⲃⲏⲧϥ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥⲕⲱϯ ⲡⲉ ⳿ⲛⲥⲁ ⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲟϥ.
9І каже Ірод: Йоана я стяв; хто ж се той, про котрого я чую таке? І шукав видїти Його.
10ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁⲩⲧⲁⲥⲑⲟ ⳿ⲛϫⲉ ⲓⲁⲡⲟⲥⲧⲟⲗⲟⲥ ⲁⲩⲥⲁϫⲓ ϧⲁⲧⲟⲧϥ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧⲁⲩⲁⲓⲧⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲟⲗⲟⲩ ⲛⲉⲙⲁϥ ⲁϥϣⲉ ⲛⲁϥ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⲥⲁ⳿ⲡⲥⲁ ⳿ⲙⲙⲁⲩⲁⲧϥ ⳿ⲉⲟⲩⲃⲁⲕⲓ ⲉⲩⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲣⲟⲥ ϫⲉ ⲃⲏⲑⲥⲁⲓⲇⲁ.
10І вернувшись апостоли, оповідали Йому, що чинили. І взявши їх, пійшов окроме у місце пусте города, званого Витсаїда.
11ⲛⲓⲙⲏϣ ⲇⲉ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲛⲁⲩⲙⲟϣⲓ ⳿ⲛⲥⲱϥ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥϣⲟⲡⲟⲩ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲛⲁϥⲥⲁϫⲓ ⲛⲉⲙⲱⲟⲩ ⲉⲑⲃⲉ ϯⲙⲉⲧⲟⲩⲣⲟ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ ⲩⲟϩ ⲛⲏⲉⲧⲉⲣ⳿ⲭⲣⲓⲁ ⳿ⲛⲉⲣⲫⲁϧⲣⲓ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ⲛⲁϥⲧⲁⲗ ϭⲟ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⲡⲉ.
11Народ же дознавшись, пійшов слїдом за Ним; і, прийнявши їх, глаголав їм про царство Боже й, кому треба було сцїлення, оздоровлював.
12ⲡⲓ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⲇⲉ ⲛⲁϥⲉⲣϩⲏⲧⲥ ⳿ⲛⲣⲓⲕⲓ ⲡⲉ ⲉⲧⲁϥ⳿ⲓ ⲇⲉ ϩⲁⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲓ̅ⲃ̅ ⲉϫⲱⲟⲩ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲭⲁ ⲛⲓⲙⲏϣ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲟⲩϣⲉ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲉⲛⲓϯⲙⲓ ⲉⲧⲉ ⳿ⲙ⳿ⲡⲕⲱϯ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲓⲟϩⲓ ⳿ⲛⲧⲟⲩ⳿ⲙⲧⲟⲛ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲟⲩϫⲉⲙ ⲫⲏ ⲧⲟⲩⲛⲁⲟⲩⲟⲙϥ ϫⲉ ⲧⲉⲛⲭⲏ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲙⲁ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲙⲁ ⳿ⲛϣⲁϥⲉ.
12День же почав нахилятись; приступивши ж дванайцять, сказали Йому: Відошли народ, щоб, пійшовши кругом по селах та хуторах, відпочили й роздобули харчі; бо ми тут у пустому місцї.
13ⲡⲉϫⲁϥ ⲇⲉ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲙⲟⲓ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲉⲑⲣⲟⲩⲟⲩⲱⲙ ⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⲉϫⲱⲟⲩ ϫⲉ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ϩⲟⲩ⳿ⲟ ⳿ⲉⲉ̅ ⳿ⲛⲱⲓⲕ ⳿ⲛⲧⲟⲧⲉⲛ ⲛⲉⲙ ⲉⲃⲧ ⲃ̅ ⳿ⲉⲃⲏⲗ ⳿ⲁⲛⲟⲛ ⳿ⲛⲧⲉⲛϣⲉ ⲛⲁⲛ ⳿ⲛⲧⲉⲛϣⲱⲡ ⳿ⲛϩⲁⲛ⳿ϧⲣⲏⲟⲩ⳿ⲓ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲗⲁⲟⲥ ⲧⲏⲣϥ.
13Рече ж до них: Дайте ви їм їсти. Вони ж сказали: Нема в нас більш, як пять хлїбів та дві риби; хиба що пійшовши купимо для всього народу сього їжі.
14ⲁⲩⲟⲓ ⲇⲉ ⲛⲁⲩ ⲉ̅ ⳿ⲛϣⲟ ⳿ⲛⲣⲱⲙⲓ ⲁϥϫⲟⲥ ⲇⲉ ⳿ⲛⲛⲉϥⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ϫⲉ ⲙⲁⲣⲟⲩⲣⲱⲧⲉⲃ ⲕⲁⲧⲁ ⲙⲁ ⳿ⲛϩⲁⲛⲛ̅ ⳿ⲉ⳿ⲫⲙⲁ.
14Було бо до пяти тисяч чоловіка. Рече ж до учеників своїх: Садовіть їх купами по пятьдесятеро.
15ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩ⳿ⲓⲣⲓ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲣⲏϯ ϥ⳿ⲑⲣⲟⲩⲣⲱⲧⲉⲃ ⲧⲏⲣⲟⲩ.
15І зробили так, і посадовили всїх.
16ⲉⲧⲁϥϭⲓ ⲇⲉ ⳿ⲙⲡⲓⲉ̅ ⳿ⲛⲱⲓⲕ ⲛⲉⲙ ⲡⲓⲧⲉⲃⲧ ⲃ̅ ⲉⲧⲁϥⲥⲟⲙⲥ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉ⳿ⲧⲫⲉ ⲁϥ⳿ⲥⲙⲟⲩ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲫⲁϣⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ϥϯ ⳿ⲛⲛⲓⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲉⲑⲣⲟⲩⲭⲱ ϧⲁⲣⲱⲟⲩ ⳿ⲙⲡⲓⲙⲏϣ.
16Узявши ж пять хлїбів та дві риби й поглянувши на небо, благословив їх, і ламав, і давав ученикам класти перед народом.
17ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲟⲩⲱⲙ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲥⲓ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲱⲗⲓ ⳿ⲙⲫⲏⲉⲧⲁϥⲉⲣϩⲟⲩ⳿ⲟ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ̅ⲃ̅ ⳿ⲛⲕⲟⲧ ⳿ⲛⲗⲁⲕϩ ⲉⲩⲙⲟϩ.
17І їли, й наситились усї; і назбирано остальних у них окрушин дванайцять кошів.
18ⲟⲩⲟϩ ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⲉϥⲭⲏ ⲥⲁ⳿ⲡⲥⲁ ⳿ⲙⲙⲁⲩⲁⲧϥ ⲉϥⲉⲣ⳿ⲡⲣⲟⲥⲉⲩⲭⲉⲥⲑⲉ ⲛⲁⲩⲭⲏ ⲛⲉⲙⲁϥ ⲡⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲩⲟϩ ϥϣⲉⲛⲟⲩ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲁⲣⲉ ⲛⲓⲣⲱⲙⲓ ϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲛⲓⲙ.
18І сталось, як Він молив ся на самотї, були з Ним ученики; й спитав їх, глаголючи: Хто я, каже народ?
19⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⲁⲩⲉⲣⲟⲩⲱ ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲓⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ⲡⲓⲣⲉϥϯⲱⲙⲥ ⲁⲛⲕⲉⲭⲱⲟⲩⲛⲓ ⲇⲉ ϫⲉ ⲏⲗⲓⲁⲥ ϩⲁⲛⲕⲉⲭⲱⲟⲩⲛⲓ ⲇⲉ ϫⲉ ⲟⲩ⳿ⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲁⲣⲭⲉⲟⲥ ⲡⲉ ⲉⲧⲁϥⲧⲱⲛϥ.
19Вони ж озвавшись сказали: Йоан Хреститель; другі: Ілия; инші ж: Що один пророк із старих воскрес.
20ⲡⲉϫⲁϥ ⲇⲉ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲇⲉ ⲁⲣⲉⲧⲉⲛϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲛⲓⲙ ⲡⲉⲧⲣⲟⲥ ⲇⲉ ⲁϥⲉⲣⲟⲩⲱ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ⲡⲉ Ⲡⲭ̅ⲥ̅ ⲫϯ.
20Рече ж їм: Ви ж, хто я, кажете? Озвав ся ж Петр і сказав: Христос Божий.
21⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲉⲧⲁϥⲉⲣⲉⲡⲓⲧⲓⲙⲁⲛ ⲱⲟⲩ ⲁϥϩⲟⲛϩⲉⲛ ⳿ⲉ⳿ϣⲧⲉⲙϫⲉ ⲫⲁⲓ ⳿ⲛ⳿ϩⲗⲓ.
21Він же, заказавши їм, повелїв нїкому не казати про се,
22⳿ⲉⲁϥϫⲟⲥ ϫⲉ ϩⲱϯ ⲡⲉ ⳿ⲛⲧⲉ ⳿ⲡϣⲏⲣⲓ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲱⲙⲓ ϭⲓ ⲟⲩⲙⲏϣ ⳿ⲛϧⲓⲥⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲧⲟⲩϣⲟϣϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓ⳿ⲡⲣⲉⲥⲃⲩⲧⲉⲣⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲁⲣⲭⲓⲉⲣⲉⲩⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲥⲁϧ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲟⲩϧⲟⲑⲃⲉϥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉϥⲧⲱⲛϥ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲙⲁϩⲅ̅ ⳿ⲛ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ.
22глаголючи: Що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третїй день воскресне Він.
23ⲁϥϫⲱ ⲇⲉ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⳿ⲛⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ϫⲉ ⲫⲏⲉⲑⲛⲁⲟⲩⲱϣ ⳿ⲉⲟⲩⲁϩϥ ⳿ⲛⲥⲱⲓ ⲙⲁⲣⲉϥϫⲟⲗϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲟⲩⲟϩ ⲙⲁⲣⲉϥⲱⲗⲓ ⳿ⲙⲡⲉϥ⳿ⲥⲧⲁⲩⲣⲟⲥ ⳿ⲙⲙⲏⲛⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲧⲉϥⲙⲟϣⲓ ⳿ⲛⲥⲱⲓ.
23Рече ж до всїх: Коли хто хоче за мною йти, нехай одречеть ся себе, й бере хрест свій що-дня, та й іде слїдом за мною.
24ⲫⲏ ⲅⲁⲣ ⲉⲑⲟⲩⲱϣ ⳿ⲉⲛⲟϩⲉⲙ ⳿ⲛⲧⲉϥ ⲯⲩⲭⲏ ⳿ϥⲛⲁⲧⲁⲕⲟⲥ ⲫⲏ ⲇⲉ ⲉⲑⲛⲁⲧⲁⲕⲟ ⳿ⲛⲧⲉϥⲯⲩⲭⲏ ⲉⲑⲃⲏⲧ ⲉϥ⳿ⲉⲛⲁϩⲙⲉⲥ.
24Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене, той спасе її.
25ⲟⲩ ⲅⲁⲣ ⲉⲣⲉ ⲡⲓⲣⲱⲙⲓ ⲛⲁϫⲉⲙϩⲏⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲁϥϣⲁⲛϫⲉⲙϩⲏⲟⲩ ⳿ⲙⲡⲓⲕⲟⲥⲙⲟⲥ ⲧⲏⲣϥ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⳿ⲛⲧⲉϥⲧⲁⲕⲟϥ ⳿ⲙⲙⲁⲩⲁⲧϥ ⲓⲉ ⳿ⲛⲧⲉϥϯⲟⲥⲓ ⲙⲙⲟϥ.
25Що бо за користь мати ме чоловік, здобувши сьвіт увесь, себе ж погубивши або занапастивши?
26ⲫⲏ ⲅⲁⲣ ⲉⲑⲛⲁϣⲓⲡⲓ ϧⲁ⳿ⲧϩⲏ ⲛⲉⲙ ⲛⲁⲥⲁϫⲓ ⲫⲁⲓ ϩⲱϥ ⳿ⲡϣⲏⲣⲓ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲱⲙⲓ ⲛⲁ ϯϣⲓⲡⲓ ⲛⲁϥ ⲉϣⲱⲡ ⲁϥϣⲁⲛ⳿ⲓ ϧⲉⲛ ⲡⲉϥⲱⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⲁ ⲉϥⲓⲱⲧ ⲛⲉⲙ ⲛⲉϥⲁⲅⲅⲉⲗⲟⲥ ⲉⲑⲟⲩⲁⲃ.
26Хто бо посоромить ся мене й моїх словес, того й Син чоловічий посоромить ся, як прийде в славі своїй, і Отця, і сьвятих ангелів.
27ϯϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲧⲉⲛ ⲧⲁ⳿ⲫⲙⲏⲓ ϫⲉ ⲟⲩⲟⲛ ϩⲁⲛⲟⲩⲟⲛ ϧⲉⲛ ⲛⲏⲉⲧⲟϩⲓ ⳿ⲉⲣⲁⲧⲟⲩ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲙⲁ ⲛⲏ ⲧⲉ⳿ⲛⲥⲉⲛⲁϫⲉⲙϯⲡⲓ ⳿ⲙ⳿ⲫⲙⲟⲩ ⲁⲛ ϣⲁⲧⲟⲩⲛⲁⲩ ⳿ⲉϯⲙⲉⲧⲟⲩⲣⲟ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ.
27Глаголю ж вам істино: Єсть деякі між стоячими тут, що не вкусять смертї, аж поки побачять царство Боже.
28ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⲇⲉ ⲙⲉⲛⲉⲛⲥⲁ ⲛⲁⲓⲥⲁϫⲓ ⲛⲁⲩ ⲏ̅ ⳿ⲛ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⲁϥⲱⲗⲓ ⲙⲡⲉⲧⲣⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲓⲁⲕⲱⲃⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲓⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ⲁϥϣⲉ ⲛⲁϥ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲡⲓⲧⲱⲟⲩ ⳿ⲉⲉⲣ⳿ⲡⲣⲟⲥⲉⲩⲭⲉⲥⲑⲉ.
28Було ж після словес тих днїв з вісїм, і взявши Петра, та Йоана, та Якова, зійшов на гору молитись.
29ⲟⲩⲟϩ ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ϧⲉⲛ ⲡϫⲓⲛ⳿ⲑⲣⲉϥⲉⲣ⳿ⲡⲣⲟⲥⲉⲩⲭ ⲉⲥⲑⲉ ⲁϥϣⲱⲃⲧ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲁⲟⲩⲁⲛ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲉϥϩⲟ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϥϭⲓ⳿ϩⲃⲟⲥ ⲁϥⲟⲩⲃⲁϣ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲛⲛⲉϥϩⲓⲥⲉⲧⲉⲃⲣⲏϫ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
29І, як молив ся Він, вид лиця Його став инший, і одежа Його біла, блискуча.
30ⲩⲟϩ ϩⲏⲡⲡⲉ ⲓⲥ ⲣⲱⲙⲓ ⲃ̅ ⲛⲁⲩⲥⲁϫⲓ ⲛⲉⲙⲁϥ ⲉⲧⲉ ⲙⲱ⳿ⲩⲥⲏⲥ ⲡⲉ ⲛⲉⲙ ⲏⲗⲓⲁⲥ.
30І ось два чоловіки розмовляли з Ним, котрі були Мойсей та Ілия;
31ⲛⲏⲉⲧⲁⲩⲟⲩⲟⲛϩⲟⲩ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲱⲟⲩ ⲛⲁⲩⲥⲁϫⲓ ⳿ⲙⲡⲉϥⲙⲱⲓⲧ ⲉⲃⲟⲗ ⲫⲏ ⳿ⲉⲛⲁϥⲛⲁϫⲟⲕϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⳿ⲓⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅.
31вони, явившись у славі, говорили про смерть Його, яку мав сповнити в Єрусалимі.
32ⲡⲉⲧⲣⲟⲥ ⲇⲉ ⲛⲉⲙ ⲛⲏⲉⲑⲛⲉⲙⲁϥ ⲛⲉⲁⲩ⳿ϩⲣⲟϣ ⳿ⲛϩⲓⲛⲓⲙ ⲡⲉ ⲉⲧⲁⲩⲉⲣ⳿ϣⲣⲱⲓⲥ ⲇⲉ ⲁⲩⲛⲁⲩ ⲉⲡⲉϥⲱⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⲡⲓⲣⲱⲙⲓ ⲃ̅ ⲛⲏ ⳿ⲉⲛⲁⲩⲟϩⲓ ⳿ⲉⲣⲁⲧⲟⲩ ⲛⲉⲙⲁϥ.
32Петр же й ті, що з Ним, були отягчені сном; пробудивши ся ж, побачили славу Його й двох чоловіків, стоячих з Ним.
33ⲟⲩⲟϩ ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⲉⲩⲛⲁⲫⲱⲣϫ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲡⲉϫⲉ ⲡⲉⲧⲣⲟⲥ ⳿ⲛⲒⲏ̅ⲥ̅ ϫⲉ ⲓⲣⲉϥϯ⳿ⲥⲃⲱ ⲛⲁⲛⲉⲥ ⲛⲁⲛ ⳿ⲛⲧⲉⲛϣⲱⲡⲓ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲙⲁ ⲟⲩⲟϩ ⲓⲥϫⲉ ⳿ⲭⲟⲩⲱϣ ⳿ⲛⲧⲉⲛⲑⲁⲙⲓⲟ ⳿ⲛⲅ̅ϯ ⳿ⲛ⳿ⲥⲕⲩⲛⲏ ⲟⲩ⳿ⲓ ⲛⲁⲕ ⲛⲉⲙ ⲟⲩ⳿ⲓ ⳿ⲙⲙⲱ⳿ⲩⲥⲏⲥ ⲟⲩⲟϩ ⲟⲩ⳿ⲓ ⲛⲏⲗⲓⲁⲥ ⳿ⲙ⳿ϥ⳿ⲉⲙⲓ ⲁⲛ ⳿ⲉⲡⲉⲧⲁϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟϥ.
33І сталось, як розлучались від Него, каже Петр до Ісуса: Наставниче, добре нам тут бути: зробимо три намети, один Тобі, й Мойсею один, а один Ілиї, не знаючи, що каже.
34ⲛⲁⲓ ⲇⲉ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩϭⲏⲡⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲥⲉⲣϧⲏⲓⲃⲓ ⳿ⲉϫⲱⲟⲩ ⲁⲩⲉⲣϩⲟϯ ⲇⲉ ⲧⲁⲩϣⲉ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉϯϭⲏⲡⲓ.
34Як же він се говорив, постала хмара, та й отїнила їх, і полякались, як вони увійшли в хмару.
35ⲟⲩⲟϩ ⲟⲩ⳿ⲥⲙⲏ ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ϯϭⲏⲡⲓ ⲉⲥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲫⲁⲓ ⲡⲉ ⲡⲁϣⲏⲣⲓ ⲉⲧⲥⲟⲧⲡ ⲥⲱⲧⲉⲙ ⲛⲥⲱϥ.
35І роздав ся голос із хмари, говорячи: Се син мій любий; слухайте Його.
36ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛϫⲉ ϯ⳿ⲥⲙⲏ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⳿ⲙⲙⲁⲩⲁⲧϥ ⲡⲉⲧⲁⲩϫⲉⲙϥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲁⲩ ⲭⲁⲣⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲡⲟⲩⲧⲁⲙⲉ ⳿ϩⲗⲓ ϧⲉⲛ ⲓ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ⲉ⳿ϩⲗⲓ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧⲁⲩⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ.
36А як був голос, знайдено Ісуса одного. І мовчали вони, й нїкому не оповідали в ті днї нїчого, що бачили.
37ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⲇⲉ ⳿ⲉⲡⲉϥⲣⲁⲥϯ ⲉⲧⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓ ⲡⲓⲧⲱⲟⲩ ⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲁⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲙⲙⲏϣ.
37Стало ся ж другого дня, як зійшли вони з гори, зустріло Його багато народу.
38ⲟⲩⲟϩ ϩⲏⲡⲡⲉ ⲓⲥ ⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲙⲏϣ ⲁϥⲱϣ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϫⲉ ⲡⲓⲣⲉϥϯ⳿ⲥⲃⲱ ϯ ϩⲟ ⳿ⲉⲣⲟⲕ ϫⲟⲩϣⲧ ⳿ⲉⲡⲁϣⲏⲣⲓ ϫⲉ ⲩϣⲏⲣⲓ ⳿ⲙⲙⲁⲩⲁⲧϥ ⲛⲏⲓ ⲡⲉ.
38І ось чоловік з народу покликнув, кажучи: Учителю, благаю Тебе, зглянь ся на сина мого; бо він єдиний у мене.
39ⲟⲩⲟϩ ϩⲏⲡⲡⲉ ⳿ϥⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲉϫⲱϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲡ͞ⲛⲁ̅ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲟⲩϩⲟϯ ϧⲉⲛ ⲟⲩϩⲟϯ ⳿ϥⲱϣ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲟⲩⲟϩ ⳿ϥ⳿ϣⲑⲟⲣⲧⲉⲣ ⲙⲙⲟϥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ϥⲣⲱϧⲧ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲣⲱϥ ϫⲉϣ ⳿ⲥⲫⲏⲓϯ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲟⲩⲟϩ ⲙⲟⲅⲓⲥ ϣⲁϥϣⲉ ⲛⲁϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲁⲣⲟϥ ⲉϥϧⲟⲙϧⲉⲙ ⳿ⲙⲙⲟϥ.
39І ось дух хапає його, і він зараз кричить; і рве його з піною, і ледві одходить од него, розбивши його.
40ⲩⲟϩ ⲓϯϩⲟ ⳿ⲉⲛⲉⲕⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲟⲩϩⲓⲧϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲡⲟⲩ⳿ϣϫⲉⲙϫⲟⲙ.
40І благав я учеників Твоїх, щоб вигнали його, й не здолїли.
41ⲁϥⲉⲣⲟⲩⲱ ⳿ⲛϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⲱ ⲡⲓϫⲱⲟⲩ ⲛⲁⲑⲛⲁϩϯ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲫⲟⲛϩ ϣⲁ ⳿ⲑⲛⲁⲩ ϯⲛⲁϣⲱⲡⲓ ⲛⲉⲙⲱⲧⲉⲛ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲁⲉⲣⲁⲛⲉⲭ ⲉⲥⲑⲉ ⳿ⲙⲙⲱⲧⲉⲛ ⲁⲛ⳿ⲓ ⲡⲉⲕϣⲏⲣⲓ ⲛⲏⲓ ⳿ⲙⲛⲁⲓ.
41І озвавшись Ісус, рече: О кодло невірне та розвратне! доки буду з вами й терпіти му вас? Приведи сюди сина твого.
42ⲉⲧⲓ ϥⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ϩⲁⲣⲟϥ ⲁϥⲣⲁϧⲧϥ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲇⲉⲙⲱⲛ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥ⳿ϣⲧⲉⲣⲑⲱⲣϥ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲇⲉ ⲁϥⲉⲣⲉⲡⲓⲧⲓⲙⲁⲛ ⳿ⲙⲡⲓⲇⲉⲙⲱⲛ ⳿ⲛⲁⲕⲁⲑⲁⲣⲧⲟⲛ ⲟⲩⲟϩ ϥⲧⲟⲩϫⲉ ⲡⲓ⳿ⲁⲗⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲧⲏⲓϥ ⳿ⲉⲡⲉϥⲓⲱⲧ.
42Ще ж ійшов він, а біс ударив ним, та й затряс. Погрозив же Ісус духові нечистому, і оздоровив хлопця, і оддав його батькові його.
43ⲛⲁϥⲉⲣ⳿ϣⲫⲏⲣⲓ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⳿ⲉϫⲉⲛ ϯⲙⲉⲑⲛⲓϣϯ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ ⲉⲩⲉⲣ⳿ϣⲫⲏⲣⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ϩⲱⲃ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⳿ⲉⲛⲁϥ⳿ⲓⲣⲓ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⲡⲉϫⲁϥ ⳿ⲛⲛⲉϥⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ.
43Зʼумляли ся ж усї величчєм Божим. Як же всї дивувались усїм, що зробив Ісус, рече Він до учеників своїх:
44ϫⲉ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲭⲁ ⲛⲁⲓⲥⲁϫⲓ ϧⲉⲛ ⲛⲉⲧⲉⲛⲙⲁϣϫ ⳿ⲡϣⲏⲣⲓ ⲅⲁⲣ ⲙ⳿ⲫⲣⲱⲙⲓ ⲥⲉⲛⲁⲧⲏ ⲓϥ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲉⲛⲉⲛϫⲓϫ ⳿ⲛϩⲁⲛⲣⲱⲙⲓ.
44Повкладуйте в уші ваші слова сї: Син бо чоловічий має бути виданим у руки чоловічі.
45⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⲛⲁⲩⲱⲃϣ ⳿ⲉⲡⲁⲓⲥⲁϫⲓ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥϩⲏⲡ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲟⲩ⳿ϣⲧⲉⲙⲕⲁϯ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲛⲁⲩⲉⲣϩⲟϯ ⳿ⲉϣⲉⲛϥ ⲡⲉ ⲉⲑⲃⲉ ⲡⲁⲓⲥⲁϫⲓ.
45Вони ж не зрозуміли слова сього, й було воно закрите від них, щоб не постерегли його; а бояли ся питати Його про слово се.
46ⲁϥ⳿ⲓ ⲇⲉ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲙⲟⲕⲙⲉⲕ ϫⲉ ⲛⲓⲙ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⲡⲉ ⲓⲛⲓϣϯ.
46Постала ж думка між ними, хто був би більший з них.
47Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲇⲉ ⲉⲧⲁϥⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲡⲓⲙⲟⲕⲙⲉⲕ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲟⲩϩⲏⲧ ⲁϥ⳿ⲁⲙⲟⲛⲓ ⳿ⲛⲟⲩ⳿ⲁⲗⲟⲩ ⲁϥⲧⲁϩⲟϥ ⳿ⲉⲣⲁⲧϥ ϧⲁⲧⲟⲧϥ.
47Ісус же, знаючи думку серця їх, узявши дитину, поставив її біля себе,
48ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲏ ⲉⲑⲛⲁϣⲉⲡ ⲡⲁⲓ⳿ⲁⲗⲟⲩ ⳿ⲉⲣⲟϥ ϧⲉⲛ ⲡⲁⲣⲁⲛ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲡⲉⲧⲁϥϣⲱⲡ ⳿ⲙⲙⲟⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲫⲏⲉⲧϣⲱⲡ ⳿ⲙⲙⲟⲓ ⲁϥϣⲱⲡ ⳿ⲙⲫⲏⲉⲧⲁϥⲧⲁⲟⲩⲟⲓ ⲫⲏ ⲅⲁⲣ ⲉⲧⲟⲓ ⳿ⲛⲕⲟⲩϫⲓ ϧⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲫⲁⲓ ⲡⲉ ⲡⲓⲛⲓϣϯ.
48і рече їм: Хто прийме сю дитину в імя моє, мене приймає; а хто мене прийме, приймає пославшого мене: хто бо найменший між усїма вами, той буде великий.
49ⲁϥⲉⲣⲟⲩⲱ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲓⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ϫⲉ ⲡⲓⲣⲉϥϯ⳿ⲥⲃⲱ ⲁⲛⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲟⲩⲁⲓ ⲉϥϩⲓ ⲇⲉⲙⲱⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲉⲛ ⲉⲕⲣⲁⲛ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲛⲧⲁϩⲛⲟ ⳿ⲙⲙⲟϥ ϫⲉ ⳿ϥⲙⲟϣⲓ ⲛⲉⲙⲁⲛ ⲁⲛ.
49І озвавшись Йоан, каже: Наставниче, ми бачили одного, що в імя Твоє виганяв біси, й заборонили йому; бо не ходить услїд з нами.
50Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⳿ⲙⲡⲉⲣⲧⲁϩⲛⲟ ⲟⲩ ⲅⲁⲣ ⳿ϥϯ ⲁⲛ ⲟⲩⲃⲉ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⲫⲏ ⲅⲁⲣ ⲉⲧⲉ⳿ⲛ⳿ϥϯ ⲟⲩⲃⲉ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⲁⲛ ⲁϥϯ ϩⲓ ⲑⲏⲛⲟⲩ.
50І рече до него Ісус: Не боронїть, хто бо не проти нас, той з нами.
51ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⲇⲉ ⲉⲧⲁⲩϫⲱⲕ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲉ ⲧⲉϥ⳿ⲁⲛⲁⲗⲩⲙⲯⲓⲥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲁϥⲥⲉⲙⲛⲉ ⲡⲉϥϩⲟ ⳿ⲉϣⲉ ⳿ⲉ⳿ⲓⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅.
51І сталось, як сповнились днї взяття Його (вгору), утвердив лице своє йти в Єрусалим,
52ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲟⲩⲱⲣⲡ ⳿ⲛϩⲁⲛⲣⲉⲙ⳿ⲛϩⲱⲃ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲁϫⲱϥ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁⲩϣⲉ ⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲟⲩϯⲙⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲓⲥⲁⲙⲁⲣⲓⲧⲏⲥ ϩⲱⲥⲧⲉ ⳿ⲉⲥⲟⲃϯ ⲛⲁϥ.
52і післав посланцї перед лицем своїм; і пійшовши вони, увійшли в село Самарянське, щоб приготовити Йому.
53ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲡⲟⲩϣⲟⲡϥ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲛⲁⲣⲉ ⳿ϩⲣⲁϥ ⲟⲩⲉϩ ⲡⲉ ⳿ⲉ⳿ⲓⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅.
53І не прийнято Його, бо лице Його було грядуще в Єрусалим.
54ⲉⲧⲁⲩⲛⲁⲩ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲉϥⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲓⲁⲕⲱⲃⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲓⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ϫⲉ Ⲡ⳪ ⳿ⲭⲟⲩⲱϣ ⳿ⲛⲧⲉⲛϫⲟⲥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉϥ⳿ⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩ ⳿ⲭⲣⲱⲙ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⳿ⲧⲫⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲧⲉϥⲣⲟⲕϩⲟⲩ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲉⲧⲁϥⲉⲣϩⲱⲃ ⳿ⲛϫⲉ ⲏⲗⲓⲁⲥ.
54Бачивши ж ученики Його Яков та Йоан, казали: Господи, хочеш, скажемо, щоб огонь зійшов з неба та й пожер їх, як Ілия зробив?
55ⲉⲧⲁϥⲫⲟⲛϩϥ ⲇⲉ ⲁϥⲉⲣⲉⲡⲓⲧⲓⲙⲁⲛ ⲛⲱⲟⲩ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲧⲉⲧⲉⲛ⳿ⲉⲙⲓ ⲁⲛ ϫⲉ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲁϣ ⳿ⲙⲡ͞ⲛⲁ̅ ⳿ⲛⲧⲉϥ⳿ⲓ ⲁⲛ ⳿ⲛϫⲉ ⳿ⲡϣⲏⲣⲓ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲉⲧⲁⲕⲉ ⲛⲓⲯⲩⲭⲏ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲣⲱⲙⲓ ⲁⲗⲗⲁ ⳿ⲉⲧⲁⲛϧⲟ.
55Він же обернувшись докорив їм, і рече: Не знаєте, якого ви духа.
56ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩϣⲉ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲉⲕⲉϯⲙⲓ.
56Син бо чоловічий не прийшов душі людські погубляти, а спасати. І пійшли в инше село.
57ⲟⲩⲟϩ ⲉⲩⲙⲟϣⲓ ϩⲓ ⲡⲓⲙⲱⲓⲧ ⲡⲉϫⲉ ⲟⲩⲁⲓ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⳿ⲛⲧⲁⲙⲟϣⲓ ⳿ⲛⲥⲱⲕ ⳿ⲉ⳿ⲫⲙⲁ ⳿ⲉⲧⲉⲕϣⲉ ⲛⲁⲕ ⳿ⲉⲣⲟϥ.
57Стало ся ж, як ійшли вони, сказав у дорозї хтось до Него: Пійду слїдом за Тобою, куди б нї пійшов, Господи.
58ⲡⲉϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲛⲁϥ ⲛⲓⲃⲁϣⲟⲣ ⲩⲟⲛⲧⲟⲩ ⲃⲏⲃ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲓϩⲁⲗⲁϯ ⳿ⲛⲧⲉ ⳿ⲧⲫⲉ ⲟⲩⲟⲛⲧⲟⲩ ⲙⲁ⳿ⲛⲟⲩⲟϩ ⳿ⲡϣⲏⲣⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲙⲙⲟⲛⲧⲉϥ ⲙⲁ⳿ⲛⲟⲩⲁϩϫⲱϥ ⳿ⲉⲣⲟϥ.
58І рече йому Ісус: Лисицї нори мають, і птицї небесні гнїзда; Син же чоловічий не має, де голови прихилити.
59ⲉϫⲁϥ ⲇⲉ ⳿ⲛⲕⲉⲟⲩⲁⲓ ϫⲉ ⲙⲟϣⲓ ⳿ⲛⲥⲱⲓ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⲡⲁϫ̅ⲥ̅ ⲟⲩⲁϩⲥⲁϩⲛⲓ ⲛⲏⲓ ⳿ⲛϣⲟⲣⲡ ⳿ⲛⲧⲁϣⲉ ⳿ⲛⲧⲁⲑⲱⲙⲥ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲱⲧ.
59Рече ж до другого: Йди слїдом за мною. Він же каже: Господи, дозволь менї пійти перш поховати батька мого.
60ⲡⲉϫⲁϥ ⲁϥ ⲉ ⲭⲁ ⲛⲓⲣⲉϥⲙⲱⲟⲩⲧ ⲙⲁⲣⲟⲩⲕⲉⲥ ⲛⲟⲩⲣⲉϥⲙⲱⲟⲩⲧ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ⲇⲉ ⲙⲁϣⲉ ⲛⲁⲕ ϩⲓⲱⲓϣ ⳿ⲛϯⲙⲉⲧⲟⲩⲣⲟ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ.
60Рече ж йому Ісус: Остав мертвим ховати своїх мерцїв, ти ж іди, проповідуй царство Боже.
61ⲕⲉⲟⲩⲁⲓ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲛⲁⲙⲟϣⲓ ⳿ⲛⲥⲱⲕ Ⲡ⳪ ⲟⲩⲁϩⲥⲁϩⲛⲓ ⲛⲏⲓ ⳿ⲛϣⲟⲣⲡ ⳿ⲛⲧⲁⲉⲣⲁⲡⲟⲧⲁⲍⲉⲥⲑⲉ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧϧⲉⲛ ⲡⲁⲏⲓ.
61Рече ж і другий: Пійду слїдом за Тобою, Господи; перше ж дай менї попрощатись із тими, що в дому моїм.
62ⲡⲉϫⲁϥ ⲇⲉ ⲛⲁϥ ⳿ⲛϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ϫⲉ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ϩⲗⲓ ⲉⲁϥϩⲓⲧⲟⲧϥ ⳿ⲉⲟⲩϩⲉⲃⲓ ⳿ⲛⲧⲉϥϫⲟⲩϣⲧ ⳿ⲉⲫⲁϩⲟⲩ ⲛⲁϣⲱⲡⲓ ⲉϥⲥⲟⲩⲧⲱⲛ ϧⲉⲛ ϯⲙⲉⲧⲟⲩⲣⲟ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ
62Рече ж до него Ісус: Нїхто, положивши руку свою на рало й позираючи назад, не спосібен до царства Божого.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.