ⲖⲞⲨⲔⲞⲚ 9
Coptic New Testament (Bohairic)Translation
Coptic New Testament (Bohairic)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ⲈⲦⲀϤⲘⲞⲨϮ ⲆⲈ ⲈⲠⲒⲒⲂ ⲚⲀⲠⲞⲤⲦⲞⲖⲞⲤ ⲀϤϮϪⲞⲘ ⲚⲰⲞⲨ ⲚⲈⲘ ⲞⲨⲈⲢϢⲒϢⲒ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϪⲈⲚ ⲚⲒⲆⲈⲘⲰⲚ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲚⲈⲘ ⲚⲒϢⲰⲚⲒ
1Скликавши ж дванайцятьох учеників своїх, дав їм силу й власть над усїма бісами, й недуги сцїляти.
2ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲞⲨⲞⲢⲠⲞⲨ ⲈϨⲒⲰⲒϢ ⲚϮⲘⲈⲦⲞⲨⲢⲞ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲖϬⲞ ⲚⲚⲎ ⲈⲦϢⲰⲚⲒ.
2І післав їх проповідувати царство Боже та оздоровлювати недужих.
3ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲘⲠⲈⲢⲈⲖ ϨⲖⲒ ⲈⲪⲘⲰⲒⲦ ⲞⲨⲆⲈ ϢⲂⲰⲦ ⲞⲨⲆⲈ ⲠⲎⲢⲀ ⲞⲨⲆⲈ ⲰⲒⲔ ⲞⲨⲆⲈ ϨⲀⲦ ⲞⲨⲆⲈ ⲘⲠⲈⲢⲬⲀ ϢⲐⲎⲚ ⲤⲚⲞⲨϮ ⲚⲦⲈⲚ ⲐⲎⲚⲞⲨ.
3І рече до них: Нїчого не беріть на дорогу, нї палицї, нї торбини, нї хлїба, нї срібла, анї по дві одежинї майте.
4ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒⲎⲒ ⲈⲦⲈⲦⲈⲚⲚⲀϢⲈ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲢⲞϤ ϢⲰⲠⲒ ⲘⲘⲀⲨ ϢⲀⲦⲈⲦⲈⲚⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲘⲘⲀⲨ.
4І в котору господу прийдете, там пробувайте й звідтіля виходьте.
5ⲞⲨⲞϨ ⲚⲎ ⲈⲦⲈⲚⲤⲈⲚⲀϢⲈⲠ ⲐⲎⲚⲞⲨ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲀⲚ ⲈⲢⲈⲦⲈⲚⲚⲎⲞⲨ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚϮⲂⲀⲔⲒ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ⲚⲈϨ ⲠϢⲰⲒϢ ⲚⲚⲈⲦⲈⲚϬⲀⲖⲀⲨϪ ⲈⲂⲞⲖ ⲈⲨⲘⲈⲦⲘⲈⲐⲢⲈ ⲚⲰⲞⲨ.
5А хто не прийме вас, виходячи з города того, й порох з ваших ніг обтрусїть на сьвідкуваннє проти них.
6ⲈⲨⲚⲎⲞⲨ ⲆⲈ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲀⲨⲘⲞϢⲦ ⲠⲈ ⲔⲀⲦⲀ ϮⲘⲒ ⲈⲨϨⲒϢⲈⲚⲚⲞⲨϤⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲨⲈⲢⲪⲀϦⲢⲒ ϦⲈⲚⲘⲀⲒ ⲚⲒⲂⲈⲚ.
6Вийшовши ж, ходили по селах, благовіствуючи та сцїляючи всюди.
7ⲀϤⲤⲰⲦⲈⲘ ⲚϪⲈⲎⲢⲰⲆⲎⲤ ⲠⲒⲦⲈⲦⲢⲀⲀⲢⲬⲎ ⲤⲈϨⲰⲂ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲚⲀⲨϢⲞⲠ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀϤⲞⲒ ⲚϢⲖⲀϨ ⲚϨⲎⲦ ⲈⲐⲂⲈϪⲈ ⲚⲀⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚϪⲈϨⲀⲚⲞⲨⲞⲚ ϪⲈ ⲒⲰⲀⲚⲚⲎⲤ ⲠⲈⲦⲀϤⲦⲰⲚϤ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲚⲎ ⲈⲐⲘⲰⲞⲨⲦ.
7Почув то Ірод четверовластник усе, що сталось від Него, та й стуманїв: тим що деякі казали, що Йоан устав із мертвих,
8ϨⲀⲚⲔⲈⲬⲰⲞⲨⲚⲒ ⲆⲈ ϪⲈ ⲎⲖⲒⲀⲤ ⲠⲈⲦⲀϤⲞⲨⲞⲚϨϤ ϨⲀⲚⲔⲈⲬⲰⲞⲨⲚⲒ ⲆⲈ ϪⲈ ⲞⲨⲠⲢⲞⲪⲎⲦⲎⲤ ⲚⲦⲈⲚⲒⲀⲢⲬⲈⲞⲤ ⲠⲈⲦⲀϤⲦⲰⲚϤ.
8инші ж, що Ілия явив ся, другі ж, що один з пророків старих воскрес.
9ⲠⲈϪⲈ ⲎⲢⲰⲆⲎⲤ ϪⲈ ⲒⲰⲀⲚⲚⲎⲤ ⲀⲚⲞⲔ ⲀⲒⲈⲖ ⲦⲈϤⲚⲀϨⲂⲒ ⲚⲒⲘ ⲆⲈ ⲠⲈ ⲪⲀⲒ ⲈϮⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲚⲀⲒ ⲘⲠⲀⲒⲢⲎϮ ⲈⲐⲂⲎⲦϤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀϤⲔⲰϮ ⲠⲈ ⲚⲤⲀⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞϤ.
9І каже Ірод: Йоана я стяв; хто ж се той, про котрого я чую таке? І шукав видїти Його.
10ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲨⲦⲀⲤⲐⲞ ⲚϪⲈⲚⲒⲀⲠⲞⲤⲦⲞⲖⲞⲤ ⲀⲨⲤⲀϪⲒ ϦⲀⲦⲞⲦϤ ⲚⲚⲎ ⲈⲦⲀⲨⲀⲒⲦⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲞⲖⲞⲨ ⲚⲈⲘⲀϤ ⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲤⲀⲠⲤⲀ ⲘⲘⲀⲨⲀⲦϤ ⲈⲞⲨⲂⲀⲔⲒ ⲈⲨⲘⲞⲨϮ ⲈⲢⲞⲤ ϪⲈ ⲂⲎⲐⲤⲀⲒⲆⲀ.
10І вернувшись апостоли, оповідали Йому, що чинили. І взявши їх, пійшов окроме у місце пусте города, званого Витсаїда.
11ⲚⲒⲘⲎϢ ⲆⲈ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ⲚⲀⲨⲘⲞϢⲒ ⲚⲤⲰϤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤϢⲞⲠⲞⲨ ⲈⲢⲞϤ ⲚⲀϤⲤⲀϪⲒ ⲚⲈⲘⲰⲞⲨ ⲈⲐⲂⲈ ϮⲘⲈⲦⲞⲨⲢⲞ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲎ ⲈⲦⲈⲢⲬⲢⲒⲀ ⲚⲈⲢⲪⲀϦⲢⲒ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲚⲀϤⲦⲀⲖϬⲞ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲠⲈ.
11Народ же дознавшись, пійшов слїдом за Ним; і, прийнявши їх, глаголав їм про царство Боже й, кому треба було сцїлення, оздоровлював.
12ⲠⲒⲈϨⲞⲞⲨ ⲆⲈ ⲚⲀϤⲈⲢϨⲎⲦⲤ ⲚⲢⲒⲔⲒ ⲠⲈ ⲈⲦⲀϤⲒ ⲆⲈ ϨⲀⲢⲞϤ ⲚϪⲈⲠⲒⲒⲂ ⲠⲈϪⲰⲞⲨ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲬⲀ ⲚⲒⲘⲎϢ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲞⲨϢⲈ ⲚⲰⲞⲨ ⲈⲚⲒϮⲘⲒ ⲈⲦⲈ ⲘⲠⲔⲰϮ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲒⲞϨⲒ ⲚⲦⲞⲨⲘⲦⲞⲚ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲞⲨϪⲈⲘ ⲪⲎ ⲈⲦⲞⲨⲚⲀⲞⲨⲞⲘϤ ϪⲈ ⲦⲈⲚⲬⲎ ⲘⲠⲀⲒⲘⲀ ϦⲈⲚⲞⲨⲘⲀ ⲚϢⲀϤⲈ.
12День же почав нахилятись; приступивши ж дванайцять, сказали Йому: Відошли народ, щоб, пійшовши кругом по селах та хуторах, відпочили й роздобули харчі; бо ми тут у пустому місцї.
13ⲠⲈϪⲀϤ ⲆⲈ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲘⲞⲒ ⲚⲰⲞⲨ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ ⲈⲐⲢⲞⲨⲞⲨⲰⲘ ⲚⲐⲰⲞⲨ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲘⲘⲞⲚ ϨⲞⲨⲞ ⲈⲈ ⲚⲰⲒⲔ ⲚⲦⲞⲦⲈⲚ ⲚⲈⲘ ⲦⲈⲂⲦ ⲂⲈⲂⲎⲖ ⲀⲚⲞⲚ ⲚⲦⲈⲚϢⲈ ⲚⲀⲚ ⲚⲦⲈⲚϢⲰⲠ ⲚϨⲀⲚϦⲢⲎⲞⲨⲒ ⲘⲠⲀⲒⲖⲀⲞⲤ ⲦⲎⲢϤ.
13Рече ж до них: Дайте ви їм їсти. Вони ж сказали: Нема в нас більш, як пять хлїбів та дві риби; хиба що пійшовши купимо для всього народу сього їжі.
14ⲚⲀⲨⲞⲒ ⲆⲈ ⲚⲀⲨ ⲈⲚϢⲞ ⲚⲢⲰⲘⲒ ⲀϤϪⲞⲤ ⲆⲈ ⲚⲚⲈϤⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ϪⲈ ⲘⲀⲢⲞⲨⲢⲰⲦⲈⲂ ⲔⲀⲦⲀ ⲘⲀ ⲚϨⲀⲚⲚ ⲈⲪⲘⲀ.
14Було бо до пяти тисяч чоловіка. Рече ж до учеників своїх: Садовіть їх купами по пятьдесятеро.
15ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲒⲢⲒ ⲘⲠⲀⲒⲢⲎϮ ⲀϤⲐⲢⲞⲨⲢⲰⲦⲈⲂ ⲦⲎⲢⲞⲨ.
15І зробили так, і посадовили всїх.
16ⲈⲦⲀϤϬⲒ ⲆⲈ ⲘⲠⲒⲈ ⲚⲰⲒⲔ ⲚⲈⲘ ⲠⲒⲦⲈⲂⲦ ⲂⲈⲦⲀϤⲤⲞⲘⲤ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈⲦⲪⲈ ⲀϤⲤⲘⲞⲨ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲪⲀϢⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϮ ⲚⲚⲒⲘⲀⲐⲎ ⲦⲎⲤ ⲈⲐⲢⲞⲨⲬⲰ ϦⲀⲢⲰⲞⲨ ⲘⲠⲒⲘⲎϢ.
16Узявши ж пять хлїбів та дві риби й поглянувши на небо, благословив їх, і ламав, і давав ученикам класти перед народом.
17ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲞⲨⲰⲘ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲤⲒ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲰⲖⲒ ⲘⲪⲎ ⲈⲦⲀϤⲈⲢϨⲞⲨⲞ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲒⲂ ⲚⲔⲞⲦ ⲚⲖⲀⲔϨ ⲈⲨⲘⲞϨ.
17І їли, й наситились усї; і назбирано остальних у них окрушин дванайцять кошів.
18ⲞⲨⲞϨ ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲈϤⲬⲎ ⲤⲀⲠⲤⲀ ⲘⲘⲀⲨⲀⲦϤ ⲈϤⲈⲢⲠⲢⲞⲤⲈⲨⲬⲈⲤⲐⲈ ⲚⲀⲨⲬⲎ ⲚⲈⲘⲀϤ ⲠⲈ ⲚϪⲈⲚⲒⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϢⲈⲚⲞⲨ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲀⲢⲈ ⲚⲒⲢⲰⲘⲒ ϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲀⲚⲞⲔ ⲚⲒⲘ.
18І сталось, як Він молив ся на самотї, були з Ним ученики; й спитав їх, глаголючи: Хто я, каже народ?
19ⲚⲐⲰⲞⲨ ⲆⲈ ⲀⲨⲈⲢⲞⲨⲰ ⲠⲈϪⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲒⲰⲀⲚⲚⲎⲤ ⲠⲒⲢⲈϤϮⲰⲘⲤ ϨⲀⲚⲔⲈⲬⲰⲞⲨⲚⲒ ⲆⲈ ϪⲈ ⲎⲖⲒⲀⲤ ϨⲀⲚⲔⲈⲬⲰⲞⲨⲚⲒ ⲆⲈ ϪⲈ ⲞⲨⲠⲢⲞⲪⲎⲦⲎⲤ ⲚⲦⲈⲚⲒⲀⲢⲬⲈⲞⲤ ⲠⲈ ⲈⲦⲀϤⲦⲰⲚϤ.
19Вони ж озвавшись сказали: Йоан Хреститель; другі: Ілия; инші ж: Що один пророк із старих воскрес.
20ⲠⲈϪⲀϤ ⲆⲈ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ ⲆⲈ ⲀⲢⲈⲦⲈⲚϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲀⲚⲞⲔ ⲚⲒⲘ ⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲆⲈ ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲚⲐⲞⲔ ⲠⲈ ⲠⲬⲢⲒⲤⲦⲞⲤ ⲪⲚⲞⲨϮ.
20Рече ж їм: Ви ж, хто я, кажете? Озвав ся ж Петр і сказав: Христос Божий.
21ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲈⲦⲀϤⲈⲢⲈⲠⲒⲦⲒⲘⲀⲚ ⲚⲰⲞⲨ ⲀϤϨⲞⲚϨⲈⲚ ⲈϢⲦⲈⲘϪⲈ ⲪⲀⲒ ⲚϨⲖⲒ
21Він же, заказавши їм, повелїв нїкому не казати про се,
22ⲈⲀϤϪⲞⲤ ϪⲈ ϨⲰϮ ⲠⲈ ⲚⲦⲈⲠϢⲎⲢⲒ ⲘⲪⲢⲰⲘⲒ ϬⲒ ⲞⲨⲘⲎϢ ⲚϦⲒⲤⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲞⲨϢⲞϢϤ ⲚϪⲈⲚⲒⲠⲢⲈⲤⲂⲨⲦⲈⲢⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲀⲢⲬⲒⲈⲢⲈⲨⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲤⲀϦ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲞⲨϦⲞⲐⲂⲈϤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈϤⲦⲰⲚϤ ϦⲈⲚⲠⲒⲘⲀϨⲄ ⲚⲈϨⲞⲞⲨ.
22глаголючи: Що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третїй день воскресне Він.
23ⲚⲀϤϪⲰ ⲆⲈ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲞⲨⲞⲚ ⲚⲒⲂⲈⲚ ϪⲈ ⲪⲎ ⲈⲐⲚⲀⲞⲨⲰϢ ⲈⲞⲨⲀϨϤ ⲚⲤⲰⲒ ⲘⲀⲢⲈϤϪⲞⲖϤ ⲈⲂⲞⲖ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲀⲢⲈϤⲰⲖⲒ ⲘⲠⲈϤⲤⲦⲀⲨⲢⲞⲤ ⲘⲘⲎ ⲚⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈϤⲘⲞϢⲒ ⲚⲤⲰⲒ.
23Рече ж до всїх: Коли хто хоче за мною йти, нехай одречеть ся себе, й бере хрест свій що-дня, та й іде слїдом за мною.
24ⲪⲎ ⲄⲀⲢ ⲈⲐⲞⲨⲰϢ ⲈⲚⲞϨⲈⲘ ⲚⲦⲈϤⲮⲨⲬⲎ ϤⲚⲀⲦⲀⲔⲞⲤ ⲪⲎ ⲆⲈ ⲈⲐⲚⲀⲦⲀⲔⲞ ⲚⲦⲈϤⲮⲨⲬⲎ ⲈⲐⲂⲎⲦ ⲈϤⲈⲚⲀϨⲘⲈⲤ.
24Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене, той спасе її.
25ⲞⲨ ⲄⲀⲢ ⲈⲢⲈ ⲠⲒⲢⲰⲘⲒ ⲚⲀϪⲈⲘϨⲎⲞⲨ ⲘⲘⲞϤ ⲀϤϢⲀⲚϪⲈⲘϨⲎⲞⲨ ⲘⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲦⲎⲢϤ ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲚⲦⲈϤⲦⲀⲔⲞϤ ⲘⲘⲀⲨⲀⲦϤ ⲒⲈ ⲚⲦⲈϤϮⲞⲤⲒ ⲘⲘⲞϤ.
25Що бо за користь мати ме чоловік, здобувши сьвіт увесь, себе ж погубивши або занапастивши?
26ⲪⲎ ⲄⲀⲢ ⲈⲐⲚⲀϢⲒⲠⲒ ϦⲀⲦϨⲎ ⲚⲈⲘ ⲚⲀⲤⲀϪⲒ ⲪⲀⲒ ϨⲰϤ ⲠϢⲎⲢⲒ ⲘⲪⲢⲰⲘⲒ ⲚⲀϮϢⲒⲠⲒ ⲚⲀϤ ⲈϢⲰⲠ ⲀϤϢⲀⲚⲒ ϦⲈⲚⲠⲈϤⲰⲞⲨ ⲚⲈⲘ ⲪⲀ ⲠⲈϤⲒⲰⲦ ⲚⲈⲘ ⲚⲈϤⲀⲄⲄⲈⲖⲞⲤ ⲈⲐⲞⲨⲀⲂ.
26Хто бо посоромить ся мене й моїх словес, того й Син чоловічий посоромить ся, як прийде в славі своїй, і Отця, і сьвятих ангелів.
27ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲦⲀⲪⲘⲎⲒ ϪⲈ ⲞⲨⲞⲚ ϨⲀⲚⲞⲨⲞⲚ ϦⲈⲚⲚⲎ ⲈⲦⲞϨⲒ ⲈⲢⲀⲦⲞⲨ ⲘⲠⲀⲒⲘⲀ ⲚⲎ ⲈⲦⲈⲚⲤⲈⲚⲀϪⲈⲘϮⲠⲒ ⲘⲪⲘⲞⲨ ⲀⲚ ϢⲀⲦⲞⲨⲚⲀⲨ ⲈϮⲘⲈⲦⲞⲨⲢⲞ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ.
27Глаголю ж вам істино: Єсть деякі між стоячими тут, що не вкусять смертї, аж поки побачять царство Боже.
28ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲆⲈ ⲘⲈⲚⲈⲚⲤⲀ ⲚⲀⲒⲤⲀϪⲒ ⲚⲀⲨ ⲎⲚⲈϨⲞⲞⲨ ⲀϤⲰⲖⲒ ⲘⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲒⲀⲔⲰⲂⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲒⲰⲀⲚⲚⲎⲤ ⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϪⲈⲚ ⲠⲒⲦⲰⲞⲨ ⲈⲈⲢⲠⲢⲞⲤⲈⲨⲬⲈⲤⲐⲈ
28Було ж після словес тих днїв з вісїм, і взявши Петра, та Йоана, та Якова, зійшов на гору молитись.
29ⲞⲨⲞϨ ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ϦⲈⲚⲠϪⲒⲚⲐⲢⲈϤⲈⲢⲠⲢⲞⲤⲈⲨⲬ ⲈⲤⲐⲈ ⲀϤϢⲰⲂⲦ ⲚϪⲈⲠⲀⲞⲨⲀⲚ ⲚⲦⲈⲠⲈϤϨⲞ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϤϬⲒϨⲂⲞⲤ ⲀϤⲞⲨⲂⲀϢ ⲘⲪⲢⲎϮ ⲚⲚⲈϤϨⲒⲤⲈⲦⲈⲂⲢⲎϪ ⲈⲂⲞⲖ.
29І, як молив ся Він, вид лиця Його став инший, і одежа Його біла, блискуча.
30ⲞⲨⲞϨ ϨⲎⲠⲠⲈ ⲒⲤ ⲢⲰⲘⲒ ⲂⲚⲀⲨⲤⲀϪⲒ ⲚⲈⲘⲀϤ ⲈⲦⲈ ⲘⲰⲨⲤⲎⲤ ⲠⲈ ⲚⲈⲘ ⲎⲖⲒⲀⲤ
30І ось два чоловіки розмовляли з Ним, котрі були Мойсей та Ілия;
31ⲚⲎ ⲈⲦⲀⲨⲞⲨⲞⲚϨⲞⲨ ϦⲈⲚⲞⲨⲰⲞⲨ ⲚⲀⲨⲤⲀϪⲒ ⲘⲠⲈϤⲘⲰⲒⲦ ⲈⲂⲞⲖ ⲪⲎ ⲈⲚⲀϤⲚⲀϪⲞⲔϤ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲒⲈⲢⲞⲤⲀⲖⲎⲘ.
31вони, явившись у славі, говорили про смерть Його, яку мав сповнити в Єрусалимі.
32ⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲆⲈ ⲚⲈⲘ ⲚⲎ ⲈⲐⲚⲈⲘⲀϤ ⲚⲈⲀⲨϨⲢⲞϢ ⲚϨⲒⲚⲒⲘ ⲠⲈ ⲈⲦⲀⲨⲈⲢϢⲢⲰⲒⲤ ⲆⲈ ⲀⲨⲚⲀⲨ ⲈⲠⲈϤⲰⲞⲨ ⲚⲈⲘ ⲠⲒⲢⲰⲘⲒ ⲂⲚⲎ ⲈⲚⲀⲨⲞϨⲒ ⲈⲢⲀⲦⲞⲨ ⲚⲈⲘⲀϤ.
32Петр же й ті, що з Ним, були отягчені сном; пробудивши ся ж, побачили славу Його й двох чоловіків, стоячих з Ним.
33ⲞⲨⲞϨ ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲈⲨⲚⲀⲪⲰⲢϪ ⲈⲂⲞⲖ ⲘⲘⲞϤ ⲠⲈϪⲈ ⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲚⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ϪⲈ ⲠⲒⲢⲈϤϮⲤⲂⲰ ⲚⲀⲚⲈⲤ ⲚⲀⲚ ⲚⲦⲈⲚϢⲰⲠⲒ ⲘⲠⲀⲒⲘⲀ ⲞⲨⲞϨ ⲒⲤϪⲈ ⲬⲞⲨⲰϢ ⲚⲦⲈⲚⲐⲀⲘⲒⲞ ⲚⲄϮ ⲚⲤⲔⲨⲚⲎ ⲞⲨⲒ ⲚⲀⲔ ⲚⲈⲘ ⲞⲨⲒ ⲘⲘⲰⲨⲤⲎⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲞⲨⲒ ⲚⲎⲖⲒⲀⲤ ⲘϤⲈⲘⲒ ⲀⲚ ⲈⲠⲈⲦⲀϤϪⲰ ⲘⲘⲞϤ.
33І сталось, як розлучались від Него, каже Петр до Ісуса: Наставниче, добре нам тут бути: зробимо три намети, один Тобі, й Мойсею один, а один Ілиї, не знаючи, що каже.
34ⲚⲀⲒ ⲆⲈ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲚϪⲈⲞⲨϬⲎⲠⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲤⲈⲢϦⲎⲒⲂⲒ ⲈϪⲰⲞⲨ ⲀⲨⲈⲢϨⲞϮ ⲆⲈ ⲈⲦⲀⲨϢⲈ ⲚⲰⲞⲨ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈϮϬⲎⲠⲒ.
34Як же він се говорив, постала хмара, та й отїнила їх, і полякались, як вони увійшли в хмару.
35ⲞⲨⲞϨ ⲞⲨⲤⲘⲎ ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚϮϬⲎⲠⲒ ⲈⲤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲪⲀⲒ ⲠⲈ ⲠⲀϢⲎⲢⲒ ⲈⲦⲤⲞⲦⲠ ⲤⲰⲦⲈⲘ ⲚⲤⲰϤ.
35І роздав ся голос із хмари, говорячи: Се син мій любий; слухайте Його.
36ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲚϪⲈϮⲤⲘⲎ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲘⲘⲀⲨⲀⲦϤ ⲠⲈⲦⲀⲨϪⲈⲘϤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲐⲰⲞⲨ ⲀⲨⲬⲀⲢⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲞⲨⲦⲀⲘⲈ ϨⲖⲒ ϦⲈⲚⲚⲒⲈϨⲞⲞⲨ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ⲈϨⲖⲒ ⲚⲚⲎ ⲈⲦⲀⲨⲚⲀⲨ ⲈⲢⲰⲞⲨ.
36А як був голос, знайдено Ісуса одного. І мовчали вони, й нїкому не оповідали в ті днї нїчого, що бачили.
37ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲆⲈ ⲈⲠⲈϤⲢⲀⲤϮ ⲈⲦⲀⲨⲒ ⲈϦⲢⲎⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒ ⲠⲒⲦⲰⲞⲨ ⲀⲨⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲀⲢⲞϤ ⲚϪⲈⲞⲨⲚⲒϢϮ ⲘⲘⲎϢ.
37Стало ся ж другого дня, як зійшли вони з гори, зустріло Його багато народу.
38ⲞⲨⲞϨ ϨⲎⲠⲠⲈ ⲒⲤ ⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲒⲘⲎϢ ⲀϤⲰϢ ⲈⲂⲞⲖ ϪⲈ ⲠⲒⲢⲈϤϮⲤⲂⲰ ϮϮϨⲞ ⲈⲢⲞⲔ ϪⲞⲨϢⲦ ⲈⲠⲀϢⲎⲢⲒ ϪⲈ ⲞⲨϢⲎⲢⲒ ⲘⲘⲀⲨⲀⲦϤ ⲚⲎⲒ ⲠⲈ
38І ось чоловік з народу покликнув, кажучи: Учителю, благаю Тебе, зглянь ся на сина мого; бо він єдиний у мене.
39ⲞⲨⲞϨ ϨⲎⲠⲠⲈ ϤⲚⲎⲞⲨ ⲈϪⲰϤ ⲚϪⲈⲞⲨⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲞⲨⲞϨ ⲚⲞⲨϨⲞϮ ϦⲈⲚⲞⲨϨⲞϮ ϤⲰϢ ⲈⲂⲞⲖ ⲞⲨⲞϨ ϤϢⲐⲞⲢⲦⲈⲢ ⲘⲘⲞϤ ⲞⲨⲞϨ ϤⲢⲰϦⲦ ⲘⲘⲞϤ ⲈϦⲢⲎⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲢⲰϤ ϪⲈϢ ⲤⲪⲎⲒϮ ⲈⲂⲞⲖ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲞⲄⲒⲤ ϢⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲀⲢⲞϤ ⲈϤϦⲞⲘϦⲈⲘ ⲘⲘⲞϤ.
39І ось дух хапає його, і він зараз кричить; і рве його з піною, і ледві одходить од него, розбивши його.
40ⲞⲨⲞϨ ⲀⲒϮϨⲞ ⲈⲚⲈⲔⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲞⲨϨⲒⲦϤ ⲈⲂⲞⲖ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲞⲨϢϪⲈⲘϪⲞⲘ.
40І благав я учеників Твоїх, щоб вигнали його, й не здолїли.
41ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲰⲠⲒϪⲰⲞⲨ ⲚⲀⲐⲚⲀϨϮ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲪⲞⲚϨ ϢⲀ ⲐⲚⲀⲨ ϮⲚⲀϢⲰⲠⲒ ⲚⲈⲘⲰⲦⲈⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲀⲈⲢⲀⲚⲈⲬ ⲈⲤⲐⲈ ⲘⲘⲰⲦⲈⲚ ⲀⲚⲒ ⲠⲈⲔϢⲎⲢⲒ ⲚⲎⲒ ⲘⲚⲀⲒ.
41І озвавшись Ісус, рече: О кодло невірне та розвратне! доки буду з вами й терпіти му вас? Приведи сюди сина твого.
42ⲈⲦⲒ ⲈϤⲚⲎⲞⲨ ⲈϦⲞⲨⲚ ϨⲀⲢⲞϤ ⲀϤⲢⲀϦⲦϤ ⲈϦⲢⲎⲒ ⲚϪⲈⲠⲒⲆⲈⲘⲰⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϢⲦⲈⲢⲐⲰⲢϤ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲆⲈ ⲀϤⲈⲢⲈⲠⲒⲦⲒⲘⲀⲚ ⲘⲠⲒⲆⲈⲘⲰⲚ ⲚⲀⲔⲀⲐⲀⲢⲦⲞⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲦⲞⲨϪⲈ ⲠⲒⲀⲖⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲦⲎⲒϤ ⲈⲠⲈϤⲒⲰⲦ
42Ще ж ійшов він, а біс ударив ним, та й затряс. Погрозив же Ісус духові нечистому, і оздоровив хлопця, і оддав його батькові його.
43ⲚⲀϤⲈⲢϢⲪⲎⲢⲒ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲈϪⲈⲚ ϮⲘⲈⲐⲚⲒϢϮ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲈⲨⲈⲢϢⲪⲎⲢⲒ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲞⲨⲞⲚ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϪⲈⲚ ϨⲰⲂ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲚⲀϤⲒⲢⲒ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲚⲈϤⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ
43Зʼумляли ся ж усї величчєм Божим. Як же всї дивувались усїм, що зробив Ісус, рече Він до учеників своїх:
44ϪⲈ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ ⲬⲀ ⲚⲀⲒⲤⲀϪⲒ ϦⲈⲚⲚⲈⲦⲈⲚⲘⲀϢϪ ⲠϢⲎⲢⲒ ⲄⲀⲢ ⲘⲪⲢⲰⲘⲒ ⲤⲈⲚⲀⲦⲎⲒϤ ⲈϦⲢⲎⲒ ⲈⲚⲈⲚϪⲒϪ ⲚϨⲀⲚⲢⲰⲘⲒ.
44Повкладуйте в уші ваші слова сї: Син бо чоловічий має бути виданим у руки чоловічі.
45ⲚⲐⲰⲞⲨ ⲆⲈ ⲚⲀⲨⲰⲂϢ ⲈⲠⲀⲒⲤⲀϪⲒ ⲠⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀϤϨⲎⲠ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲠⲈ ⲞⲨⲞϨ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲞⲨϢⲦⲈⲘⲔⲀϮ ⲈⲢⲞϤ ⲚⲀⲨⲈⲢϨⲞϮ ⲈϢⲈⲚϤ ⲠⲈ ⲈⲐⲂⲈ ⲠⲀⲒⲤⲀϪⲒ.
45Вони ж не зрозуміли слова сього, й було воно закрите від них, щоб не постерегли його; а бояли ся питати Його про слово се.
46ⲀϤⲒ ⲆⲈ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲚϪⲈⲞⲨⲘⲞⲔⲘⲈⲔ ϪⲈ ⲚⲒⲘ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲠⲈ ⲠⲒⲚⲒϢϮ.
46Постала ж думка між ними, хто був би більший з них.
47ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲆⲈ ⲈⲦⲀϤⲚⲀⲨ ⲈⲠⲒⲘⲞⲔⲘⲈⲔ ⲚⲦⲈⲠⲞⲨϨⲎⲦ ⲀϤⲀⲘⲞⲚⲒ ⲚⲞⲨⲀⲖⲞⲨ ⲀϤⲦⲀϨⲞϤ ⲈⲢⲀⲦϤ ϦⲀⲦⲞⲦϤ
47Ісус же, знаючи думку серця їх, узявши дитину, поставив її біля себе,
48ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲪⲎ ⲈⲐⲚⲀϢⲈⲠ ⲠⲀⲒⲀⲖⲞⲨ ⲈⲢⲞϤ ϦⲈⲚⲠⲀⲢⲀⲚ ⲀⲚⲞⲔ ⲠⲈⲦⲀϤϢⲰⲠ ⲘⲘⲞⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲪⲎ ⲈⲦϢⲰⲠ ⲘⲘⲞⲒ ⲀϤϢⲰⲠ ⲘⲪⲎ ⲈⲦⲀϤⲦⲀⲞⲨⲞⲒ ⲪⲎ ⲄⲀⲢ ⲈⲦⲞⲒ ⲚⲔⲞⲨϪⲒ ϦⲈⲚⲐⲎⲚⲞⲨ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲪⲀⲒ ⲠⲈ ⲠⲒⲚⲒϢϮ.
48і рече їм: Хто прийме сю дитину в імя моє, мене приймає; а хто мене прийме, приймає пославшого мене: хто бо найменший між усїма вами, той буде великий.
49ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲒⲰⲀⲚⲚⲎⲤ ϪⲈ ⲠⲒⲢⲈϤϮⲤⲂⲰ ⲀⲚⲚⲀⲨ ⲈⲞⲨⲀⲒ ⲈϤϨⲒ ⲆⲈⲘⲰⲚ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲈⲔⲢⲀⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚⲦⲀϨⲚⲞ ⲘⲘⲞϤ ϪⲈ ϤⲘⲞϢⲒ ⲚⲈⲘⲀⲚ ⲀⲚ.
49І озвавшись Йоан, каже: Наставниче, ми бачили одного, що в імя Твоє виганяв біси, й заборонили йому; бо не ходить услїд з нами.
50ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲘⲠⲈⲢⲦⲀϨⲚⲞ ⲞⲨ ⲄⲀⲢ ϤϮ ⲀⲚ ⲞⲨⲂⲈ ⲐⲎⲚⲞⲨ ⲪⲎ ⲄⲀⲢ ⲈⲦⲈⲚϤϮ ⲞⲨⲂⲈ ⲐⲎⲚⲞⲨ ⲀⲚ ⲀϤϮ ϨⲒ ⲐⲎⲚⲞⲨ.
50І рече до него Ісус: Не боронїть, хто бо не проти нас, той з нами.
51ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲆⲈ ⲈⲦⲀⲨϪⲰⲔ ⲈⲂⲞⲖ ⲚϪⲈⲚⲒⲈϨⲞⲞⲨ ⲚⲦⲈⲦⲈϤⲀⲚⲀⲖⲨⲘⲮⲒⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲐⲞϤ ⲀϤⲤⲈⲘⲚⲈ ⲠⲈϤϨⲞ ⲈϢⲈ ⲈⲒⲖⲎⲘ
51І сталось, як сповнились днї взяття Його (вгору), утвердив лице своє йти в Єрусалим,
52ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲞⲨⲰⲢⲠ ⲚϨⲀⲚⲢⲈⲘⲚϨⲰⲂ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲀϪⲰϤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲨϢⲈ ⲀⲨⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲞⲨϮⲘⲒ ⲚⲦⲈⲚⲒⲤⲀⲘⲀⲢⲒⲦⲎⲤ ϨⲰⲤⲦⲈ ⲈⲤⲞⲂϮ ⲚⲀϤ
52і післав посланцї перед лицем своїм; і пійшовши вони, увійшли в село Самарянське, щоб приготовити Йому.
53ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲞⲨϢⲞⲠϤ ⲈⲢⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲚⲀⲢⲈ ϨⲢⲀϤ ⲞⲨⲈϨ ⲠⲈ ⲈⲒⲈⲢⲞⲤⲀⲖⲎⲘ.
53І не прийнято Його, бо лице Його було грядуще в Єрусалим.
54ⲈⲦⲀⲨⲚⲀⲨ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲚⲈϤⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ⲒⲀⲔⲰⲂⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲒⲰⲀⲚⲚⲎⲤ ⲠⲈϪⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲬⲞⲨⲰϢ ⲚⲦⲈⲚϪⲞⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈϤⲒ ⲚϪⲈⲞⲨⲬⲢⲰⲘ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲦⲪⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈϤⲢⲞⲔϨⲞⲨ ⲘⲪⲢⲎϮ ⲈⲦⲀϤⲈⲢϨⲰⲂ ⲚϪⲈⲎⲖⲒⲀⲤ
54Бачивши ж ученики Його Яков та Йоан, казали: Господи, хочеш, скажемо, щоб огонь зійшов з неба та й пожер їх, як Ілия зробив?
55ⲈⲦⲀϤⲪⲞⲚϨϤ ⲆⲈ ⲀϤⲈⲢⲈⲠⲒⲦⲒⲘⲀⲚ ⲚⲰⲞⲨ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲦⲈⲦⲈⲚⲈⲘⲒ ⲀⲚ ϪⲈ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ ⲀϢ ⲘⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲚⲦⲈϤⲒ ⲀⲚ ⲚϪⲈⲠϢⲎⲢⲒ ⲘⲪⲢⲰⲘⲒ ⲈⲦⲀⲔⲈ ⲚⲒⲮⲨⲬⲎ ⲚⲦⲈⲚⲒⲢⲰⲘⲒ ⲀⲖⲖⲀ ⲈⲦⲀⲚϦⲞ.
55Він же обернувшись докорив їм, і рече: Не знаєте, якого ви духа.
56ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨϢⲈ ⲚⲰⲞⲨ ⲈⲔⲈϮⲘⲒ.
56Син бо чоловічий не прийшов душі людські погубляти, а спасати. І пійшли в инше село.
57ⲞⲨⲞϨ ⲈⲨⲘⲞϢⲒ ϨⲒ ⲠⲒⲘⲰⲒⲦ ⲠⲈϪⲈ ⲞⲨⲀⲒ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲚⲦⲀⲘⲞϢⲒ ⲚⲤⲰⲔ ⲈⲪⲘⲀ ⲈⲦⲈⲔϢⲈ ⲚⲀⲔ ⲈⲢⲞϤ.
57Стало ся ж, як ійшли вони, сказав у дорозї хтось до Него: Пійду слїдом за Тобою, куди б нї пійшов, Господи.
58ⲠⲈϪⲈ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲚⲀϤ ⲚⲒⲂⲀϢⲞⲢ ⲞⲨⲞⲚⲦⲞⲨ ⲂⲎⲂ ⲘⲘⲀⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲒϨⲀⲖⲀϮ ⲚⲦⲈⲦⲪⲈ ⲞⲨⲞⲚⲦⲞⲨ ⲘⲀⲚⲞⲨⲞϨ ⲠϢⲎⲢⲒ ⲆⲈ ⲚⲐⲞϤ ⲘⲪⲢⲰⲘⲒ ⲘⲘⲞⲚⲦⲈϤ ⲘⲀⲚⲞⲨⲀϨϪⲰϤ ⲈⲢⲞϤ.
58І рече йому Ісус: Лисицї нори мають, і птицї небесні гнїзда; Син же чоловічий не має, де голови прихилити.
59ⲠⲈϪⲀϤ ⲆⲈ ⲚⲔⲈⲞⲨⲀⲒ ϪⲈ ⲘⲞϢⲒ ⲚⲤⲰⲒ ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲠⲀϬⲞⲒⲤ ⲞⲨⲀϨⲤⲀϨⲚⲒ ⲚⲎⲒ ⲚϢⲞⲢⲠ ⲚⲦⲀϢⲈ ⲚⲦⲀⲐⲰⲘⲤ ⲘⲠⲀⲒⲰⲦ.
59Рече ж до другого: Йди слїдом за мною. Він же каже: Господи, дозволь менї пійти перш поховати батька мого.
60ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲬⲀ ⲚⲒⲢⲈϤⲘⲰⲞⲨⲦ ⲘⲀⲢⲞⲨⲔⲈⲤ ⲚⲞⲨⲢⲈϤⲘⲰⲞⲨⲦ ⲚⲐⲞⲔ ⲆⲈ ⲘⲀϢⲈ ⲚⲀⲔ ϨⲒⲰⲒϢ ⲚϮⲘⲈⲦⲞⲨⲢⲞ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ.
60Рече ж йому Ісус: Остав мертвим ховати своїх мерцїв, ти ж іди, проповідуй царство Боже.
61ⲔⲈⲞⲨⲀⲒ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ϮⲚⲀⲘⲞϢⲒ ⲚⲤⲰⲔ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲞⲨⲀϨⲤⲀϨⲚⲒ ⲚⲎⲒ ⲚϢⲞⲢⲠ ⲚⲦⲀⲈⲢⲀⲠⲞⲦⲀⲌⲈⲤⲐⲈ ⲚⲚⲎ ⲈⲦϦⲈⲚ ⲠⲀⲎⲒ.
61Рече ж і другий: Пійду слїдом за Тобою, Господи; перше ж дай менї попрощатись із тими, що в дому моїм.
62ⲠⲈϪⲀϤ ⲆⲈ ⲚⲀϤ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ϪⲈ ⲘⲘⲞⲚ ϨⲖⲒ ⲈⲀϤϨⲒⲦⲞⲦϤ ⲈⲞⲨϨⲈⲂⲒ ⲚⲦⲈϤϪⲞⲨϢⲦ ⲈⲪⲀϨⲞⲨ ⲚⲀϢⲰⲠⲒ ⲈϤⲤⲞⲨⲦⲰⲚ ϦⲈⲚϮⲘⲈⲦⲞⲨⲢⲞ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ.
62Рече ж до него Ісус: Нїхто, положивши руку свою на рало й позираючи назад, не спосібен до царства Божого.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.