Lucas 10
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Depois destas coisas, o Senhor também designou outros setenta e os enviou de dois em dois à sua frente a cada cidade e lugar aonde ele próprio estava para ir.
1Після ж сього настановив Господь і других сїмдесять, та й післав їх по двоє перед лицем своїм у кожний город і місце, куди мав сам ійти.
2Então ele lhes disse: “A seara é realmente grande, mas os trabalhadores são poucos. Portanto, peçam ao Senhor da seara que envie trabalhadores para a sua seara.
2Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просїть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє.
3Vão! Eis que eu os envio como cordeiros para o meio de lobos.
3Ійдїть; ось я посилаю вас, як ягнят між вовки.
4Não levem bolsa, alforje nem sandálias. Não saúdem ninguém pelo caminho.
4Не носїть калитки, нї торбини, нї обувя, і нїкого в дорозї не витайте.
5Em qualquer casa em que entrarem, digam primeiro: 'Paz a esta casa.'
5У котру ж господу ввійдете, перше кажіть: Впокій домові сьому;
6Se houver ali um filho da paz, a paz de vocês repousará sobre ele; mas, se não, voltará para vocês.
6і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж нї, до вас вернеть ся.
7Permaneçam naquela mesma casa, comendo e bebendo o que lhes derem, pois o trabalhador é digno do seu salário. Não andem de casa em casa.
7У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що є в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходїть од хати до хати.
8Em qualquer cidade em que entrarem e os receberem, comam o que lhes for servido.
8І в которий город увійдете, й приймуть вас, їжте що поставлять перед вами,
9Curem os enfermos que nela houver e digam-lhes: 'O Reino de Deus se aproximou de vocês.'
9і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть їм: Наближилось до вас царство Боже.
10Mas, em qualquer cidade em que entrarem e não os receberem, saiam pelas suas ruas e digam:
10У которий же город прийдете й не приймуть вас, вийшовши на улицї його, скажіть:
11'Até o pó da cidade de vocês que se apegou a nós, sacudimos contra vocês. Contudo, saibam isto: o Reino de Deus se aproximou de vocês.'
11І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.
12Eu lhes digo que, naquele dia, haverá mais tolerância para Sodoma do que para aquela cidade.
12Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одраднїщ буде, нїж городові тому.
13“Ai de você, Corazim! Ai de você, Betsaida! Porque, se os milagres realizados em vocês tivessem sido realizados em Tiro e em Sidom, há muito elas teriam se arrependido, sentadas em pano de saco e cinza.
13Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидонї стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелї сидячи, покаялись.
14Mas haverá mais tolerância para Tiro e Sidom no juízo do que para vocês.
14Тільки ж Тирові й Сидонові одраднїщ буде на судї, нїж вам.
15E você, Cafarnaum, que é exaltada até o céu, será abatida até o Hades.
15І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся.
16Quem ouve vocês ouve a mim; quem rejeita vocês rejeita a mim. Quem me rejeita, rejeita aquele que me enviou.”
16Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.
17Os setenta voltaram com alegria, dizendo: “Senhor, até os demônios se submetem a nós em teu nome!”
17І вернулись сїмдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє.
18Ele lhes disse: “Eu via Satanás cair do céu como um relâmpago.
18Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.
19Eis que eu lhes dou autoridade para pisar serpentes e escorpiões e sobre todo o poder do inimigo. Nada lhes causará dano de modo algum.
19Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й нїщо вам не шкодити ме.
20Contudo, não se alegrem porque os espíritos se submetem a vocês, mas alegrem-se porque os nomes de vocês estão escritos nos céus.”
20Тільки ж бо сим не втїшайтесь, що духи вам корять ся; втїшайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.
21Naquela mesma hora, Jesus exultou no Espírito Santo e disse: “Eu te agradeço, ó Pai, Senhor do céu e da terra, porque escondeste estas coisas dos sábios e entendidos, e as revelaste aos pequeninos. Sim, Pai, pois assim foi do teu agrado.”
21Того часу зрадїв духом Ісус, і рече: Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недолїткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось перед Тобою.
22Voltando-se para os discípulos, ele disse: “Todas as coisas me foram entregues por meu Pai. Ninguém sabe quem é o Filho, senão o Pai, e quem é o Pai, senão o Filho, e aquele a quem o Filho o quiser revelar.”
22Усе передане менї від Отця; і нїхто не знає, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
23Voltando-se para os discípulos, ele disse em particular: “Bem-aventurados os olhos que veem o que vocês veem,
23І, обернувшись до учеників на самотї, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:
24pois eu lhes digo que muitos profetas e reis desejaram ver o que vocês veem e não viram, e ouvir o que vocês ouvem e não ouviram.”
24глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотїли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.
25Eis que um certo intérprete da lei se levantou e o testou, dizendo: “Mestre, o que farei para herdar a vida eterna?”
25І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічнє наслїджу?
26Ele lhe disse: “O que está escrito na lei? Como você lê?”
26Він же рече до него: В законї що написано? як читаєш?
27Ele respondeu: “Amarás o Senhor teu Deus de todo o teu coração, de toda a tua alma, de todas as tuas forças e de todo o teu entendimento; e ao teu próximo como a ti mesmo.”
27Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.
28Ele lhe disse: “Você respondeu corretamente. Faça isso, e viverá.”
28Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш.
29Mas ele, desejando justificar a si mesmo, perguntou a Jesus: “E quem é o meu próximo?”
29Він же, хотївши оправдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближнїй?
30Jesus respondeu: “Um certo homem descia de Jerusalém para Jericó e caiu nas mãos de salteadores, os quais o despojaram e o espancaram, e se retiraram, deixando-o quase morto.
30Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один ійшов з Єрусалиму в Єрихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, пійшли, зоставивши півмертвого.
31Por acaso, um certo sacerdote descia por aquele caminho. Quando o viu, passou pelo outro lado.
31Случаєм ійшов якийся священик дорогою тією, і, побачивши його, пройшов мимо.
32Do mesmo modo, também um levita, quando chegou ao lugar e o viu, passou pelo outro lado.
32Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.
33Mas um certo samaritano, estando de viagem, chegou onde ele estava. Quando o viu, moveu-se de compaixão,
33Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,
34aproximou-se dele e atou-lhe as feridas, derramando nelas óleo e vinho. Ele o colocou sobre o seu próprio animal, levou-o para uma hospedaria e cuidou dele.
34і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;
35No dia seguinte, ao partir, ele tirou dois denários, deu-os ao hospedeiro e lhe disse: 'Cuide dele. O que gastar além disso, eu lhe pagarei quando voltar.'
35а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі.
36Qual destes três, pois, lhe parece ter sido o próximo daquele que caiu nas mãos dos salteadores?”
36Хто ж оце з тих трох здаєть ся тобі ближнїм тому, що попавсь між розбійники?
37Ele disse: “Aquele que teve misericórdia dele.” Então Jesus lhe disse: “Vai, e faze tu o mesmo.”
37Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тодї йому Ісус: Іди й ти чини так.
38Enquanto seguiam o seu caminho, ele entrou em uma certa aldeia, e uma certa mulher chamada Marta o recebeu em sua casa.
38Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він ув одно село; жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою.
39Ela tinha uma irmã chamada Maria, a qual também se assentou aos pés de Jesus e ouvia a sua palavra.
39А була в неї сестра, звана Мария, котра, сївши в ногах у Ісуса, слухала слово Його.
40Mas Marta estava distraída com muito serviço; aproximando-se dele, disse: “Senhor, não se importa que minha irmã me deixe servir sozinha? Diga a ela, então, que me ajude.”
40Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи ж їй, щоб менї помагала.
41Jesus lhe respondeu: “Marta, Marta, você está ansiosa e perturbada com muitas coisas,
41Озвавши ся ж рече їй Ісус: Марто, Марто, журиш ся та побиваєш ся про многе,
42mas uma só coisa é necessária. Maria escolheu a boa parte, a qual não lhe será tirada.”
42одного ж треба. Мария добру частину вибрала, що не відніметь ся від неї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.