Lucas 16
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ele também disse aos seus discípulos: “Havia um certo homem rico que tinha um administrador. Chegou a ele a acusação de que este homem estava desperdiçando os seus bens.
1Промовив же і до учеників своїх: Один чоловік був багатий, що мав приставника; і обвинувачено сього йому, що розсипає маєток його.
2Ele o chamou, e lhe disse: ‘O que é isso que ouço a seu respeito? Preste contas da sua administração, pois você não pode mais ser o administrador.’
2І, покликавши його, каже йому: Що се чую про тебе? Дай менї перелїк з твого приставництва, бо не можна вже тобі бути приставником.
3“O administrador disse consigo mesmo: ‘O que farei, visto que o meu senhor está me tirando o cargo de administrador? Não tenho força para cavar. Tenho vergonha de mendigar.
3Каже ж у собі приставник: Що менї робити, що пан мій бере приставництво від мене? Копати не вмію, просити соромлюсь.
4Já sei o que farei, para que, quando eu for removido da administração, me recebam em suas casas.’
4Знаю, що зроблю, щоб, як відставлений буду від приставництва, прийняли мене в господи свої.
5Chamando a si cada um dos devedores do seu senhor, ele disse ao primeiro: ‘Quanto você deve ao meu senhor?’
5І покликавши кожного з довжників пана свого, каже первому: Скільки ти винен панові моєму?
6Ele disse: ‘Cem batos de azeite.’ Ele lhe disse: ‘Pegue a sua conta, sente-se depressa e escreva cinquenta.’
6Він же каже: Сто мір оливи. І каже йому: Візьми твою розписку, та сївши хутко, пиши пятьдесять.
7Então ele disse a outro: ‘E você, quanto deve?’ Ele disse: ‘Cem coros de trigo.’ Ele lhe disse: ‘Pegue a sua conta e escreva oitenta.’
7Потім другому каже: Ти ж скільки винен? Він же каже: Сто мір пшеницї. І каже йому: Візьми твою розписку, та напиши вісїмдесять.
8“O seu senhor elogiou o administrador desonesto porque ele havia agido com prudência, pois os filhos deste mundo são, na sua própria geração, mais prudentes do que os filhos da luz.
8І похвалив пан приставника неправедного, що мудро вчинив; сини бо віку сього мудріщі над синів сьвітла в родї своїм.
9Eu lhes digo: façam amigos para si mesmos por meio das riquezas injustas, para que, quando vocês vierem a faltar, eles os recebam nas tendas eternas.
9І я вам глаголю: Робіть собі приятелів від мамони неправди, щоб, як будете в недостатках, прийняли вас у вічні оселї.
10Quem é fiel no pouco também é fiel no muito. Quem é desonesto no pouco também é desonesto no muito.
10Вірний у найменшому, і в великому вірний, а в найменшому неправедний, і в великому неправедний.
11Se, portanto, vocês não foram fiéis nas riquezas injustas, quem lhes confiará as verdadeiras riquezas?
11Коли ж оце у неправедній мамонї вірні не будете, то правдиве хто вам звірить?
12Se vocês não foram fiéis naquilo que é dos outros, quem lhes dará o que é de vocês?
12І коли у чужому вірні не були, ваше хто вам дасть?
13Nenhum servo pode servir a dois senhores, pois ou odiará a um e amará ao outro; ou se dedicará a um e desprezará ao outro. Vocês não podem servir a Deus e a Mamom.”
13Жаден слуга не може двом панам служити: або одного ненавидїти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богові служити й мамонї.
14Os fariseus, que amavam o dinheiro, também ouviram todas essas coisas e zombavam dele.
14Чули ж се все й Фарисеї, що були сріблолюбцями, та й насьміхались із Него.
15Ele lhes disse: “Vocês são os que se justificam a si mesmos diante dos homens, mas Deus conhece os seus corações. Pois aquilo que os homens exaltam é abominação diante de Deus.
15І рече їм: Ви оправдуєте себе перед людьми, Бог же знає серця ваші, бо що в людей високе, те огида перед Богом.
16“A lei e os profetas duraram até João. Desde essa época, o evangelho do Reino de Deus é anunciado, e todos forçam a sua entrada nele.
16Закон і пророки до Йоана. З того ж часу царство Боже благовіствуєть ся, і кожен силою здобуває його.
17Mas é mais fácil passarem o céu e a terra do que cair um só traço de letra da lei.
17Легше ж небу та землї перейти, нїж із закону одній титлї пропасти.
18“Todo aquele que se divorcia de sua mulher e se casa com outra comete adultério. Aquele que se casa com uma mulher divorciada de um marido comete adultério.
18Всякий, хто розводить ся з жінкою своєю, і женить ся з иншою, робить перелюб; і всякий, хто женить ся з розведеною з чоловіком, робить перелюб.
19“Ora, havia um certo homem rico, e ele se vestia de púrpura e de linho fino, vivendo em luxo todos os dias.
19Один же чоловік був заможний, і одягавсь у кармазин та висон, і жив що-дня пишно.
20Um certo mendigo chamado Lázaro era colocado junto ao seu portão, cheio de feridas,
20Убогий же один був, на ймя Лазар, що лежав перед ворітьми його ввесь у струпі,
21e desejava alimentar-se com as migalhas que caíam da mesa do homem rico. Sim, até os cães vinham e lambiam as suas feridas.
21і бажав погодуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого; тільки ж і собаки приходячи лизали рани його.
22O mendigo morreu e foi levado pelos anjos para o seio de Abraão. O homem rico também morreu e foi sepultado.
22Стало ся ж, що вмер убогий, і перенесли його ангели на лоно Авраамове; умер же й багатир і поховали його.
23No Hades, ele ergueu os olhos, estando em tormento, e viu Abraão de longe, e Lázaro no seu seio.
23І в пеклї зняв він очі свої, бувши в муках, і побачив оддалеки Авраама, й Лазаря на лонї його.
24Ele clamou e disse: ‘Pai Abraão, tem misericórdia de mim, e manda Lázaro, para que molhe a ponta do dedo na água e refresque a minha língua! Pois estou em angústia nesta chama.’
24І покликнувши він, каже: Отче Аврааме, помилуй мене та пішли Лазаря, нехай умочить конець пальця свого в воду та прохолодить язик мій; бо я мучусь у поломї сьому.
25“Mas Abraão disse: ‘Filho, lembre-se de que você, durante a sua vida, recebeu as suas coisas boas, e Lázaro, da mesma forma, coisas más. Mas agora ele está consolado aqui, e você está em angústia.
25Рече ж Авраам: Дитино, спогадай, що прийняв єси добре твоє в життю твоїм, а Лазар так само лихе; тепер же він тут утїшаєть ся, а ти мучиш ся.
26Além de tudo isso, entre nós e vocês há um grande abismo estabelecido, para que os que quiserem passar daqui para vocês não possam, e para que ninguém atravesse de lá para nós.’
26Та ще й до того, між нами й вами пропасть велика утвердилась, щоб которі схотїли перейти звідсїля до вас, не здолїли; анї звідтіля до нас не перейшли.
27“Ele disse: ‘Eu te peço, portanto, pai, que o envies à casa do meu pai—
27Каже ж він: Благаю ж тебе, отче, щоб післав його до дому батька мого:
28pois tenho cinco irmãos—para que ele testemunhe a eles, a fim de que não venham também para este lugar de tormento.’
28маю бо пять братів; нехай сьвідкує їм, щоб і вони не прийшли у се місце муки.
29“Mas Abraão lhe disse: ‘Eles têm Moisés e os profetas. Que os ouçam.’
29Рече йому Авраам: Мають вони Мойсея і пророків; нехай слухають їх.
30“Ele disse: ‘Não, pai Abraão, mas se alguém dentre os mortos for até eles, eles se arrependerão.’
30Він же каже: Нї, отче Аврааме; тільки ж, коли б хто з мертвих прийшов до них, покають ся.
31“Ele lhe disse: ‘Se eles não ouvem a Moisés e aos profetas, tampouco serão persuadidos, ainda que alguém ressuscite dentre os mortos.’”
31Рече ж йому: Коли Мойсея і пророків не слухають, то, коли б хто й з мертвих воскрес, не піймуть віри.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.