Luke 18
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then Jesus told them a parable about their need to pray at all times and not lose heart:
1Сказав же й приповість їм про те, що треба по всяк час молитись, а не внивати,
2“In a certain town there was a judge who neither feared God nor respected men.
2глаголючи: Один суддя був у якомусь городї, й Бога не бояв ся, і чоловіка не соромив ся.
3And there was a widow in that town who kept appealing to him, ‘Give me justice against my adversary.’
3Вдовиця ж була одна у городї тім, і прийшла до него, кажучи: Помстись за мене над противником моїм.
4For a while he refused, but later he said to himself, ‘Though I neither fear God nor respect men,
4І не хотїв довго, потім же каже в собі: Хоч і Бога не боюсь, і чоловіка не соромлюсь,
5yet because this widow keeps pestering me, I will give her justice. Then she will stop wearing me out with her perpetual requests.’”
5то, що докучає менї вдова ся, помщусь за неї, щоб, без перестану ходячи, не докучала менї.
6And the Lord said, “Listen to the words of the unjust judge.
6Рече ж Господь: Слухайте, що суддя неправедний каже!
7Will not God bring about justice for His elect who cry out to Him day and night? Will He continue to defer their help?
7Бог же чи не помстив ся б за вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч, хоч довго терпить про них?
8I tell you, He will promptly carry out justice on their behalf. Nevertheless, when the Son of Man comes, will He find faith on earth?”
8Глаголю вам, що помстить ся за них незабаром. Тільки ж Син чоловічий прийшовши, чи знайде віру на землї?
9To some who trusted in their own righteousness and viewed others with contempt, He also told this parable:
9Сказав же й до инших, що вповали на себе, що вони праведні, та гордували другими, приповість сю:
10“Two men went up to the temple to pray. One was a Pharisee and the other a tax collector.
10Два чоловіки ввійшли в церкву помолитись: один Фарисей, а другий митник.
11The Pharisee stood by himself and prayed, ‘God, I thank You that I am not like the other men—swindlers, evildoers, adulterers—or even like this tax collector.
11Фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник.
12I fast twice a week and pay tithes of all that I acquire.’
12Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що придбаю.
13But the tax collector stood at a distance, unwilling even to lift up his eyes to heaven. Instead, he beat his breast and said, ‘God, have mercy on me, a sinner!’
13А митник, оддалеки ставши, не хотїв і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.
14I tell you, this man, rather than the Pharisee, went home justified. For everyone who exalts himself will be humbled, but the one who humbles himself will be exalted.”
14Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.
15Now people were even bringing their babies to Jesus for Him to place His hands on them. And when the disciples saw this, they rebuked those who brought them.
15Приносили ж Йому й дїтей, щоб до них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм.
16But Jesus called the children to Him and said, “Let the little children come to Me, and do not hinder them! For the kingdom of God belongs to such as these.
16Ісус же, покликавши їх, рече: Пустїть дїток приходити до мене й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
17Truly I tell you, anyone who does not receive the kingdom of God like a little child will never enter it.”
17Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як дитина, не ввійде в него.
18Then a certain ruler asked Him, “Good Teacher, what must I do to inherit eternal life?”
18І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життє вічнє наслїджу.
19“Why do you call Me good?” Jesus replied. “No one is good except God alone.
19Рече ж йому Ісус: Чого мене звеш благим? нїхто не благий, тільки один, Бог.
20You know the commandments: ‘Do not commit adultery, do not murder, do not steal, do not bear false witness, honor your father and mother.’”
20Заповідї знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою.
21“All these I have kept from my youth,” he said.
21Він же каже: Се все хоронив я з малку мого.
22On hearing this, Jesus told him, “You still lack one thing: Sell everything you own and give to the poor, and you will have treasure in heaven. Then come, follow Me.”
22Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь, ійди слїдом за мною.
23But when the ruler heard this, he became very sad, because he was extremely wealthy.
23Він же, почувши се, став вельми сумний, був бо дуже багатий.
24Seeing the man’s sadness, Jesus said, “How hard it is for the rich to enter the kingdom of God!
24Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже!
25Indeed, it is easier for a camel to pass through the eye of a needle than for a rich man to enter the kingdom of God.”
25Легше бо верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
26Those who heard this asked, “Who then can be saved?”
26Казали ж ті, що чули: То хто ж може спастись?
27But Jesus said, “What is impossible with man is possible with God.”
27Він же рече: Неможливе у людей — можливе у Бога.
28“Look,” said Peter, “we have left all we had to follow You.”
28Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
29“Truly I tell you,” Jesus replied, “no one who has left home or wife or brothers or parents or children for the sake of the kingdom of God
29Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нїкого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого,
30will fail to receive many times more in this age—and in the age to come, eternal life.”
30та й не приняв багато більше часу сього, а в віку будучому життє вічнє.
31Then Jesus took the Twelve aside and said to them, “Look, we are going up to Jerusalem, and everything the prophets have written about the Son of Man will be fulfilled.
31Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через пророків, Синові чоловічому.
32He will be delivered over to the Gentiles and will be mocked and insulted and spit upon.
32Буде бо виданий поганам, і насьміхати муть ся з Него, й зневажати муть Його, й плювати муть на Него,
33They will flog Him and kill Him, and on the third day He will rise again.”
33і бивши убють Його; а третього дня воскресне.
34But the disciples did not understand any of these things. The meaning was hidden from them, and they did not comprehend what He was saying.
34А вони нїчого того не зрозуміли; й було слово се закрите від них, і не розуміли глаголаного.
35As Jesus drew near to Jericho, a blind man was sitting beside the road, begging.
35Стало ся ж, як наближав ся до Єрихона, один слїпий сидїв при дорозї просячи;
36When he heard the crowd going by, he asked what was happening.
36чувши ж, що народ йде мимо, спитав, що б се було.
37“Jesus of Nazareth is passing by,” they told him.
37Сказали ж йому, що Ісус Назарянин іде мимо.
38So he called out, “Jesus, Son of David, have mercy on me!”
38І покликнув, кажучи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене.
39Those who led the way admonished him to be silent, but he cried out all the louder, “Son of David, have mercy on me!”
39А ті, що йшли попереду, сварили на него, щоб мовчав; він же ще більш кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
40Jesus stopped and directed that the man be brought to Him. When he had been brought near, Jesus asked him,
40Ставши ж Ісус, звелїв його привести до себе; як же наближив ся він, спитав його,
41“What do you want Me to do for you?” “Lord,” he said, “let me see again.”
41глаголючи: Що хочеш, щоб зробив тобі? Він же каже: Господи, щоб прозрів.
42“Receive your sight!” Jesus replied. “Your faith has healed you.”
42А Ісус рече йому: Прозри: віра твоя спасла тебе.
43Immediately he received his sight and followed Jesus, glorifying God. And all the people who saw this gave praise to God.
43І зараз прозрів, та й пійшов слїдом за Ним, прославляючи Бога; і ввесь народ, побачивши се, оддав хвалу Богові.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.