Luke 5
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1On one occasion, while Jesus was standing by the Lake of Gennesaret with the crowd pressing in on Him to hear the word of God,
1І сталось, як народ товпивсь до Него слухати слово Боже, Він стояв коло озера Генисарецького.
2He saw two boats at the edge of the lake. The fishermen had left them and were washing their nets.
2І побачив два човни, що стояли край озера, рибалки ж, одійшовши від них, полоскали неводи.
3Jesus got into the boat belonging to Simon and asked him to put out a little from shore. And sitting down, He taught the people from the boat.
3Ввійшовши ж ув один з човнів, що був Симонів, просив його від землї відчалити трохи. І сївши, навчав народ із човна.
4When Jesus had finished speaking, He said to Simon, “Put out into deep water and let down your nets for a catch.”
4Як же перестав глаголати, рече до Симона: Поступи на глибінь, та закиньте неводи ваші на ловитву.
5“Master,” Simon replied, “we have worked hard all night without catching anything. But because You say so, I will let down the nets.”
5І озвавшись Симон, каже Йому: Наставниче, всю ніч трудившись, нїчого не піймали ми; тільки ж, по слову Твоєму, закину невода.
6When they had done so, they caught such a large number of fish that their nets began to tear.
6І, се зробивши, вловили пребагато риби; роздер ся ж невід їх,
7So they signaled to their partners in the other boat to come and help them, and they came and filled both boats so full that they began to sink.
7і махнули вони на товаришів своїх, що були в другому човнї, щоб прийшли помогти їм. І прийшли вони, й сповнили обидва човни, так що потопали вони.
8When Simon Peter saw this, he fell at Jesus’ knees. “Go away from me, Lord,” he said, “for I am a sinful man.”
8Бачивши ж Симон Петр, припав до колїн Ісусових, кажучи: Йди від мене: бо я чоловік грішний, Господи.
9For he and his companions were astonished at the catch of fish they had taken,
9Страх бо обняв його і всїх із ним од улову риби, що вловили.
10and so were his partners James and John, the sons of Zebedee. “Do not be afraid,” Jesus said to Simon. “From now on you will catch men.”
10Так само й Якова і Йоана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симоновими. І рече до Симона Ісус: Не лякай ся, від нинї людей ловити меш.
11And when they had brought their boats ashore, they left everything and followed Him.
11І пригнавши вони човни свої до берега, та покинувши все, пійшли слїдом за Ним.
12While Jesus was in one of the towns, a man came along who was covered with leprosy. When he saw Jesus, he fell facedown and begged Him, “Lord, if You are willing, You can make me clean.”
12І сталось, як був Він ув однім городї, аж ось чоловік увесь у проказї. І, побачивши Ісуса, упавши на лице, благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, можеш мене очистити.
13Jesus reached out His hand and touched the man. “I am willing,” He said. “Be clean!” And immediately the leprosy left him.
13І простягши Він руку, приторкнувсь до него, глаголючи: Хочу, очистись. І зараз проказа покинула його.
14“Do not tell anyone,” Jesus instructed him. “But go, show yourself to the priest and present the offering Moses prescribed for your cleansing, as a testimony to them.”
14І наказав Він йому нїкому не говорити, а, пійшовши, покажи себе священикові та принеси за очищеннє твоє, як звелїв Мойсей, на сьвідкуваннє їм.
15But the news about Jesus spread all the more, and great crowds came to hear Him and to be healed of their sicknesses.
15Та слово про Него розійшлось тим більш, і насходилось народу пребагато слухати й сцїлятись у Него від недуг своїх.
16Yet He frequently withdrew to the wilderness to pray.
16Він же виходив у пустиню та молив ся.
17One day Jesus was teaching, and the Pharisees and teachers of the law were sitting there. People had come from Jerusalem and from every village of Galilee and Judea, and the power of the Lord was present for Him to heal the sick.
17І сталось одного дня, що Він учив, і сидїли Фарисеї та учителї закону, що поприходили з усїх сїл Галилейських та Юдейських і з Єрусалиму, й сила Господня була на сцїленнє їх.
18Just then some men came carrying a paralyzed man on a mat. They tried to bring him inside to set him before Jesus,
18І ось мужі принесли на постелї чоловіка, що був розслаблений, і шукали, як би внести його та положити перед Ним.
19but they could not find a way through the crowd. So they went up on the roof and lowered him on his mat through the tiles into the middle of the crowd, right in front of Jesus.
19І, не знайшовши, як би внести його кріз натовп, вилїзли на хату, й кріз черепяну стелю спустили його з постїллю в середину перед Ісуса.
20When Jesus saw their faith, He said, “Friend, your sins are forgiven.”
20І, бачивши віру їх, рече йому: Чоловіче, оставляють ся тобі гріхи твої.
21But the scribes and Pharisees began thinking to themselves, “Who is this man who speaks blasphemy? Who can forgive sins but God alone?”
21І почали міркувати письменники та Фарисеї, кажучи: Хто сей, що говорить хулу? Хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог?
22Knowing what they were thinking, Jesus replied, “Why are you thinking these things in your hearts?
22Постерігши ж Ісус думки їх і озвавшись, рече до них: Що ви говорите в серцях ваших?
23Which is easier: to say, ‘Your sins are forgiven,’ or to say, ‘Get up and walk?’
23Що легше? сказати: Оставляють ся тобі гріхи твої; або сказати: Встань та й ходи?
24But so that you may know that the Son of Man has authority on the earth to forgive sins...” He said to the paralytic, “I tell you, get up, pick up your mat, and go home.”
24От же, щоб знали ви, що власть має Син чоловічий на землї оставляти гріхи, (рече розслабленому:) Тобі глаголю: Устань, і, взявши постїль твою, йди до дому твого.
25And immediately the man stood up before them, took what he had been lying on, and went home glorifying God.
25І зараз уставши перед ними й узявши на чому лежав, пійшов до дому свого, прославляючи Бога.
26Everyone was taken with amazement and glorified God. They were filled with awe and said, “We have seen remarkable things today.”
26І острах обняв усїх, і прославляли Бога, й сповнили ся страхом, кажучи: Що бачили предивне сьогоднї.
27After this, Jesus went out and saw a tax collector named Levi sitting at the tax booth. “Follow Me,” He told him,
27А після сього вийшов, і побачив митника на ймя Левію, сидячого на митницї, і рече йому: Йди слїдом за мною.
28and Levi got up, left everything, and followed Him.
28І, зоставивши все, уставши пійшов слїдом за Ним.
29Then Levi hosted a great banquet for Jesus at his house. A large crowd of tax collectors was there, along with others who were eating with them.
29І справив гостину велику Левій Йому у господї своїй, і було там багато митників і инших, що сидїли з ними.
30But the Pharisees and their scribes complained to Jesus’ disciples, “Why do you eat and drink with tax collectors and sinners?”
30І нарікали письменники їх та Фарисеї на учеників Його, кажучи: На що з митниками та грішниками їсте й пєте?
31Jesus answered, “It is not the healthy who need a doctor, but the sick.
31І озвавшись Ісус, рече до них: Не треба здоровому лїкаря, а недужому.
32I have not come to call the righteous, but sinners, to repentance.”
32Не прийшов я кликати праведників, а грішників до покаяння.
33Then they said to Him, “John’s disciples and those of the Pharisees frequently fast and pray, but Yours keep on eating and drinking.”
33Вони ж казали до Него: Чого ж ученики Йоанові постять часто й молять ся, так само й Фарисейські, Твої ж їдять і пють?
34Jesus replied, “Can you make the guests of the bridegroom fast while He is with them?
34Він же рече до них: Чи зможете синів весїльних, поки жених з ними, заставити постити?
35But the time will come when the bridegroom will be taken from them; then they will fast.”
35Прийдуть же днї, що візьмуть жениха від них, тодї постити муть у ті днї.
36He also told them a parable: “No one tears a piece of cloth from a new garment and sews it on an old one. If he does, he will tear the new garment as well, and the patch from the new will not match the old.
36Сказав же й приповість до них: Що нїхто латки з одежини нової не пришиває до одежини старої; коли ж нї, то й нову розідре, й старій не личить латка з нового.
37And no one pours new wine into old wineskins. If he does, the new wine will burst the skins, the wine will spill, and the wineskins will be ruined.
37І нїхто не наливає вина нового в бурдюки старі; коли ж нї, порве нове вино бурдюки, й вино витече, й бурдюки пропадуть.
38Instead, new wine is poured into new wineskins.
38А вино нове в бурдюки нові наливають, то й буде все цїле.
39And no one after drinking old wine wants new, for he says, ‘The old is better.’”
39Нїхто, пивши старе, не бажає зараз нового; каже бо: Старе лучче.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.