Luke 13
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1At that time some of those present told Jesus about the Galileans whose blood Pilate had mixed with their sacrifices.
1Нагодили ся ж деякі того часу, оповідуючи Йому про Галилейцїв, котрих кров Пилат змішав з жертвами їх.
2To this He replied, “Do you think that these Galileans were worse sinners than all the other Galileans, because they suffered this fate?
2І озвавшись Ісус, рече їм: Чи думаєте, що Галилейцї сї грішнїщі від усїх Галилейцїв були, що так постраждали?
3No, I tell you. But unless you repent, you too will all perish.
3Нї, глаголю вам; тільки ж, коли не покаєтесь, усї так само погинете.
4Or those eighteen who were killed when the tower of Siloam collapsed on them: Do you think that they were more sinful than all the others living in Jerusalem?
4Або ті вісїмнайцять, що впала на них башта в Силоамі та й побила їх, думаєте, що сї були більші довжники, над усїх людей що живуть в Єрусалимі?
5No, I tell you. But unless you repent, you too will all perish.”
5Нї, глаголю вам; тільки ж, коли не покаєтесь, то всї так само погинете.
6Then Jesus told this parable: “A man had a fig tree that was planted in his vineyard. He went to look for fruit on it, but did not find any.
6Сказав же сю приповість: Смоківницю мав хтось у винограднику своїм посаджену; й прийшов овощу шукати на нїй, та й не знайшов.
7So he said to the keeper of the vineyard, ‘Look, for the past three years I have come to search for fruit on this fig tree and haven’t found any. Therefore cut it down! Why should it use up the soil?’
7Рече ж до винаря: Ось три роки приходжу, шукаючи овощу на смоківницї сїй, та й не знаходжу. Зрубай її: на що й землю займає?
8‘Sir,’ the man replied, ‘leave it alone again this year, until I dig around it and fertilize it.
8Він же, озвавшись, каже йому: Господи, зостав її і на се лїто, поки прокопаю круг неї та обложу гноєм;
9If it bears fruit next year, fine. But if not, you can cut it down.’”
9чей зродить овощ; коли ж нї, тодї зрубаєш її.
10One Sabbath Jesus was teaching in one of the synagogues,
10Навчав же в одній школї по суботам.
11and a woman there had been disabled by a spirit for eighteen years. She was hunched over and could not stand up straight.
11І ось була жінка, маючи духа недуги вісїмнайцять років, і була згорблена, й не могла зовсїм випростатись.
12When Jesus saw her, He called her over and said, “Woman, you are set free from your disability.”
12Побачивши ж її Ісус, покликав, і рече їй: Жінко, одзволилась єси від недуги твоєї.
13Then He placed His hands on her, and immediately she straightened up and began to glorify God.
13І положив на неї руки, й зараз стала права, й прославляла Бога.
14But the synagogue leader was indignant that Jesus had healed on the Sabbath. “There are six days for work,” he told the crowd. “So come and be healed on those days and not on the Sabbath.”
14Озвав ся ж шкільний старшина, досадуючи, що в суботу сцїлив Ісус, і каже народові: Є шість днїв, в котрі годить ся робити; оттодї ж приходьте, та й сцїляйтесь, а не субітнього дня.
15“You hypocrites!” the Lord replied. “Does not each of you on the Sabbath untie his ox or donkey from the stall and lead it to water?
15Відказав тодї йому Господь, і рече: Лицеміри, хиба не кожен з вас у суботу одвязує вола свого або осла від ясел, та веде поїти?
16Then should not this daughter of Abraham, whom Satan has kept bound for eighteen long years, be released from her bondage on the Sabbath day?”
16Сю ж дочку Авраамову, що вязав сатана, бач, вісїмнайцять років, чи не годилось одзволити од вязила сього в день субітнїй?
17When Jesus said this, all His adversaries were humiliated. And the whole crowd rejoiced at all the glorious things He was doing.
17І, як се промовив, засоромились усї противники Його, а всї люде радувались усїм славним, що сталось від Него?
18Then Jesus asked, “What is the kingdom of God like? To what can I compare it?
18Рече ж: Кому подобне царство Боже? й кому уподоблю його?
19It is like a mustard seed that a man tossed into his garden. It grew and became a tree, and the birds of the air nested in its branches.”
19Подобне воно зерну горчицї, що взявши чоловік, кинув у город свій, і виросло воно, й стало дерево велике; й птаство небесне кублилось між гіллєм його.
20Again He asked, “To what can I compare the kingdom of God?
20І знов рече: Кому уподоблю царство Боже?
21It is like leaven that a woman took and mixed into three measures of flour, until all of it was leavened.”
21Подобне воно квасу, що взявши жінка, розчинила у трох мірках борошна, поки вкисне все.
22Then Jesus traveled throughout the towns and villages, teaching as He made His way toward Jerusalem.
22І проходив через городи й села, навчаючи й верстаючи дорогу до Єрусалиму.
23“Lord,” someone asked Him, “will only a few people be saved?” Jesus answered,
23Каже ж один Йому: Господи, чи тих мало, що спасають ся? Він же рече до них:
24“Make every effort to enter through the narrow door. For many, I tell you, will try to enter and will not be able.
24Силкуйтесь увійти тїсними ворітьми; бо многі, глаголю вам, шукати муть увійти, та й не здолїють.
25After the master of the house gets up and shuts the door, you will stand outside knocking and saying, ‘Lord, open the door for us.’ But he will reply, ‘I do not know where you are from.’
25І, як устане господар та зачинить двері, а ви зачнете, стоячи знадвору, стукати в двері, говорячи: Господи, Господи, відчини нам, то озвавшись, скаже вам: Не знаю вас, звідкіля ви;
26Then you will say, ‘We ate and drank with you, and you taught in our streets.’
26тодї станете казати: Ми їли перед Тобою й пили, й по улицях наших навчав єси.
27And he will answer, ‘I tell you, I do not know where you are from. Depart from me, all you evildoers.’
27І скаже: Глаголю вам, що не знаю вас, звідкіля ви: уступіть ся від мене, всї, що робите неправду.
28There will be weeping and gnashing of teeth when you see Abraham, Isaac, Jacob, and all the prophets in the kingdom of God, but you yourselves are thrown out.
28Там буде плач і скреготаннє зубів, як побачите Авраама, та Ісаака, та Якова і всїх пророків у царстві Божому, себе ж вигнаних геть.
29People will come from east and west and north and south, and will recline at the table in the kingdom of God.
29І прийдуть од сходу й заходу, і від півночі й полудня, та й сядуть у царстві Божому:
30And indeed, some who are last will be first, and some who are first will be last.”
30І ось є останнї, що будуть перві, й перві, що будуть останнї.
31At that very hour, some Pharisees came to Jesus and told Him, “Leave this place and get away, because Herod wants to kill You.”
31Того дня приступили деякі Фарисеї, кажучи Йому: Зійди звідсїля, бо Ірод хоче Тебе вбити.
32But Jesus replied, “Go tell that fox, ‘Look, I will keep driving out demons and healing people today and tomorrow, and on the third day I will reach My goal.’
32І рече їм: Ідїть та скажіть лисицї тій: Ось виганяю біси, й сцїлення роблю сьогоднї й завтра, а третього дня скінчаю ся.
33Nevertheless, I must keep going today and tomorrow and the next day, for it is not admissible for a prophet to perish outside of Jerusalem.
33Тільки ж мушу сьогоднї і завтра й дальшого дня ходити, бо не можна пророкові загинути осторонь Єрусалиму.
34O Jerusalem, Jerusalem, who kills the prophets and stones those sent to her, how often I have longed to gather your children together as a hen gathers her chicks under her wings, but you were unwilling!
34Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! скільки раз хотїв я зібрати дїти твої, як курка своє гнїздо під крила, й не схотїли.
35Look, your house is left to you desolate. And I tell you that you will not see Me again until you say, ‘Blessed is He who comes in the name of the Lord.’”
35Оце ж оставляєть ся вам господа ваша пуста; істино ж глаголю вам: Що не побачите мене, доки прийде час, що скажете: Благословен грядущий в імя Господнє.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.