Luke 14
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1One Sabbath, Jesus went to eat in the home of a leading Pharisee, and those in attendance were watching Him closely.
1І сталось, як прийшов Він у господу до одного із старших Фарисейських у суботу їсти хлїб, були й вони, назираючи Його.
2Right there before Him was a man with dropsy.
2І ось один чоловік у водянцї був перед Ним.
3So Jesus asked the experts in the law and the Pharisees, “Is it lawful to heal on the Sabbath or not?”
3І озвавшись Ісус, рече до законників та Фарисеїв, глаголючи: Чи годить ся в суботу сцїляти?
4But they remained silent. Then Jesus took hold of the man, healed him, and sent him on his way.
4Вони ж мовчали. І взявши сцїлив його, та й відпустив.
5And He asked them, “Which of you whose son or ox falls into a pit on the Sabbath day will not immediately pull him out?”
5І, озвавшись до них, рече: В кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи зараз не витягне його субітнього дня?
6And they were unable to answer these questions.
6І не змогли вони відказати Йому знов проти сього.
7When Jesus noticed how the guests chose the places of honor, He told them a parable:
7Сказав же до запрошених приповість, постерігши, як перві місця вибирають, глаголючи до них:
8“When you are invited to a wedding banquet, do not sit in the place of honor, in case someone more distinguished than you has been invited.
8Коли запрошений ти від кого на весїллє, то не сїдай на первому місцї, щоб часом поважнїщий тебе не був запрошений від него,
9Then the host who invited both of you will come and tell you, ‘Give this man your seat.’ And in humiliation, you will have to take the last place.
9і прийшовши той, хто запросив тебе й його, не сказав тобі: Дай сьому місце; а тодї доведеть ся тобі з соромом останнє місце заняти.
10But when you are invited, go and sit in the last place, so that your host will come and tell you, ‘Friend, move up to a better place.’ Then you will be honored in front of everyone at the table with you.
10Нї, коли ти запрошений, прийшовши сїдай на останньому місцї, щоб, як прийде, хто запросив тебе, сказав тобі: Друже, сїдай вище. Тодї буде тобі слава перед тими, що сидять з тобою.
11For everyone who exalts himself will be humbled, and the one who humbles himself will be exalted.”
11Бо кожен, хто нести меть ся вгору, принизить ся, хто ж принизуєть ся, пійде вгору.
12Then Jesus said to the man who had invited Him, “When you host a dinner or a banquet, do not invite your friends or brothers or relatives or rich neighbors. Otherwise, they may invite you in return, and you will be repaid.
12Рече ж і тому, що запросив його: Коли справляєш обід або вечерю, не клич приятелїв твоїх, нї братів твоїх, нї сусїд багатих; щоб часом і вони тебе не запросили, й не було тобі відплати.
13But when you host a banquet, invite the poor, the crippled, the lame, and the blind,
13Нї, коли справляєш гостину, запрошуй убогих, калїк, кривих, слїпих;
14and you will be blessed. Since they cannot repay you, you will be repaid at the resurrection of the righteous.”
14то будеш блажен, бо не мають чим віддати тобі; віддасть ся бо тобі у воскресенню праведних.
15When one of those reclining with Him heard this, he said to Jesus, “Blessed is everyone who will eat at the feast in the kingdom of God.”
15Почувши ж се один з сидячих з Ним, каже Йому: Блажен, хто їсти ме хлїб у царстві Божім.
16But Jesus replied, “A certain man prepared a great banquet and invited many guests.
16Він же рече йому: Один чоловік справив вечерю велику, та й запросив многих;
17When it was time for the banquet, he sent his servant to tell those who had been invited, ‘Come, for everything is now ready.’
17і післав слугу свого часу вечері сказати запрошеним: Ійдїть, бо вже все готове.
18But one after another they all began to make excuses. The first one said, ‘I have bought a field, and I need to go see it. Please excuse me.’
18І почали рядом відпрошуватись усї. Первий сказав йому: Поле купив я, то мушу пійти та подивитись на него. Прошу тебе, вибач менї.
19Another said, ‘I have bought five yoke of oxen, and I am going to try them out. Please excuse me.’
19А другий сказав: Пять ярем волів купив я, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач менї.
20Still another said, ‘I have married a wife, so I cannot come.’
20А знов другий сказав: Я одруживсь, тому й не можу прийти.
21The servant returned and reported all this to his master. Then the owner of the house became angry and said to his servant, ‘Go out quickly into the streets and alleys of the city, and bring in the poor, the crippled, the blind, and the lame.’
21І прийшовши слуга той, оповів панові своєму. Тодї прогнївившись господар, рече слузї своєму: Вийди хутко на дороги та на улицї городські, та вбогих, та калїк, та кривих, та слїпих поприводь сюди.
22‘Sir,’ the servant replied, ‘what you ordered has been done, and there is still room.’
22І рече слуга: Пане, сталось, як звелїв єси, та й ще є місце.
23So the master told his servant, ‘Go out to the highways and hedges and compel them to come in, so that my house will be full.
23І рече пан до слуги: Вийди на шляхи та на загороди, та й силуй увійти, щоб повна була господа моя.
24For I tell you, not one of those men who were invited will taste my banquet.’”
24Глаголю бо вам, що нїхто з чоловіків тих запрошених не покоштує моєї вечері.
25Large crowds were now traveling with Jesus, and He turned and said to them,
25Ійшло ж із Ним пребагато народу; й обернувшись рече до них:
26“If anyone comes to Me and does not hate his father and mother and wife and children and brothers and sisters—yes, even his own life—he cannot be My disciple.
26Коли хто приходить до мене, й не зненавидить батька свого, й матїр, і жінку, й дїти, й братів, і сестер, та ще й свою душу, не може учеником моїм бути.
27And whoever does not carry his cross and follow Me cannot be My disciple.
27І хто не носить хреста свого й не ходить слїдом за мною, не може бути учеником моїм.
28Which of you, wishing to build a tower, does not first sit down and count the cost to see if he has the resources to complete it?
28Хто бо з вас, задумавши башту будувати, перше сївши не полїчить видатку, чи має на скінченнє?
29Otherwise, if he lays the foundation and is unable to finish the work, everyone who sees it will ridicule him,
29щоб часом, як положить він основину, та не спроможеть ся скінчити, всї, дивлячись, не стали сьміятись із него, кажучи:
30saying, ‘This man could not finish what he started to build.’
30Що сей чоловік почав будувати, та й не спроміг ся скінчити.
31Or what king on his way to war with another king will not first sit down and consider whether he can engage with ten thousand men the one coming against him with twenty thousand?
31Або який цар, ідучи на войну, ударити на другого царя, сївши перше не порадить ся, чи можливо з десятьма тисячами устояти проти того, хто з дванайцятьма тисячами йде на него.
32And if he is unable, he will send a delegation while the other king is still far off, to ask for terms of peace.
32Коли ж нї, то ще як той далеко, посли піславши, просить примирря.
33In the same way, any one of you who does not give up everything he has cannot be My disciple.
33Так оце всякий з вас, хто не відцураєть ся від усього свого достатку, не може моїм учеником бути.
34Salt is good, but if the salt loses its savor, with what will it be seasoned?
34Добро сіль; коли ж сіль звітріє, то чим приправити?
35It is fit neither for the soil nor for the manure pile, and it is thrown out. He who has ears to hear, let him hear.”
35Нї в землю, нї в гній не годить ся вона; геть викидають її. Хто має уші слухати, нехай слухає.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.