Luke 23
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then the whole council rose and led Jesus away to Pilate.
1І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
2And they began to accuse Him, saying, “We found this man subverting our nation, forbidding payment of taxes to Caesar, and proclaiming Himself to be Christ, a King.”
2І стали винувати Його, кажучи: Сього знайшли ми, що розвертає народ і забороняє кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос-цар.
3So Pilate asked Him, “Are You the King of the Jews?” “You have said so,” Jesus replied.
3Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
4Then Pilate said to the chief priests and the crowds, “I find no basis for a charge against this man.”
4Пилат же сказав до архиєреїв і до народу: Нїякої не знаходжу вини в чоловікові сьому.
5But they kept insisting, “He stirs up the people all over Judea with His teaching. He began in Galilee and has come all the way here.”
5Вони ж намагали, говорячи: Що бунтує народ, навчаючи по всїй Юдеї, почавши від Галилеї аж посї.
6When Pilate heard this, he asked if the man was a Galilean.
6Пилат же, почувши про Галилею, спитав, чи чоловік не Галилеєць,
7And learning that Jesus was under Herod’s jurisdiction, he sent Him to Herod, who himself was in Jerusalem at that time.
7і, довідавшись, що Він присуду Іродового, післав Його до Ірода, що також був у Єрусалимі тими днями.
8When Herod saw Jesus, he was greatly pleased. He had wanted to see Him for a long time, because he had heard about Him and was hoping to see Him perform a miracle.
8Ірод же, побачивши Ісуса, зрадїв вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; й сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.
9Herod questioned Jesus at great length, but He gave no answer.
9Питав же Його словами многими; Він же нїчого не відказав йому.
10Meanwhile, the chief priests and scribes stood there, vehemently accusing Him.
10Стояли ж архиєреї та письменники, завзято винуючи Його.
11And even Herod and his soldiers ridiculed and mocked Him. Dressing Him in a fine robe, they sent Him back to Pilate.
11Зневаживши ж Його Ірод з воїнами своїми та насьміявшись, одягнувши Його в шату ясну, післав Його Пилатові.
12That day Herod and Pilate became friends; before this time they had been enemies.
12Стали ж собі другами Пилат та Ірод того дня: жили бо перше, ворогуючи між собою.
13Then Pilate called together the chief priests, the rulers, and the people,
13Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,
14and said to them, “You brought me this man as one who was inciting the people to rebellion. I have examined Him here in your presence and found Him not guilty of your charges against Him.
14каже до них: Привели ви менї чоловіка сього, яко розвертаючого народ; і ось я, перед вами питаючи, нїякої не знайшов в чоловікові сьому вини, якими винуєте Його;
15Neither has Herod, for he sent Him back to us. As you can see, He has done nothing deserving of death.
15та й нї Ірод; посилав бо Його до него, й ось нїчого достойного смерти не знайдено в Ньому.
16Therefore I will punish Him and release Him.”
16То, покаравши, відпущу Його.
no verse 17 in this text
17(Треба ж йому було відпускати їм що-сьвята одного.)
18But they all cried out in unison: “Away with this man! Release Barabbas to us!”
18Закричали ж вони всї разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам Вараву,
19(Barabbas had been imprisoned for an insurrection in the city, and for murder.)
19котрого, за якусь бучу, що сталась у городї, і за убийство, вкинуто в темницю.
20Wanting to release Jesus, Pilate addressed them again,
20Знов же Пилат покликнув, хотївши відпустити Ісуса.
21but they kept shouting, “Crucify Him! Crucify Him!”
21Вони ж кричали: Розпни, розпни Його!
22A third time he said to them, “What evil has this man done? I have found in Him no offense worthy of death. So after I punish Him, I will release Him.”
22Він же втретє каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.
23But they were insistent, demanding with loud voices for Jesus to be crucified. And their clamor prevailed.
23Вони ж намагали голосом великим, просячи, Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.
24So Pilate sentenced that their demand be met.
24Пилат же присудив, щоб сталось по просьбі їх.
25As they had requested, he released the one imprisoned for insurrection and murder, and handed Jesus over to their will.
25Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.
26As the soldiers led Him away, they seized Simon of Cyrene on his way in from the country, and put the cross on him to carry behind Jesus.
26І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
27A great number of people followed Him, including women who kept mourning and wailing for Him.
27Ійшло ж слїдом за Ним велике множество народу й жінок, що голосили й ридали по Йому.
28But Jesus turned to them and said, “Daughters of Jerusalem, do not weep for Me, but weep for yourselves and for your children.
28І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по менї, а по собі плачте і по дїтях ваших.
29Look, the days are coming when people will say, ‘Blessed are the barren women, the wombs that never bore, and breasts that never nursed!’
29Бо ось прийдуть днї, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.
30At that time ‘they will say to the mountains, “Fall on us!” and to the hills, “Cover us!”’
30Тодї стануть говорити горам: Упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте нас.
31For if men do these things while the tree is green, what will happen when it is dry?”
31Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?
32Two others, who were criminals, were also led away to be executed with Jesus.
32Ведено ж і инших двох лиходїїв з Ним на смерть.
33When they came to the place called The Skull, they crucified Him there, along with the criminals, one on His right and the other on His left.
33І, як прийшли на врочище Черепове, там розпяли Його й лиходїїв, одного по правицї, а одного по лївицї.
34Then Jesus said, “Father, forgive them, for they do not know what they are doing.” And they divided up His garments by casting lots.
34Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
35The people stood watching, and the rulers sneered at Him, saying, “He saved others; let Him save Himself if He is the Christ of God, the Chosen One.”
35І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
36The soldiers also mocked Him and came up to offer Him sour wine.
36Насьміхали ся ж з Него й воїни, приступаючи й оцет подаючи Йому,
37“If You are the King of the Jews,” they said, “save Yourself!”
37і кажучи: Коли Ти єси цар Жидівський, спаси себе.
38Above Him was posted an inscription: THIS IS THE KING OF THE JEWS.
38Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським: Се цар Жидівський.
39One of the criminals who hung there heaped abuse on Him. “Are You not the Christ?” he said. “Save Yourself and us!”
39Один же з повішених лиходїїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!
40But the other one rebuked him, saying, “Do you not even fear God, since you are under the same judgment?
40Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осудї єси?
41We are punished justly, for we are receiving what our actions deserve. But this man has done nothing wrong.”
41Та ми по правдї; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нїчого недоброго не зробив.
42Then he said, “Jesus, remember me when You come into Your kingdom!”
42І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.
43And Jesus said to him, “Truly I tell you, today you will be with Me in Paradise.”
43І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогоднї зо мною будеш у раю.
44It was now about the sixth hour, and darkness came over all the land until the ninth hour.
44Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землї до години девятої.
45The sun was darkened, and the veil of the temple was torn down the middle.
45І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
46Then Jesus called out in a loud voice, “Father, into Your hands I commit My Spirit.” And when He had said this, He breathed His last.
46І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! й, се промовивши, зітхнув духа.
47When the centurion saw what had happened, he gave glory to God, saying, “Surely this was a righteous man.”
47Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
48And when all the people who had gathered for this spectacle saw what had happened, they returned home beating their breasts.
48І ввесь народ, що зійшов ся на сю дивовижу, побачивши, що сталось, бючи себе в груди, вертав ся.
49But all those who knew Jesus, including the women who had followed Him from Galilee, stood at a distance watching these things.
49Стояли ж усї знакомі Його оддалеки й жінки, що поприходили слїдом за Ним із Галилеї, дивлячись на се.
50Now there was a Council member named Joseph, a good and righteous man,
50І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
51who had not consented to their decision or action. He was from the Judean town of Arimathea, and was waiting for the kingdom of God.
51(сей не пристав до ради й дїла їх,) з Ариматеї, города Жидівського, що також сподївавсь царства Божого;
52He went to Pilate to ask for the body of Jesus.
52сей, прийшовши до Пилата, просив тїла Ісусового.
53Then he took it down, wrapped it in a linen cloth, and placed it in a tomb cut into the rock, where no one had yet been laid.
53І, знявши Його, обгорнув Його плащеницею, і положив Його у гробі висїченому, де нїколи нїхто не лежав.
54It was Preparation Day, and the Sabbath was beginning.
54І був день пятниця, а субота сьвітала.
55The women who had come with Jesus from Galilee followed, and they saw the tomb and how His body was placed.
55Поприходивши ж слїдом жінки, що прийшли з Галилеї, дивились на гріб, і як положене було тїло Його.
56Then they returned to prepare spices and perfumes. And they rested on the Sabbath, according to the commandment.
56І вернувшись наготовили пахощів та мира, а в суботу відпочивали по заповідї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.