Luka 23
Baibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A KU ae ko lakou poe a pau, alakai aku la lakou ia ia io Pilato la.
1І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
2A hoohewa aku la lakou ia ia, i aku la, Ua ike makou ia ia nei e hoohuli hewa ana i kanaka, e papa ana i ka hookupu ia Kaisara, e olelo ana, Oia iho no ka Mesia, ke alii.
2І стали винувати Його, кажучи: Сього знайшли ми, що розвертає народ і забороняє кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос-цар.
3Alaila ninau aku la o Pilato ia ia, i aku la, O oe no anei ke alii o ka poe Iudaio? Hai mai la hoi o Iesu ia ia, i mai la, Oia kau i olelo mai nei.
3Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
4Olelo mai la Pilato i na kahuna nui, a me ka ahakanaka, Aohe hewa iki o keia kanaka i loaa ia'u.
4Пилат же сказав до архиєреїв і до народу: Нїякої не знаходжу вини в чоловікові сьому.
5Koi ikaika aku la no nae lakou, e olelo ana, Ua hoohaunaele oia nei i kanaka i kana ao ana a puni Iudea, mai Galilaia kahi i hoomaka ai, a hiki mai i keia wahi.
5Вони ж намагали, говорячи: Що бунтує народ, навчаючи по всїй Юдеї, почавши від Галилеї аж посї.
6A lohe Pilato i ka hua Galilaia, ninau mai la ia, he kanaka Galilaia paha ia.
6Пилат же, почувши про Галилею, спитав, чи чоловік не Галилеєць,
7A maopopo ia ia no ka aina ia Herode kela, hoouna aku la oia ia ia io Herode la, e noho ana oia ma Ierusalema ia mau la.
7і, довідавшись, що Він присуду Іродового, післав Його до Ірода, що також був у Єрусалимі тими днями.
8A ike o Herode ia Iesu, olioli nui iho la ia; no ka mea, he loihi kona manawa i makemake ai e ike ia ia, no na mea he nui ana i lohe ai nona; a manao no hoi ia e ike i kekahi hana mana e hanaia e ia.
8Ірод же, побачивши Ісуса, зрадїв вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; й сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.
9A he nui na mea ana i ninau aku ai ia ia, aole hoi o Iesu i hai iki mai ia ia.
9Питав же Його словами многими; Він же нїчого не відказав йому.
10Ku ae la na kahuna nui, a me ka poe kakaolelo, hoohewa ikaika lakou ia ia.
10Стояли ж архиєреї та письменники, завзято винуючи Його.
11Hoowahawaha aku la no hoi o Herode, a me kona poe koa ia ia, me ka hoomaewaewa, kahiko aku la ia ia roe ka aahu nani, a hoihoi mai la ia ia io Pilato la.
11Зневаживши ж Його Ірод з воїнами своїми та насьміявшись, одягнувши Його в шату ясну, післав Його Пилатові.
12Lilo ae la no hoi o Pilato a me Herode i mau hoaaloha pu, ia la; no ka mea, ua ku e kekahi i kekahi mamua.
12Стали ж собі другами Пилат та Ірод того дня: жили бо перше, ворогуючи між собою.
13A hoakoakoa mai la o Pilato i na kahuna nui, a me na luna, a me na kanaka;
13Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,
14I mai la oia ia lakou, Ua lawe mai nei oukou i keia kanaka io'u nei me he mea la e hoohuli e ana i kanaka; a ua hookolokolo au ia ia imua o oukou, ea, aole hoi i loaa ia'u ka hewa o ua kanaka nei a oukou i niania ai ia ia:
14каже до них: Привели ви менї чоловіка сього, яко розвертаючого народ; і ось я, перед вами питаючи, нїякої не знайшов в чоловікові сьому вини, якими винуєте Його;
15Aole hoi o Herode, no ka mea, ua hoouna aku au ia oukou io na la; i ike hoi oukou, aole oia nei i hana i ka mea e pono ai ka make ana.
15та й нї Ірод; посилав бо Його до него, й ось нїчого достойного смерти не знайдено в Ньому.
16Nolaila e hahau au ia ia, a e hookuu aku.
16То, покаравши, відпущу Його.
17No ka mea, he pono ke hookuu aku oia i kekahi ia lakou, ia ahaaina.
17(Треба ж йому було відпускати їм що-сьвята одного.)
18Hea nui ae la lakou a pau e olelo aua, E kaiia'ku keia, a e hookuu mai oe ia Paraba ia makou.
18Закричали ж вони всї разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам Вараву,
19O ka mea ia i hahaoia iloko o ka halepaaliao, no ka hoohaunaele ana maloko o ke kulanakauhaule, a me ka pepehi kanaka.
19котрого, за якусь бучу, що сталась у городї, і за убийство, вкинуто в темницю.
20Nolaila olelo hou mai la Pilato ia lakou me ka makemake e hookuu ia Iesu.
20Знов же Пилат покликнув, хотївши відпустити Ісуса.
21A olelo leo nui aku la lakou, E kau ma ke kea! e kau ma ke kea ia ia!
21Вони ж кричали: Розпни, розпни Його!
22A olelo hou mai la ia, o ke kolu keia, ia lakou, No ko aha la, heaha ka mea hewa ana i hana'i? Aole au i ike i kona hewa e pono ai ka make: nolaila e hahau aku au ia ia, a hookuu aku.
22Він же втретє каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.
23Aka hoi, koi aku la lakou me ka leo nui, e noi ana e make ia ma ke kea; a ko ae la ko lakou mau leo a me ko na kahuna nui.
23Вони ж намагали голосом великим, просячи, Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.
24A olelo iho la o Pilato e hanaia ka mea a lakou i noi ai.
24Пилат же присудив, щоб сталось по просьбі їх.
25Alaila hookuu ae la oia i ka lakou mea i noi ai, i ka mea i hahaoia iloko o ka halepaahao no ka hoohaunaele ana, a me ka pepehi kanaka; a haawi ae la ia Iesu ma ko lakou manao.
25Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.
26A i ko lakou kai ana'ku ia ia, lalau iho lakou ia Simona no Kurene e hele mai ana mai ka aina mai, kau aku la lakou i ka laau kea maluna ona, e hali aku ia mahope o Iesu.
26І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
27A hahai aku la ia ia ka ahakanaka he nui loa, o na wahine kekahi, na mea i uwe aku, a u aku hoi ia ia.
27Ійшло ж слїдом за Ним велике множество народу й жінок, що голосили й ридали по Йому.
28Alaila haliu mai la Iesu ia lakou, i mai la, E na kaikamahine o Ierusalema, mai uwe oukou no'u, aka, e uwe oukou no oukou iho, a no ka oukou mau keiki;
28І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по менї, а по собі плачте і по дїтях ваших.
29No ka mea, e hiki mai ana na la e olelo ai lakou, Pomaikai ka poe i pa, a me na opu i hanau ole, a me na u i omo ole ia.
29Бо ось прийдуть днї, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.
30Alaila e hoomaka lakou e olelo aku i na mauna, E hiolo mai maluna iho o makou; a i na puu hoi, E uhi mai ia makou.
30Тодї стануть говорити горам: Упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте нас.
31No ka mea, ina e hana lakou i keia mau mea i ka laau maka, heaha ka mea e hanaia'i i ka laau maloo?
31Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?
32A ua alakaiia'ku na mea o ae elua, na kanaka hana hewa, e make pu me ia.
32Ведено ж і инших двох лиходїїв з Ним на смерть.
33A hiki aku la lakou i ka wahi i kapaia o Kalevari, malaila lakou i kau aku ai ia ia ma ke kea, a me na lawehala, ma ka akau kekahi, a ma ka hema kekahi.
33І, як прийшли на врочище Черепове, там розпяли Його й лиходїїв, одного по правицї, а одного по лївицї.
34Alaila olelo aku la o Iesu, E ka Makua, e kala iho oe i ko lakou nei hewa; no ka mea, aole o lakou ike i ka lakou mea e hana nei. Puunaue ae la lakou i kona mau kapa, hailona iho la.
34Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
35Ku iho la no hoi na kanaka e makaikai ana: a hoomaewaewa aku la me ko lakou mau alii, i aku la, Ua hoola ka oia ia hai, a ina oia ka Mesia, ka hiwahiwa a ke Akua, e hoola kela ia ia iho.
35І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
36Hoomaewaewa aku la hoi na koa ia ia, hele aku la lakou, a haawi aku i ka vinega ia ia;
36Насьміхали ся ж з Него й воїни, приступаючи й оцет подаючи Йому,
37A olelo aku la lakou, Ina o oe ke alii o ka poe Iudaio, e hoola oe ia oe iho.
37і кажучи: Коли Ти єси цар Жидівський, спаси себе.
38He palapala hoi maluna ona, he Helene, he Roma, a he Hebera ka olelo i kakauia'i ia, OIA NEI KE ALII O KA POE IUDAIO.
38Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським: Се цар Жидівський.
39A o kekahi o na lawehala i kauia, hoino aku la oia ia ia, i aku la, Ina o oe ka Mesia, e hoola oe ia oe iho, a me maua.
39Один же з повішених лиходїїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!
40A olelo ae la kekahi e ao ana ia ia, i ae la, Aole anei ou makau i ke Akua? maloko pu hoi oe o ia make hookahi.
40Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осудї єси?
41A ia kaua, he pono ia, no ka mea, ua loaa ia kaua ka uku pono o ka kaua hana ana; aka oia nei, aole ia i hana hewa iki.
41Та ми по правдї; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нїчого недоброго не зробив.
42Olelo aku la hoi oia ia Iesu, E hoomanao mai oe ia'u, e ka Haku, i ka wa e hiki ai oe i kou aupuni.
42І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.
43I mai la hoi o Iesu ia ia, He oiaio ka'u e olelo aku nei ia oe, I keia la o oe pu kekahi me au iloko o ka paradaiso.
43І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогоднї зо мною будеш у раю.
44A i ke ono o ka hora, he pouli maluna o ka honua a pau, a hiki i ka iwa o ka hora.
44Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землї до години девятої.
45Ua hoopouliia hoi ka la, a nahae iho la mawaenakonu ka paku o ka luakini.
45І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
46A kahea aku la o Iesu me ka leo nui, i aku la, E ka Makua, iloko o kou mau lima ke waiho aku nei au i ko'u uhane! A pau kana olelo ana ia, make iho la ia.
46І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! й, се промовивши, зітхнув духа.
47A ike ka lunahaneri ia mea i hanaia'i, hoomaikai aku la ia i ke Akua, i aku la, Oiaio, he kanaka pono no keia.
47Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
48O ka poe kanaka hoi a pau i akoakoa mai ma keia mea i ikeia, a ike lakou i na mea i hanaia, papai iho la lakou ma ko lakou umauma iho, a hoi aku la.
48І ввесь народ, що зійшов ся на сю дивовижу, побачивши, що сталось, бючи себе в груди, вертав ся.
49Ku mamao aku la hoi kona poe hoalauna a pau, a me na wahine i hahai ia ia mai Galilaia mai, e makaikai ana lakou ia mau mea.
49Стояли ж усї знакомі Його оддалеки й жінки, що поприходили слїдом за Ним із Галилеї, дивлячись на се.
50Aia hoi, he kanaka, o Iosepa kona inoa, he kakaolelo, he kanaka maikai, he hoopono;
50І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
51(Aole oia i ae pu aku ma ko lakou manao, a me ka lakou huna;) no Arimataia, no ke kulanakauhale o ka poe Iudaio ia, e kali ana no oia i ke aupuni o ke Akua.
51(сей не пристав до ради й дїла їх,) з Ариматеї, города Жидівського, що також сподївавсь царства Божого;
52Hele aku la ia io Pilato la, a noi aku la i ke kino o Iesu.
52сей, прийшовши до Пилата, просив тїла Ісусового.
53Kuu iho la no hoi oia ia ia ilalo, wahi iho la ia ia i ka lole olona, a waiho ae la ia ia iloko o ka luakupapau i kalaiia iloko o ka pohaku, aole i waiho e ia ke kanaka malaila.
53І, знявши Його, обгорнув Його плащеницею, і положив Його у гробі висїченому, де нїколи нїхто не лежав.
54O ka la ia e hoomakaukau ai, a e kokoke mai ana ka la Sabati.
54І був день пятниця, а субота сьвітала.
55A o ka poe wahine i hele pu me ia mai Galilaia mai, bahai aku la lakou a ike i ka luakupapau, a me ka waiho ana o kona kino.
55Поприходивши ж слїдом жінки, що прийшли з Галилеї, дивились на гріб, і як положене було тїло Його.
56Hoi mai la lakou, a hoomakaukau i na mea ala, a me ka hinu; a hoomaha iho la i ka la Sabati, mamuli o ke kauoha.
56І вернувшись наготовили пахощів та мира, а в суботу відпочивали по заповідї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.