Luka 11
Baibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1EIA kekahi, i kana pule ana ma kekahi wahi, a oki ae la, i aku la kekahi o kana mau haumana, E ka Haku, e ao mai oe ia makou e pule, me Ioane hoi i ao mai ai i kana poe haumana.
1І сталось, як Він молив ся на одному місцї, і як перестав, сказав один з учеників до Него: Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчив учеників своїх.
2I mai la oia ia lakou, I ka wa e pule ai oukou, e olelo, E ko makou Makua iloko o ka lani, e hoanoia'ku kou inoa; e hiki mai kou aupuni; e malamaia hoi kou makemake, e like me ia ma ka lani, pela hoi ma ka honua nei.
2Рече ж їм: Коли молитесь, кажіть: Отче наш, що на небесах! Нехай святить ся імя Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землї.
3E haawi mai oe ia makou, i kela la i keia la, i ka ai no ka la, na makou.
3Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.
4A e kala mai oe i na hewa o makou; no ka mea, ke kala nei makou i ka poe hana hewa mai ia makou; mai hookuu hoi ia makou i ka hoowalewaleia mat; aka, e hoopakele ae ia makou i ka ino.
4І прости нам довги наші, як і ми прощаємо кожному довжникові нашому; й не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого.
5Olelo mai la hoi oia ia lakou, Ina he makamaka ko kekahi o oukou a hele aku hoi ia io na la i ke aumoe, a e olelo aku, E ka makamaka, ho mai hoi na'u i ekolu popo berena:
5І рече до них: Хто з вас мати ме приятеля, і прийде до него о півночі, і скаже йому: Друже, позич менї три хлїби,
6No ka mea, o kekahi hoaaloha o'u i kona hele ana ua kipa mai ia ia'u, aole hoi a'u mea e waiho aku ai imua ona.
6бо приятель мій прийшов до мене з дороги, й не маю що поставити перед ним;
7A i olelo mai ua mea la oloko, Mai hooluhi mai oe ia'u; ua paa ka puka; eia au me ka'u mau keiki ma kahi moe: aole e hiki ia'u ke ala'e iluna e haawi aku ia oe.
7а той із середини, озвавшись, скаже: Не турбуй мене; вже двері зачинені, і дїти мої зо мною в постелї; не можу, вставши, дати тобі:
8Ke olelo aku nei au ia oukou, aole paha ia e ala, a e haawi nana no kona hoaloha ana, aka, no kona noi pinepine ana, e ala no ia, a e haawi ia ia i kana mau mea i makemake ai.
8глаголю вам: Хоч і не дасть йому, вставши, що він йому друг, та задля докучання його, вставши, дасть йому, скільки йому треба.
9Ke i aku nei hoi au ia oukou, E noi, a e haawiia ia oukou; e imi, a e loaa ia oukou; e kikeke, a e weheia ia oukou.
9І я вам глаголю: Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й одчинить ся вам.
10No ka mea, o ka mea i noi, ua haawiia no ia ia; a o ka mea i imi, ua loaa no ia ia; a o ka mea kikeke, e weheia no ia ia.
10Кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукає, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.
11A owai la ka makuakane iwaena o oukou nana e haawi aku i ka pohaku i kana keiki ke noi mai ia i berena? a i wahi ia, e haawi anei oia i ka nahesa nana, aole ka ia?
11У которого ж з вас, батьків, просити ме син хлїба, чи каменя подасть йому? а як риби, чи замість риби гадюку подасть йому?
12A i noi mai ia i hua manu, e haawi aku anei oia i ka moohueloawa nana?
12Або коли просити ме яйця, чи подасть йому скорпиона?
13No ia hoi, ina oukou ka poe hewa i makaukau i ka haawi aku i na makana maikai i ka oukou poe keiki; aole anei e oi nui aku ko ka Makua ma ka lani haawi ana mai i ka Uhane Hemolele i ka poe e noi aku ia ia.
13Коли ж ви, лихими бувши, знаєте добрі дари давати дїтям вашим, як же більш Отець із неба, не дасть Духа сьвятого тим, що просять у Него?
14A e mahiki ana ia i ka daimonio, he aa hoi ia. Eia hoi, a puka aku ka daimonio iwaho, olelo iho la ua aa la, a mahalo aku la ka ahakanaka.
14І вигнав біса, а той був нїмий. Стало ся ж, як диявол вийшов, промовив нїмий; і дивувавсь народ.
15Aka, olelo kekahi poe o lakou, Ma o Belezebuba la ke alii o na daimonio, i mahiki aku ai oia nei i na daimonio.
15Деякі ж з них казали: Вельзевулом, князем бісовським, виганяє біси.
16A o kekahi poe, e hoao ana ia ia, nonoi aku la i hoailona ma ka lani.
16Другі ж, спокушуючи Його, ознаки від Него шукали з неба.
17Aka, ua ike hoi oia i ko lakou manao, i mai la ia lakou, O ke aupuni i mokuahana ia ia iho, e pau ia, a o ka hale i ka hale iho, e hina ia.
17Він же, знаючи думки їх, рече їм: Кожне царство, проти себе роздїлившись, пустїє; і господа — проти господи, падає.
18A ina i mokuahana o Satana ia ia iho, pehea la e ku paa ai kona aupuni? no ka mea, ke olelo nei oukou, ma o Belezebuba la i mahiki aku ai au i na daimonio.
18Коли ж і сатана проти себе роздїлить ся, як устоїть царство його? Бо кажете, що Вельзевулом виганяю біси.
19Ina paha ma o Belezebuba la wau i mahiki aku ai i na daimonio, ma owai la hoi ka oukou poe keiki e mahiki aku ai? Nolaila hoi o lakou ko oukou poe nana e hooponopono.
19Коли ж я Вельзевулом виганяю біси, то сини ваші ким виганяють їх? Тим суддями вашими вони будуть.
20Aka, ina ma ka manamanalima o ke Akua i mahiki aku ai au i na daimonio, oia hoi, ua hiki mai no ke aupuni o ke Akua io oukou nei.
20Коли ж пальцем Божим виганяю біси, то конче пристигло до вас царство Боже.
21O ka mea ikaika a makaukau hoi i na mea oi, i na wa i kiai ai oia i kona hale, ua maluhia kana waiwai:
21Коли ж сильний, вʼоружившись, стереже свого двору, то в спокою добро його.
22Aka, i hiki mai io na la ka mea i oi aku kona ikaika mamua o kona, a lanakila ia maluna ona, alaila e kaili aku ia mai ona aku i na mea oi ana i hilinai ai, a e haawi i kana waiwai pio.
22Коли ж сильнїщий над него, прийшовши, подужає його, то всю зброю його бере, що на неї вповав, та й роздає здобич його.
23O ka mea aole ma o'u nei, oia ke ku e mai ia'u; a o ka mea hoiliili pu ole me au, oia ke lu aku.
23Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, розсипає.
24A i puka aku ka uhane ino mai loko aku o ke kanaka, hele no ia mawaena o na wahi panoa, e imi ana i kahi e maha'i; a loaa ole, olelo iho la ia, E hoi au i kuu hale a'u i puka mai ai.
24Як же нечистий дух вийде з чоловіка, то блукає по безвіддях, шукаючи впокою, і, не знайшовши, каже: Вернусь до домівки моєї, звідкіля вийшов.
25A hiki mai ia, ike i ka hale ua kahiliia a ua hoolakolakoia hoi.
25І прийшовши знайде її виметену й прибрану.
26Alaila kii aku la a lawe mai i kekahi poe uhane e ehiku, ua oi aku ko lakou hewa i kona iho, a komo hoi lakou a noho malaila; a ua oi aku ka hewa o hope o ua kanaka la i ko ka noho ana mamua.
26Тодї йде та бере сїм инших духів, злїщих над себе; і, ввійшовши, домують там; і буде останнє чоловіка того гірше першого.
27Eia kekahi, ia ia e olelo ana i keia mau mea, o kekahi wahine o ka ahakanaka hookiekio ae la i kona leo, i aku la ia ia, Pomaikai ka opu nana oe i hanau mai, a me na u au i omo ai.
27Стало ся ж, як промовляв Він се, піднявши одна жінка зміж народу голос, каже Йому: Блаженна утроба, що носила Тебе, й соски, що ссав єси.
28I mai la oia, Pomaikai io maoli ka poe i lohe i ka olelo a ke Akua, a malama hoi ia.
28Він же рече: Блаженні ж і ті, що слухають слово Боже, та й хоронять його.
29A akoakoa paapu ae la na kanaka, olelo mai la ia, He hanauna ino keia; ke noi mai nei lakou i hoailona; aole e haawiia'ku ka hoailona no lakou, o ka hoailona o Iona ke kaula wale no.
29Як же народ громадив ся, почав глаголати: Кодло се лукаве; воно ознаки шукає, і не дасть ся ознака йому, тільки ознака Йони пророка.
30No ka mea, me Iona i lilo ai i hoailona no ko Nineva, pela e lilo ai ke Keiki a ke kanaka no keia hanauna.
30Бо, як Йона був ознакою Ниневянам, так буде й Син чоловічий кодлу сьому:
31O ke alii wahine no ke kukuluhema, e ku e mai ia i na kanaka o keia hanauna, i ka hookolokolo ana, a e hoahewa ia lakou; no ka mea, ua hele mai no ia mai na palena mai o ka honua, e hoolohe i ka olelo akamai a Solomona; eia hoi maanei ka mea i oi aku mamua o Solomona.
31Цариця полуденна встане на суд із чоловіками кодла сього, та й осудить їх: бо прийшла вона з краю землї послухати премудростї Соломонової; а ось більший Соломона тут.
32O na kanaka o Nineva, e ku e mai lakou i keia hanauna i ka hookolokolo ana, a e hoahewa ia lakou: no ka mea, ua mihi no lakou i ke ao ana a Iona; eia hoi maanei ka mea i oi aku mamua o Iona.
32Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його; бо покаялись по проповідї Йониній; а ось більший Йони тут.
33Aole mea i kuni i ke kukui a waiho iho ma kahi nalo, aole hoi malalo ae o ke poi, aka, ma kahi e kau ai ke kukui, i ike ai i ka malamalama ka poe i komo iloko.
33Нїхто ж, засьвітивши сьвічку, на потайному не ставить, нї під посудину, а на сьвічнику, щоб хто входить, сьвітло бачив.
34O ke kukui o ke kino, o ka maka ia: a i maikai hoi kou maka, ua malamalama kou kino a pau; a i ino kou maka, alaila ua pouli kou kino.
34Сьвітло тїлу око; коли ж оце око твоє ясне буде, то й все тїло твоє сьвітле: коли ж лихе буде, то й тїло твоє темне.
35No ia hoi, e malama oe o lilo ka malamalama iloko ou i pouli.
35Гледи ж оце, щоб сьвітло, що в тобі, не була темрява.
36No ia mea, ina malamalama kou kino a pau, aole ona wahi pouli, alaila ua puni ia i ka hoomalamalamaia, e like me ka hoomalamalama ana o ke kukui ia oe i kona aa pono ana.
36Коли ж тїло твоє все сьвітле, не маючи нїякої частини темної, то буде сьвітле все, як би сьвічка сяєвом просьвічувала тебе.
37A i kana kamailio ana, kono ae la kekahi Parisaio ia ia e ai pu me ia. Komo aku la ia, noho iho la e ai.
37Як же Він промовляв, просив Його Фарисей один, щоб обідав у него; ввійшовши ж, сїв за столом.
38A ike ka Parisaio, kahaha iho la ka naau, no ka mea, aole ia i holoi mamua iho o ka ai ana.
38Фарисей же, побачивши, здивував ся, що перше не обмив ся перед обідом.
39I mai la ka Haku ia ia, O oukou na Parisaio, ua hoomaemae ia waho o ke kiaha a me ke pa; aka, oloko o oukou, ua piha loa i ka mea kaili wale a me ka manao ino.
39Рече ж Господь до него: Тепер ви, Фарисеї, верх чаші і блюда очищаєте; середина ж ваша повна здирства та лукавства.
40Naaupo, aole anei ka mea nana i hana ia waho, i hana ia loko?
40Безумні! хиба, хто зробив верх, і середини не зробив.
41E haawi lokomaikai aku i ko oukou waiwai; alaila ua maemae na mea a pau ia oukou.
41Тільки давайте милостиню з того, що є, і ось усе чисте вам буде.
42Auwe hoi oukou, e ka poe Parisaio! no ka mea, ua hookupu oukou i ka hapaumi o ka mineta, a o ka rue, a o na laauikiai a pau, a haalele no i ka pono a me ke aloha i ke Akua; o ko oukou mau mea keia e pono ai ke hana, aole hoi e haalele i kela.
42Та горе вам, Фарисеї! бо даєте десятину з мяти, рути і всякого зїлля, а минаєте суд і любов Божу. Се повинні були чинити, да й того не залишати.
43Auwe hoi oukou, e ka poe Parisaio! no ka mea, ua makemake oukou i na noho kiekie maloko o na halehalawai, a me ke alohaia mai ma na wahi kanaka.
43Горе вам, Фарисеї! бо любите перві сїдалища по школах і витання на торгах.
44Auwe hoi oukou, ka poe kakauolelo a me na Parisaio, ka poe hookamani! no ka mea, ua like oukou me na halekupapau i nalo, e hehiia ana e kanaka me ka ike ole.
44Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! бо ви мов гроби, що їх невидко, й люде, ходячи поверх них, не знають.
45Olelo aku la kekahi o ka poe kakaolelo, i aku la ia ia, E ke Kumu, o makou nei no kekahi au e hoahewa nei, i kau olelo ana pela.
45Озвав ся ж один з законників, і каже Йому: Учителю, так говорячи, ти й нас обижаєш.
46Alaila, i mai la ia, Auwe hoi oukou, e ka poe kakaolelo! no ka mea, ua hooili oukou i na haawe iluna o na kanaka ane hiki ole ke hali, aole hoi oukou e hoopa iki ia mau haawe me kekahi o ko oukou mau manamanalima.
46Він же рече: І вам, законникам, горе! що накладуєте людям тягарі, котрі важко носити, а самі одним пальцем вашим не приторкнетесь до тягарів.
47Auwe hoi oukou! no ka mea, na hana oukou i na halekupapau no ka poe kaula i pepehiia'e e ko oukou poe kupuna.
47Горе вам! що будуєте гроби пророкам, батьки ж ваші повбивали їх.
48Oiaio, ke hoike nei oukou me ka mahalo pu i ka hana a ko oukou poe kupuna; no ka mea, na lakou no i pepehi i na kaula, a na oukou hoi i hana i ho lakou mau halekupapau.
48Правдиво ви сьвідкуєте, і любі вам учинки батьків ваших; бо се вони повбивали їх, ви ж будуєте їм гроби.
49Nolaila hoi i olelo ai ke akamai o ke Akua, E hoouna aku au i na kaula a me na lunaolelo io lakou la, a e pepehi lakou i kekahi, a e hana ino no hoi i kekahi o lakou.
49Тим і премудрість Божа глаголе: Пішлю до них пророків та апостолів, і инших з них вони вбивати муть та гонити муть,
50Pela hoi e hoopaiia'i ke koko o na kaula a pau, i hookaheia, mai ka hookumu ana o ke ao nei, maluna iho o keia hanauna;
50щоб відомстити за кров усїх пророків, пролиту від основання сьвіта, кодлу сьому,
51Mai ke koko mai o Abela, a hiki i ke koko o Zakaria, ka mea i pepehiia mawaena o ke kuahu a me ka luakini. Oiaio, ke olelo aku nei au ia oukou, e hoopai ana no ia maluna iho o keia hanauna.
51від крові Авеля аж до крові Захарії, що полїг між жертївнею й храмом. Так, глаголю вам, відомстить ся кодлу сьому.
52Auwe oukou, e ka poe kakaolelo! no ka mea, ua lawe aku oukou i ke ki o ka ike; aole hoi oukou i komo, a o ka poe e komo ana, na oukou ia i keakea.
52Горе вам, законники! що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли, й тим, що входять, заборонили.
53A i kana olelo ana ia mau mea, hoomaka ae la na kakaololo a me na Parisaio e koi ikaika aku, a e hoowalewale aku ia ia e olelo koke mai ma na mea he nui.
53Як же промовляв Він се до них, стали письменники та Фарисеї вельми наступати на Него, й допитуватись у Него про многі речі,
54Hookalakupua iho la lakou ia ia, e imi ana e hopu i kekahi mea noloko mai o kona waha, i niania ai lakou ia ia.
54чигаючи на Него й шукаючи вхопити що з уст Його, щоб обвинувати Його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.