Luke 5
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Now while the multitude pressed on him and heard the word of God, he was standing by the lake of Gennesaret.
1І сталось, як народ товпивсь до Него слухати слово Боже, Він стояв коло озера Генисарецького.
2He saw two boats standing by the lake, but the fishermen had gone out of them and were washing their nets.
2І побачив два човни, що стояли край озера, рибалки ж, одійшовши від них, полоскали неводи.
3He entered into one of the boats, which was Simon’s, and asked him to put out a little from the land. He sat down and taught the multitudes from the boat.
3Ввійшовши ж ув один з човнів, що був Симонів, просив його від землї відчалити трохи. І сївши, навчав народ із човна.
4When he had finished speaking, he said to Simon, “Put out into the deep and let down your nets for a catch.”
4Як же перестав глаголати, рече до Симона: Поступи на глибінь, та закиньте неводи ваші на ловитву.
5Simon answered him, “Master, we worked all night and caught nothing; but at your word I will let down the net.”
5І озвавшись Симон, каже Йому: Наставниче, всю ніч трудившись, нїчого не піймали ми; тільки ж, по слову Твоєму, закину невода.
6When they had done this, they caught a great multitude of fish, and their net was breaking.
6І, се зробивши, вловили пребагато риби; роздер ся ж невід їх,
7They beckoned to their partners in the other boat, that they should come and help them. They came and filled both boats, so that they began to sink.
7і махнули вони на товаришів своїх, що були в другому човнї, щоб прийшли помогти їм. І прийшли вони, й сповнили обидва човни, так що потопали вони.
8But Simon Peter, when he saw it, fell down at Jesus’ knees, saying, “Depart from me, for I am a sinful man, Lord.”
8Бачивши ж Симон Петр, припав до колїн Ісусових, кажучи: Йди від мене: бо я чоловік грішний, Господи.
9For he was amazed, and all who were with him, at the catch of fish which they had caught;
9Страх бо обняв його і всїх із ним од улову риби, що вловили.
10and so also were James and John, sons of Zebedee, who were partners with Simon. Jesus said to Simon, “Don’t be afraid. From now on you will be catching people alive.”
10Так само й Якова і Йоана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симоновими. І рече до Симона Ісус: Не лякай ся, від нинї людей ловити меш.
11When they had brought their boats to land, they left everything, and followed him.
11І пригнавши вони човни свої до берега, та покинувши все, пійшли слїдом за Ним.
12While he was in one of the cities, behold, there was a man full of leprosy. When he saw Jesus, he fell on his face and begged him, saying, “Lord, if you want to, you can make me clean.”
12І сталось, як був Він ув однім городї, аж ось чоловік увесь у проказї. І, побачивши Ісуса, упавши на лице, благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, можеш мене очистити.
13He stretched out his hand and touched him, saying, “I want to. Be made clean.” Immediately the leprosy left him.
13І простягши Він руку, приторкнувсь до него, глаголючи: Хочу, очистись. І зараз проказа покинула його.
14He commanded him to tell no one, “But go your way and show yourself to the priest, and offer for your cleansing according to what Moses commanded, for a testimony to them.”
14І наказав Він йому нїкому не говорити, а, пійшовши, покажи себе священикові та принеси за очищеннє твоє, як звелїв Мойсей, на сьвідкуваннє їм.
15But the report concerning him spread much more, and great multitudes came together to hear and to be healed by him of their infirmities.
15Та слово про Него розійшлось тим більш, і насходилось народу пребагато слухати й сцїлятись у Него від недуг своїх.
16But he withdrew himself into the desert and prayed.
16Він же виходив у пустиню та молив ся.
17On one of those days, he was teaching; and there were Pharisees and teachers of the law sitting by who had come out of every village of Galilee, Judea, and Jerusalem. The power of the Lord was with him to heal them.
17І сталось одного дня, що Він учив, і сидїли Фарисеї та учителї закону, що поприходили з усїх сїл Галилейських та Юдейських і з Єрусалиму, й сила Господня була на сцїленнє їх.
18Behold, men brought a paralyzed man on a cot, and they sought to bring him in to lay before Jesus.
18І ось мужі принесли на постелї чоловіка, що був розслаблений, і шукали, як би внести його та положити перед Ним.
19Not finding a way to bring him in because of the multitude, they went up to the housetop and let him down through the tiles with his cot into the middle before Jesus.
19І, не знайшовши, як би внести його кріз натовп, вилїзли на хату, й кріз черепяну стелю спустили його з постїллю в середину перед Ісуса.
20Seeing their faith, he said to him, “Man, your sins are forgiven you.”
20І, бачивши віру їх, рече йому: Чоловіче, оставляють ся тобі гріхи твої.
21The scribes and the Pharisees began to reason, saying, “Who is this who speaks blasphemies? Who can forgive sins, but God alone?”
21І почали міркувати письменники та Фарисеї, кажучи: Хто сей, що говорить хулу? Хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог?
22But Jesus, perceiving their thoughts, answered them, “Why are you reasoning so in your hearts?
22Постерігши ж Ісус думки їх і озвавшись, рече до них: Що ви говорите в серцях ваших?
23Which is easier to say, ‘Your sins are forgiven you,’ or to say, ‘Arise and walk’?
23Що легше? сказати: Оставляють ся тобі гріхи твої; або сказати: Встань та й ходи?
24But that you may know that the Son of Man has authority on earth to forgive sins,” he said to the paralyzed man, “I tell you, arise, take up your cot, and go to your house.”
24От же, щоб знали ви, що власть має Син чоловічий на землї оставляти гріхи, (рече розслабленому:) Тобі глаголю: Устань, і, взявши постїль твою, йди до дому твого.
25Immediately he rose up before them, and took up that which he was laying on, and departed to his house, glorifying God.
25І зараз уставши перед ними й узявши на чому лежав, пійшов до дому свого, прославляючи Бога.
26Amazement took hold on all, and they glorified God. They were filled with fear, saying, “We have seen strange things today.”
26І острах обняв усїх, і прославляли Бога, й сповнили ся страхом, кажучи: Що бачили предивне сьогоднї.
27After these things he went out and saw a tax collector named Levi sitting at the tax office, and said to him, “Follow me!”
27А після сього вийшов, і побачив митника на ймя Левію, сидячого на митницї, і рече йому: Йди слїдом за мною.
28He left everything, and rose up and followed him.
28І, зоставивши все, уставши пійшов слїдом за Ним.
29Levi made a great feast for him in his house. There was a great crowd of tax collectors and others who were reclining with them.
29І справив гостину велику Левій Йому у господї своїй, і було там багато митників і инших, що сидїли з ними.
30Their scribes and the Pharisees murmured against his disciples, saying, “Why do you eat and drink with the tax collectors and sinners?”
30І нарікали письменники їх та Фарисеї на учеників Його, кажучи: На що з митниками та грішниками їсте й пєте?
31Jesus answered them, “Those who are healthy have no need for a physician, but those who are sick do.
31І озвавшись Ісус, рече до них: Не треба здоровому лїкаря, а недужому.
32I have not come to call the righteous, but sinners, to repentance.”
32Не прийшов я кликати праведників, а грішників до покаяння.
33They said to him, “Why do John’s disciples often fast and pray, likewise also the disciples of the Pharisees, but yours eat and drink?”
33Вони ж казали до Него: Чого ж ученики Йоанові постять часто й молять ся, так само й Фарисейські, Твої ж їдять і пють?
34He said to them, “Can you make the friends of the bridegroom fast while the bridegroom is with them?
34Він же рече до них: Чи зможете синів весїльних, поки жених з ними, заставити постити?
35But the days will come when the bridegroom will be taken away from them. Then they will fast in those days.”
35Прийдуть же днї, що візьмуть жениха від них, тодї постити муть у ті днї.
36He also told a parable to them. “No one puts a piece from a new garment on an old garment, or else he will tear the new, and also the piece from the new will not match the old.
36Сказав же й приповість до них: Що нїхто латки з одежини нової не пришиває до одежини старої; коли ж нї, то й нову розідре, й старій не личить латка з нового.
37No one puts new wine into old wineskins, or else the new wine will burst the skins, and it will be spilled and the skins will be destroyed.
37І нїхто не наливає вина нового в бурдюки старі; коли ж нї, порве нове вино бурдюки, й вино витече, й бурдюки пропадуть.
38But new wine must be put into fresh wineskins, and both are preserved.
38А вино нове в бурдюки нові наливають, то й буде все цїле.
39No man having drunk old wine immediately desires new, for he says, ‘The old is better.’”
39Нїхто, пивши старе, не бажає зараз нового; каже бо: Старе лучче.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.