Luke 6
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Now on the second Sabbath after the first, he was going through the grain fields. His disciples plucked the heads of grain and ate, rubbing them in their hands.
1І сталось другої суботи після першої, ійшов Він через засїви, й рвали ученики Його колоссє, та й їли, потерши в руках.
2But some of the Pharisees said to them, “Why do you do that which is not lawful to do on the Sabbath day?”
2Деякі ж з Фарисеїв казали їм: На що робите, чого не годить ся робити в суботу?
3Jesus, answering them, said, “Haven’t you read what David did when he was hungry, he and those who were with him,
3І, озвавшись до них, рече Ісус: Хиба й того не читали, що зробив Давид, як зголоднїв він і ті, що були з ним:
4how he entered into God’s house, and took and ate the show bread, and gave also to those who were with him, which is not lawful to eat except for the priests alone?”
4як, увійшовши він у дом Божий, хлїби показні взяв і їв, і дав також тим, що були з ним, котрих не годилось їсти, хиба одним священикам?
5He said to them, “The Son of Man is lord of the Sabbath.”
5І рече їм: Син чоловічий — Він Господь і суботи.
6It also happened on another Sabbath that he entered into the synagogue and taught. There was a man there, and his right hand was withered.
6І сталось також другої суботи: ввійшов Він у школу та й навчав; а був там чоловік, що рука в него права була суха.
7The scribes and the Pharisees watched him, to see whether he would heal on the Sabbath, that they might find an accusation against him.
7Назирали ж Його письменники та Фарисеї, чи в суботу сцїляти ме, щоб знайти вину на Него.
8But he knew their thoughts; and he said to the man who had the withered hand, “Rise up and stand in the middle.” He arose and stood.
8Він же знав думки їх, і рече чоловіку сухорукому: Устань і стань на середину. Він же, вставши, стояв.
9Then Jesus said to them, “I will ask you something: Is it lawful on the Sabbath to do good, or to do harm? To save a life, or to kill?”
9Рече ж Ісус до них: Спитаю вас: Що годить ся по суботам: добре робити, чи лихе робити? душу спасати, чи погубляти?
10He looked around at them all, and said to the man, “Stretch out your hand.” He did, and his hand was restored as sound as the other.
10І, споглянувши кругом по всїх їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. Він же зробив так, і стала рука його здорова, як і друга.
11But they were filled with rage, and talked with one another about what they might do to Jesus.
11Вони ж сповнились лютостю і говорили один до одного, що б зробити Ісусові.
12In these days, he went out to the mountain to pray, and he continued all night in prayer to God.
12Стало ж ся тими днями, вийшов Він на гору молитись, і був усю ніч на молитві Богу.
13When it was day, he called his disciples, and from them he chose twelve, whom he also named apostles:
13А, як настав день, покликав учеників своїх; і, вибравши з них дванайцятьох, котрих і апостолами назвав:
14Simon, whom he also named Peter; Andrew, his brother; James; John; Philip; Bartholomew;
14Симона, що назвав Петром, та Андрея брата його, Якова та Йоана, Филипа та Вартоломея,
15Matthew; Thomas; James the son of Alphaeus; Simon who was called the Zealot;
15Маттея та Тому, Якова Алфеєвого та Симона, на прізвище Зилота,
16Judas the son of James; and Judas Iscariot, who also became a traitor.
16Юду Якового та Юду Іскариоцького, що й став ся зрадником;
17He came down with them and stood on a level place, with a crowd of his disciples and a great number of the people from all Judea and Jerusalem and the sea coast of Tyre and Sidon, who came to hear him and to be healed of their diseases,
17і зійшовши з ними, став на місцї рівному, й товариство учеників Його, і множество велике людей з усієї Юдеї і Єрусалиму, й з побережжя Тирського та Сидонського, що поприходили слухати Його і сцїляти ся від недуг своїх,
18as well as those who were troubled by unclean spirits; and they were being healed.
18і мучені від духів нечистих; і сцїляли ся.
19All the multitude sought to touch him, for power came out of him and healed them all.
19І ввесь народ шукав приторкнутись до Него: бо сила від Него виходила, й сцїляла всїх.
20He lifted up his eyes to his disciples, and said: “Blessed are you who are poor, for God’s Kingdom is yours.
20І знявши Він очі свої на ученики свої, рече: Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже.
21Blessed are you who hunger now, for you will be filled. Blessed are you who weep now, for you will laugh.
21Блаженні голодні тепер, бо насититесь. Блаженні плачущі тепер, бо сьміяти метесь.
22Blessed are you when men hate you, and when they exclude and mock you, and throw out your name as evil, for the Son of Man’s sake.
22Блаженні, коли ненавидїти муть вас люде, й коли проженуть вас, і осоромлять, і викинуть імя ваше, як зло, задля Сина чоловічого.
23Rejoice in that day and leap for joy, for behold, your reward is great in heaven, for their fathers did the same thing to the prophets.
23Радуйтесь того дня і веселїтесь, ось бо нагорода ваша велика на небі; так бо чинили пророкам батьки їх.
24“But woe to you who are rich! For you have received your consolation.
24Горе ж вам, багатим! бо прийняли ви утїху вашу.
25Woe to you, you who are full now, for you will be hungry. Woe to you who laugh now, for you will mourn and weep.
25Горе вам, ситим! бо голодувати мете. Горе вам, що сьмієтесь тепер; бо сумувати мете да плакати мете.
26Woe, when men speak well of you, for their fathers did the same thing to the false prophets.
26Горе вам, коли добре говорити муть про вас усї люде; так бо робили лжепророкам батьки їх.
27“But I tell you who hear: love your enemies, do good to those who hate you,
27Тільки ж глаголю вам, слухаючим: Любіть ворогів ваших, добре робіть ненавидникам вашим,
28bless those who curse you, and pray for those who mistreat you.
28благословляйте кленучих вас, і молїть ся за обидників ваших.
29To him who strikes you on the cheek, offer also the other; and from him who takes away your cloak, don’t withhold your coat also.
29Хто бє тебе у щоку, підстав і другу; а хто бере твою свиту, й жупанка не борони.
30Give to everyone who asks you, and don’t ask him who takes away your goods to give them back again.
30Всякому, хто просить у тебе, дай, і хто бере що твоє, не допевняй ся.
31“As you would like people to do to you, do exactly so to them.
31І, як хочете, щоб чинили вам люде, так і ви чинїть їм.
32“If you love those who love you, what credit is that to you? For even sinners love those who love them.
32І коли любите тих, хто любить вас, яка вам дяка? бо й грішники тих, хто їх любить, люблять.
33If you do good to those who do good to you, what credit is that to you? For even sinners do the same.
33І коли добро робите тим, хто добро робить вам, яка вам дяка? бо й грішники те саме чинять.
34If you lend to those from whom you hope to receive, what credit is that to you? Even sinners lend to sinners, to receive back as much.
34І коли позичаєте тим, від кого маєте надїю одержати, яка вам дяка? бо й грішники грішникам позичають, щоб одержати стільки ж.
35But love your enemies, and do good, and lend, expecting nothing back; and your reward will be great, and you will be children of the Most High; for he is kind toward the unthankful and evil.
35Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нїчого від них не сподїваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих.
36“Therefore be merciful, even as your Father is also merciful.
36Будьте ж оце милосерні, як і Отець ваш милосерден.
37Don’t judge, and you won’t be judged. Don’t condemn, and you won’t be condemned. Set free, and you will be set free.
37І не судїть, то й не будете суджені; не осуджуйте, то й не будете осуджені; прощайте, то й буде вам прощено.
38“Give, and it will be given to you: good measure, pressed down, shaken together, and running over, will be given to you. For with the same measure you measure it will be measured back to you.”
38Давайте, то й вам буде дано; міру добру, наталовану, й струснуту, й надто пересипану давати муть вам на лоно ваше. Такою бо мірою, якою міряєте, відміряєть ся вам.
39He spoke a parable to them. “Can the blind guide the blind? Won’t they both fall into a pit?
39Сказав же приповість їм: Чи може слїпий слїпого водити? хиба обидва в яму не впадуть?
40A disciple is not above his teacher, but everyone when he is fully trained will be like his teacher.
40Нема ученика над учителя свого; звершений же — буде кожен, як учитель його.
41Why do you see the speck of chaff that is in your brother’s eye, but don’t consider the beam that is in your own eye?
41Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, полїна ж у своєму оцї не чуєш?
42Or how can you tell your brother, ‘Brother, let me remove the speck of chaff that is in your eye,’ when you yourself don’t see the beam that is in your own eye? You hypocrite! First remove the beam from your own eye, and then you can see clearly to remove the speck of chaff that is in your brother’s eye.
42І як можеш казати братові твоєму: Брате, дай вийму порошину, що в оцї твоїм, сам в оцї своїм полїна не бачивши? Лицеміре, викинь перше ломаку з ока твого, а тодї бачити меш вийняти порошину з ока брата твого.
43“For there is no good tree that produces rotten fruit, nor again a rotten tree that produces good fruit.
43Нема бо дерева доброго, що родить овощ пустий; анї дерева пустого, що родить овощ добрий.
44For each tree is known by its own fruit. For people don’t gather figs from thorns, nor do they gather grapes from a bramble bush.
44Кожне бо дерево по свому овощу пізнаєть ся; не збирають бо з тернини смокви, анї збирають з ожини винограду.
45The good man out of the good treasure of his heart brings out that which is good, and the evil man out of the evil treasure of his heart brings out that which is evil, for out of the abundance of the heart, his mouth speaks.
45Добрий чоловік з доброго скарбу серця свого виносить добре; а лихий чоловік з лихого скарбу серця свого виносить лихе: бо з переповнї серця промовляють уста його.
46“Why do you call me, ‘Lord, Lord,’ and don’t do the things which I say?
46На що ж мене звете Господи, Господи, й не робите, що я глаголю?
47Everyone who comes to me, and hears my words and does them, I will show you who he is like.
47Всякий, хто приходить до мене, й слухає слова мої, та й чинить їх, покажу вам, кому він подобен:
48He is like a man building a house, who dug and went deep and laid a foundation on the rock. When a flood arose, the stream broke against that house, and could not shake it, because it was founded on the rock.
48подобен він чоловікові, будуючому будинок, що викопав глибоко, й положив підвалину на каменї; як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той, та не змогла схитнути його: збудовано бо його на каменї.
49But he who hears and doesn’t do, is like a man who built a house on the earth without a foundation, against which the stream broke, and immediately it fell; and the ruin of that house was great.”
49Хто ж слухає, та не чинить, подобен чоловікові, будуючому будинок на землї, без підвалини, на котрий наперла бистрінь, і зараз упав, і була руїна будинка того велика.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.