Luc 20
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Un de ces jours-là, comme Jésus enseignait le peuple dans le temple et qu’il annonçait la bonne nouvelle, les principaux sacrificateurs et les scribes, avec les anciens, survinrent,
1І сталось одного з тих днїв, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,
2et lui dirent: Dis-nous, par quelle autorité fais-tu ces choses, ou qui est celui qui t’a donné cette autorité?
2і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?
3Il leur répondit: Je vous adresserai aussi une question.
3Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть менї:
4Dites-moi, le baptême de Jean venait-il du ciel, ou des hommes?
4Хрещеннє Йоанове з неба було, чи від людей?
5Mais ils raisonnèrent ainsi entre eux: Si nous répondons: Du ciel, il dira: Pourquoi n’avez-vous pas cru en lui?
5Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?
6Et si nous répondons: Des hommes, tout le peuple nous lapidera, car il est persuadé que Jean était un prophète.
6Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.
7Alors ils répondirent qu’ils ne savaient d’où il venait.
7І відказали, що не знають, звідкіля.
8Et Jésus leur dit: Moi non plus, je ne vous dirai pas par quelle autorité je fais ces choses.
8А Ісус їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.
9Il se mit ensuite à dire au peuple cette parabole: Un homme planta une vigne, l’afferma à des vignerons, et quitta pour longtemps le pays.
9Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й відїхав на довгий час.
10Au temps de la récolte, il envoya un serviteur vers les vignerons, pour qu’ils lui donnent une part du produit de la vigne. Les vignerons le battirent, et le renvoyèrent à vide.
10І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожнї.
11Il envoya encore un autre serviteur; ils le battirent, l’outragèrent, et le renvoyèrent à vide.
11І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожнї.
12Il en envoya encore un troisième; ils le blessèrent, et le chassèrent.
12І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.
13Le maître de la vigne dit: Que ferai-je? J’enverrai mon fils bien-aimé; peut-être auront-ils pour lui du respect.
13Рече ж пан виноградника: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
14Mais, quand les vignerons le virent, ils raisonnèrent entre eux, et dirent: Voici l’héritier; tuons-le, afin que l’héritage soit à nous.
14Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходїмо вбємо його, щоб наше було наслїддє.
15Et ils le jetèrent hors de la vigne, et le tuèrent. Maintenant, que leur fera le maître de la vigne?
15І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?
16Il viendra, fera périr ces vignerons, et il donnera la vigne à d’autres. Lorsqu’ils eurent entendu cela, ils dirent: A Dieu ne plaise!
16Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
17Mais, jetant les regards sur eux, Jésus dit: Que signifie donc ce qui est écrit: La pierre qu’ont rejetée ceux qui bâtissaient Est devenue la principale de l’angle?
17Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
18Quiconque tombera sur cette pierre s’y brisera, et celui sur qui elle tombera sera écrasé.
18Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
19Les principaux sacrificateurs et les scribes cherchèrent à mettre la main sur lui à l’heure même, mais ils craignirent le peuple. Ils avaient compris que c’était pour eux que Jésus avait dit cette parabole.
19І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо, що до них приповість сю сказав.
20Ils se mirent à observer Jésus; et ils envoyèrent des gens qui feignaient d’être justes, pour lui tendre des pièges et saisir de lui quelque parole, afin de le livrer au magistrat et à l’autorité du gouverneur.
20І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшинї та властї ігемоновій.
21Ces gens lui posèrent cette question: Maître, nous savons que tu parles et enseignes droitement, et que tu ne regardes pas à l’apparence, mais que tu enseignes la voie de Dieu selon la vérité.
21І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правдї на путь Божий наставляєш.
22Nous est-il permis, ou non, de payer le tribut à César?
22Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?
23Jésus, apercevant leur ruse, leur répondit: Montrez-moi un denier.
23Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокушуєте?
24De qui porte-t-il l’effigie et l’inscription? De César, répondirent-ils.
24Покажіть менї денария. Чиє має обличчє і надпись? Озвавши ся ж сказали: Кесареве.
25Alors il leur dit: Rendez donc à César ce qui est à César, et à Dieu ce qui est à Dieu.
25Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
26Ils ne purent rien reprendre dans ses paroles devant le peuple; mais, étonnés de sa réponse, ils gardèrent le silence.
26І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.
27Quelques-uns des sadducéens, qui disent qu’il n’y a point de résurrection, s’approchèrent, et posèrent à Jésus cette question:
27Приступивши ж тодї деякі з Садукеїв, котрі перечять, що є воскресеннє, питали Його,
28Maître, voici ce que Moïse nous a prescrit: Si le frère de quelqu’un meurt, ayant une femme sans avoir d’enfants, son frère épousera la femme, et suscitera une postérité à son frère.
28говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездїтний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.
29Or, il y avait sept frères. Le premier se maria, et mourut sans enfants.
29Сїм оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездїтний.
30Le second et le troisième épousèrent la veuve;
30І взяв другий жінку, та й сей умер бездїтний.
31il en fut de même des sept, qui moururent sans laisser d’enfants.
31І третій узяв її, та й не зоставили дїтей, і повмирали.
32Enfin, la femme mourut aussi.
32Опісля ж усїх умерла й жінка.
33A la résurrection, duquel d’entre eux sera-t-elle donc la femme? Car les sept l’ont eue pour femme.
33Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сїм бо мали її за жінку.
34Jésus leur répondit: Les enfants de ce siècle prennent des femmes et des maris;
34І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж:
35mais ceux qui seront trouvés dignes d’avoir part au siècle à venir et à la résurrection des morts ne prendront ni femmes ni maris.
35которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж:
36Car ils ne pourront plus mourir, parce qu’ils seront semblables aux anges, et qu’ils seront fils de Dieu, étant fils de la résurrection.
36бо анї вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.
37Que les morts ressuscitent, c’est ce que Moïse a fait connaître quand, à propos du buisson, il appelle le Seigneur le Dieu d’Abraham, le Dieu d’Isaac, et le Dieu de Jacob.
37А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.
38Or, Dieu n’est pas Dieu des morts, mais des vivants; car pour lui tous sont vivants.
38Бог же не мертвих, а живих, всї бо Йому живуть.
39Quelques-uns des scribes, prenant la parole, dirent: Maître, tu as bien parlé.
39Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.
40Et ils n’osaient plus lui faire aucune question.
40І більш не сьміли питати Його нї про що.
41Jésus leur dit: Comment dit-on que le Christ est fils de David?
41Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?
42David lui-même dit dans le livre des Psaumes: Le Seigneur a dit à mon Seigneur: Assieds-toi à ma droite,
42А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
43Jusqu’à ce que je fasse de tes ennemis ton marchepied.
43доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.
44David donc l’appelle Seigneur; comment est-il son fils?
44Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?
45Tandis que tout le peuple l’écoutait, il dit à ses disciples:
45Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:
46Gardez-vous des scribes, qui aiment à se promener en robes longues, et à être salués dans les places publiques; qui recherchent les premiers sièges dans les synagogues, et les premières places dans les festins;
46Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;
47qui dévorent les maisons des veuves, et qui font pour l’apparence de longues prières. Ils seront jugés plus sévèrement.
47що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.