Luc 2
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1En ce temps-là parut un édit de César Auguste, ordonnant un recensement de toute la terre.
1Стало ся ж тими днями, вийшло повелїннє від кесаря Августа переписати всю вселенну.
2Ce premier recensement eut lieu pendant que Quirinius était gouverneur de Syrie.
2Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї.
3Tous allaient se faire inscrire, chacun dans sa ville.
3Ійшли всї вписуватись, кожен у свій город.
4Joseph aussi monta de la Galilée, de la ville de Nazareth, pour se rendre en Judée, dans la ville de David, appelée Bethléhem, parce qu’il était de la maison et de la famille de David,
4Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)
5afin de se faire inscrire avec Marie, sa fiancée, qui était enceinte.
5вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.
6Pendant qu’ils étaient là, le temps où Marie devait accoucher arriva,
6Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.
7et elle enfanta son fils premier-né. Elle l’emmaillota, et le coucha dans une crèche, parce qu’il n’y avait pas de place pour eux dans l’hôtellerie.
7І вродила Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.
8Il y avait, dans cette même contrée, des bergers qui passaient dans les champs les veilles de la nuit pour garder leurs troupeaux.
8І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.
9Et voici, un ange du Seigneur leur apparut, et la gloire du Seigneur resplendit autour d’eux. Ils furent saisis d’une grande frayeur.
9І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.
10Mais l’ange leur dit: Ne craignez point; car je vous annonce une bonne nouvelle, qui sera pour tout le peuple le sujet d’une grande joie:
10І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всїм людям.
11c’est qu’aujourd’hui, dans la ville de David, il vous est né un Sauveur, qui est le Christ, le Seigneur.
11Бо народивсь вам сьогоднї Спас, що єсть Христос Господь, у городї Давидовому.
12Et voici à quel signe vous le reconnaîtrez: vous trouverez un enfant emmailloté et couché dans une crèche.
12І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.
13Et soudain il se joignit à l’ange une multitude de l’armée céleste, louant Dieu et disant:
13І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:
14Gloire à Dieu dans les lieux très hauts, Et paix sur la terre parmi les hommes qu’il agrée!
14Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.
15Lorsque les anges les eurent quittés pour retourner au ciel, les bergers se dirent les uns aux autres: Allons jusqu’à Bethléhem, et voyons ce qui est arrivé, ce que le Seigneur nous a fait connaître.
15І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.
16Ils y allèrent en hâte, et ils trouvèrent Marie et Joseph, et le petit enfant couché dans la crèche.
16І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах.
17Après l’avoir vu, ils racontèrent ce qui leur avait été dit au sujet de ce petit enfant.
17І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.
18Tous ceux qui les entendirent furent dans l’étonnement de ce que leur disaient les bergers.
18І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними.
19Marie gardait toutes ces choses, et les repassait dans son cœur.
19Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серцї своїм.
20Et les bergers s’en retournèrent, glorifiant et louant Dieu pour tout ce qu’ils avaient entendu et vu, et qui était conforme à ce qui leur avait été annoncé.
20І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.
21Le huitième jour, auquel l’enfant devait être circoncis, étant arrivé, on lui donna le nom de Jésus, nom qu’avait indiqué l’ange avant qu’il fût conçu dans le sein de sa mère.
21І як сповнилось вісїм днїв, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш нїж зачавсь Він в утробі.
22Et, quand les jours de leur purification furent accomplis, selon la loi de Moïse, Joseph et Marie le portèrent à Jérusalem, pour le présenter au Seigneur,
22І, як сповнились днї очищення її по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,
23suivant ce qui est écrit dans la loi du Seigneur: Tout mâle premier-né sera consacré au Seigneur,
23як написано в законї Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;
24et pour offrir en sacrifice deux tourterelles ou deux jeunes pigeons, comme cela est prescrit dans la loi du Seigneur.
24і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.
25Et voici, il y avait à Jérusalem un homme appelé Siméon. Cet homme était juste et pieux, il attendait la consolation d’Israël, et l’Esprit-Saint était sur lui.
25І ось був чоловік у Єрусалимі на ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподївавсь потїхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.
26Il avait été divinement averti par le Saint-Esprit qu’il ne mourrait point avant d’avoir vu le Christ du Seigneur.
26І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього.
27Il vint au temple, poussé par l’Esprit. Et, comme les parents apportaient le petit enfant Jésus pour accomplir à son égard ce qu’ordonnait la loi,
27І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,
28il le reçut dans ses bras, bénit Dieu, et dit:
28узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:
29Maintenant, Seigneur, tu laisses ton serviteur S’en aller en paix, selon ta parole.
29Нинї відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:
30Car mes yeux ont vu ton salut,
30бо видїли очі мої спасеннє твоє,
31Salut que tu as préparé devant tous les peuples,
31що приготовив єси перед лицем усїх людей,
32Lumière pour éclairer les nations, Et gloire d’Israël, ton peuple.
32сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.
33Son père et sa mère étaient dans l’admiration des choses qu’on disait de lui.
33І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.
34Siméon les bénit, et dit à Marie, sa mère: Voici, cet enfant est destiné à amener la chute et le relèvement de plusieurs en Israël, et à devenir un signe qui provoquera la contradiction,
34І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлї і на ознаку, проти котрої говорити муть,
35et à toi-même une épée te transpercera l’âme, afin que les pensées de beaucoup de cœurs soient dévoilées.
35(і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки.
36Il y avait aussi une prophétesse, Anne, fille de Phanuel, de la tribu d’Aser. Elle était fort avancée en âge, et elle avait vécu sept ans avec son mari depuis sa virginité.
36І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сїм років од дївування свого;
37Restée veuve, et âgée de quatre vingt-quatre ans, elle ne quittait pas le temple, et elle servait Dieu nuit et jour dans le jeûne et dans la prière.
37і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.
38Étant survenue, elle aussi, à cette même heure, elle louait Dieu, et elle parlait de Jésus à tous ceux qui attendaient la délivrance de Jérusalem.
38І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всїм, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.
39Lorsqu’ils eurent accompli tout ce qu’ordonnait la loi du Seigneur, Joseph et Marie retournèrent en Galilée, à Nazareth, leur ville.
39І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет.
40Or, l’enfant croissait et se fortifiait. Il était rempli de sagesse, et la grâce de Dieu était sur lui.
40Хлопятко ж росло й міцнїло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому.
41Les parents de Jésus allaient chaque année à Jérusalem, à la fête de Pâque.
41І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.
42Lorsqu’il fut âgé de douze ans, ils y montèrent, selon la coutume de la fête.
42І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,
43Puis, quand les jours furent écoulés, et qu’ils s’en retournèrent, l’enfant Jésus resta à Jérusalem. Son père et sa mère ne s’en aperçurent pas.
43і, сповнивши днї, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі; й не знав Йосиф і мати Його,
44Croyant qu’il était avec leurs compagnons de voyage, ils firent une journée de chemin, et le cherchèrent parmi leurs parents et leurs connaissances.
44а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими.
45Mais, ne l’ayant pas trouvé, ils retournèrent à Jérusalem pour le chercher.
45І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.
46Au bout de trois jours, ils le trouvèrent dans le temple, assis au milieu des docteurs, les écoutant et les interrogeant.
46І сталось, через три днї знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого.
47Tous ceux qui l’entendaient étaient frappés de son intelligence et de ses réponses.
47Дивували ся ж усї, хто слухав Його, розумом і відповідями Його.
48Quand ses parents le virent, ils furent saisis d’étonnement, et sa mère lui dit: Mon enfant, pourquoi as-tu agi de la sorte avec nous? Voici, ton père et moi, nous te cherchions avec angoisse.
48І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе.
49Il leur dit: Pourquoi me cherchiez-vous? Ne saviez-vous pas qu’il faut que je m’occupe des affaires de mon Père?
49І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути менї?
50Mais ils ne comprirent pas ce qu’il leur disait.
50Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм.
51Puis il descendit avec eux pour aller à Nazareth, et il leur était soumis. Sa mère gardait toutes ces choses dans son cœur.
51І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всї слова тиї в серцї своїм.
52Et Jésus croissait en sagesse, en stature, et en grâce, devant Dieu et devant les hommes.
52І виростав Ісус премудростю й станом, у ласцї в Бога і в людей.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.