Luke 2
Tongan Bible, Revised West VersionTranslation
Tongan Bible, Revised West Version
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Pea pehē, naʻe fai ʻae fono ʻe Sisa ʻAokositusi, ʻi he ngaahi ʻaho ko ia, ke tohi ʻae kakai kotoa pē ʻoe puleʻanga.
1Стало ся ж тими днями, вийшло повелїннє від кесаря Августа переписати всю вселенну.
2(Pea naʻe fuofua fai ʻae tohi ni ʻi he pule ʻa Kilinio ʻi Silia.)
2Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї.
3Pea naʻe taki taha ʻalu ʻae kakai kotoa pē ki hono potu, ke tohi ai ia.
3Ійшли всї вписуватись, кожен у свій город.
4Pea ʻalu hake foki ʻa Siosefa mei Kāleli, mei he kolo ko Nāsaleti, ki Siutea, ki he Kolo ʻo Tevita, ʻoku ui ko Petelihema; (he naʻa ne ʻoe fale mo e faʻahinga ʻo Tevita;)
4Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)
5Ke tohi ia mo hono uaifi ko Mele, naʻe fakanofo, kuo feitama ia.
5вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.
6Pea naʻe lolotonga ʻena ʻi ai, pea pehē, kuo kakato hono ngaahi ʻaho ke fāʻele ai ia.
6Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.
7Pea fāʻeleʻi ʻe ia ʻae tama ko hono ʻolopoʻou, pea ne takatakai ʻaki ia ʻae kofu, ʻo fakatokoto ia ʻi he ʻaiʻanga kai ʻoe manu; koeʻuhi naʻe ʻikai te nau hao ʻi he fale talifononga.
7І вродила Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.
8Pea naʻe ʻi he fonua ko ia ʻae kau tauhi sipi ʻoku nofo ʻi he ngoue, ʻo leʻohi ʻenau fanga sipi ʻi he poʻuli.
8І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.
9Pea ʻiloange, naʻe tuʻu mai kiate kinautolu ʻae ʻāngelo ʻae ʻEiki, pea malama ʻae nāunau ʻoe ʻEiki ʻo takatakai ʻakinautolu: pea naʻa nau manavahē ʻaupito.
9І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.
10Pea pehē ʻe he ʻāngelo kiate kinautolu, “ʻOua ʻe manavahē: vakai, he ʻoku ou ʻomi kiate kimoutolu ʻae ongoongolelei ʻoe fiefia lahi, ʻaia ʻe hoko ki he kakai fulipē.
10І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всїм людям.
11He kuo ʻaloʻi kiate kimoutolu ʻi he ʻaho ni, ʻi he Kolo ʻo Tevita, ʻae Fakamoʻui, ʻaia ko Kalaisi ko e ʻEiki.
11Бо народивсь вам сьогоднї Спас, що єсть Христос Господь, у городї Давидовому.
12Pea ko e fakaʻilonga eni kiate kimoutolu; te mou ʻilo ʻae tamasiʻi kuo takatakai ʻaki ia ʻae kofu, pea tokoto ia ʻi he ʻaiʻanga kai ʻoe manu.”
12І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.
13Pea fakafokifā pe kuo ʻi he ʻāngelo ʻae tokolahi ʻoe kau ʻāngelo mei he langi, ʻonau fakamālō ki he ʻOtua, ʻo pehē,
13І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:
14“Fakafetaʻi ki he ʻOtua ʻi ʻolunga, Pea ʻi māmani ʻae melino, ko e ʻofa ki he kakai.”
14Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.
15Pea pehē, ʻi he liliu ange ʻae kau ʻāngelo ki he langi meiate kinautolu, naʻe fepehēʻaki ʻe he kau tauhi sipi, “Ke tau ō eni ki Petelihema, ʻo mamata ki he meʻa ni kuo fai, ʻaia kuo fakahā mai ʻe he ʻEiki kiate kitautolu.”
15І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.
16Pea naʻa nau omi fakavave, ʻo ʻilo ʻa Mele, mo Siosefa, mo e tama ʻoku tokoto ʻi he ʻaiʻanga kai ʻoe manu.
16І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах.
17Pea kuo nau mamata, pea nau ongoongoa ʻae lea naʻe fakahā kiate kinautolu ʻi he tama ni.
17І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.
18Pea ofo ai ʻakinautolu kotoa pē naʻe fanongo ʻi he ngaahi meʻa ko ia naʻe fakahā ʻe he kau tauhi sipi kiate kinautolu.
18І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними.
19Ka naʻe faʻoa ʻe Mele ʻae ngaahi meʻa ni kotoa pē ki hono loto, ʻo fifili ki ai.
19Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серцї своїм.
20Pea naʻe liu mai ʻae kau tauhi sipi, ʻo fakamālō mo fakafetaʻi ki he ʻOtua, koeʻuhi ko e ngaahi meʻa kotoa pē kuo nau fanongo mo mamata ai, ʻo hangē ko ia ne fakahā kiate kinautolu.
20І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.
21Pea ʻi heʻene kakato ʻae ʻaho ʻe valu naʻe kamu ʻae tama, pea ui hono huafa ko Sisu, ʻaia naʻe fakahingoa ʻe he ʻāngelo kae teʻeki tuituʻia ia ʻi he manāva.
21І як сповнилось вісїм днїв, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш нїж зачавсь Він в утробі.
22Pea kuo hili ʻae ngaahi ʻaho ʻo ʻena fakamaʻa, ʻo fakatatau ki he fono ʻa Mōsese, naʻa nau ʻomi ia ki Selūsalema ke ʻatu ia ki he ʻEiki;
22І, як сповнились днї очищення її по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,
23(ʻO hangē ko ia kuo tohi ʻi he fono ʻae ʻEiki, “Ko e tama kotoa pe, ʻae ʻolopoʻou, ʻe ui ia ko e tapu ki he ʻEiki;”)
23як написано в законї Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;
24Pea ke ʻatu ʻae feilaulau, ʻo fakatatau mo ia ʻoku fakahā mai ʻi he fono ʻae ʻEiki, “Ko e ongo kulukulu, pe ko e lupe mui ʻe ua.”
24і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.
25Pea vakai, naʻe ʻi Selūsalema ʻae tangata, ko Simione hono hingoa; pea naʻe angatonu ʻae tangata ko ia mo faʻa lotu, mo tatali ki he fiemālieʻanga ʻo ʻIsileli: pea naʻe ʻiate ia ʻae Laumālie Māʻoniʻoni.
25І ось був чоловік у Єрусалимі на ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподївавсь потїхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.
26Pea naʻe fakahā mai kiate ia ʻe he Laumālie Māʻoniʻoni, ʻe ʻikai mate ia, kaeʻoua ke ne mamata ki he Kalaisi ʻae ʻEiki.
26І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього.
27Pea haʻu ia ʻi he Laumālie ki he falelotu tatau ki hono anga ʻoe fono,
27І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,
28Naʻa ne toki toʻo hake ia ʻi hono nima, pea fakafetaʻi ki he ʻOtua, ʻo ne pehē,
28узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:
29“ʻE ʻEiki, ko eni, ʻoku ke tukuange ʻa hoʻo tamaioʻeiki ke fononga ʻi he fiemālie, ʻO hangē ko hoʻo folofola:
29Нинї відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:
30He kuo mamata ʻa hoku mata ki hoʻo fakamoʻui,
30бо видїли очі мої спасеннє твоє,
31ʻAia kuo ke teuteu ʻi he ʻao ʻoe kakai kotoa pē;
31що приготовив єси перед лицем усїх людей,
32Ko e maama ke fakamaamaʻaki ʻae Senitaile, Mo e nāunau ʻo hoʻo kakai ko ʻIsileli.”
32сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.
33¶ Pea ofo ʻa Siosefa mo ʻene faʻē ʻi he ngaahi meʻa ko ia naʻe fakahā ʻiate ia.
33І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.
34Pea tāpuakiʻi ʻe Simione ʻakinaua, ʻo ne pehē ki heʻene faʻē ko Mele, “Vakai, kuo fokotuʻu ʻae tamasiʻi ni ko e tūkiaʻanga mo e toetuʻuʻanga ʻoe tokolahi ʻi ʻIsileli pea ko e fakaʻilonga ke lea kovi ki ai ;
34І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлї і на ознаку, проти котрої говорити муть,
35koeʻuhi ke hā ai ʻae ngaahi mahalo ʻoe loto ʻoe tokolahi: (ʻio, ʻe tui pea ʻasi ʻae heletā ʻi ho laumālie foki.”)
35(і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки.
36Pea naʻe ʻi ai ʻae fefine palōfita ko ʻAna, ko e ʻofefine ʻo Fanueli, ʻi he faʻahinga ʻo ʻAsa: naʻe lahi hono motuʻa, pea naʻa na nonofo mo hono husepāniti ʻi he taʻu ʻe fitu talu ʻene tāupoʻou;
36І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сїм років од дївування свого;
37ka ka nofo ai pe ia ko e fefine ia kuo mate hono husepāniti, pea kuo valungofulu ma fā ʻae taʻu ʻo ʻene motuʻa , pea ne ʻikai mahuʻi ia mei he falelotu lahi, ka naʻa ne ngāue ʻi he ʻaukai mo e faʻa lotu he pō mo e ʻaho.
37і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.
38Pea ʻi heʻene haʻu ʻo feʻunga mo ia, naʻa ne ʻatu foki ʻae fakafetaʻi ki he ʻEiki, ʻo ne fakahā ia kiate kinautolu kotoa pē naʻe tatali ki he huhuʻi ʻi Selūsalema.
38І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всїм, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.
39Pea hili ʻena fai ʻae ngaahi meʻa kotoa pē, ʻo fakatatau ki he fono ʻae ʻEiki, naʻa nau foki mai ki Kāleli, ki hona kolo ko Nāsaleti.
39І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет.
40Pea tupu ʻae tamasiʻi, pea mālohi ʻi he laumālie, pea fonu ia ʻi he poto: pea naʻe ʻiate ia ʻae ʻofa ʻae ʻOtua.
40Хлопятко ж росло й міцнїло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому.
41Pea naʻe ʻalu ʻene mātuʻa ʻi he taʻu kotoa pē ki Selūsalema, ki he kātoanga ʻoe Lakaatu .
41І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.
42Pea kuo hongofulu ma ua hono taʻu, pea nau ō hake ki Selūsalema, ʻo hangē ko hono anga ʻoe kātoanga.
42І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,
43Pea kuo nau fakaʻosi ʻae ngaahi ʻaho, ka ʻi heʻenau liliu mai, naʻe nofo pe ʻae tama ko Sisu ʻi Selūsalema: pea naʻe ʻikai ʻilo ʻe Siosefa mo ʻene faʻē.
43і, сповнивши днї, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі; й не знав Йосиф і мати Його,
44Ka naʻe mahalo ʻakinaua ʻoku ʻi he fononga ia, pea fononga ʻi he ʻaho ʻe taha; pea toki kumi ia ʻi hona kāinga mo e kau fononga.
44а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими.
45Pea ʻi he ʻikai te na ʻilo ia, naʻa na foki atu ki Selūsalema, ko hono kumi.
45І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.
46Pea pehē, kuo hili ʻae ʻaho ʻe tolu, pea na toki ʻilo ia ʻi he falelotu lahi, ʻoku nofo ʻi he haʻohaʻonga ʻoe kau akonaki, ʻo fakafanongo kiate kinautolu, mo fakafehuʻi kiate kinautolu.
46І сталось, через три днї знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого.
47Pea ko kinautolu kotoa pē naʻe fanongo kiate ia, naʻa nau ofo ʻi heʻene poto mo ʻene tali ʻae fehuʻi.
47Дивували ся ж усї, хто слухав Його, розумом і відповідями Його.
48Pea ʻi heʻena mamata kiate ia, ne na ofo ai ʻaupito: pea pehē ʻe heʻene faʻē kiate ia, “Tama, ko e hā kuo ke fai pehē ai kiate kimaua? Vakai, ko hoʻo tamai mo au kuo ma kumi koe ʻi he mamahi.”
48І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе.
49Pea pehē ʻe ia kiate kinaua, “Ko e hā ʻoku mo kumi ai au? ʻIkai te mo ʻilo ʻoku ʻaʻaku ke fai ʻae ngāue ʻa ʻeku Tamai?”
49І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути менї?
50Ka naʻe ʻikai te na ʻilo hono ʻuhinga ʻoe lea ne ne lea ʻaki kiate kinaua.
50Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм.
51Pea ʻalu hifo ia mo kinaua, ʻo hoko ki Nāsaleti, pea anganofo ia kiate kinaua: ka naʻe faʻo ʻe heʻene faʻē ʻae ngaahi lea ni kotoa pē ki hono loto.
51І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всї слова тиї в серцї своїм.
52Pea tupulaki ʻae poto ʻia Sisu mo e lahi, pea naʻe ʻofeina ia ʻe he ʻOtua mo e tangata.
52І виростав Ісус премудростю й станом, у ласцї в Бога і в людей.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.