Lute 1
Tongan Bible, Revised West VersionTranslation
Tongan Bible, Revised West Version
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Pea naʻe hoko ʻo pehē, ʻi he ngaahi ʻaho naʻe pule ai ʻae kau fakamaau, naʻe tō ʻae honge ki he fonua. Pea ko e tangata ʻe tokotaha ʻo Petelihema Siuta naʻe ʻalu ia ke ʻāunofo ʻi he fonua ʻo Moape, ʻa ia, mo hono uaifi, mo hono ongo foha ʻe toko ua.
1За тих часів, як правували суддї, раз якось був в краю голод. І один чоловік з Юдейського Вефлеєма пійшов зо своєю жінкою та з двома синами своїми жити в край Моабіїв.
2Pea ko e hingoa ʻoe tangata ko ʻElimeleki, pea ko e hingoa ʻo hono uaifi ko Naomi, pea ko e hingoa ʻo hono ongo foha ko Maloni mo Kilioni, ko e kau ʻIfalemi ʻo Petelihema Siuta. Pea naʻa nau haʻu ki he fonua ko Moape, ʻo nofo ʻi ai.
2Чоловік той на ймення Єлимелех, жінка його на ймення Ноема, а два сини його на ймення Махлон та Хілеон; були вони з Ефрату, з Юдейського Вефлеєма. І прибули вони в край Моабіїв та й зістались там.
3Pea naʻe pekia ʻa ʻElimeleki ko e husepāniti ʻo Naomi; pea naʻe nofo pe ia mo ʻene ongo tama.
3І помер Єлимелех, чоловік Ноемин, і вона зісталась з двома своїми синами.
4Pea naʻa na ʻomi hona uaifi mei he kau fefine Moape; ko e hingoa ʻoe tokotaha ko Opa, pea ko hono hingoa ʻoe tokotaha ko Lute: pea naʻa nau nonofo ʻi ai ʻi he taʻu ʻe hongofulu nai.
4І одружились вони з Моабитянками: одна на ймя Орфа, а другу звали Рут; і жили там трохи не десять років.
5Pea naʻe pekia ai ʻa Māloni mo Kilioni fakatouʻosi pē; pea naʻe toʻo pehē mei he fefine ʻa ʻene ongo tama mo hono husepāniti.
5Але згодом обидва сини її, Махлон і Хілеон, померли, і зісталась та жінка після обох своїх синів і після свого чоловіка.
6Pea naʻe tuʻu hake ia mo ʻene ongo taʻahine ʻi he fono, koeʻuhi ke hiki ia mei he fonua ko Moape: he kuo ne ongoʻi ʻi he fonua ko Moape kuo ʻaʻahi ʻe Sihova ki hono kakai ʻi he foaki kiate kinautolu ʻae meʻakai.
6І вибралась вона з своїми невістками, та й пійшла з Моабійського краю назад, бо перечула в краю Моабіїв, що Бог показав свою ласку для свого народа й дав йому хлїб.
7Ko ia naʻa ne ʻalu atu ai mei he potu naʻe ʻi ai ia, mo ʻene ongo taʻahine ʻi he fono mo ia; pea naʻa nau ʻalu atu pe ʻi he hala ke fononga ki he fonua ʻo Siuta.
7От вийшла вона з того місця, де жила, а з нею обидві її невістки; і йшли вони шляхом, вертаючись в Юдейський край.
8Pea naʻe pehē ʻe Naomi ki heʻene ongo taʻahine ʻi he fono, “Mo ō fakatouʻosi pe ʻo foki atu taki taha ki he fale ʻo ʻene faʻē: ke fai ʻofa ʻa Sihova kiate kimoua, ʻo hangē ko ia kuo mo fai ki he pekia, pea mo au.
8І каже Ноема двом своїм невісткам: Вернїться ви та йдїть кожна до хати до своєї матері. Нехай Господь покаже вам ласку, як ви вчинили з помершими й зо мною!
9Ke tuku ʻe Sihova ke mo ʻilo ʻae fiemālie fakatouʻosi pe ʻi he fale ʻo homo husepāniti.” Pea naʻe toki ʻuma ia kiate kinaua; pea naʻa na hiki hona leʻo, ʻo tangi.
9Дай, Господи, щоб ви знайшли пристановище кожна в господї свого чоловіка! І вона поцїлувала їх. Але вони загомонїли голосно та заплакали;
10Pea naʻa na pehē kiate ia, “Ko e moʻoni te ma ō mo koe ki ho kakai.
10І промовили до неї: Нї, ми підемо з тобою до твого народа!
11Pea naʻe pehē ʻe Naomi, “ʻA ʻeku ongo taʻahine mo foki atu: ko e hā te tau ō ai mo au? He ʻoku kei toe ha tama ʻi hoku fatu, koeʻuhi ke na hoko ko homo husepāniti?
11А Ноема сказала: Вертайтесь, мої донї; навіщо вам йти зо мною? Хіба ж в моєму лонї ще є сини, щоб стали вам за чоловіків?
12Mo foki atu ʻa ʻeku ongo taʻahine, pea ʻalu ʻi homo hala: he kuo u motuʻa fau ke toe maʻu ha husepāniti. Ka ne u pehē ʻeau, ʻOku ou ʻamanaki lelei, pea ka ne maʻu ʻeau ha husepāniti he poōni foki, pea u fanauʻi ʻae tama tangata;
12Вертайтесь, донї мої, ідїть з Богом; бо я вже стара задля того, щоб вийти заміж. Та коли б я й сказала: Я маю надїю, і коли б я навіть цїєї ж ночі була з чоловіком і навіть породила синів,
13He te mo tatali ki ai ke ʻoua ke na tupu? Te mo faʻa tatali ki ai, pea ʻoua naʻa maʻu ha husepāniti? ʻE ʻikai, ʻa ʻeku ongo taʻahine; he ʻoku ou mamahi lahi koeʻuhi ko kimoua ʻi heʻene mafao mai ʻae nima ʻo Sihova kiate au.”
13То чи ж можна вам ждати, доки б вони виросли? Чи можна ж вам для того не виходити заміж? Нї, мої донечки! Менї бо далеко гірше жити як вам; бо Господня рука проти мене.
14Pea naʻa na hiki hake hona leʻo, ʻo toe tangi: pea ʻuma ʻa Opa ki heʻene faʻē ʻi he fono; ka naʻe pikitai ʻa Lute kiate ia.
14Вони підняли лемент і знов почали плакати. І Орфа поцїлувала на прощаннї свою свекруху, а Рут зісталась з нею.
15Pea pehē ʻe ia, “Vakai, kuo toe liu atu ʻa ho tokoua ʻi he fono ki hono kakai, pea ki hono ngaahi ʻotua: ke ke foki koe ʻo muimui atu ki ho tokoua ʻi he fono.”
15І сказала вона: Бачиш, твоя швагрова, жінка брата твого, вернулась до свого народа і до своїх богів; вертайсь і ти слїдом за нею.
16Pea naʻe pehē ʻe Lute, “ʻOua naʻa ke kole ke u liʻaki koe, pe ke u foki mei heʻeku muimui ʻiate koe: he ko e potu ʻoku ke ʻalu ki ai, te ta ō ai; pea ko e potu te ke mohe ai, te ta mohe ai: ko ho kakai ʻe hoko ko hoku kakai, pea ko ho ʻOtua ko hoku ʻOtua:
16Але Рут сказала: не силуй мене покинути тебе і вернутись од тебе; куди підеш ти, туди й я піду, і де жити меш ти, там і я жити му; твій народ буде моїм народом, і твій Бог моїм Богом;
17Ko e potu te ke mate ai, te u mate ai, pea te u tanu ʻi ai: ke fai pehē ʻe Sihova kiate au, pea lahi hake, ʻo kapau ʻe ai ha meʻa te ta māvae ai mo koe ka ko e mate pe.”
17І де ти помреш, там і я помру, і бажаю, щоб і мене там поховали. Чи так, чи сяк вчинить зо мною Господь, одна смерть розлучить мене з тобою!
18Pea ʻi heʻene vakai ʻoku loto mālohi pe ia ke na ō mo ia, naʻe tuku ʻene kei lea ki ai.
18Як же вона побачила, що тая твердо постановила собі йти з нею, то й перестала вмовляти її.
19¶ Pea ko ia, naʻa na ō ai ke na hoko ki Petelihema. Pea ʻi heʻena hoko ki Petelihema, pea pehē, naʻe ngatū ʻae kolo kotoa pē koeʻuhi ko kinaua, pea nau fepehēʻaki, “Ko Naomi eni?”
19От і йшли вони обидві вкупі, доки не прийшли до Вефлеєма. Як прийшли вони у Вефлеєм, усе місто заворушилось через їх, і говорили: Чи не Ноема се?
20Pea naʻe pehē ʻe ia kiate kinautolu, “ʻOua naʻa ui au ko Naomi kae ui au ko Mala: he kuo fai fakamamahi lahi kiate au ʻe he Māfimafi.
20Вона сказала їм: не звіть мене Ноемою, а звіть Марою, бо Всемогущий послав на мене велике горе.
21Naʻaku ʻalu kituʻa kuo u fonu, pea kuo toe ʻomi au ʻe Sihova ki ʻapi kuo u maha: pea koeʻumaʻā hoʻomou ui au ko Naomi, he kuo tukuakiʻi au ʻe Sihova, pea kuo fakamamahiʻi au ʻe he Māfimafi?”
21Я вийшла звідсїль заможна, а Господь вернув мене сюди з порожнїми руками. Навіщо ви звете мене Ноемою, коли Господь напустив на мене допуст, і Всемогущий послав на мене смуток?
22Ko ia naʻe liu mai ʻa Naomi, mo Lute ko e fefine Moape, ko ʻene tama ʻi he fono naʻe haʻu mo ia, ʻaia naʻe haʻu mei he fonua ko Moape: pea naʻa na hoko ki Petelihema ʻi he kamataʻanga ʻoe ututaʻu paʻale.
22І вернулась Ноема, і з нею її невістка Рут, Моабитянка, що прийшла з Моабських полів, і прибули вони до Вефлеєма саме перед ячмінними жнивами.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.