ʻIsaia 1
Tongan Bible, Revised West VersionTranslation
Tongan Bible, Revised West Version
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ko e meʻa naʻe hā mai kia ʻIsaia koe foha ʻo ʻAmosi, ʻaia naʻa ne mamata ʻoku kau ki Siuta mo Selūsalema ʻi he ngaahi ʻaho ʻo ʻUsia, mo Sotame, mo ʻAhasi, pea mo Hesekaia, koe ngaahi tuʻi ʻo Siuta.
1Видиво Ісаїї, сина Амосового, яке видїв про Юдею й Ерусалим за Юдейських царів Уззії, Йоатама, Ахаза й Езекії:
2Mou fanongo, ʻae ngaahi langi, pea fakafanongo mo māmani: he ʻoku folofola ʻa Sihova, “Kuo u fafanga mo tauhi ʻae fānau, pea kuo nau angatuʻu kiate au.
2Слухайте, небеса й вважай, земле, бо Господь говорить: Я виховав синів і дав зріст їм, а вони зворохобились проти мене.
3ʻOku ʻilo ʻe he pulu ʻaia ʻoku ʻaʻana ia, pea mo e ʻasi ʻae fale manu ʻo ʻene ʻeiki: ka ʻoku ʻikai ʻilo ʻe ʻIsileli, ʻoku ʻikai tokanga ʻa hoku kakai.”
3Віл знає господаря свого, й осел — ясла пана свого, а Ізраїль не знає мене, народ мій не розуміє.
4Oiau! ʻAe puleʻanga angakovi, ko e kakai māfasia ʻi he hia, ko e hako fai meʻa kovi, ko e fānau ʻoku fakahala: kuo nau liʻaki ʻa Sihova, kuo nau fakahouhauʻi ʻae tokotaha māʻoniʻoni ʻo ʻIsileli, kuo nau fakaholomui.
4О, горе, народе грішний, народе привалений беззаконностями, роде лиходїїв, сини погибелї! Покинули Бога, занедбали сьвятого Ізрайлевого, відступились взад від його!
5Ko e hā ʻe toe teʻia ai ʻakimoutolu? ʻE tupulaki pe hoʻomou angatuʻu: ʻoku mahaki ʻae ʻulu kotoa pē, pea vaivai mo e loto kotoa pē.
5Куди, в яке місце вас іще бити, коли ви не перестаєте бути упрямими? Кожна голова в ранах, кожне серце хворе.
6Mei he ʻaofi vaʻe ʻo aʻu ki he ʻulu ʻoku ʻikai ha haohaoa ʻi ai; ka ko e lavea, mo e volu, mo e pala kovi: ʻoku teʻeki ai fakamaʻopo, pe nonoʻo, pe feʻauaki ʻae lolo faitoʻo.
6Від підошви в нозї та й до тїмя на голові нема в йому здорового місця: рани, синяки, рани гниючі не вичищені, не перевязані й не змягчені оливою.
7Kuo lala homou fonua, kuo vela homou ngaahi kolo ʻi he afi: pea ko homou fonua, ʻoku kai ʻo ʻosi ʻe he kakai muli ʻi homou ʻao, pea ʻoku lala ia, ʻo hangē kuo fakaʻauha ʻe he kau muli.
7То ж буде земля в вас опустошена, міста ваші огнем спалені; поля ваші в ваших таки очах чужі будуть пожерати; все опустїє, — звичайно, опустошене чужинцями.
8Pea kuo tuku ʻae ʻofefine ʻo Saione ʻo hangē ko e fale siʻi ʻi he ngoue vaine, ʻo hangē ko e fale leʻo ʻi he ngoue kukumipa, ʻo hangē ko e kolo kuo kāpui ʻe he tau.
8І останесь дочка Сионська, наче шатро в винограднику, наче будка в городї, як місто збурене.
9Ka ne ʻikai tuku kiate kitautolu ʻe Sihova ʻoe ngaahi kautau ha tokosiʻi, pehē, kuo tau hangē ko Sotoma, pea kuo tau tatau mo Komola.
9Як би Господь не зіставив із нас невеликого останку, — ми були б те, що й Содома, погибли б, як і Гоморра.
10Fanongo ki he folofola ʻa Sihova, ʻakimoutolu ʻae kau pule ʻo Sotoma; fakafanongo ki he fono ʻa hotau ʻOtua, ʻakimoutolu ko e kakai ʻo Komola.
10Слухайте ж Господнє слово, ви, князї Содомські; вважай на науку Бога нашого, народе Гоморський!
11ʻOku pehē ʻe Sihova, “Ko e hā hono ʻaonga ʻo hoʻomou ngaahi feilaulau lahi kiate au? Kuo u fiu ʻi he feilaulau ʻaki ʻae fanga sipitangata, mo e ngako ʻoe manu sino; pea ʻoku ʻikai te u fiemālie ʻi he toto ʻoe fanga pulu, pe ko e fanga lami, pe ko e fanga kosi tangata.
11Навіщо менї множество жертов ваших? говорить Господь. Я вже пересичений всепаленнями з баранів і товщею з годованого скоту, та й крові з назимків і ягнят та козенят я не хочу.
12ʻOka mou ka haʻu ke fakahā ʻakimoutolu ʻi hoku ʻao, ko hai kuo ne fekau ke ʻomi ʻae meʻa ni ʻi homou nima, ke malaki hoku ngaahi potu tapu?
12Як приходите, щоб явитись перед лицем моїм, то хто від вас вимагає, щоб топтали двори мої?
13ʻOua naʻa toe ʻomi ʻae ngaahi feilaulau taʻeʻaonga; ko e meʻa fakalielia kiate au ʻae tutu ʻoe ʻakau namu lelei; ko e ngaahi māhina foʻou mo e ngaahi ʻaho tapu, mo e ui ke fakataha, ʻoku ʻikai te u faʻa kātaki; pea naʻa mo e fakataha ke lotu ko e angahala ia.
13Не носїть уже більше дарів надармо: паленнє кадила огидло менї; нових місяцїв і субот, та сходин сьвяточних не можу стерпіти: беззаконність поспіль із сьвяткуваннєм!
14ʻOku fehiʻa ʻa hoku laumālie ki hoʻomou ngaahi māhina foʻou mo hoʻomou ngaahi kātoanga: ko e meʻa fakamamahi ia kiate au; kuo u fiu ʻi hono kātaki.
14Новомісяччя ваші й сьвята ваші ненавидить душа моя: вони стали ваготою менї, тяжко менї нести їх.
15ʻOka mou ka mafao homou nima, te u fufū hoku fofonga ʻiate kimoutolu: ʻio, ʻoka mou ka hū ʻo liunga lahi, ʻe ʻikai te u fanongo: he ʻoku pito homou nima ʻi he toto.
15І коли ви простягаєте руки ваші, то я одвертаю очі мої від вас, а як ви умножуєте молитви ваші, то я їх не чую, ваші бо руки повні крови.
16“Fufulu ʻakimoutolu, ʻo ngaohi ke mou maʻa; hiki ke mamaʻo meiate au ʻae kovi ʻo hoʻomou faianga; tuku ʻae fai kovi;
16Обмийтесь, станьте чистими; одкиньте далеко ледачі вчинки ваші зперед очій моїх; перестаньте чинити зло;
17ʻAko ke mou fai lelei: kumi ki he angatonu, tokoni ʻakinautolu kuo fakamālohia, fakamaau ki he tamai mate, langomakiʻi ʻae fefine kuo mate hono husepāniti.”
17Навчітесь чинити добро; шукайте правди, рятуйте придавленого, обороняйте сироту, заступайте вдову;
18ʻOku pehē ʻe Sihova, “Mou haʻu, pea ke tau alea fakataha: he neongo ʻae tatau ʻo hoʻomou angahala mo e kulaʻahoʻaho, ʻe hoko ia ke hinehina ʻo hangē ko e ʻuha hinaekiaki; kapau ʻoku kulokula ia ʻo hangē ko e kulamūmū, ʻe tatau ia mo e fulufuluʻi sipi.
18А тодї прийдїть — і розсудимось, — говорить Господь: Коли б гріхи ваші були, як багряниця — я, мов снїг їх убілю; коли б, як кармазин, були червоні, — обмию їх, як вовну.
19Kapau te mou loto ki ai mo talangofua, te mou kai hono lelei ʻoe fonua:
19Схочете слухняним робом у мене ходити, — буде вас земля усяким благом надїляти;
20Ka ʻi hoʻomou talangataʻa mo angatuʻu, ʻe ʻauha ai ʻakimoutolu ʻi he heletā: he kuo folofola pehē ʻae fofonga ʻo Sihova.”
20Затнетеся ж, опір ставши, — тодї меч пожере вас; се уста Господнї говорять!
21Hono ʻikai liliu fau ʻae kolo naʻe angatonu ko e faʻa feʻauaki! Naʻe fonu ia ʻi he fakamaau; naʻe nofo ai ʻae māʻoniʻoni; ka ʻoku ʻi ai ni ʻae kau fakapō.
21О, як же розопсотилась столиця, колись така вірна й повна правого суду! Справедливість давно в нїй панувала, тепер — душогубцї.
22Kuo hoko hoʻo siliva ko e taʻeʻaonga, mo hoʻo uaine kuo huʻi ʻaki ʻae vai:
22Срібло твоє жужелицею стало, вино твоє розпущене водою;
23ʻOku angatuʻu homou houʻeiki, pea kaumeʻa mo e kau kaihaʻa: ʻoku nau manako kotoa pē ki he ngaahi foaki, ʻonau muimui ki he totongi: ʻoku ʻikai te nau fakamaau ki he tamai mate, pea ʻoku ʻikai aʻu kiate kinautolu ʻae mamahi ʻae fefine kuo mate hono husepāniti.
23Князї твої — проступники й спільники злодїїв, на гостинцї ласі, користї шукають; сиротам нема в їх оборони, а справа вдовицї до них не доходить.
24Ko ia ʻoku pehē ʻe he ʻEiki, ko Sihova ʻoe ngaahi kautau, ko e Toko Taha Māfimafi ʻo ʻIsileli, “ʻIo, te u fakafiemālieʻi au ʻiate kinautolu ʻoku angatuʻu mai, pea te u totongi ʻe au ki hoku ngaahi fili.
24Тим то говорить Господь, Господь Саваот, сильний Ізраїлїв: О, я надоложу мою кривду від противників моїх, і помшчусь над ворогами моїми!
25Pea ʻe toe ala hoku nima kiate koe, pea fakamaʻa moʻoni hoʻo ʻuli, pea ʻave mo hoʻo kovi kotoa pē:
25Простягну на тебе руку, жужелицю з тебе счищу й віддїлю від тебе все олово.
26Pea te u toe fakanofo hoʻo kau fakamaau ʻo hangē ko ia ʻi muʻa, pea mo hoʻo kau fakakaukau poto ʻo hangē ko ia ʻi he kamataʻanga: pea hili ia ʻe ui koe, ‘Ko e kolo māʻoniʻoni, ko e kolo angatonu.’
26І поставлю в тебе суддїв, як з давен бувало, та й радників, як було за предків; а тодї славити муть тебе городом правди, столицею вірною.
27ʻE huhuʻi ʻa Saione ʻaki ʻae fakamaau, mo ʻene kakai ului ʻaki ʻae māʻoniʻoni.”
27Сион із потали вийде правосуддєм, а ті, що вернуться до його, — справедливостю;
28Pea ʻe fakaʻauha fakataha ʻae kau talangataʻa mo e angahala, pea ʻe ʻauha ʻakinautolu ʻoku liʻaki ʻa Sihova.
28А всїм відступникам і грішникам — погибель, і хто Господа покинув — затратиться.
29He te nau mā ʻi he ngaahi ʻakau naʻa mou holi ki ai, pea te mou puputuʻu ʻi he ngaahi ngoue kuo mou fili.
29А будуть вони покарані за ті дуброви, що такі вам любі, посоромлені за сади, що собі вибрали;
30He te mou tatau mo e ʻakau kuo mae hono lau, pea hangē ko e ngoue ʻoku ʻikai hano vai.
30І станеться з вами, як із тим дубом, що лист у його обпав, і як той сад, що води не має.
31Pea ʻe tatau ʻae mālohi mo e kākā, pea mo ʻene ngāue ʻo hangē ko e kalofiama, pea te na vela fakataha, pea ʻe ʻikai tāmateʻi ia ʻe ha tokotaha.”
31І потужний станесь — сьміттєм, праця ж його — іскрою; й горіти муть разом, а нїхто не погасить.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.