ʻIsaia 63
Tongan Bible, Revised West VersionTranslation
Tongan Bible, Revised West Version
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ko hai eni ʻoku haʻu mei ʻItomi, mo e kofu kulokula mei Posila? ʻA eni ʻoku nāunauʻia hono kofu, ʻo ne hāʻele ʻi he lahi ʻo hono mālohi? “Ko au ia ʻoku folofola ʻi he māʻoniʻoni, ko e māfimafi ke fakamoʻui.”
1Хто се йде з Едому, в червоній одежі з Босору, такий величний в своїй одежі, що виступає в повнотї сили своєї? — Се я, — той що в устах його справедливість, я, сильний до рятовання.
2Ko e hā ʻoku kulokula ai ho ngaahi kofu, pea tatau ho ngaahi kofu mo ia ʻoku molomoloki ʻi he tataʻoʻanga uaine?
2Чом же одїж твоя червона, а ризи твої — мов у того, що топтав виноград у тискарнї?
3“Kuo u molomoloki tokotaha pe ʻae tataʻoʻanga ʻoe uaine; pea naʻe ʻikai kau ha tokotaha kiate au: ne u molomoloki ʻakinautolu ʻi heʻeku ʻita, pea moeʻi ʻakinautolu ʻi hoku houhau lahi; pea kuo pani hoku kofuʻaki honau toto, pea ne u ngaohi ke lanu hoku ngaahi kofu kotoa pē.
3Я топтав виноград сам один, не було зміж народів нїкого зо мною; і я потоптав їх у гнїву мойму, давив їх у досадї моїй; кров їх бризгала на мої ризи, от я й замаргав усю одїж мою;
4He ʻoku ʻi hoku loto ʻae ʻaho ʻoe fai totongi, pea kuo hokosia ʻae taʻu ʻo hoku huhuʻi.
4День бо помсти мав я на умі, і настав рік визволу людей моїх.
5Pea ne u vakai, pea naʻe ʻikai ha taha ke tokoni; pea ne u ofo ʻi he ʻikai ha taha ke poupou hake: ko ia naʻe ʻomi ʻe hoku nima ʻoʻoku ʻae fakamoʻui kiate au; pea ko hoku houhau, naʻa ne poupou au.
5Я дивився, й не було помічника; дивувався, що не було кому піддержати мене; та менї помогла рука моя, й досада моя — вона піддержала мене;
6Pea ne u molomoloki ʻae kakai ʻi hoku houhau, pea ngaohi ke nau konā ʻi he houhau lahi, pea ne u ʻomi ʻenau mālohi ki he kelekele.”
6І потоптав я ворогів в гнїву мойму, розбив їх у досадї моїй, і полив землю їх кровю.
7Te u fakahā ʻae ngaahi ʻaloʻofa ʻa Sihova, mo e ngaahi fakamālō ʻa Sihova, ʻo hangē ko ia kotoa pē kuo foaki ʻe Sihova kiate kitautolu, pea mo e angalelei lahi ki he fale ʻo ʻIsileli, ʻaia kuo ne foaki kiate kinautolu ʻo hangē ko ʻene ngaahi ʻaloʻofa, ʻo fakatatau mo hono lahi ʻaupito ʻo ʻene ʻaloʻofa ongongofua.
7О, вдячно буду згадувати змилуваннє Господнє, і буду славити Господа за все те, що Господь дарував нам; за всї блага для дому Ізраїля, які явив йому в милосердю свому і великій ласкавостї своїй.
8He naʻa ne pehē, “Ko e moʻoni ko hoku kakai ʻakinautolu, ko e fānau ʻe ʻikai te nau loi;” pea naʻe hoko ia ko honau Fakamoʻui.
8Він бо сказав: Вони ж народ мій, дїти, що не зломлять вірностї, — і він спасав їх.
9ʻI heʻenau mamahi kotoa pē naʻe mamahi ia, pea ko e ʻāngelo ʻo hono ʻao naʻa ne fakamoʻui ʻakinautolu: ʻi heʻene ʻofa mo ʻene manavaʻofa naʻa ne huhuʻi ʻakinautolu: pea ne toʻo hake ʻakinautolu, mo fua ʻakinautolu ʻi he ngaahi ʻaho kotoa pē ʻi muʻa.
9В кожній недолї їх він не покидав їх, і ангел лиця його рятував їх; з любови своєї й з милосердя свого визволяв їх; підняв їх і носив по всї днї давні.
10Ka naʻa nau angatuʻu, pea fakamamahi ki hono Laumālie Māʻoniʻoni: ko ia naʻe liliu ai ia ko honau fili, pea naʻa ne tauʻi ʻakinautolu.
10Та вони неслухняні бували й печалї завдавали духові його; за те ж він одвертався і ставав їм неприятельом; і сам воював проти них.
11Pea naʻa ne manatu ki he ngaahi ʻaho ʻi muʻa, kia Mōsese, mo hono kakai, ʻo ne pehē, “ʻOku ʻi fē ia naʻe ʻomi ʻakinautolu mei he tahi, fakataha mo e tauhi ʻo ʻene fanga sipi? ʻOku ʻi fē ia ʻaia naʻe ʻai kiate ia hono Laumālie māʻoniʻoni?
11Тодї згадав народ часи давні, Мойсейові: де він — той, що вивів їх із моря з пастирем овець його? де той, що сьвятого духа свого вложив йому в серце?
12ʻAia naʻe tataki ʻakinautolu ʻaki ʻae nima toʻomataʻu ʻo Mōsese, ʻaki ʻa hono nima nāunauʻia, ʻo vaheʻi ʻae vai ʻi honau ʻao, ke ngaohi moʻona ha huafa taʻengata?
12Той, що вів Мойсея за праву руку величним рамям своїм; роздїлив перед ним води, щоб вічне вчинити імя собі;
13ʻAia naʻe tataki ʻakinautolu ʻi he moana, ʻo hangē ko e hoosi ʻi he toafa, koeʻuhi ke ʻoua te nau tūkia?”
13Той, що вів їх через безоднї, мов коня степом широким, та й не спотикались.
14ʻO hangē ko e ʻalu hifo ʻae fanga manu ki he vahaʻa moʻunga, naʻe ngaohi ia ʻe he Laumālie ʻo Sihova ke mālōlō: naʻe pehē hoʻo tataki ʻa hoʻo kakai, ke ngaohi moʻou ha huafa ongoongolelei.
14Мов стадо, що легко сходить у долину, так дух Господень вів їх до впокою. Оттак водив ти твій нарід, щоб собі імя славне вчинити.
15ʻAfio hifo mei he langi, pea vakai mei he ʻafioʻanga ʻo hoʻo māʻoniʻoni pea mo ho nāunau: kofaʻā ia hoʻo ʻofa mo hoʻo māfimafi, ʻae ngaue ʻo hoʻo manavaʻofa pea mo hoʻo ngaahi ʻaloʻofa kiate au? Kuo ke taʻofi ia?
15Споглянь же з небес, подивись із пробутку твого сьвятого й славного: Де любовний жар і кріпость твоя? — ласкавість твоя й милосердє твоє до мене — вони здержані!
16Ko e moʻoni ko ʻemau tamai koe, neongo ʻoku taʻeʻilo ʻakimautolu ʻe ʻEpalahame, pea taʻetokangaʻi ʻakimautolu ʻe ʻIsileli: ko koe, ʻE Sihova, ko ʻemau tamai, ko homau huhuʻi; talu mei muʻa ʻoku taʻetupu ʻa ho huafa.
16Нї, тілько ти — отець наш; бо Авраам нас не відав, та й не знав про нас Ізраїль; ти, ти, Господь, — отець наш; від віків на імя тобі: Відкупитель наш.
17ʻE Sihova, ko e hā kuo ke tuku ai ʻakimautolu ke mau hē mei ho ngaahi hala, pea fakafefeka homau loto ke ʻoua te mau manavahē kiate koe? Toe tafoki mai koeʻuhi ko hoʻo kau tamaioʻeiki, ko e ngaahi faʻahinga ʻo ho tofiʻa.
17Про що, Господи, допустив ти се на нас, щоб з путя твого ми збились, щоб закаменїло серце наше й перестало тебе боятись? Обернися ж задля слуг твоїх, задля поколїнь наслїддя твого.
18Kuo maʻu fuonounou pe ia ʻe he kakai ʻa hoʻo māʻoniʻoni: kuo molomoloki ʻe homau ngaahi fili ʻa ho fale tapu.
18На короткий час допалась вона народові сьвятостї твоєї, вороги бо наші взяли під ноги сьвятиню твою.
19ʻOku ʻaʻau ʻakimautolu: naʻe ʻikai ʻaupito te ke puleʻi ʻakinautolu; naʻe ʻikai ui ʻaki ʻakinautolu ʻa ho huafa.
19Ми тепер такими стали, наче б ти нїколи й не володїв над нами, наче б імя твоє не йменувалось над нами.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.