ʻIsaia 47
Tongan Bible, Revised West VersionTranslation
Tongan Bible, Revised West Version
Kulish and Puluj Bible (1905)
1“ʻAlu hifo, pea nofo ʻi he efuefu, ʻE ʻofefine tāupoʻou ʻo Papilone, nofo ʻi he kelekele: ʻE ʻofefine ʻoe kakai Kalitia, ʻoku ʻikai ha nofoʻanga fakaʻeiʻeiki: ʻe ʻikai toe ui koe ko e hoihoifua mo e ngalingali ʻeiki.
1Зійди вниз та сядь на землї у пилу, ти, дївице, дочко Вавилонська; усядь на землї, бо вже престола нема, ти дочко Халдейська; вже більш не будуть звати тебе нїжною та роскішною.
2Toʻo ʻae ngaahi maka momosi, pea momosi ʻae koane: toʻo ʻae pūlou ʻo ho louʻulu, vete ho kofu tōtōlofa, toʻo ʻae ʻufiʻufi ʻo ho vaʻe, aʻa ʻi he ngaahi vaitafe.
2Возьмись за жорна й мели муку; скинь намітку з себе, підкасай подолок; відкрий ноги до колїн, бреди через ріки;
3ʻE toʻo ʻae ʻufiʻufi ʻo hoʻo telefua, ʻio, ʻe hā hoʻo mā: te u tautea, ʻe ʻikai te u fakafetaulaki kiate koe ʻo hangē ko ha tangata.”
3Наготою сьвітити меш, та й сором твій нїчим буде вкрити. Помщуся тяжко, не дам пощади нїкому.
4Pea ko hotau huhuʻi, ko hono huafa ko Sihova ʻoe ngaahi kautau, ko e tokotaha māʻoniʻoni ʻo ʻIsileli.
4(се глаголе) Відкупитель наш — Господь Саваот імя йому, Сьвятий Ізрайлїв:
5“Nofo fakalongo pē koe, pea ke ʻalu ki he fakapoʻuli, ʻE ʻofefine ʻoe kakai Kalitia: ʻe ʻikai toe ui koe, Ko e fefineʻeiki ʻoe ngaahi puleʻanga.
5Седи мовчки, заховайсь у темнотї, ти, дочко Халдейська; тебе бо вже не будуть царицею царств величати.
6Naʻaku houhau ki hoku kakai, kuo u fakaʻuli hoku tofiʻa, pea ʻatu ʻakinautolu ki ho nima: naʻe ʻikai te ke fakahā hao kātaki ʻofa ki ai; kuo ke ai ke fakamamafa hoʻo haʻamonga ki he kau mātuʻa.
6Прогнївивсь я був на люд мій, власність мою я понизив й оддав тобі в руки, а ти не мала милосердя над ними, — ти й на сивого дїда важенне ярмо накладала.
7Pea naʻa ke pehē, ‘Te u hoko ko e fefineʻeiki ʻo lauikuonga:’ ko ia naʻe ʻikai te ke tokanga ʻi ho loto ki he ngaahi meʻa ni, pea naʻe ʻikai te ke manatu ki he ikuʻanga ʻo ia.
7Міркувала собі: Я до віку царицею буду, а не брала до голови того, й не подумала, що станесь опісля.
8“Ko ia ke ke fanongo ki he meʻa ni, ʻa koe ʻoku ke moʻulaloa ki he ngaahi meʻa fakafiefia fakamaama, ʻoku ke nofo fakafiemālie, ʻoku ke pehē ʻi ho loto, ‘Ko au, pea ʻoku ʻikai ha taha mo au: ʻe ʻikai te u nofo ʻo hangē ko e fefine kuo mate hono husepāniti, pea ʻe ʻikai te u ʻiloʻi ʻae mole ʻae fānau:’
8Тепер же вислухай оце, ти роскішнице, що живеш безжурно, та приговорюєш у свойму серцї: ось я, — другої такої немає; вдовицею седїти не буду та й втрати в дїтях не зазнаю.
9Ka ko e ongo meʻa ni ʻe ua ʻe hoko kiate koe ʻi he kemo, ʻi ha ʻaho pe taha, ʻae mole ʻae fānau, mo e mate ʻo ho husepāniti: ʻe hoko ia ʻo lahi kiate koe, koeʻuhi ko hono lahi ʻo hoʻo fai kākā, pea koeʻuhi ko hono lahi ʻo hoʻo fiemana.
9Но нагло, одного дня прийде на тебе одно й друге — вдовицтво й бездїцтво; в повній мірі вдарять вони на тебе, дарма, що в тебе повно чародїїв та знахорів без лїку.
10He kuo ke faʻaki ki hoʻo angakovi: kuo ke pehē, ‘ʻOku ʻikai mamata ʻe ha taha kiate au.’ Ko hoʻo poto mo hoʻo ʻilo, kuo na fakahalaʻi koe; pea kuo ke pehē ʻi ho loto, ‘Ko au, pea ʻoku ʻikai ha taha mo au.’
10Безпечна, ти все говорила в твойму ледарстві: Хто бачить, хто знає? Мудрість твоя й знаннє твоє звели тебе з розуму так, що ти в серцї мовляла: Я, а нїхто крім мене.
11Ko ia ʻe hoko ai ʻae kovi kiate koe. E ʻikai te ke ʻilo pe ʻoku tupu mei fe ia. Pea ʻe tō kiate koe ʻae tautea; ʻe ʻikai te ke faʻa taʻofi ia: pea ʻe hoko fakafokifā ʻae fakaʻauha kiate koe, ʻaia ʻe ʻikai te ke ʻilo.
11От же прийде на тебе лихая година: ти й не знати меш, звідки воно візьметься; а нападе на тебе біда, що її годї буде відвернути; несподївано впаде на тебе нужда, про яку ти й не гадаєш.
12“Ke ke tuʻu ni mo hoʻo ngaahi ngāue kākā, pea mo hono lahi ʻo hoʻo ngaahi fiemana, ʻaia kuo ke ngāue ai talu hoʻo kei siʻi; ʻo kapau ʻe ʻaonga ia kiate koe, ʻo kapau te ke faʻa lavaʻi ia.
12Оставайся ж із твоїм знахорством та з безлїком чарівників твоїх, що змалку тебе так займали; хто знає, може поможеш собі, може й переможеш?
13ʻOku ke ongosia ʻi hono tokolahi ʻo hoʻo kau fakahinohino. Tuku ke tuʻu hake ni ʻae kau kikite ki he langi, mo e kau sio fetuʻu, mo e kau fakaila meʻa mei he māhina, pea fakamoʻui koe mei he ngaahi meʻa ni ʻe hoko kiate koe.
13Ти аж утомилась, слухаючи дорадників твоїх; нехай же виступлять ті дослїдувачі небес, і звіздарі, й ті, що з нового місяця віщують; нехай вони врятують тебе від того, що невідклично прийде на тебе.
14Vakai, te nau hangē ko e kauʻi koane; ʻe tutu ʻakinautolu ʻi he afi; ʻe ʻikai te nau fakamoʻui ʻakinautolu mei he mālohi ʻoe ulo: ʻe ʻikai toe ha malala ke mumū ai, pe ha afi ke nofo ki ai.
14Глянь, та ж вони, як солома: огонь попалив їх; — не змогли врятувати життя свого від поломя; не лишилось анї углика, щоб загрітись, анї комина, щоб поседїти коло його.
15ʻE pehē ʻakinautolu kiate koe ʻaia kuo mou ngāue mo ia, ʻio, ko hoʻo kau fakatau, talu hoʻo kei siʻi: te nau afe taki taha ki hono potu; ʻe ʻikai ha taha te ne fakamoʻui koe.
15От чим стали всї ті, що ти з ними працювала, та торгувала з молодощів твоїх. Кожен блукав по своїй дорозї, й нема такого, щоб урятував тебе.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.