ʻIsaia 42
Tongan Bible, Revised West VersionTranslation
Tongan Bible, Revised West Version
Kulish and Puluj Bible (1905)
1“Vakai ki heʻeku tamaioʻeiki, ʻaia ʻoku ou poupou; ʻaia kuo u fili, pea ʻoku fiefia ʻiate ia hoku laumālie; kuo u tuku hoku laumālie kiate ia: te ne fakahā ʻae fakamaau ki he ngaahi Senitaile.
1Ось, слуга мій, що я за руку держу його; вибраний мій, що його вподобала собі душа моя. Я положив духа мого на него; він звістить народам суд справедливий.
2ʻE ʻikai te ne tangi, pe hiki hake hono leʻo, pe fakaongo atu ia ʻi he hala.
2Не крикне він; не піднесе голосу, гнївний; не дасть почути його на улицях.
3ʻE ʻikai te ne fesiʻi ha kaho kuo volu, pe tāmateʻi ʻae maama ʻoku kohu: te ne ʻomi ʻae fakamaau ki he moʻoni.
3Тростинки приломленої не доламле, й льону, що куритись почав, не погасить; по правдї він буде суд судити.
4ʻE ʻikai te ne vaivai pe manavasiʻi, kaeʻoua ke ne fokotuʻu ʻae fakamaau ʻi māmani: pea ʻe tatali ʻae ngaahi motu ki heʻene fono.”
4Не ослабне, не втомиться, аж покіль твердо суд свій і правду поставить на сьвітї; на ймя ж і науку його вповати муть острови.
5ʻOku pehē ʻe he ʻOtua ko Sihova, ʻaia naʻa ne fakatupu ʻae ngaahi langi, pea folahi atu ia; ko ia naʻe mafola atu ʻae fonua, pea mo ia ʻoku tupu ai; ko ia ʻoku foaki ʻae mānava ki he kakai ʻi he funga ʻo ia, mo e laumālie kiate kinautolu ʻoku ʻeveʻeva ʻi ai:
5Ось так говорить Господь, що создав небеса й напяв їх; що розпросторив землю з усїм, що вона родить, та що дає диханнє людям на нїй і дух ходячим по нїй:
6“Ko au ko Sihova naʻaku ui koe ʻi he māʻoniʻoni, pea te u puke ho nima, pea tauhi koe, pea foaki koe ko e fuakava ʻoe kakai, ko e maama ki he ngaahi Senitaile;
6Я, Господь, покликав тебе на правду, й буду держати тебе за руку, й берегти тебе, й поставлю тебе у завіт народам, за сьвітло невірним;
7Ke fakaʻā ʻae mata ʻoe kui, ke ʻomi ʻae kau pōpula mei he fale fakapōpula, pea ko kinautolu ʻoku nofo ʻi he poʻuli mei he fale fakapōpula.
7Щоб очі слїпим одчиняти; щоб виводити вязнїв із вязницї, а сидячих у темряві — з темницї.
8“Ko au ko Sihova: ko hoku huafa ia: pea ko hoku nāunau ʻe ʻikai te u foaki ki ha taha, pe ko hoku fakamālō ki he ngaahi tamapua kuo tongi.
8Я Господь; се імя моє, і не поступлюся славою моєю кому иншому, величчю моєю — бовванам.
9Vakai, kuo hoko ʻae ngaahi meʻa muʻa, pea ʻoku ou fakahā ʻae ngaahi meʻa foʻou: ʻi he teʻeki ke hoko ʻoku ou fakahā ia kiate kimoutolu.
9Давно обіцяне вже спевнилось, а що буде, я возвіщу; нїм воно станесь, я звіщу вам.
10Hiva kia Sihova ʻaki ʻae hiva foʻou, pea mo hono fakamālō mei he ngataʻanga ʻo māmani, ʻakimoutolu ʻoku ʻalu hifo ki he tahi, pea mo ia kotoa pē ʻoku ʻi ai; ʻae ngaahi motu, mo e kakai ʻoku nofo ai.
10Сьпівайте ж Господу нову пісню, оддавайте хвалу йому від конця до конця сьвіту; плаваючі по морі і все, чим воно повне — острови й ті, що живуть на них.
11Tuku ke hiki hake honau leʻo ʻe he toafa mo e ngaahi kolo, ʻae ngaahi nofoʻanga ʻoku ʻi Keta: tuku ke hiva ʻae ngaahi kakai ʻoe maka, tuku ke nau kalanga mei he tumutumu ʻoe ngaahi moʻunga.
11Нехай озветься голосно пустиня, й міста її, оселї, де живе Кедар; нехай радісно загомонять, що живуть на скелях, нехай викликують із верхів гірських.
12Tuku ke nau ʻatu ʻae ongoongolelei kia Sihova, pea fakahā hono fakamālō ʻi he ngaahi motu.
12Нехай віддають Господу честь, і хвалу його розголошуть по островах.
13ʻE hāʻele atu ʻa Sihova ʻo hangē ko e tangata mālohi ʻaupito, te ne ueʻi hono houhau ʻo hangē ko e tangata ʻoku toʻa lahi: te ne kalanga, ʻio, ʻo kalanga mālohi, te ne lavaʻi hono ngaahi fili.
13Господь виступить, мов велетень; як воєвода, розбудить завзяттє; кликне, підніме крик боєвий, і явить себе сильним проти ворогів своїх.
14“Kuo fuoloa mo ʻeku fakalongo pe; naʻaku nofo pe, ʻo taʻofi au: ka te u tangi ni ʻo hangē ha fefine langā; te u fakaʻauha mo maumauʻi hifo fakataha.
14Довго я мовчав, терпів, здержувавсь; тепер же буду кричати, немов породїля; буду валити й все поглочувати;
15Te u ngaohi ke lala ʻae ngaahi moʻunga mo e potu tafungofunga, pea fakamōmoa ʻae ngaahi ʻakau iiki; pea te u ngaohi ʻae ngaahi vaitafe ko e ngaahi motu, pea te u fakamōmoa mo e ngaahi anovai.
15Попустошу гори й горби, і всю зелень їх посушу, островами ріки пороблю, осушу озера;
16Pea te u ʻomi ʻae kui ʻi he hala naʻe ʻikai te nau ʻilo; te u tataki ʻakinautolu ʻi he ngaahi hala naʻe ʻikai te nau ʻilo ki ai: te u ngaohi ʻae poʻuli ko e maama ʻi honau ʻao, mo e ngaahi meʻa pikopiko ke totonu. Ko e ngaahi meʻa ni te u fai kiate kinautolu, ka e ʻikai liʻaki ʻakinautolu.
16І поведу сліпих по дорозї, якої зроду не знали, незвісними їм дорогами буду їх провожати; темряву вчиню їм сьвітлом, криві дороги — простими; оттаке я їм учиню, та й їх не покину.
17“ʻE fakafoki ki mui ʻakinautolu, ʻe mā lahi, ʻakinautolu ʻoku falala ki he ngaahi tamapua kuo tongi, ʻakinautolu ʻoku pehē ki he ngaahi fakatātā kuo haka, ‘Ko homau ʻotua ʻakimoutolu.’
17Тодї повернуться взад, і окриються великим соромом, що на своїх ідолів вповали, та до бовванів промовляли: Ви боги наші.
18“Fanongo, ʻakimoutolu ʻoku tuli; pea sio, ʻakimoutolu ʻoku kui, koeʻuhi ke mou ʻā.
18Слухайте ж, глухі, дивітесь, слїпі, щоб побачили.
19Ko hai ʻoku kui, ka ko ʻeku tamaioʻeiki? Pe tuli, ʻo hangē ko ʻeku talafekau ʻaia naʻaku fekau? Ko hai ʻoku kui ʻo hangē ko ia ʻoku haohaoa, pea kui ʻo hangē ko e tamaioʻeiki ʻa Sihova?
19Хто ж такий слїпий, як слуга мій, і глухий, як посел мій? Хто такий слїпий, як той, що я полюбив його, такий слїпий, як раб Господень?
20ʻOku ke mamata ki he ngaahi meʻa lahi, ka ʻoku ʻikai te ke tokangaʻi ia; ʻo fakaava ʻae telinga, ka ʻoku ʻikai te ke fanongo.
20Много бачив ти, та не запримічав; слух у тебе був отворений, та ти не чув.
21ʻOku fiemālie lahi ʻa Sihova koeʻuhi ko ʻene māʻoniʻoni ʻaʻana; te ne hakeakiʻi ʻae fono, pea ngaohi ke ongoongolelei ia.
21Господь зволив задля правди своєї звеличити та прославити закон;
22Ka ko e kakai eni kuo faʻao ʻenau ngaahi meʻa, pea kuo vetea ʻakinautolu; kuo moʻua ʻakinautolu kotoa pē ʻi he ngaahi luo, pea kuo fufū ʻakinautolu ʻi he ngaahi fale fakapōpula: ʻoku pau ke pōpula ʻakinautolu, pea ʻe ʻikai ha taha ke fakamoʻui; kuo faʻao ʻakinautolu, pea ʻoku ʻikai pehē ʻe ha taha, ‘Ke toe ʻomi.’
22Та се нарід розбитий та розграблений; всї вони повязані (гріхами), мов у ямах підземних, мов зачинені в темницях; за те ж і стали вони здобичею та й нема їм вибавителя; вони забрані, а нїкому сказати: верни їх назад!
23Ko hai ʻiate kimoutolu te ne tokanga ki he meʻa ni? Ko hai te ne fakafanongo pea ongoʻi ʻi he kuonga ʻe hoko mai?
23А хто зміж вас прихиляв до сього слух, вслуховався та розмірковував, що з того буде?
24Ko hai naʻe tuku ʻa Sēkope ke vetea, pea mo ʻIsileli ki he kau kaihaʻa? ʻIkai ko Sihova, ʻaia kuo tau fai hala ki ai? He naʻe ʻikai te nau fie ʻeveʻeva ʻi hono ngaahi hala, pea naʻe ʻikai te nau talangofua ki heʻene fono.
24Хто ж віддав Якова на спустошеннє, а Ізраїля в здобичу? чи то ж не Господь, що проти його ви грішили? бо не хотїли вони ходити дорогами його, не слухали закону його.
25Ko ia kuo ne lilingi kiate ia ʻae kakaha ʻo hono houhau, pea mo e mālohi ʻoe tau: pea kuo ne tutu ia ʻo takatakai, ka naʻe ʻikai te ne faʻa ʻilo; pea naʻe vela ia, ka naʻe ʻikai tokanga hono loto ki ai.”
25От і вилив він на них ярость гнїву свого, і лють війни: запалала вона кругом них поломєм, та вони не запримітили; горіла в них, та вони не зміркували того серцем.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.