Книга пророка Исаии

Old Testament

New Testament

Chapter 42
Synodal Translation (Син…
vs Kulish and Puluj B…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Книга пророка Исаии 42

Synodal Translation (Синодальный перевод)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Вот, Отрок Мой, Которого Я держу за руку, избранный Мой, к которому благоволит душа Моя. Положу дух Мой на Него, и возвестит народам суд;
1Ось, слуга мій, що я за руку держу його; вибраний мій, що його вподобала собі душа моя. Я положив духа мого на него; він звістить народам суд справедливий.
2не возопиет и не возвысит голоса Своего, и не даст услышать его на улицах;
2Не крикне він; не піднесе голосу, гнївний; не дасть почути його на улицях.
3трости надломленной не переломит, и льна курящегося не угасит; будет производить суд по истине;
3Тростинки приломленої не доламле, й льону, що куритись почав, не погасить; по правдї він буде суд судити.
4не ослабеет и не изнеможет, доколе на земле не утвердит суда, и на закон Его будут уповать острова.
4Не ослабне, не втомиться, аж покіль твердо суд свій і правду поставить на сьвітї; на ймя ж і науку його вповати муть острови.
5Так говорит Господь Бог, сотворивший небеса и пространство их, распростерший землю с произведениями ее, дающий дыхание народу на ней и дух ходящим по ней.
5Ось так говорить Господь, що создав небеса й напяв їх; що розпросторив землю з усїм, що вона родить, та що дає диханнє людям на нїй і дух ходячим по нїй:
6Я, Господь, призвал Тебя в правду, и буду держать Тебя за руку и хранить Тебя, и поставлю Тебя в завет для народа, во свет для язычников,
6Я, Господь, покликав тебе на правду, й буду держати тебе за руку, й берегти тебе, й поставлю тебе у завіт народам, за сьвітло невірним;
7чтобы открыть глаза слепых, чтобы узников вывести из заключения и сидящих во тьме - из темницы.
7Щоб очі слїпим одчиняти; щоб виводити вязнїв із вязницї, а сидячих у темряві — з темницї.
8Я Господь, это Мое имя, и не дам славы Моей иному и хвалы Моей истуканам.
8Я Господь; се імя моє, і не поступлюся славою моєю кому иншому, величчю моєю — бовванам.
9Вот, предсказанное прежде сбылось, и новое Я возвещу; прежде нежели оно произойдет, Я возвещу вам.
9Давно обіцяне вже спевнилось, а що буде, я возвіщу; нїм воно станесь, я звіщу вам.
10Пойте Господу новую песнь, хвалу Ему от концов земли, вы, плавающие по морю, и все, наполняющее его, острова и живущие на них.
10Сьпівайте ж Господу нову пісню, оддавайте хвалу йому від конця до конця сьвіту; плаваючі по морі і все, чим воно повне — острови й ті, що живуть на них.
11Да возвысит голос пустыня и города ее, селения, где обитает Кидар; да торжествуют живущие на скалах, да возглашают с вершин гор.
11Нехай озветься голосно пустиня, й міста її, оселї, де живе Кедар; нехай радісно загомонять, що живуть на скелях, нехай викликують із верхів гірських.
12Да воздадут Господу славу, и хвалу Его да возвестят на островах.
12Нехай віддають Господу честь, і хвалу його розголошуть по островах.
13Господь выйдет, как исполин, как муж браней возбудит ревность; воззовет и поднимет воинский крик, и покажет Себя сильным против врагов Своих.
13Господь виступить, мов велетень; як воєвода, розбудить завзяттє; кликне, підніме крик боєвий, і явить себе сильним проти ворогів своїх.
14Долго молчал Я, терпел, удерживался; теперь буду кричать, как рождающая, буду разрушать и поглощать все;
14Довго я мовчав, терпів, здержувавсь; тепер же буду кричати, немов породїля; буду валити й все поглочувати;
15опустошу горы и холмы, и всю траву их иссушу; и реки сделаю островами, и осушу озера;
15Попустошу гори й горби, і всю зелень їх посушу, островами ріки пороблю, осушу озера;
16и поведу слепых дорогою, которой они не знают, неизвестными путями буду вести их; мрак сделаю светом пред ними, и кривые пути прямыми: вот что Я сделаю для них и не оставлю их.
16І поведу сліпих по дорозї, якої зроду не знали, незвісними їм дорогами буду їх провожати; темряву вчиню їм сьвітлом, криві дороги — простими; оттаке я їм учиню, та й їх не покину.
17Тогда обратятся вспять и великим стыдом покроются надеющиеся на идолов, говорящие истуканам: “вы наши боги”.
17Тодї повернуться взад, і окриються великим соромом, що на своїх ідолів вповали, та до бовванів промовляли: Ви боги наші.
18Слушайте, глухие, и смотрите, слепые, чтобы видеть.
18Слухайте ж, глухі, дивітесь, слїпі, щоб побачили.
19Кто так слеп, как раб Мой, и глух, как вестник Мой, Мною посланный? Кто так слеп, как возлюбленный, так слеп, как раб Господа?
19Хто ж такий слїпий, як слуга мій, і глухий, як посел мій? Хто такий слїпий, як той, що я полюбив його, такий слїпий, як раб Господень?
20Ты видел многое, но не замечал; уши были открыты, но не слышал.
20Много бачив ти, та не запримічав; слух у тебе був отворений, та ти не чув.
21Господу угодно было, ради правды Своей, возвеличить и прославить закон.
21Господь зволив задля правди своєї звеличити та прославити закон;
22Но это народ разоренный и разграбленный; все они связаны в подземельях и сокрыты в темницах; сделались добычею, и нет избавителя; ограблены, и никто не говорит: “отдай назад!”
22Та се нарід розбитий та розграблений; всї вони повязані (гріхами), мов у ямах підземних, мов зачинені в темницях; за те ж і стали вони здобичею та й нема їм вибавителя; вони забрані, а нїкому сказати: верни їх назад!
23Кто из вас приклонил к этому ухо, вникнул и выслушал это для будущего?
23А хто зміж вас прихиляв до сього слух, вслуховався та розмірковував, що з того буде?
24Кто предал Иакова на разорение и Израиля грабителям? не Господь ли, против Которого мы грешили? Не хотели они ходить путями Его и не слушали закона Его.
24Хто ж віддав Якова на спустошеннє, а Ізраїля в здобичу? чи то ж не Господь, що проти його ви грішили? бо не хотїли вони ходити дорогами його, не слухали закону його.
25И Он излил на них ярость гнева Своего и лютость войны: она окружила их пламенем со всех сторон, но они не примечали; и горела у них, но они не уразумели этого сердцем.
25От і вилив він на них ярость гнїву свого, і лють війни: запалала вона кругом них поломєм, та вони не запримітили; горіла в них, та вони не зміркували того серцем.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.