ʻIsaia 58
Tongan Bible, Revised West VersionTranslation
Tongan Bible, Revised West Version
Kulish and Puluj Bible (1905)
1“Tangi kalanga, ʻoua ʻe taʻofi, hiki hake ho leʻo ʻo hangē ko e meʻalea, pea fakahā ki hoku kakai ʻenau angahala, pea ki he fale ʻo Sēkope ʻenau ngaahi hia.
1Клич грімко, не вдержуйсь, підніми голос твій, мов труба, і вкажи мойму люду беззаконня його, й дому Якововому всї гріхи його.
2Ka ʻoku nau kumi ʻi he ʻaho kotoa pē kiate au, pea fiefia ʻi he ʻilo ki hoku ngaahi hala, ʻo hangē ko e puleʻanga naʻe fai māʻoniʻoni, pea taʻeliʻaki ʻae tuʻutuʻuni ʻa honau ʻOtua: ʻoku nau kole kiate au ʻae ngaahi tuʻutuʻuni ʻoe angatonu; ʻoku nau fiefia ʻi he ʻunuʻunu atu ki he ʻOtua.
2Вони ж бо питають у мене що дня про путї мої, наче б вони були такі люде, що живуть праведно й не відкидають законів Бога свого; вони допитують у мене про справедливість судів моїх; хотїли б зблизька зо мною судитись.
3ʻOku nau pehē, ‘Ko e hā kuo mau ʻaukai, ka ʻoku ʻikai te ke ʻafioʻi? Ko e hā kuo mau fakamamahi ai homau laumālie, pea ʻoku ʻikai te ke tokangaʻi?’ “Vakai ʻi he ʻaho ʻo hoʻomou ʻaukai ʻoku mou ʻilo ʻae fiemālie, pea pule ke fai hoʻomou ngāue kotoa pē.
3„Чом воно так, що ми постимо, а ти не бачиш сього? впокоряємо душі наші, а ти не знаєш?‟ Ось, — бо в день вашого посту ви вволяєте волю вашу, й вимагаєте тяжкої працї від других.
4Vakai, ʻoku mou ʻaukai ke fakakikihi mo alea lalahi, pea ke tā ʻaki ʻae nima ʻoe angahala: ʻe ʻikai te mou ʻaukai ʻo hangē ko e ʻaho ni, ke ngaohi ke ongo homou leʻo ki ʻolunga.
4Ви постите хиба на те, щоб сваритись та правуватись, і немилосерною рукою кулакувати других; ви не постите того дня так, щоб голос ваш чуто в горі на небі.
5ʻOku pehē koā ʻae ʻaukai kuo u fili? Ko e ʻaho ke fakamamahi ʻe he tangata hono laumālie? Ko e meʻa ia ke mapelu ki lalo hono ʻulu ʻo hangē ko e kaho, pea ke fofola ʻae tauangaʻa mo e efuefu ki lalo ʻiate ia? Te ke ui ʻae meʻa ni ko e ʻaukai, pea ko e ʻaho fakatuʻotuʻamelie kia Sihova?
5Чи се такий піст, який я собі вибрав, — день, коли то чоловік впокорює душу свою, похилює, наче тростина, голову свою й попіл та верітку підстилає під себе? Чи се назвеш ти постом та днем угодним Господеві?
6“ʻIkai ko eni ʻae ʻaukai kuo u fili? Ke vete ʻae ngaahi noʻo ʻoe angahala, ke vete ʻae ngaahi kavenga mamafa, pea ke tukuange ʻae kau tamaioʻeiki, pea ke motumotuhi ʻae ngaahi haʻamonga kotoa pē?
6Ось — піст, який я люблю: зніми кайдани несправедливостї; розвяжи повязі ярма, одпусти придавлених на волю, і розірви всяку кормигу;
7ʻIkai ko e meʻa ke tufaki hoʻo mā ki he fiekaia, pea ke ʻomi ʻae masiva kuo lī kituʻa ki ho fale? ʻOka ke ka mamata ki he telefua, ke fakakofu ia; pea ʻoua naʻa ke fufū koe mei ho sino ʻoʻou?
7Подїлись із голодними хлїбом і введи в хату бурлаків бездомних; як побачиш обідранця, прикрий наготу його, і від однокровного твого не ховайся.
8Ka pehē ʻe toki ulo atu hoʻo maama ʻo hangē ko e pongipongi, pea ʻe tupu vave hoʻo moʻui lelei: pea ʻe muʻomuʻa ʻi ho ʻao ʻa hoʻo māʻoniʻoni; pea ʻe muimui ʻiate koe ʻae nāunau ʻo Sihova.
8Тодї сьвітло твоє зорею засьвітить і рани твої скоро сцїляться, й справедливість твоя буде поперед тебе ходити, та й супроводити ме тебе слава Господня.
9Pea te ke toki ui pea ʻe tali ʻe Sihova; te ke kalanga, pea te ne pehē, ‘Ko au eni.’ “Kapau te ke toʻo mei ho ʻao ʻae haʻamonga, ʻae tuhutuhu ʻoe nima, mo e lea taʻeʻaonga.
9Тодї ти покликнеш, і Господь вислухає тебе, заголосиш — а він скаже: Ось я! Як же ж ти ще з твого займища викинеш ярмо, перестанеш піднімати грізно палець та зневажливо говорити,
10Pea kapau te ke tangaki ho laumālie ki he fiekaia, pea fafanga ʻae laumālie ʻoku mamahi; pea ʻe toki ʻalu hake ho maama ʻi he fakapoʻuli, pea tatau ʻae fakapoʻuli mo e hoʻatāmālie:
10І голодному віддаси серце твоє, та нагодуєш душу злиденника, — тодї в тьмі в тебе засяє сьвітло, а тьма твоя стане, мов полуднє;
11Pea ʻe fakahinohino koe ʻe Sihova maʻuaipē, pea ʻe fakainu ho laumālie ʻoka ʻikai ha vai, pea ʻe fakamālohi ho ngaahi hui: pea te ke hangē ko e ngoue ʻoku fakaviviku, pea hangē ko e matavai moʻui, ʻoku tupu maʻuaipē hono vai.
11І Господь буде по всяк час провідником тобі, і буде часу засухи насичувати душу твою, та кріпити товщею костї твої, і будеш ти, мов сад, підсичуваний водою, й мов криничина, що в неї вода нїколи не зсякає.
12Pea ko kinautolu ʻoku ʻiate koe te nau toe langa ʻae ngaahi potu lala: te ke fokotuʻu hake ʻae tuʻunga ʻoe ngaahi toʻutangata lahi; pea ʻe ui koe, ko e fakalelei ʻoe potu ʻā kuo maumau, mo e toe fakapapa ʻoe hala ke ʻalu ai ʻae kakai.
12І забудує рід твій пустинї давнезні; ти одбудуєш основи многих поколїнь, і казати муть про тебе: Він одбудовав розвалини, попрокладував знов шляхи про поселеннє.
13“Kapau te ke taʻofi ho vaʻe ʻi he ʻaho tapu, pea ʻoua naʻa fai ki ho loto ʻi hoku ʻaho māʻoniʻoni; pea ke ui ʻae ʻaho tapu ko e fakafiefia, ko e ʻaho māʻoniʻoni ʻo Sihova, ko e ongoongolelei; pea fakaʻapaʻapa ki ai, ʻo taʻefai ki ho ngaahi hala, ʻo taʻefai ki ho loto, pea taʻeleaʻaki ʻae ngaahi lea ʻaʻau:
13Коли вдержиш ногу твою задля суботи, та не будеш сього дня мого сьвятого своїх забагів чинити; коли буде субота в тебе осолодою, днем Господнїм сьвятим, шанованим; а пошануєш її тим, що неробити меш твоїх дїл звичайних, не годити своїм примхам і пусторікі слова понехаєш;
14Pehē, te ke toki fiefia koe ʻia Sihova; pea te u ngaohi koe ke ke heka ʻi he ngaahi potu māʻolunga ʻo māmani, pea te u fafanga ʻaki koe ʻae tofiʻa ʻo Sēkope ko hoʻo tamai:” he kuo folofola pehē ʻae fofonga ʻo Sihova.
14Тодї мати меш осолоду в Господї, возведу тебе певно на висоти землї та насичу тебе наслїддєм Якововим, предка твого; — се сказали уста Господнї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.