Isaías 58
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1“Clame em alta voz! Não se contenha! Levante a sua voz como uma trombeta! Declare ao meu povo a sua desobediência, e à casa de Jacó os seus pecados.
1Клич грімко, не вдержуйсь, підніми голос твій, мов труба, і вкажи мойму люду беззаконня його, й дому Якововому всї гріхи його.
2Contudo, eles me buscam dia a dia, e têm prazer em conhecer os meus caminhos. Como uma nação que praticou a justiça, e não abandonou a ordenança do seu Deus, eles me pedem juízos justos. Eles têm prazer em se aproximar de Deus.
2Вони ж бо питають у мене що дня про путї мої, наче б вони були такі люде, що живуть праведно й не відкидають законів Бога свого; вони допитують у мене про справедливість судів моїх; хотїли б зблизька зо мною судитись.
3‘Por que jejuamos’, dizem eles, ‘e o Senhor não vê? Por que afligimos a nossa alma, e o Senhor não percebe?’ “Eis que no dia do seu jejum, vocês buscam o seu próprio prazer, e oprimem todos os seus trabalhadores.
3„Чом воно так, що ми постимо, а ти не бачиш сього? впокоряємо душі наші, а ти не знаєш?‟ Ось, — бо в день вашого посту ви вволяєте волю вашу, й вимагаєте тяжкої працї від других.
4Eis que vocês jejuam para contendas e rixas, e para bater com o punho da maldade. Vocês não jejuam hoje de modo a fazer com que a sua voz seja ouvida no alto.
4Ви постите хиба на те, щоб сваритись та правуватись, і немилосерною рукою кулакувати других; ви не постите того дня так, щоб голос ваш чуто в горі на небі.
5É este o jejum que escolhi? Um dia para o homem humilhar a sua alma? É para inclinar a cabeça como um junco, e estender pano de saco e cinzas debaixo de si? Você chamará a isso de jejum, e de dia aceitável ao SENHOR?
5Чи се такий піст, який я собі вибрав, — день, коли то чоловік впокорює душу свою, похилює, наче тростина, голову свою й попіл та верітку підстилає під себе? Чи се назвеш ти постом та днем угодним Господеві?
6“Não é este o jejum que escolhi: soltar as correntes da maldade, desatar as correias do jugo, deixar livres os oprimidos, e que vocês quebrem todo jugo?
6Ось — піст, який я люблю: зніми кайдани несправедливостї; розвяжи повязі ярма, одпусти придавлених на волю, і розірви всяку кормигу;
7Não é repartir o seu pão com o faminto, e trazer para a sua casa os pobres desabrigados? Quando você vir o nu, que o cubra; e que não se esconda da sua própria carne?
7Подїлись із голодними хлїбом і введи в хату бурлаків бездомних; як побачиш обідранця, прикрий наготу його, і від однокровного твого не ховайся.
8Então a sua luz romperá como a manhã, e a sua cura surgirá rapidamente; então a sua justiça irá adiante de você, e a glória do SENHOR será a sua retaguarda.
8Тодї сьвітло твоє зорею засьвітить і рани твої скоро сцїляться, й справедливість твоя буде поперед тебе ходити, та й супроводити ме тебе слава Господня.
9Então você clamará, e o SENHOR responderá. Você gritará por socorro, e ele dirá: ‘Aqui estou.’ “Se você tirar do seu meio o jugo, o apontar do dedo, e o falar maldosamente;
9Тодї ти покликнеш, і Господь вислухає тебе, заголосиш — а він скаже: Ось я! Як же ж ти ще з твого займища викинеш ярмо, перестанеш піднімати грізно палець та зневажливо говорити,
10e se você derramar a sua alma para o faminto, e satisfizer a alma aflita, então a sua luz nascerá nas trevas, e a sua escuridão será como o meio-dia;
10І голодному віддаси серце твоє, та нагодуєш душу злиденника, — тодї в тьмі в тебе засяє сьвітло, а тьма твоя стане, мов полуднє;
11e o SENHOR o guiará continuamente, satisfará a sua alma em lugares secos, e fortalecerá os seus ossos. Você será como um jardim regado, e como um manancial de águas cujas águas não falham.
11І Господь буде по всяк час провідником тобі, і буде часу засухи насичувати душу твою, та кріпити товщею костї твої, і будеш ти, мов сад, підсичуваний водою, й мов криничина, що в неї вода нїколи не зсякає.
12Os que procederem de você edificarão as antigas ruínas. Você levantará os fundamentos de muitas gerações. Você será chamado Reparador de Brechas, Restaurador de Veredas para Habitação.
12І забудує рід твій пустинї давнезні; ти одбудуєш основи многих поколїнь, і казати муть про тебе: Він одбудовав розвалини, попрокладував знов шляхи про поселеннє.
13“Se você desviar o seu pé do sábado, de fazer a sua própria vontade no meu santo dia, e chamar o sábado de deleite, e o santo dia do SENHOR de honroso, e o honrar, não seguindo os seus próprios caminhos, nem buscando o seu próprio prazer, nem falando as suas próprias palavras,
13Коли вдержиш ногу твою задля суботи, та не будеш сього дня мого сьвятого своїх забагів чинити; коли буде субота в тебе осолодою, днем Господнїм сьвятим, шанованим; а пошануєш її тим, що неробити меш твоїх дїл звичайних, не годити своїм примхам і пусторікі слова понехаєш;
14então você se deleitará no SENHOR, e eu o farei cavalgar sobre os lugares altos da terra, e o sustentarei com a herança de Jacó, seu pai;” pois a boca do SENHOR o disse.
14Тодї мати меш осолоду в Господї, возведу тебе певно на висоти землї та насичу тебе наслїддєм Якововим, предка твого; — се сказали уста Господнї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.